Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Хмельницький національний університет
    Наукова бібліотека
   
    Бібліотека в освітньому просторі
   
    Інформаційний бюлетень № 17
   
   
    Матеріали науково-практичної конференції
"Бібліотека ВНЗ як джерело інформаційного
забезпечення наукового та навчального процесу"

   
   
   
    Видається за рішенням методичної
      ради №3 наукової бібліотеки
      Хмельницького національного університету
      від 28.09.2004р.
      
      Головний редактор видання — Айвазян О.Б.
      
      Редколегія: Мацей О.О., Молчанова С.А., Костюк О.О.
      Відповідальний за випуск — Мацей О.О.

    Бібліотека в освітньому просторі. Матеріали науково-практичної конференції "Бібліотека ВНЗ як джерело інформаційного забезпечення наукового та навчального процесу" [Текст] : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. №17 / редкол.: О. О. Мацей, С. А. Молчанова , О. О. Костюк ; гол. ред. О. Б. Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2014. – 120 с.
   
   
    У сімнадцятому випуску бюлетеня в авторському варіанті подано матеріали науково-практичної конференці "Бібліотека ВНЗ як джерело інформаційного забезпечення наукового та навчального процесу", які порушують коло питань, що стосуються впровадження сучасних технологій обслуговування, ролі бібліотек ВНЗ у вихованні духовності студентської молоді, формування інформаційної культури користувачів, використання електронних інформаційних ресурсів, наукової діяльності книгозбірень об'єднання, бібліотечної реклами, а також розширення ресурсного фонду бібліотек.
    Традиційно вміщено анотований список літератури за темою конференції, який складений на основі електронних ресурсів наукової бібліотеки Хмельницького національного університету.
   
    Видання призначене для широкого загалу працівників бібліотек вищої школи.

ЗМІСТ

Слово редактора
Айвазян О.Б. Бібліотеки вищих закладів освіти Хмельницького методичного об'єднання: актуальні проблеми розвитку
Івах О.С. Наукова робота як складова діяльності бібліотеки вищого навчального закладу
Прокопчук В.С. Бібліотечна рада університетської книгозбірні: організація та ефективність діяльності
Синиця Н.М. Роль Хмельницького регіонального тренінгового центру у підвищенні професійної компетентності бібліотекаря
Чабан К.А. Бібліотеки і правова інформація: від нігілізму до обізнаності громадян
Дитинник Л.В. Роль бібліотеки вищого навчального закладу в організації навчально-виховного процесу
Фастишевська К.М. Формування фонду бібліотеки вишу як фактор впливу на якість задоволення інформаційних потреб користувачів
Вальчук С.А. Сучасні аспекти культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотек ВНЗ на прикладі НБ ХУУП
Мостіпан О.П. Інформаційна грамотність особистості: шляхи підготовки компетентного користувача
Бичко О.М. Використання електронних ресурсів у довідково-бібліографічному обслуговуванні
Панасюк Т.Г., Цегельник О.М. Роль наукової бібліотеки ХНУ в процесі адаптації студентів-першокурсників до навчання
Сидоренко О.П. Система обслуговування віддалених користувачів в НБ ХНУ
Шекенева В.І. Молодь. Просвітництво. Бібліотека
Книжкова полиця
Список літератури за темою "Бібліотека вищого навчального закладу як джерело забезпечення наукового та навчального процесу "






Слово редактора

Айвазян О.Б.,
голова обласного методичного об'єднання,
директор наукової бібліотеки
Хмельницького національного університету




   Реформування вищої освіти України у світлі Болонського процесу торкається всіх сторін діяльності вищих навчальних закладів, у тому числі інформаційно-бібліотечного обслуговування студентів, викладачів та науковців. Необхідність підтримки високого рівня університетської науки і системи вищої освіти висуває особливі вимоги до бібліотек як структурних підрозділів університету, які сприяють перетворенню інформації в знання, накопичують, систематизують, організовують та надають у користування величезні масиви інформаційних ресурсів; допомагають у пошуку та відборі потрібної інформації; проводять інформаційну та просвітницьку роботу. Найважливіше завдання бібліотек у сучасному світі — забезпечення вільного та необмеженого доступу до інформації.
    Освітні стандарти нового покоління передбачають великий відсоток самостійної роботи студента, ефективність якої залежить від рівня їх інформаційної культури та інформаційної ресурсної бази бібліотеки. Відповідно багато в чому від бібліотек залежить якість та зміст навчання, наукових досліджень і здобутків вищого навчального закладу.
    Основним завданням для книгозбірень ВНЗ на сучасному етапі є інформаційне забезпечення розвитку освіти і науки, розробка і втілення інноваційної політики, яка спрямована на створення умов для входження до глобального інформаційного простору з конкурентноспроможними інформаційними продуктами та послугами. Ці та інші питання розглядались на науково-практичній конференції бібліотек ВЗО Хмельниччини "Бібліотека вищого навчального закладу як джерело інформаційного забезпечення наукового та навчального процесу", яка 19 березня цього року відбулась на базі книгозбірні Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту.
    На сторінках чергового випуску інформаційного бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі" вміщено тези доповідей конференції.
    Матеріал подається в авторському варіанті.
   


   
Айвазян О.Б.,
голова обласного методичного об'єднання,
директор НБ ХНУ


Бібліотеки вищих закладів освіти Хмельницького методичного об'єднання: актуальні проблеми розвитку

   
   
    Чергова конференція методичного об'єднання бібліотек вищої школи проходить у складних політичних умовах. Події в Україні - масові заворушення, загибель людей на Майдані, захоплення Криму - схвилювали увесь світ. Проте, маючи незалежну українську державу, ми віримо в її світле майбутнє, яке багато в чому залежить від молодих фахівців, у тому числі й випускників наших вишів. Наразі серед основних завдань вищої освіти є підвищення якості підготовки молодих спеціалістів і розвиток науки. Вагома роль в інформаційній підтримці навчального та наукового процесів відводиться бібліотекам вищих навчальних закладів, основна увага яких сьогодні зосереджена на комплектуванні та організації ресурсної бази, удосконаленні обслуговування користувачів різних категорій, запровадженні інноваційних технологій на основі наукових досліджень, бібліографічній, краєзнавчій та видавничій діяльності.
    Бібліотеки об'єднання поступово змінюють традиційні функції, трансформуючи весь комплекс послуг для якомога повнішого задоволення потреб різних категорій користувачів.
    Розвиток ресурсної бази - одне з основних завдань діяльності кожної бібліотеки, основа якісного бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів. На сьогодні сукупний фонд бібліотек об'єднання нараховує понад 2,5 млн. документів. Через об'єктивні обставини (недостатнє фінансування та підвищення цін) продовжується тенденція зменшення кількості нових надходжень до бібліотек об'єднання. За 2013 рік фонди книгозбірень поповнились лише на 19 тис. одиниць, тоді як 2012 року кількість нових надходжень становила близько 30 тис. примірників.
    Фінансові витрати на придбання книг 2013 року по бібліотеках ВЗО області склали всього 135 467 гривень, тоді як у 2012 році - 419 262 гривні. Обмежене фінансування, невчасний перерахунок коштів ускладнюють процес комплектування. Фонди бібліотек не встигають оновлюватись вслід за створенням нових спеціальностей у навчальних закладах.
    Серед нових надходжень 80 відсотків складають підручники та навчальні посібники і тільки 15 відсотків — наукова література. Вважаю, що сьогодні бібліотеки вищих навчальних закладів повинні приділяти більше уваги придбанню наукових видань. Адже навчальну літературу студенти університету можуть знайти в Інтернеті або в модульному середовищі університету, отримати від викладачів і т. і., а от наукові видання виходять меншими тиражами і часто навіть бібліотекарям важко їх відстежити і ще важче придбати. Тому необхідно поглиблювати співпрацю з науковцями навчальних закладів, всіляко спонукати їх до співпраці щодо накопичення в бібліотеці традиційних та електронних ресурсів за напрямками їх наукових досліджень та викладацької діяльності.
    Ні для кого не є секретом, що в книгозбірнях накопичується маловикористаний фонд, який підлягає списанню. Вже сьогодні списання літератури по методичному об'єднанню збільшилось на 3370 джерел і становить 12769 книг, що складає 65,6 відсотків від нових надходжень. Якщо не буде кардинальних змін у фінансуванні комплектування, то невдовзі списання буде перевищувати надходження і фонди бібліотек почнуть зменшуватися.
    Важливим напрямком роботи бібліотек ВЗО була робота з обслуговування користувачів - як традиційних, так і віртуальних. Приємно відмітити позитивні зміни в роботі бібліотек об'єднання по запровадженню інноваційних технологій, розширенню доступу користувачів до локальних та світових ресурсів.
    В усіх бібліотеках об'єднання організовано зони безкоштовного доступу до Інтернету Wi-Fi, більшість із них ведуть електронні каталоги в локальних мережах, НБ ХНУ та НБ КПНУ мають власні веб-сайти, чимало бібліотек представлені у зведеному електронному каталозі бібліотек Хмельницької області.
    Обслуговування читачів у всіх бібліотеках, окрім НБ ПДАТУ, здійснювалось в автоматизованому режимі за електронною читацькою карткою. Масова видача проводилася за традицією груповим методом згідно графіків. Але в НБ ХНУ обслуговування студентів 2-3 курсів на початку семестру відбувалося і груповим методом й індивідуально, оскільки значна частина навчальної літератури представлена в модульному середовищі та електронній бібліотеці університету.
    Якщо говорити про особливості роботи з читачами в бібліотеках об'єднання, то варто відмітити такі заходи, як декади першокурсників, які пройшли в бібліотеках ХНУ й ПДАТУ. В НБ ХНУ кожен першокурсник отримав пам'ятку читачеві; для більш повного спілкування та вивчення потреб і запитів читачів-першокурсників запроваджено нову форму роботи — кураторство студентських груп від бібліотеки, а до міжнародного Дня студентів підготовлено та представлено на сайті бібліотеки фотоколаж "Пізнаючи світ: бібліотека і студент". У НБ ПДАТУ на основі результатів аналізу читання студентів стаціонарної форми навчання відзначено кращих читачів року, а на абонементі наукової літератури оформлено виставку "Кращий читач року!".
    Варто зазначити, що через брак коштів не працював міжбібліотечний абонемент у трьох бібліотеках об'єднання: НБ КПНУ, ХГПА та ХКТЕІ. У НБ ПДАТУ та ХУУП міжбібліотечний абонемент діяв лише в межах міста та області. і тільки в НБ ХНУ міжбібліотечний абонемент співпрацював з книгозбірнями України.
    Основні статистичні показники обслуговування користувачів зменшились практично у всіх бібліотеках за окремими виключеннями (бібліотека ХКТЕІ). Це зумовлено в першу чергу зменшенням кількості абітурієнтів, активним використанням студентами інтернет-ресурсів копіювальних та інших технічних засобів.
    Зважаючи на зменшення обсягу обслуговування, бібліотекам треба звернути більше уваги на інші напрямки роботи - такі, як просвітницька, краєзнавча, наукова діяльність, спрямована на дослідження історії навчальних закладів і бібліотек, бібліографування наукового доробку викладачів. Вагома частина роботи сучасної бібліотеки пов'язана зі створенням повнотекстових БД, електронної бібліотеки, інституційного репозитарію та ін., а також із організацією необмеженого доступу до світових наукових ресурсів. Адже в сучасних умовах бібліотекам необхідно зайняти свою нішу в інформаційному середовищі університету.
    Варто відмітити, що в рамках довідково-інформаційного обслуговування, окрім традиційних процесів, всі бібліотеки методичного об'єднання систематично проводять аналітичне опрацювання періодичних видань в межах корпоративної співпраці, участі в розвитку БД "Зведений електронний каталог бібліотек Хмельницької області", яка на 1.01.2014 р. містить понад 258 тис. записів, що на 24 тисячі більше ніж 2012 року. Сподіваємось на розвиток співпраці з бібліотеками ХУУП та ПДАТУ, спеціалізовані фонди яких представляють інтерес для науковців та інших користувачів нашого регіону.
    З розвитком інформаційного середовища актуальним для бібліотек об'єднання є питання віртуального довідкового обслуговування. Наразі віртуальна довідка функціонує вже в двох бібліотеках - НБ ХНУ (з 2006 року) та НБ КПНУ (з березня 2014 року).
    Всі бібліотеки, окрім ХГПА, здійснюють інформування професорсько-викладацького складу ВНЗ за системою ВРІ. Кількість абонентів, які отримують інформацію шляхом ВРІ, коливається від 4 (ХУУП) до 604 (КПНУ). Поширеними формами інформування в книгозбірнях об'єднання впродовж багатьох років залишаються інформаційні масові заходи: Дні кафедр, дипломників, аспірантів, магістрів, бакалаврів, фахівців, інформації та ін. Загалом бібліотеками ВЗО Хмельниччини за 2013 рік проведено 109 таких заходів.
    Працівники бібліотек намагаються якомога оперативніше інформувати своїх користувачів про нові надходження до фонду книгозбірень через університетські багатотиражки: "Університет" (НБ ХНУ), "Студентський меридіан" (НБ КПНУ), "Вісник університету" та "Інженер" (НБ ПДАТУ). Списки нових надходжень публікуються в "Інформаційному віснику бібліотеки" (НБ ПДАТУ), інформаційному бюлетені "Нові надходження науково-методичної літератури у фонд бібліотеки" та "Інформаційному віснику" (бібліотека ХГПА); інформація подається на сайти навчальних закладів, бібліотек, веб-сторінки книгозбірень.
    Інформування користувачів про нові надходження літератури здійснювались і у формі бібліографічних оглядів.
    Проведення занять з інформаційної культури, включення їх у навчальний розклад є невід'ємною частиною сьогоднішнього життя бібліотек ВНЗ. На таких заняттях студенти опановують основи бібліографічних знань, методику бібліографічної роботи, навички користування різноманітними послугами, які надають бібліотеки. Велика частина занять з формування інформаційної культури включає відомості про якісний та кількісний склад фондів, електронні носії інформації, можливості бібліотек, структуру і правила користування, систему каталогів та картотек, а також можливості пошуку в мережі Інтернет. Загальна кількість проведених занять з курсу "Основи інформаційної культури" у 2013 році склала 245 годин.
    Наукові дослідження є необхідною складовою забезпечення інформаційних потреб фахівців будь-якої сфери діяльності. Сьогодні всесвітня мережа Інтернет надає можливість вільного доступу до світових наукових ресурсів шляхом поширення ідеї відкритого доступу — формування репозитаріїв. Минулого року був проведений семінар щодо розвитку наукових БД, у т.ч. репозитаріїв. Приємно відзначити, що 2013 року розпочато створення "Інституційного репозитарію Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ElarKРNU", а книгозбірня ХГПА на партнерських відносинах зареєструвалась в Електронній Бібліотеці України ElibUkr.
    Одним з напрямків наукової діяльності бібліотек вишів є робота зі створення бібліографічних покажчиків. За звітний період у тісній співпраці з викладачами кафедр книгозбірнями об'єднання складено 43 покажчики, що на 17 більше, ніж у попередньому році. З них 12 надруковано, 37 створено в електронному вигляді, частина з них розміщена на сайтах та сторінках бібліотек в Інтернеті.
    Варто відзначити титанічну роботу, здійснену працівниками читального залу ПДАТУ зі збору свідчень очевидців голодомору 1932 — 1933 років Кам'янеччини, результатом якої став тематичний збірник "Голодомор 1932 — 1933 років: свідчення очевидців Кам'янець-Подільського району". Заслуговує уваги підготовлений НБ КПНУ бібліографічний покажчик "Матеріали і тези Подільських історико-краєзнавчих конференцій (1965 — 2010): зведений каталог і покажчик змісту", який містить опис матеріалів дванадцяти конференцій і нараховує 1553 бібліографічні позиції.
    Говорячи про інновації в роботі бібліотек варто акцентувати увагу на матеріально-технічному забезпеченні наших книгозбірень. Загальна кількість комп'ютерів у бібліотеках становить 199, тоді як у 2012 році їх було 203 одиниці. Найбільша кількість (66) ПК залишається в НБ ХНУ. Загалом по бібліотеках нашого об'єднання рахується 11 сканерів, 27 принтерів, 6 копірів та 6 одиниць багатофункціональних пристроїв.
    З шести бібліотек об'єднання ліцензійне програмне забезпечення "УФД. Бібліотека" мають чотири бібліотеки. Дві книгозбірні працюють з програмами, які створенні їх навчальними закладами: НБ ХУУП (програма "Філін") та бібліотека ХКТЕІ (програмне забезпечення "Бібліограф"). Власні веб-сайти мають бібліотеки ХНУ та КПНУ, свої сторінки на сайтах ВНЗ ведуть бібліотеки ХГПА та ХУУП. У 2013 році в читальному залі історичного факультету КПНУ введено в експлуатацію безпровідний маршрутизатор, який зв’язує сервер університету з комп’ютерами абонементу, читального залу та бібліотеки рідкісних видань історичного факультету, а також відкрито доступ до електронного ресурсу видавництва "Polpred", який дає змогу отримати різноманітну оперативну інформацію з 26 галузей суспільного, наукового і культурного життя.
    Протягом року бібліотеки об'єднання перебували у постійному творчому пошуку, видозмінювали традиційні форми і методи культурно-дозвіллєвої роботи з метою зацікавлення сучасного користувача. Активно в роботу бібліотек впроваджувались інноваційні форми. В книгозбірнях об'єднання впродовж багатьох років успішно діють клуби: "Молодих поетів" (КПНУ), "Поезія — це завжди неповторність" (ХУУП), "Цікавих зустрічей" (ХНУ), "Музика душі" (ХГПА) та клуб самодіяльних поетів і прозаїків "Ліра" (ПДАТУ).
    В бібліотеках накопичено чималий досвід проведення просвітницьких заходів для студентства. Це перш за все форми, спрямовані на популяризацію кращих зразків вітчизняної культури та духовне відродження нації. Вся просвітницька робота книгозбірень ведеться у тісному контакті з професорсько-викладацьким складом усіх факультетів та відділами виховної роботи навчальних закладів. Загалом проведено 273 масових заходи.
    Важливою традиційною формою пропаганди бібліотечного фонду залишаються книжкові виставки, при оформленні яких працівники книгозбірень проявляють креативність та справжній талант. Широко використовувались у практиці бібліотек книжково-ілюстративні композиції з використанням різноманітних елементів побуту, виробів мистецтв тощо. Лише за минулий рік до видатних дат відомих науковців, письменників, педагогів, діячів культури, державних та міжнародних свят працівниками бібліотек організовано 413 виставок, на яких представлено чотирнадцять з половиною тисяч документів. На сайтах та сторінках бібліотек представлено 60 віртуальних виставок (ХНУ, КПНУ, ХУУП). Загалом це не поганий результат, але він буде кращим тоді, коли всі бібліотеки об'єднання будуть мати власні сайти, або хоча б сторінки на сайтах навчальних закладів.
    Наукові бібліотеки ХНУ та КПНУ представлені в соціальних мережах : НБ ХНУ в мережі "Facebook" (з вересня 2011 року) та НБ КПНУ в соціальній мережі "В Контакті" (з листопада 2013 року), що дало змогу оперативно повідомляти про новини, події та різні заходи, що відбуваються в бібліотеках через найбільш популярні серед студентства соцмережі. Крім того , у групах можна знайомитися з виставками та новими надходженнями, отримувати інформацію про різноманітні проекти, що пов’язані з літературою та читанням, ділитись думками про роботу наукової бібліотеки, залишати побажання та пропозиції щодо покращення діяльності книгозбірень.
    Новітні інформаційні технології спричинили істотні зміни й у системі бібліотечного сервісу, значно зросла роль бібліотек у навчанні користувачів навичкам інформаційного пошуку, змінюється імідж і статус бібліотекаря, посилюється значення бібліотечного працівника як посередника між новими інформаційно-довідковими ресурсами та користувачами. Тому важливим аспектом діяльності методичної роботи з підвищення кваліфікації є врахування особистісних факторів: прагнення бібліотечних фахівців до покращення діяльності їх установи, оволодіння сучасними знаннями й навичками, а також сумлінний та творчий підхід до вирішення виробничих питань.
    Однією з дієвих форм підвищення фахового рівня є заняття в рамках шкіл професійної майстерності, оскільки вимоги часу змушують шукати нові форми роботи, вносити зміни у традиційну діяльність бібліотек.
    Крім підвищення кваліфікації , всі бібліотеки працюють над створенням та редагуванням регламентуючих документів. В НБ ХНУ, КПНУ та ПДАТУ діють методичні ради. Провідні фахівці бібліотек систематично здійснюють аналізи окремих напрямків роботи, а також рекламують свою діяльність та діляться досвідом на сторінках фахових видань. Лише за минулий рік бібліотеками нашого методоб'єднання опубліковано 58 статей.
    Працівники НБ КПНУ здійснюють реферування праць науковців університету для публікації їх в українському реферативному журналі "Джерело", а фахівці ХГПА займаються реферуванням статей наукового видання ХГПА "Педагогічний дискурс" та надсилають їх до Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. Сухомлинського та Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.
    Підводячи підсумки, варто зазначити, що працівники наших книгозбірень, незважаючи на економічний кризовий стан в країні, позитивно вирішують завдання повноцінного інформаційного забезпечення всіх категорій користувачів шляхом впровадження в практику діяльності прогресивних інформаційних технологій.
   Сьогодні, для модернізації бібліотеки вишу необхідно вдосконалювати формування бібліотечних фондів інформаційними ресурсами, продовжувати автоматизацію всіх бібліотечних процесів, впроваджувати різноманітні онлайн-послуги, зокрема віртуальної довідки, інституційного репозитарію, електронної бібліотеки, запроваджувати в роботу книгозбірень кращий досвід вітчизняних та зарубіжних колег, вирішувати питання переоснащення матеріально-технічної бази бібліотек.





Івах О.С.,
директор бібліотеки ХКТЕІ
Наукова робота як складова діяльності бібліотеки ВНЗ



   Забезпечуючи збереження і активне використання знань, нагромаджених у процесі еволюції людства, бібліотеки стали інтелектуальними центрами науки, що сприяють підвищенню інтелектуального і морального потенціалу суспільства, гуманізації всіх соціальних процесів,формуванню наукового світогляду та підвищенню культурного рівня кожної людини.
   Останнім часом серед публікацій авторів-співробітників бібліотек вищих навчальних закладів все частіше піднімається питання про співвідношення поняття "наукова бібліотека" у назві бібліотеки і позиціонуванням бібліотеки як підрозділу вищого навчального закладу, який займається науковими дослідженнями.
   Як відомо, наукова робота бібліотеки вишу складається з двох напрямків. Це науково-методична та науково-дослідницька діяльність. Переважна більшість бібліотечних фахівців, як правило, досить добре уявляють собі перший напрямок, що включає в себе питання координації діяльності бібліотек вищих навчальних закладів в межах методичного об’єднання, організацію та супровід системи підвищення кваліфікації, надання консультаційної допомоги з питань бібліотечно-інформаційної діяльності, формування та удосконалення нормативної документації, методичний супровід інновацій в бібліотеці.
    Бібліотечна науково-дослідна робота трактується в термінологічному словнику з бібліотечної справи як "наукові дослідження, що направлені на удосконалення бібліотечного та бібліографічного обслуговування користувачів, яке сприяє підтримці теоретичної бази бібліотечної справи, покращенню нових знань у сфері бібліотекознавства, бібліографії, історії книги і книгознавства, оптимізації бібліотечних технологій" [1].
    Виходячи з цього визначення можна сказати, що бібліотека ВНЗ має притримуватися трьох основних положень:
  1. Обслуговувати навчальний і науковий процеси інституту.
  2. Зберігати і поповнювати фонди документів, що обслуговують ці напрямки діяльності.
  3. Вирішувати внутрішні проблеми з організації особистої діяльності, спираючись на бібліотечні науки.
   Незмінним напрямком наукової роботи будь-якої бібліотеки є наукова обробка документів, що є складовою інформаційної діяльності бібліотеки.
   Сьогодні у сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслідок чого постійно зростає потужність документно-інформаційного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публікацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це призводить до серйозних труднощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. У той же час значення інформації в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Тому бібліотеки мають не тільки накопичувати інформацію, але й забезпечити доступ до цієї інформації шляхом її стиснення, згортання у ході наукової обробки документів.
    Наукова обробка документів здійснюється сьогодні всюди, де людина має з ними справу. Процеси складання бібліографічних описів, систематизації, предметизації, анотування, складання бібліографічних оглядів широко використовуються в бібліотеках. Без них неможливо комплектувати й організовувати бібліотечний фонд, неможливо інформувати читачів про склад і зміст цього фонду. Уся бібліографічна робота бібліотеки — інформаційна і довідкова — ведеться з використанням різноманітних видів аналітико-синтетичної обробки. Уся робота з безпосереднього обслуговування читачів не може обійтися без різних видів такої обробки.
    Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найчастіше до них відносять: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв'язано. Багато фахівців зараховують до аналітико-синтетичної обробки також підготовку оглядових творів, науковий переклад, вилучення фактів та ін.
    Наукова робота бібліотеки інституту бере свій початок ще далеко до створення інституту. Характерною рисою бібліотеки ХКТЕІ є збереження традицій у проведенні досліджень. З року в рік здійснюється різноаспектне вивчення читачів. Актуальною проблемою є діяльність бібліотеки з моніторингу читацьких запитів, тобто постійного спостереження за тими змінами, що відбуваються в них.
    В рамках дослідження "Читач і бібліотека: аспекти взаємодії" постійно накопичується інформація про зміни у структурі читацького контингенту, в потребах, інтересах та уподобаннях читачів. Простежуються зміни у складі читачів бібліотеки від дня заснування бібліотеки і до сьогодення, з’ясовується ставлення їх до бібліотеки та бібліотечного обслуговування. Це дослідження започатковане с метою обґрунтованого підходу до прийняття рішень стосовно подальшого розвитку бібліотеки, вдосконалення її структури, функцій, методів та форм роботи.
    Дослідження дозволило визначити ряд невідкладних завдань з оптимізації обслуговування студентства, а саме:
  • налагодження зв'язків з бібліотеками інших вузів через МБА;
  • навчання основ бібліографічної грамотності студентів;
  • планування заходів з поліпшення обслуговування як молодших спеціалістів, так і бакалаврів, спеціалістів і магістрів шляхом організації тематичних книжкових виставок, відкритих переглядів, днів бібліографії, "круглих столів" з питань теорії вирішення різних завдань тощо.
    На сучасному етапі розвитку навчального закладу подальше підвищення якості, обсягу та швидкості обслуговування читачів та абонентів неможливе без впровадження автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи, у даному випадку – пакету програм "Бібліограф" - інтегрованої системи, що створена на основі технологій клієнт/сервер. Як сервер бази даних використовується Firebird 1.5., яким забезпечується належна надійність збереження даних та їх достовірність. Крім того, це дозволяє встановлювати пакет як на сервері, так і на декількох робочих станціях, які об’єднані в локальну мережу. У цьому випадку створюється спільна база даних, доступ до якої здійснюється з декількох робочих станцій.
    Пакет програм працює в операційній системі Windows 98/ME/NT/2000/XP та містить такі програми:
  • "Бібліограф-каталог";
  • "Бібліограф-читач";
  • "Бібліограф-замовлення";
  • "Бібліограф-пошук";
  • "ПС-Адміністратор".
    Програмне забезпечення "Бібліограф-каталог" призначене для формування бази даних електронного каталогу. Воно дозволяє створити та підтримувати базу даних, в якій реєструється та систематизується така інформація:
  1. бібліографічні описи книг, періодичних видань, які складають фонд бібліотеки та описи статей періодичних видань;
  2. книга сумарного обліку бібліотечного фонду з автоматичним обчисленням розподілу видань за тематикою, мовою тощо та статистикою руху бібліотечного фонду;
  3. картотека забезпечення навчального процесу підручниками та посібниками з можливістю пошуку необхідної літератури та автоматичним обчисленням відсотка забезпечення.
    Програма "Бібліограф-каталог" надає можливість згенерувати у файли у форматі MS Excel, що містять такі звітні документи:
  • каталожна картка книги, періодичного видання або статті;
  • книжковий формуляр;
  • замовлення на періодичні видання по передплаті;
  • книги сумарного обліку (І, ІІ, ІІІ частини);
  • акт про списання вилученої літератури з фонду бібліотеки;
  • книга інвентарного обліку.
    Програма надає можливість формувати каталог шляхом сканування бібліографічного опису або його копіювання з будь-якого джерела через буфер проміжного обміну. Також дозволяє зберігати у базі даних приєднані до бібліографічного опису посилання на електронні файли з відповідним змістом.
    За допомогою програми "Бібліограф-читач" реєструються анкетні дані читачів бібліотеки, фіксуються та аналізуються процеси, пов’язані з видачею та поверненням документів користувачами (які видання знаходяться у читача у поточний момент; коли вони видані та мають бути повернуті; що і коли отримував і повертав користувач). Аналізуються дані щодо обігу конкретного екземпляра за певний період. Визначається статистика розподілу видачі літератури за розділами і числами місяця та статистика обліку читачів й відвідувань. Завдяки програмі "Бібліограф-читач" можна відібрати та надрукувати список читачів і боржників.
    Програма "Бібліограф-замовлення" призначена для автоматичного приймання замовлень на літературу, надісланих авторизованими читачами, показу переліку замовлень працівниками абонемента з можливістю відмінити замовлення як виконане після відбору літератури. Програма дає можливість аналізувати замовлення за певний період часу.
    Завдяки програмі "Бібліограф-пошук" як працівник бібліотеки, так і користувач має можливість знайти потрібні видання в електронному каталозі, в картотеках періодичних видань і статей періодичних видань та може переглянути повні тексти видань в електронному вигляді.
    Мета програми "ПС-Адміністратор" - підвищити надійність збереження інформації у базах даних, що створюються та підтримуються пакетом. Використання програми усуває необхідність залучення адміністратора сервера баз даних для здійснення обов’язкових періодичних дій з базами даних. Ця програма забезпечує:
  • автоматичну перевірку стану баз даних з метою виявлення та корекції помилок і ушкоджень;
  • автоматичне резервне копіювання бази даних;
  • накопичення на жорсткому диску сервера до п’яти резервних копій бази даних;
  • можливість повернення до роботи з попередніми версіями бази даних у випадку помилок, які призвели до негативних наслідків;
  • автоматичну реєстрацію протоколу роботи програми;
  • архівування потрібної бази даних та супроводжувальної інформації.
    Активно використовуючи інформаційні технології, бібліотека включилась у процес створення, забезпечення функціонування та розвитку електронної бібліотеки, адже використання навчального матеріалу на електронних носіях має необмежені можливості і незамінне при самостійній роботі студента. Для ефективного використання навчального матеріалу на електронних носіях необхідна база даних, яка б накопичувала, зберігала, систематизувала та дозволяла ефективно використовувати колекцію електронних документів, доступних користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних. Виходячи з цього, у 2006 році було придбано програмний комплекс "Електронна бібліотека", який є програмним продуктом, розробленим з використанням найсучасніших технологій програмування за технологією клієнт/сервер молодим творчим колективом програмістів під керівництвом заступника директора Наукової бібліотеки Хмельницького Національного університету Глухенької Валентини Олексіївни. Завдяки своїй мобільності, простоті обслуговування, дружньому інтерфейсу, високій надійності системи програмний комплекс був успішно запроваджений у роботу бібліотеки інституту.
    База даних бібліотеки налічує сьогодні 1200 повнотекстових електронних документів, які були створені та підготовлені до використання викладачами коледжу та інституту. Це пакети лекцій, завдання для самостійної роботи з конспективним викладом матеріалу, завдання для практичної роботи, завдання для семінарських занять. Для представлення повних текстів в електронній бібліотеці використовується векторний PDF формат.
    На сучасному етапі бібліотека навчального закладу - це не просто приміщення з читальними залами та книгосховищами, - це бібліотечно-інформаційна система, яка вибудовується таким чином, що майже з кожного комп’ютеризованого робочого місця є можливість увійти в бази даних бібліотеки і мати такі самі можливості, які надаються безпосередньо в бібліотеці. Бібліотека забезпечує швидкий пошук та отримання інформації в зручній формі і є невід’ємною частиною інформаційної системи інституту.
    З метою визначення ефективності проведених заходів з автоматизації бібліотеки та пошуку шляхів її подальшого вдосконалення у 2005 році розпочалося дослідження "Автоматизація бібліотеки і шляхи перебудови бібліотечно-інформаційного обслуговування".
    Для того, щоб опанувати основні складові даної теми, її лексичну та змістовну сутність було здійснено значну підготовчу роботу. Переглянуто велику кількість друкованих джерел з проблем автоматизації бібліотек України та зарубіжжя. Проаналізовано планово-звітну документацію та документи, присвячені створенню автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи навчального закладу. Проведено бесіди з викладачами тоді ще кооперативного технікуму та фахівцями НБ ХНУ, зокрема заступником директора з автоматизації Глухенькою В.О., з метою виявлення оптимальних шляхів автоматизації бібліотеки навчального закладу. За результатами цього дослідження було підготовлено довідку.
    Здійснено розробку програмно-методичних вказівок щодо проведення дослідження. Проаналізовано ставлення фахівців бібліотеки до впровадження засобів автоматизації. Аналізувалася відповідність створених автоматизованих робочих місць потребам бібліотеки та її читачів. Пропозиції, підготовлені відповідно до результатів дослідження, були розглянуті на засіданні педагогічної ради.
    У рекомендаціях дослідження було визначено необхідність проведення цілого ряду заходів, спрямованих, у першу чергу, на поліпшення обслуговування користувачів, а саме:
  1. формування ЕК;
  2. створення та систематичне поповнення картотек періодичних видань та статей з періодичних видань;
  3. створення бази даних ЕБ;
  4. придбання програмних продуктів, які б дозволили накопичувати бази даних;
  5. організація довідково-інформаційного обслуговування користувачів на базі ЕК;
  6. навчання працівників бібліотеки комп'ютерній грамотності тощо.
    У 2008 році почалася розробка дослідницької теми "Становлення та розвиток системи управління бібліотекою ХКТЕІ". Її необхідність була викликана тим, що коледж було реорганізовано у структурний підрозділ Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, і відповідно проблема управління бібліотекою набула першочергового значення. Мета дослідження: сприяння підвищенню рівня управління бібліотекою, виявлення змін, що відбулися в системі управління навчального закладу загалом протягом усієї його їсторії, вироблення науково-обгрунтованої кадрової політики бібліотеки. Для досягнення цієї мети було вивчено досвід інших бібліотек нашої країни з питань управління. Підготовлено огляд літератури відповідно до теми дослідження.
    На першому етапі цього дослідження основну увагу було зосереджено на кадрових проблемах. Виявлено та проаналізовано регламентуючі документи бібліотеки з питань кадрової політики, здійснено аналіз планово-звітної документації (розділ "Робота з кадрами") за останні 5 років, переглянуто матеріали атестацій фахівців бібліотеки.
    Було підготовлено анкету для співробітників бібліотеки, яка передбачала збір інформації щодо виявлення мотивів їх трудової діяльності, спрямування персоналу на зміни та виявлення його потенціалу до змін. В анкетуванні брали участь усі працівники бібліотеки. Дані анкетування були оброблені й узагальнені. Анкетування виявило ступінь задоволеності роботою фахівців та характером взаємостосунків у колективі, їх ставлення до свого професійного росту, до існуючої системи підвищення кваліфікації тощо.
    Було одержано дані щодо кадрового складу бібліотеки за віком, рівнем освіти, стажем роботи, фахом працівників. Було розглянуто функціонально-посадову структуру кадрів. Зроблено висновок щодо стабільності її кадрового складу, який відповідає кваліфікаційним вимогам, що ставляться до фахівців бібліотек ВНЗ.
    Сьогодні керівники бібліотек змушені самостійно знаходити відповіді на безліч питань, які виникають щоденно. Тому, дане дослідження має дати відповідь ще на одне питання: яким, на думку бібліотечних працівників, повинен бути ідеальний керівник бібліотеки. Було здійснено анкетування фахівців бібліотеки, які з запропонованого переліку професійних, ділових та особистих якостей людини відібрали ті, які, на їх думку, повинні бути притаманними ідеальному керівникові. Аналіз відповідей дозволив скласти узагальнений портрет керівника. Це має бути людина з високим рівнем культури, компетентна, працездатна, емоційно стабільна, з організаторськими здібностями. Вона повинна вміти прислухатися до думки підлеглих, піклуватися про них, бути тактовною, знати сучасні управлінські підходи, мати економічне чуття. На підставі цих рис з урахуванням розробок науковців інституту було підготовлено портрет ідеального керівника, який був переданий респондентам. Їм було запропоновано методом самооцінки вибрати з якостей ідеального керівника ті, що притаманні саме їм. Після відповідних обчислень було одержано перелік респондентів, що мають адекватну, високу та низьку самооцінку.
   Другий етап дослідження був присвячений історії становлення системи управління бібліотекою. Щоб дати об'єктивну оцінку системі управління бібліотеки на сучасному етапі, визначити перспективи її розвитку, перш за все потрібно простежити її еволюцію. Саме тому було розглянуто управлінську діяльність бібліотеки починаючи з 1957 року. Вивчення здійснювалося шляхом аналізу звітів про роботу бібліотеки. Протягом усієї історії розвитку навчального закладу бібліотека успішно розвивалася і постійно була в центрі культурного і наукового життя закладу освіти.
   Результати дослідження були заслухані на адміністративній раді інституту.
   В якості прикладу науково-дослідної діяльності бібліотеки інституту можна привести ще декілька наукових досліджень, що були здійснені бібліотекою у 2012 та 2013 роках.
    У лютому 2012р. бібліографом Коровецькою О.В. було проведено аналіз бібліографічної частини навчально-методичних посібників науково-педагогічних працівників інституту, які видаються у НМЦ "Укоопосвіта". Під час проведення аналізу щодо даного дослідження, викладачам були надані практичні рекомендації щодо складання бібліографічної частини навчально-методичних посібників, а також рекомендовано звертати увагу на зміни нормативів щодо оформлення наукових робіт. Запроповано також враховувати поповнення фонду новою літературою та наявність інформаційних технологій, що пропонує бібліотека.
    Два останніх роки співробітниками бібліотеки проводиться моніторинг публікацій викладачів і науковців інституту. Назва цього дослідження - "Аналіз документопотоку публікацій співробітників ХКТЕІ". Ціль даного дослідження: визначення безперервного потоку документів, їх накопичення, аналіз та узагальнення даних про розвиток тематичного документопотока.
    У результаті аналізу були виділені специфічні характеристики документопотоку наукових публікацій у виші, підтверджено перевагу робіт економічного напрямку, які були опубліковані у фахових виданнях, що визначають профіль і статус інституту. Присутність в потоці публікацій іноземними мовами, їх динамічний розвиток підтверджує міжнародну взаємодію вчених інституту з зарубіжними науковими колективами, зокрема, з науковцями Гданської вищої школи бізнесу.
    Підвищення рівня задоволеності інформаційних потреб читачів безпосередньо пов'язане із збільшенням ефективності використання фонду. У 2010 році проводилося дослідження "Вивчення стану задоволення читацького попиту на літературу з економічних питань". Мета дослідження - визначення ступеня відповідності складу розділу "Економіка. Економічні науки" інформаційним запитам читачів, підвищення якості його формування.
    Робота проводилася шляхом перегляду формулярів та заповнення робочих таблиць. Було переглянуто 6 032 примірники книг. Аналіз показав, що зміни в економічній політиці країни вплинули на читацький попит. Зокрема користувачів перестала цікавити література, представлена у підрозділах "Планування соціалістичного господарства", тому було прийнято рішення про вилучення значної частини цього фонду. Зменшився попит на літературу з питань економіки промисловості та сільського господарства. Водночас зріс інтерес до літератури з питань фінансів, світової економіки, готельного та ресторанного бізнесу, маркетингу, менеджменту.
    Читачі активно зверталися до підрозділу "Економіка підприємства". У підрозділі "Економіка торгівлі" найпопулярнішими були книги з питань маркетингу та реклами.
    Проведене вивчення дозволило звільнити фонд від маловикористовуваних видань та поповнити його виданнями активного попиту.
    У червні 2012 року бібліотекарем Українець Л.М. був проведений аналіз ефективності використання у навчальному процесі інституту навчально-методичних посібників викладачів інституту, які були видані НМЦ "Укоопосвіта". Проведена робота з узагальнення статистичних даних дозволила зробити висновки щодо використання навчально-методичної літератури. У ході дослідження з’ясувалося, що посібники з низьким коефіцієнтом використання недостатньо рекомендуються викладачами. Також дослідником було з’ясовано, що наявність електронної версії опублікованих посібників впливає на коефіцієнт ефективності їх використання в залежності від кількості примірників, а також читацького призначення. Як доповнення до даного дослідження було проведено анкетування тих категорій читачів, які використовують методичні посібники в навчальному процесі на предмет їх читацьких переваг (робота з електронними посібниками або традиційним варіантом навчально-методичного посібника).
   Одним із джерел задоволення інформаційних потреб науково-педагогічних працівників та студентів є періодичні видання, які надають найоперативнішу інформацію. Тому щорічно директором бібліотеки проводиться дослідження "Аналіз використання періодичних видань користувачами бібліотеки ХКТЕІ". У ході дослідження визначається:
  • місце періодичних видань у фонді бібліотеки;
  • використання періодичних видань у науковому, навчальному та виховному процесі інституту;
  • кількісний та якісний склад фонду періодичних видань бібліотеки.
   Як відомо, обслуговування читачів можна вважати ефективним лише за умов максимально повного задоволення їх інформаційних потреб і запитів, а основною передумовою цього є правильно сформовані фонди, що відповідають потребам і запитам та каталоги і картотеки, які всебічно розкривають фонди, адже ефективність використання фонду безпосередньо залежить від постійного вдосконалення пошукового апарату. Тому ведеться і постійно поповнюється електронний каталог, створено базу даних картотеки періодичних видань та картотеки статей періодичних видань.
   Також бібліотека є учасником круглих столів, семінарів, наукових конференцій, які організовуються і проводяться на базі інституту. Це Всеукраїнський науково-практичний круглий стіл "Практика як основоположна складова підготовки фахівців галузі знань "Економіка та підприємництво": діалог із роботодавцями" (грудень 2009 рік); Всеукраїнський науково-практичний семінар "Суспільний сектор економіки України в ситуації системних змін ХХІ століття" (червень 2010 рік); Міжнародна науково-методична конференція "Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої вищої та післядипломної освіти: українські традиції та Європейська практика" (жовтень 2012 рік); Міжнародна науково-теоретична конференція молодих учених, аспірантів, студентів "Творчий пошук молоді – курс на ефективність" (лютий 2014 рік) тощо.
    В межах проекту "Я і моя маленька батьківщина" триває робота бібліотеки з вивчення історії нашого краю в його персоналіях у розрізі районів Хмельниччини. У кінцевому результаті дослідження планується видати збірку "Я і моя маленька батьківщина", упорядниками якої будуть діти і вчителі Хмельниччини.
    Таким чином, можна виділити основні напрямки науково-дослідницької роботи, що реалізується бібліотекою Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, а саме:
  1. cоціологічні, присвячені вивченню користувачів як інформаційного середовища бібліотеки вищого навчального закладу;
  2. фондознавчі, документознавчі, спрямовані на розкриття та аналіз бібліотечного фонду;
  3. історичні, що розкривають історію розвитку як навчального закладу, так і бібліотеки;
  4. дослідження, присвячені питанням автоматизації бібліотечних процесів та вдосконаленню бібліотечних технологій;
  5. дослідження, спрямовані на поліпшення управління бібліотекою, вивчення її кадрів.
    І на завершення варто наголосити, що наукова робота має велике значення в діяльності будь-якої бібліотеки, тим більше вишівської. Вона дає можливість творчого і професійного розвитку не тільки окремих бібліотекарів-практиків, але й цілих бібліотечних колективів, вирішуючи завдання стратегічного планування діяльності бібліотеки, створюючи позитивний імідж як в середині вузу, так і серед бібліотечного товариства загалом.


Список використаної літератури
1. Библиотечное дело: терминол. слов. – М.,1986. – С. 25





В.С. Прокопчук,
директор НБ КПНУ,
С.О. Кантлін,
заступник директора НБ КПНУ


Бібліотечна рада університетської книгозбірні:
стан, результативність та проблеми діяльності


   У статті аналізується діяльність Бібліотечної ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, її вплив на удосконалення роботи наукової бібліотеки університету.
    Ключові слова: бібліотечна рада, засідання, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, наукова бібліотека, наукова робота, автоматизація, комп’ютеризація.
   
   
    Окремі аспекти роботи Бібліотечної ради університету знайшли висвітлення в працях О.М. Завальнюка, В.П. Ляхоцького, В.С. Прокопчука, А.М. Трембіцького та ін. Мета цієї – піддати комплексному аналізу діяльність бібліотечної ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та виявити проблеми й шляхи підвищення ефективності її роботи.
    Бібліотеки, як важливі суспільні комунікаційні структури, завжди супроводжували і надавали їм посильну підтримку громадські формування.
    Для прикладу, з відкриттям 1866 року в Кам’янці-Подільському Російської публічної бібліотеки був створений розпорядчий комітет, який взяв на себе акумулювання коштів, їх витрачання на придбання літератури, бібліотечної техніки, передплату періодики, оренду приміщення, оплату праці бібліотекарів.
    Фундаментальну бібліотеку Кам’янець-Подільського державного українського університету супроводжувало декілька громадських, наукових, методичних структур. Функції Бібліотечної ради виконувала Бібліотечна комісія, створена ректором університету 24 жовтня 1918 року [2]. Її складали представники професорсько-викладацької корпорації університету, а очолював творець кількох бібліотек (Єпархіальної – головної книгозбірні Подільської православної єпархії та бібліотеки Давньосховища), кілька місяців (до переходу на посаду приват-доцента і настоятеля університетської церкви Св. Миколая) помічник бібліотекаря університетської бібліотеки Юхим Йосипович Сіцінський. Комісія розглядала питання комплектування бібліотеки, каталогізації фонду, створення бібліотечних підрозділів на факультетах, при семінарах, зміцнення матеріальної бази, добору кадрів та інші [8]. Степан Онисимович Сірополко, очоливши восени 1919 року бібліотеку К-ПДУУ, поряд із Бібліотечною комісією створив Бібліотечну раду. 13 січня 1920 року правління університету розглянуло і схвалило підготовлений і представлений ним проект "Статуту Бібліотечної ради Кам’янець–Подільського державного українського університету". Очолював раду бібліотекар (так тоді йменувалася посада керівника книгозбірні) С. Сірополко, до її складу входили помічники бібліотекаря, секретар і один представник від молодших службовців. Рада збиралася не рідше одного разу на тиждень [1].
    Бібліотечні ради, як дорадчий орган, без сумніву, діяли і при бібліотеках Кам’янець-Подільського інституту народної освіти та інституту соціального виховання, учительського та педагогічного. На жаль, документально ця діяльність не прослідковується.
    Активізувалась діяльність бібліотечної ради, вже Кам’янець-Подільського державного університету, 2007 року було доповнено Положення, оновлено склад Бібліотечної ради, вироблено план діяльності. До 2012 року її очолював проректор університету Віктор Миколайович Федорчук, згодом – професор Іван Михайлович Конет, нині проректор з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук.
    Голови Бібліотечної ради глибоко вникали в життя бібліотечного колективу, аналізували вузькі місця і причини, що їх породжували, виробляли пропозиції, трансформували у рішення, які реалізовував директор і увесь бібліотечний колектив. Оскільки бібліотечна рада розглядала складні проблеми, вирішення яких у значній мірі залежить від керівництва університету, ректор О.М. Завальнюк активно відгукувався на рішення бібліотечної ради і, наскільки це було можливо, допомагав у їх втіленні в життя.
    За період 2007-2012 рр. Бібліотечна рада аналізувала різні за змістом і проблематикою питання діяльності університетської бібліотеки [3]:
2007 Про умови функціонування відділу рідкісних видань. Про хід реалізації "Концепції розвитку бібліотеки на 2007-2012 рр." у питанні комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів.
2008 Про наукову роботу. Звіт завідуючої комп’ютерним читальним залом про формування і використання електронних інформаційних ресурсів.
2009 Ефективність використання періодичних видань у навчальній і науковій роботі. Роль наукової бібліотеки в підвищенні якості університетської освіти.
2010 Облік роботи в читальних залах природничого та економічного факультетів та факультету психології, корекційної та соціальної педагогіки і психології та абонементу мистецької літератури.
2011 Про додаткові платні послуги в науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Стан роботи в центральному абонементі з інформаційного забезпечення навчального процесу.
2012 Наукова робота НБ Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Про хід реалізації "Концепції розвитку бібліотеки Кам’янець-Подільського державного університету на 2007-2012 роки".
2013 Про роботу університетської бібліотеки з удосконалення обліку користувачів та документовидачі. Діяльність колективу наукової бібліотеки з впровадження електронних інформаційних технологій.

   В результаті вдалося не тільки підвищити ефективність дій на традиційних напрямах роботи (комплектування фонду до 50% здійснюється за рахунок придбання нової літератури у видавництвах на замовлення кафедр; покращено професійну підготовку кадрів, їх атестацію тощо), а й запровадити нові: формування і використання електронного інформаційного ресурсу, включення колективу в наукову бібліотекознавчу, бібліографознавчу роботу та ін.
   Наведемо кілька прикладів. 2007 року Бібліотечна рада заслухала питання "Про хід реалізації "Концепції розвитку бібліотеки на 2007-2012 рр." в питанні комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів". Був намічений пакет заходів, підтриманих ректором. У підрозділах бібліотеки обладнано робочі місця комп’ютерною технікою, придбано ламінатор, принтер для друку штрих-етикеток, почали формувати ЕК. У наповненні електронного каталогу допомагали студенти фізико-математичного факультету. На 1 березня 2014 року він налічує 360000 бібліографічних записів. Створено веб-сайт бібліотеки, читальний зал електронної бібліотеки на 20 робочих місць, фонд електронних видань за рахунок придбання у видавництвах, сканування, копіювання з мережі Інтернет. Велику кількість документів передали окремі викладачі та кафедри. Сьогодні в бібліотеці нараховується 23357 документів, 11890 влито до комп’ютерної мережі університету [4].
   За результатами розгляду на Бібліотечній раді 6 жовтня 2009 року питання моніторингу книгозабезпечення посилена взаємодія відділу комплектування і наукової обробки літератури з кафедрами та викладачами, виділено окремого працівника (Клімчук Т.П.) для формування картотеки, аналізу книгозабезпечення в розрізі кожного факультету, кафедри, дисципліни, вирішення у співпраці з викладачами питання інформаційного забезпечення конкретних предметів документами на традиційному чи електронному носіях. Водночас посилено цілеспрямоване формування фонду електронних видань саме тими підручниками, навчальними посібниками, яких не вистачає до нормативу книгозабезпеченості, створено електронну картотеку про інформаційне забезпечення предметів, які читаються на факультетах української та іноземної філології, історичному, економічному, фізичної культури, розпочато по природничому факультету.
    Посилюється корпоративна співпраця з бібліотеками інших ВНЗ. НБ КПНУ є учасником проекту "Зведений електронний каталог, який налічує 260900 записів. Бібліотекою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка передано до нього 21653 назви документів, до яких 2013 року звернулося 2317 користувачів.
    Діє обмінний фонд, який нараховує 5321 примірників; 2013 року передали за його рахунок кількасот необхідних видань.
    Книгозбірнею здійснюється корпоративна діяльність з науковою бібліотекою Хмельницького національного університету з розпису періодичних і продовжуваних видань. Для аналітичного опису й обміну обрано по 8 журналів з кожної сторони. Здійснюється тісна співпраця з Державною науково-педагогічною бібліотекою України ім. В.О. Сухомлинського з реферативного розписування двох наукових збірників – "Вісника Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: корекційна педагогіка і психологія" та "Проблем дидактики історії".
    В межах міжнародної співпраці продовжуються договірні стосунки з Російською національною бібліотекою у Санкт-Петербурзі. Підтримуються зв'язки з Науковою бібліотекою Львівської "Політехніки", Науковою бібліотекою Хмельницького національного університету, Науковою бібліотекою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Науковою бібліотекою Закарпатського національного університету.
   Результати перевірки роботи бібліотеки в січні 2010 року та наказ ректора "Про результати перевірки роботи наукової бібліотеки університету" № 52 від 23.02.2010 р. стали також предметом обговорення на засіданні Бібліотечної ради. Було затверджено план усунення виявлених недоліків, створено єдину базу даних про користувачів в автоматизованій інформаційно-бібліотечній системі "УФД. Бібліотека", підготовлено та затверджено "Технологічну інструкцію з обліку користувачів, документовидачі в науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка".
   10 березня 2011 року під час слухання питання "Про додаткові платні послуги" схвалено "Положення про додаткові платні послуги", у трьох підрозділах (читальний зал електронної бібліотеки, бібліотека рідкісних видань, читальний зал та абонемент педагогічного факультету) було введено додаткові платні послуги: запис на флешкарту або CD-диск, сканування, друк тексту, ксерокопіювання, ламінування, фотозйомка документа, оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотеки, формування бібліографічних списків до курсових, дипломних та наукових робіт, користування МБА.
   27 березня 2012 року на засіданні Бібліотечної ради аналізувалась наукова робота. Вже на той час бібліотека мала доробок: 2 збірники наукових праць, 2 монографії, 22 бібліографічних та 17 персональних покажчиків. Лише за 2013 рік підготовлено і надруковано 8 окремих видань [5]. А за весь час:
  • проведено 6 науково-практичних конференцій, круглих столів: "Бібліотека вищого навчального закладу – центр науково-інформаційного забезпечення підготовки кадрів" (міжнар. наук.-практ. конф., 2007 р.), "Наукова бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історія, сучасність і перспективи (до 90-річчя утворення бібліотеки)" (круглий стіл, 2008 р.), "Євген Паранюк: людина, дослідник і меценат України та української діаспори (до 85-річчя)" (наукові читання, 2008 р.), "Роль і функції бібліотек вищих навчальних закладів у контексті модернізації освіти" (ІІ міжнар. наук.-практ конф., 2010 р.), "Бібліотеки ВНЗ за роки незалежності: стан, проблеми, перспективи" (круглий стіл, 2011 р.), "Степан Сірополко – освітянин, науковець, бібліотекознавець" (всеукр. наук.-практ. конф., 2012 р.);
  • видано 3 випуски "Наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство"; нарис „Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту"; збірник "Євген Паранюк: краєзнавець, дослідник української еміграції, меценат (до 85-річчя від дня народження); зведений каталог і покажчик змісту дванадцяти випусків "Трудов Подольского епархиального историко-статистического комитета (церковного историко-археологического общества) (1876-1916)"; 9 випусків бібліографічних покажчиків "Бюлетень з проблем вищої школи"; 8 випусків довідково-бібліографічного видання "Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка"; 21 випуск біобібліографічних покажчиків серії "Постаті в освіті і науці", що розкривають доробок провідних науковців університету;
  • у зв’язку з підготовкою до перевидання історії населених пунктів України в новій редакції започатковано серію покажчиків "Хмельниччина краєзнавча", побачили світ два випуски: "Просвітницький рух на Поділлі (1906 – 2011 рр.)" (2012); "Матеріали і тези Подільських історико-краєзнавчих конференцій (1965-2010 рр.)";
  • з 2009 року виходить друком покажчик "Періодичні видання в науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка";
  • з нагоди 95-річчя університету заступники голови Бібліотечної ради професори І.М. Конет та В.С. Прокопчук підготували і видали біобібліографічний покажчик "Доктори наук, професори Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка", презентований під час відзначення ювілею.
   З лютого 2013 року Бібліотечну раду очолив ректор університету С.А. Копилов, що надало її роботі та прийнятим рішенням більшої ваги. Згідно з наказом ректора до неї увійшли: заступники голови – Іван Михайлович Конет, доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи; Віктор Степанович Прокопчук, доктор історичних наук, професор, директор наукової бібліотеки, професор кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін; секретар – Світлана Олександрівна Кантлін, заступник директора наукової бібліотеки; члени ради – Поліна Степанівна Каньоса, кандидат філологічних наук, декан педагогічного факультету, професор кафедри мовознавчих дисциплін; Олеся Валеріївна Литвиненко, завідувач відділу комплектування та наукової обробки документів; Людмила Миколаївна Марчук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови; Микола Дмитрович Матвеєв, кандидат біологічних наук, декан природничого факультету, професор кафедри біології та методики її викладання; Петро Аполонович Стрельбіцький, кандидат економічних наук, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці; Віктор Миколайович Федорчук, кандидат психологічних наук, професор кафедри психології освіти, праці і управління; Олександр Васильович Слободянюк, начальник Центру інформаційних технологій [7].
   За час роботи Бібліотечної ради в новому складі заслухано питання "Про роботу університетської бібліотеки з удосконалення обліку користувачів та документовидачі". Були вжиті заходи з удосконалення обліку документовидачі та користувачів, схвалено оновлену "Технологічну інструкцію з обліку користувачів, документовидачі, відвідувачів заходів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка" [6].
    Про ефективність розгляду на засіданні Бібліотечної ради з питання "Діяльності колективу наукової бібліотеки з впровадження електронних інформаційних технологій" свідчать факти. Вдалося здійснити перші кроки зі створення інституційного репозитарію – підготовлено пакет нормативних документів, розглянуто на засіданні вченої ради доцільність запровадження інтистуційного репозитарію, видано наказ про його створення і функціонування. Даний ресурс вже проходить апробацію. Підключено базу даних електронних видань "Pоlpred".
   На методичній раді бібліотеки заслухано питання створення віртуальної довідкової служби, розроблено структуру, правила користування, на наше прохання наукова бібліотека Хмельницького національного університету передала НБ КПНУ програмне забезпечення для віртуальної довідкової служби, а працівники центру інформаційних технологій здійснюють її налаштування на сайті бібліотеки.
    Робота Бібліотечної ради планується на рік. На виконання плану 2013 року оновлено регламентуючі документи "Положення про наукову бібліотеку", "Положення про Бібліотечну раду", положення про підрозділи бібліотеки та посадові інструкції працівників бібліотеки, "Технологічну інструкцію з обліку користувачів, документовидачі, відвідувачів, заходів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка", проведено анкетування з метою вивчення думки читачів про діяльність читального залу електронної бібліотеки. У полі зору Бібліотечної ради питання зміцнення матеріальної бази. Відбувається заміна вікон, ремонт читального залу №1, з допомогою члена бібліотечної ради П.С. Каньоси замінено вікна в читальному залі та абонементі педагогічного факультету на нові енергозберігаючі, за розпорядженням ректора відремонтовано підвіконня та проведено ремонт аварійних ділянок стелі в читальному залі №1. Отримано літературу для нововведених дисциплін, здійснено передплату української періодики на рік, а російської – на І півріччя.
   Робота Бібліотечної ради університету сприяє ефективному управлінню, накопиченню та розповсюдженню бібліотечних та інформаційних ресурсів, але залишається низка проблем, які неможливо вирішити без підтримки Бібліотечної ради та ректорату. Необхідно поступово розширювати площі для зберігання літератури, удосконалювати матеріально-технічну базу бібліотеки, завершити перехід усіх підрозділів бібліотеки на автоматизований комп’ютерний режим обслуговування користувачів, а для цього поповнити бібліотеку відповідними технічними засобами, відновити додаткові платні послуги, необхідно відновити роботу з підвищення кваліфікації та атестації працівників бібліотеки, і, головне – посилити комплектування фонду паперовими та електронними виданнями шляхом їх придбання у видавництвах.
    Для максимального врахування потреб бібліотеки та її підрозділів до Бібліотечної ради повинні входити представники всіх факультетів, бажано заступники деканів. Варто ініціювати прийняття наказів по університету за результатами розгляду найбільш важливих питань на засіданнях Бібліотечної ради.
    Отже, Бібліотечна рада університету відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку та діяльності всіх напрямків роботи наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, її робота є потрібною, плідною та ефективною.
   
    Примітки.
  1. Завальнюк О.М. С.О. Сірополко і розвиток фундаментальної бібліотеки Кам’янець-Подільського державного українського університету / О.М. Завальнюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ, 2008. – Вип. 1. – С. 11 – 18.
  2. Ляхоцький В.П. Книга творить людину… (Сторінки з літопису заснування університетської бібліотеки у Кам’янець – Подільському) / В.П. Ляхоцький // Там само. – С.88 – 99.
  3. Поточний архів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протоколи засідань бібліотечної ради за 2007 – 2013 рр.
  4. Поточний архів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, звіт про роботу наукової бібліотеки за 2013 р.
  5. Поточний архів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протоколи засідання бібліотечної ради за 2012 р.
  6. Поточний архів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протоколи засідань бібліотечної ради за 2013 р.
  7. Поточний архів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, наказ ректора №11-ОК від 16.10.2012 р. "Про склад бібліотечної ради університету".
  8. Трембіцький А.М. Бібліотекознавча діяльність родини Сіцінських – Січинських / А.М. Трембіцький // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. – Кам’янець-Подільський: К-ПНУ, 2008. – Вип. 1. – С. 78 – 87.





Синиця Н.М.,
директор Хмельницької
УНБ ім. М. Островського,
заслужений працівник культури України


Роль Хмельницького регіонального тренінгового центру в підвищенні професійної компетентності бібліотекарів


   Питання компетентності в професійній діяльності має велике значення, оскільки у сучасному суспільстві рівень освіченості людини вже не визначається лише енциклопедичністю знань, чи набутими знаннями в навчальному закладі. Сьогодні суспільство потребує уміння ефективно вирішувати різноманітні проблеми на основі існуючих знань, а також постійно їх поповнювати, безперервно навчатися.
   Професіограма бібліотекаря, тобто розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник, надає базис для роботи і творчості і спрямована на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності, завдяки яким бібліотекар успішно реалізує себе в професійної діяльності та набуває соціальної самостійності.
    Професія бібліотекаря унікальна,тому що немає кордонів, які можуть чітко окреслити поле її діяльності. Сучасний бібліотекар повинен володіти мистецтвом спілкування, бути компетентним у різних галузях знань, тримати в пам’яті різноманітну інформацію, вміти орієнтуватися у інформаційному просторі, представленому в книгах, журналах, комп’ютерних мережах. Бібліотечна діяльність – це самовіддана та кропітка праця, без якої інформація, що зберігається в бібліотеці, може залишитися незапитаною.
    У бібліотечній справі сьогодні важливу роль відіграє компетентний, орієнтований на позитивний результат професіонал, спроможний успішно вирішувати складні завдання.
    У перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентність також визначається як набута в процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
    Чим розвиненіші компетенції, тим вищим є рівень реалізації професійної діяльності, тому "професійна компетентність" ширше знань, умінь і навичок – це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватись.
    Підвищенню професійної компетенції бібліотекарів області сприяє навчання у Хмельницькому регіональному тренінговому центрі, який відкрито 5 липня 2010 року на базі Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки в рамках реалізації проекту "Створення обласних навчальних центрів" за програмою "Бібліоміст"
    Головним завданням Регіонального тренінгового центру є розвиток регіональної бібліотечної інфраструктури шляхом підвищення кваліфікації працівників бібліотек області, спроможних надавати якісні інформаційно-консультаційні послуги населенню. Головною місією РТЦ є створення умов для подолання інформаційної нерівності, надання доступу користувачам до інформації, знань та можливостей через впровадження сучасних технологій, просування сучасних українських бібліотек серед широкої громадськості. Тренінговий центр є центром безперервної освіти /підвищення кваліфікації та професійної компетентності бібліотечних працівників області, центром інноваційного розвитку бібліотек і суміжних напрямків культури та громадських ініціатив.
    Принципами діяльності РТЦ є відкритість для громади, прозорість діяльності, ефективне використання ресурсів, навчання, розвиток та кар'єрний ріст персоналу, використання ресурсів тренінгового центру на розвиток бібліотек.
    До реалізації проекту більше половини бібліотек-учасниць не мали ніяких навичок користування комп’ютером та Інтернетом. У 2013 році 83 бібліотеки взяли участь у різноманітних проектах. Участь у програмі "Бібліоміст" сприяла розвитку комп’ютеризації. Всього у публічних бібліотеках області на 1.01 2014 року нараховується 658 комп’ютерів, з них 184 у сільських, в тому числі надійшло за програмою "Бібліоміст" 309(47%), з них 97 у сільські. Доступ до Інтернету користувачам надається на 533 комп’ютерах, з них 142 у сільських закладах.
    За 3 роки діяльності РТЦ у ньому пройшли тренінгові навчання за трьома основними модулями більше 200 бібліотекарів з 92 бібліотек. Крім того, більше 300 бібліотекарів отримали знання основ комп’ютерної грамотності, використання Інтернету, основ обстоювання і просування інтересів бібліотек, написання проектів та співробітництва з представниками місцевої влади.
    У РТЦ проводяться тренінги з новітніх інформаційних технологій для бібліотекарів районних, міських та сільських бібліотек.
    Крім навчання бібліотечних працівників, тренінговий центр проводить тренінги для різних груп користувачів у співпраці з державними установами та громадськими організаціями з урахуванням їхніх інформаційних потреб та специфіки місцевої громади.
    У час, вільний від навчання та заходів, центр надає вільний доступ до Інтернету користувачам.
    При підготовці планів тренінгів ми анонсуємо, що має вміти бібліотекар після тренінгу, у чому він має бути компетентним, тобто не тільки отримувати знання, але і вміти, застосовувати їх на практиці.
    Для розвиту професійної компетентності при проведенні тренінгів ми використовуємо активні форми і методи навчання, такі як шерінг (давати висловлюватись учасникам), дебрифінг ( підсумкове обговорення вправ і підбиття результатів),анкетування по завершенню навчання, рost-post тестування.
    За видами компетенції її можна умовно розподілити на: Компетенцію управління бібліотекою; компетенцію надання послуг; особисті/міжособистістні компетенції; технічні компетенції: ключові навички системи та ІТ.
    У компетенції управління бібліотечні працівники мають знати і застосовувати на практиці питання стратегічного планування, бюджетування, управління проектами, персоналом, застосовувати організаційне лідерство для реалізації змін у бібліотеці.
    В особистому/міжособистісному спілкуванні мають дотримуватися Кодексу етики бібліотекаря, вміти оцінити стандарти надання якісних послуг, ефективно спілкуватися з різними аудиторіями та соціальними групами. У компетенції надання послуг- впровадження нових послуг для задоволення потреб громадськості для різних категорій користувачів відповідно до Статуту бібліотеки, консультування, використання Інтернет- інструментів для залучення та надання послуг.
    Дуже важливими є технічні компетенції, тобто ключові навички використання у своїй діяльності можливостей Інтернету; дотримання протоколів безпеки, пов'язаних з використанням Інтернету; виконувати основні операції з обробки тексту; використовувати соціальні мережі та веб-програми для роботи.
    На Хмельниччині створено 85 "Пунктів доступу громадян до офіційної інформації", де надається можливість доступу до електронних послуг державних, місцевих органів влади, організацій, підприємств та участі громадськості в законотворчих процесах. Працює проект cкайп-консультування з надання безкоштовних правових консультацій мешканцям малих громад і віддалених районів Хмельницької області в режимі скайп-зв’язку. Консультування проводиться юристами обласної громадської організації "Подільська правова ліга" та представниками місцевих органів виконавчої влади.
    З початку впровадження програми "Бібліоміст" та діяльності Хмельницького регіонального тренінгового центру відбулися позитивні зміни у сприйнятті бібліотек відвідувачами, збільшилось залучення населення до сучасних інформаційних технологій, зріс рівень володіння комп'ютером та Інтернетом як фахівцями, так і відвідувачами.





Чабан К.А.,
головний спеціаліст управління
культури, національностей та релігій
Хмельницької облдержадміністрації

   
   
   
Бібліотеки і правова освіта: від нігілізму до правової обізнаності


   В реалізації державної інформаційної політики, доступу громадян до інформації, в тому числі правової, вагоме місце відводиться створенню інформаційних систем і мереж, оновленню та зберіганню інформаційних ресурсів, бібліотечних фондів, баз даних та інформаційних ресурсів 1. Заходами обласної програми правової освіти населення на 2011-2015 роки звертається увага на необхідність правової освіти населення за участю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, органів юстиції, навчальних закладів та закладів культури, поєднання правової освіти із загальною середньою, професійно-технічною та вищою освітою3.
    Доступу громадян до джерел правової інформації сприяють публічні бібліотеки. Щорічно фахівцями обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.Островського виконується близько 7,5 тисяч довідок правового та морально-етичного змісту, що складає 45% від їх загальної кількості. У відділах абонементу та читальних залах видається понад 20 тисяч примірників видань правового та морально-етичного змісту з фондів бібліотеки, передплачується 25 назв періодичних видань, серед яких інформаційний бюлетень "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України" та інші.
    На постійній основі діють книжкові виставки, довідкові столи під назвами "На допомогу правовій освіті населення", "Право: знати, розуміти, виконувати ", "На порядку денному – реформи", "Дитинство в законодавчому просторі", "Я і мої права", "Про права від А до Я", та інші.
    Важлива правова інформація міститься в офіційних документах, прийнятих місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. З метою доведення їх змісту до населення кілька років поспіль у бібліотеках області діють центри, куточки регіональної інформації "Бібліотека і влада", "Влада інформує". Щорічно обласна універсальна наукова бібліотека імені М.Островського видає та представляє в мережі Інтернет на власному веб-сайті інформаційно-бібліографічне видання "Офіційні неопубліковані документи обласної ради та обласної державної адміністрації".
    Доступу громадян до актуальних документів сприяють Інтернет-центри, створені у 174 публічних бібліотеках області, у тому у 68 сільських установах. На їх основі від реалізації гранту Програми сприяння Парламенту України ІІ (ПСП ІІ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у 85 бібліотеках створені пункти доступу громадян до офіційної інформації органів влади в мережі Інтернет. Учасникам гранту-бібліотекам та їх користувачам надсилається безкоштовно правова література. Працівники установ пройшли навчання та надають допомогу жителям у пошуку правової інформації, долучають громадян до процесу громадського обговорення окремих нормативних документів і таким чином впливають на законодавчий процес.
    Про популярність послуг таких центрів показує той факт, що у 2012 році послугами Центру обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.Островського скористались 1650 користувачів, у 2013 році їх кількість зросла в 1,5 рази.
    На замовлення користувачів бібліотеки готують та надсилають в електронному вигляді списки "Нове у законодавстві про ...", дайджести, закладки, методичні рекомендації тощо. Заслуговують на увагу видання обласної бібліотеки для дітей імені Т.Г.Шевченка : дайджест-збірник "Підліткові проблеми", набір закладок "Правова абетка", інформаційний список літератури для користувачів-учнів 5-9 класів та їх батьків "Я маю право".
    Популяризації правових знань сприяють заходи з нагоди Днів Конституції, Незалежності, Соборності, Державного Прапора України, юриста, річниць прийняття Конвенції ООН про права дитини, Загальної декларації прав людини та інших документів.
1
   При бібліотеках області за участю фахівців відповідних служб діють 58 правових об’єднань за інтересами, серед них 50 клубів, 2 факультативи, 3 лекторії, 1 школа правових знань, 1 гурток та 1 всеобуч. Результативності роботи клубу "Держава. Право. Громадянин" в обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.Островського сприяє участь представників Головного управління юстиції у Хмельницькій області, обласних громадських організацій "Центр правового захисту" та "Подільської правової ліги". Часті гості клубу "Крок" обласної бібліотеки для дітей - фахівці відділу захисту прав і свобод неповнолітніх обласної прокуратури, служби у справах дітей Хмельницького міськвиконкому, студенти Хмельницького університету управління та права. За участю фахівців управлінь державної міграційної та пенітенціарної служб України у Хмельницькій області, УМВС у Хмельницькій області відбуваються заняття правового лекторію в обласній бібліотеці для юнацтва. Неодмінною на засіданнях клубу "Майданчик для дискусій" при Ярмолинецькій районній бібліотеці є присутність юриста райдержадміністрації, який надає правову консультацію з порушеного питання.
    Підвищенню рівня правоосвітньої роботи, виявленню та поширенню кращого досвіду роботи бібліотек сприяють проведені за відповідними наказами 4,5 обласні конкурси бібліотек. Від активізації даної діяльності кількість правових клубів в бібліотеках за рік збільшилась на 10.
    Залученню громадськості до обговорення проектів нормативних документів сприяють консультації з громадськістю управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації. Це форма роботи органу виконавчої влади, який є розробником проекту нормативно-правового акту або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері2. Протягом останніх 2-х років у бібліотеках обговорювались проекти Концепцій розвитку бібліотечної справи, діяльності сільських установ, збереження культурної спадщини у м. Хмельницькому, Ізяславі, реалізації ініціатив "Партнерство "Відкритий Уряд" та "Публічні бібліотеки-мости до електронного урядування".
2
    Правове інформування та надання правової допомоги об’єднує бібліотеки та громадські організації. У 2014 році стартував проект правового консультування громадян на базі 6 бібліотек області за допомогою скайп-зв'язку громадян з юристами громадської організації "Подільська правова ліга", представниками органів виконавчої влади. Проект реалізується за грантової підтримки.
    Задоволення запитів громадян у правовій інформації сприяє зв’язку органів влади та місцевого самоврядування, які створюють нормативні і правові документи з: бібліотеками, які зберігають та надають у доступ правову інформацію; юристами-фахівцями, які надають правові консультації та беруть участь у роботі громадських організацій; засобами масової інформації та каналами Інтернет, а також сприяє залученню громадян до обговорення проектів правових документів, які стосуються їх прав та законних інтересів, впливає на фінансування та підвищення іміджу бібліотек в суспільстві, робить їх установами, де реалізується державна інформаційна політика та політика у сфері культури.
   
    Використана література
    1. Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України від 01.12.1992 р., № 48.
    2. Постанова Кабінет Міністрів України від 03.11.2010 № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" //Урядовий кур’єр від 24.10.2012 № 194.
    3. Обласна програма правової освіти населення на 2011-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 2 березня 2011 року № 29-3/2011 // Головне управління юстиції у Хмельницькій області: Електронний інформаційний ресурс: Режим доступу: http://justice.km.ua/?dep=page&dep_up=963&dep_cur=965
    4. Наказ управління культури, туризму і курортів Хмельницької обласної державної адміністрації, Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 02.04.2012 року №101-н/179 од "Про проведення обласного конкурсу на кращий молодіжний клуб правового спрямування при публічних бібліотеках".
    5. Наказ управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 04.09.2013 року №234-н/383/09 "Про проведення обласного огляду-конкурсу бібліотек на кращу організацію роботи з правової освіти населення".


Дитинник Л.В.,
директор бібліотеки ХГПА


Роль бібліотеки вищого навчального закладу в організації навчально-виховного процесу

   
   Нині під впливом демократичних змін у суспільстві здійснюється реформування освітньої сфери. Відбувається перехід від вузькодисциплінарного навчання до більш широкого гуманітарного розуміння мети освіти; навчання стає особистісно-орієнтованим. Змінилися і навчальні цілі, які значною мірою спрямовані на формування і розвиток здатності студентів до самостійного пошуку, збору, аналізу та подання інформації. Навчальний процес передбачає впровадження нових форм роботи: викладача як консультанта, а студента як активного дослідника, що творчо та самостійно працює над вирішенням навчального завдання та широко використовує інформаційні технології для отримання необхідної інформації.
    Сьогодні, в умовах розвитку України як незалежної держави, коли освіта повинна стати вищим пріоритетом - бо держава та нація без сучасної системи освіти є державою й нацією без майбутнього - необхідним стало серйозне покращення всієї справи навчання і виховання підростаючого покоління, забезпечення якісно нового рівня розвитку освіти. "Той, хто тримає у своїх руках освіту, здатний змінити обличчя землі" - сказав філософ Лейбніц.
    Ставлення суспільства до освіти, виховання і навчання підростаючого покоління – один із головних показників рівня його розвитку та прогресивності. Так, процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
    Успішна організація навчально-виховного процесу залежить від багатьох чинників, зокрема, від роботи бібліотеки навчального закладу, яка має стати сьогодні основною ланкою в забезпеченні інформацією, як студентів, так і викладачів. Призначення будь-якої бібліотеки – бути джерелом інформації, пропонувати користувачам необмежений доступ до розмаїття світових інформаційних ресурсів, адже недаремно говорять: "Хто володіє інформацією, той володіє світом ". Сьогодні змінюється роль бібліотекаря від людини, що рекомендує і видає книжки, до спеціаліста в галузі нових інформаційних технологій. У цьому контексті бібліотека посідає особливе місце. Формування фондів книжок, журналів, аудіо - , відео - , СD-, та DVD-дисків, надання можливості перегляду, створення умов для отримання повної інформації – все це поєднує мету навчального закладу, навчальні плани, освітні ресурси.
    Організація роботи бібліотеки на сучасному рівні – оснащення комп’ютерами, доступ до Інтернет, програмне забезпечення для ведення електронного каталогу, формування фонду мультимедійних засобів та організація для студентів і викладачів умов для роботи з інформацією – перетворюють її на сучасний інформаційний заклад.
    Змінюються і завдання. Необхідно навчити студента працювати з джерелами інформації як на традиційних, так і на електронних носіях, з електронним каталогом, базами даних, пошуковими інформаційними системами. Майбутній вчитель повинен уміти не лише знайти, а й опрацювати інформацію, проаналізувати її, застосувати у конкретному випадку. Тому освоєння нових інформаційних технологій у бібліотеці Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії відбувається у двох напрямах: бібліотечному та освітньому.
    Автоматизовані інформаційні бібліотечні системи впроваджуються в усі бібліотечні процеси: внутрішні та зовнішні. Бібліотеки освоюють нові інформаційні технології обробки та зберігання інформації, а також нові підходи до інформаційного обслуговування користувачів. Автоматизація книгозбірні звільнила працівників від рутинної роботи. За допомогою сучасних технологій здійснюється облік фонду, облік відвідувань та видачі книг, створюється електронний каталог, друкуються бібліографічні покажчики і списки літератури.
    Стрімкий розвиток Інтернету як ресурсної наукової, освітньої та довідкової інформації впливає на довідково-бібліографічне обслуговування. Значне розширення інформаційного поля веде до якісних змін послуг, пов’язаних з доступом до глобальної інформаційної мережі та інформаційних ресурсів.
    З одного боку, Інтернет – це доступ до великих інформаційних масивів, можливість для студентів, що працюють над рефератом або науковою роботою, досить швидко отримати необхідну інформацію. Це, безумовно, аргумент застосування Інтернету в навчальному процесі. З іншого боку, Інтернет – це інформаційні ресурси різноманітних напрямів, обсяг яких постійно зростає. Адже Інтернет – це вільна мережа, і у ній в першу чергу розміщується інформація, яка буде запитувана широким колом користувачів. Крім того, в наш час з’явилось багато сайтів, що містять псевдоосвітню інформацію. Тут без поради спеціаліста в галузі інформації, яким є бібліотекар, не обійтись. Він зможе оцінити, чи є інформація повною і достовірною, чи заслуговує на довіру саме джерело інформації.
    Бібліограф має добре орієнтуватися в середовищі глобальної мережі, шукаючи найсвіжіші дані. Методика пошуку інформації в електронному середовищі близька до традиційного бібліографічного пошуку. І тому саме бібліограф може стати провідним спеціалістом з освоєння ресурсів всесвітньої мережі. Для задоволення інформаційних запитів користувачів використовуються пошукові інформаційні системи, бази даних, он-лайнові словники та енциклопедії.
    Освітній напрям освоєння інформаційних технологій у бібліотеці – це навчання студентів інформаційній культурі. Вперше поняття "інформаційна грамотність" введено у 1977 році в США і використовувалось у національній програмі реформи вищої освіти цієї країни. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною називає особистість, здатну виявити, розмістити, оцінити певну інформацію та якомога ефективніше її використати.
    Завдання, що вирішуються при цьому: розвиток комунікативних умінь у системі "людина - комп’ютер"; вивчення термінології у сфері інформаційної культури; ефективне використання бібліотечних фондів, бібліографічних джерел та інших видів інформації; формування вмінь використовувати електронні інформаційні ресурси, пошук інформації в мережі, оцінка якості знайденого матеріалу, обробки інформації; розвиток навичок діяльності в інформаційному середовищі.
    Відомий німецький соціолог Макс Вебер вважав, що головним у соціальному житті є "очікування", тобто орієнтація на відповідну реакцію. Відповідати очікуванням користувачів, надавати вичерпну інформацію у максимальному обсязі – основне завдання бібліотеки, а бібліотекар має бути інформованим щодо очікувань користувачів.
    Американські бібліотекознавці стверджують, що бібліотеки покликані відповідати на виклик часу. Таким чином, бібліотечна політика, самі бібліотекарі мають відповідати умовам, що змінюються. В інформаційному суспільстві ХХІ століття бібліотека повинна стати генератором, творцем інноваційного освітнього середовища, необхідного для творчого розвитку педагогів та студентів.





Фастишевська К.М.,
завідуюча бібліотекою
Хмельницького політехнічного коледжу


Формування фонду бібліотеки вишу як фактор впливу на якість задоволення інформаційних потреб користувачів


   Бібліотека Хмельницького політехнічного коледжу вирішує завдання інформаційного забезпечення навчального процесу, підвищення професійного та культурного рівня викладачів та студентів, виховання кожної молодої людини як всебічно розвиненої особистості.
    Використовуючи організаційно-технологічні нововведення, бібліотека виробила нову методологію взаємодії з користувачами, що дозволило здійснити перехід на якісно новий рівень їхнього інформаційного забезпечення.
    Важливим джерелом ефективного обслуговування користувачів, забезпечення їх інформаційних потреб є удосконалення технологічних процесів, впровадження новітніх технологій, формування власних інформаційних ресурсів.
    У 2007 році в бібліотеці коледжу розпочато автоматизацію основних бібліотечних процесів, створений електронний каталог, який нараховує 22 тисячі записів, внесено 82 тисячі примірників видань. Багатоаспектна можливість електронного каталога дає можливість користувачам бібліотеки в автоматизованому режимі сортувати інформацію за певними ознаками, а також складати списки літератури, які записують на флеш-накопичувач або роздруковують на принтері в інформаційно-бібліографічному центрі бібліотеки.
    Створені бази даних: "Надходження літератури", "Періодичні видання", "Публікації викладачів коледжу", "Інформаційні списки", "Картотека статей", "Статистика".
    З метою наближення ресурсів Internet до користувача в бібліотеці діє безпровідний безкоштовний Internet.
    Основою діяльності бібліотеки є бібліотечний фонд, який нараховує більше 100 тисяч примірників видань на різних носіях інформації. Щорічно фонд бібліотеки поповнюється в середньому на дві тисячі примірників (з обласного центру з розповсюдження підручників у 2013 році надійшло лише 9 примірників видань), передплачується близько 70 назв періодичних видань.
    Фонд бібліотеки коледжу універсальний. Він враховує профіль вищого закладу, відповідає освітнім, інформаційним та виховним функціям коледжу. До його складу входить навчальна, довідкова, художня, науково-популярна література та періодичні видання, що відповідають спеціалізації вищого навчального закладу І-II рівнів акредитації.
    Cьогодні ціна на книгу, періодичне видання досить висока і тому, з метою оптимального використання коштів, бібліотека коледжу щорічно проводить соціологічне дослідження, щодо доцільності придбання чи передплати тих чи інших видань. Це дослідження включає в себе анкетування, опитування викладацького складу, аналіз статистики документовидачі та обговорення рекомендованого переліку видань на методичній раді коледжу.
    Слід відмітити, що, незважаючи на немалі кошти (на перше півріччя 2014 р. на передплату використано більше 15 тисяч грн.), у керівництва коледжу є розуміння необхідності передплати періодичних видань. Так, з кожної спеціальності передплачено не менше трьох видань навчально-методичного характеру. Також, враховуючи потреби наших читачів, приділяється увага передплаті і масових суспільно-політичних, популярно-наукових видань, які користуються попитом у студентів.
    Формування бібліотечного фонду було і залишається одним із основних завдань бібліотеки. Щорічно аналізується перелік навчальної літератури в розрізі окремого предмету. При виявленні прогалин шукаються шляхи їх заповнення. Колектив бібліотеки коледжу вимушений шукати та використовувати додаткові можливості та джерела для комплектування бібліотечного фонду, а саме: залучення благодійників та спонсорів серед державних осіб і приватних підприємців-колишніх випускників коледжу; звернення до благодійного фонду "Політехнік Поділля", громадських організацій; співпраця з видавництвами "Кондор", "Знання", "Каравела" з міста Київ, "Новий Світ", "Магнолія Плюс" з міста Львів, книжковими магазинами, обласними і міськими літературними об'єднаннями, місцевими авторами, використання електронних документів із сайтів в Internet, організування в бібліотеці благодійних акцій: "Подаруй бібліотеці книгу", "Подаруй бібліотеці свій підручник" і т.д.
    Як приклад, тільки в січні 2014 року з благодійного фонду на придбання підручників виділено 1700 грн., після проведення благодійної акції "Подаруй бібліотеці книгу" фонд бібліотеки поповнився на 200 примірників.
    Ще один шлях поповнення фондів бібліотеки – звернення до автора видання. Так, свої книги дарують викладачі коледжу, за помірну ціну пропонують свої твори відомі письменники Хмельниччини – Кульбовський М., Качеровська Н.Н. та ін..
    Бібліотека коледжу обслуговує студентів, які навчаються в навчально-консультаційному центрі Львівського національного університету "Львівська політехніка". Книжковий фонд НКЦ сформований з підручників, виданих університетом і нараховує понад 7 тисяч примірників, які внесені в електронний каталог.
    Більша частина фонду активно використовується для задоволення інформаційних потреб студентів коледжу, але є підручники якими користуються і студенти НКЦ.
    В останні роки працівники бібліотеки відчули необхідність у певній модернізації форм спілкування зі студентською аудиторією та почали приділяти особливу увагу оновленню методичних підходів до роботи з популяризації творів друку, урізноманітнюючи просвітницьку діяльність.
    Акцент зробили на новизні у назві заходу, методиці його проведення, привнесенні елементів театралізації, активній участі читачів у заході. І вже перші результати підтвердили доцільність роботи саме в цьому напрямі.
    Живий інтерес у читачів викликають книжкові виставки: "Вічно живи, Україно!", "Факти-Події-Оцінки", "Державні символи України", "Європейський вибір України: Людина. Право" та ін.
    Книжкова виставка "Знаменні та пам’ятні дати" – постійна, але її тематичне наповнення змінюється залежно від календаря народних і державних свят та знаменних і пам’ятних дат.
    У бібліотеці постійно проводяться інформаційні, історичні, виховні, пізнавальні години; тематичні, літературно-мистецькі вечори; зустрічі з цікавими людьми; уроки мужності, моралі, застереження, здоров’я; предметні дні, тощо.
    На відзнаку 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка в бібліотеці проведено літературно-мистецьке свято "Якби зустрілись ми з тобою…" та віртуальну подорож по життю і творчості Т.Г. Шевченка; в читальному залі оформлені книжкові виставки "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття", "Освячене Шевченком визнання", "Борітеся - поборете, Вам Бог помагає".
    Добре налагоджена і система індивідуального інформування адміністрації коледжу, викладачів і студентів.
    На високому рівні проводиться пошукова робота по збору і збереженню інформації про діяльність коледжу. В читальному залі оформлена постійно діюча книжково-іллюстративна виставка "Хмельницький політехнічний коледж: історія і сьогодення". Основним із розділів виставки є "Творчий доробок", де представлені видання викладачів і студентів нашого закладу. Ведеться окрема папка-накопичувач матеріалів про коледж (від дня його заснування), готуються бібліографічні списки та покажчики літератури.
    З метою збереження книжкового фонду бібліотека у 2011 році провела переоблік, який дозволив не лише встановити фактичну наявність бібліотечного фонду, а й сприяв подальшому поліпшенню його організації та використання. В бібліотеці ведеться кропітка робота зі збереження фонду. Приємно відмітити, що в цілому в книгозбірні немає боржників, окрім тих, що не забрали документи після відрахування з коледжу. Студенти перед останнім іспитом отримують у бібліотеці довідку про відсутність заборгованості.
    Сьогодні робиться все для того, аби студенти цінували не лише інформаційні ресурси бібліотеки, а й отримували підтримку її працівників. Свій внесок в успішну діяльність бібліотеки вносять: бібліотекар-бібліограф Гой Ю.М., бібліотекарі 1 категорії: Бевза В.І., Борук Н.І., Квятковська І.А.
    Завдяки плідній діяльності колективу бібліотеки, впровадженню новітніх технологій, бібліотека є лідером серед бібліотек ВНЗ І-II рівнів акредитації, але не варто зупинятись на досягнутому, тому що ще є над чим працювати.
    Бібліотека коледжу планує взаємодіяти з іншими бібліотеками щодо формування корпоративного електронного ресурсу, що включає в себе обмін інформацією з бібліотеками та науковими установами з можливістю спільного використання електронних баз даних.
  
    
   
   
Вальчук С.А.,
виконуюча обовязки
завідувачки читального залу НБ ХУУП


Сучасні аспекти культурно-просвітницької та виховної роботи
бібліотек вищих навчальних закладів
(на прикладі роботи бібліотеки ХУУП)


   Сучасний розвиток освіти в Україні характеризується інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Бібліотека вищого навчального закладу в цьому процесі виступає реальним інтегратором змін, єдності інформаційно-бібліотечних ресурсів і освітнього процесу.
   Бібліотеки здійснюють свою діяльність у декількох напрямках і виконують інформаційну, освітню, культурно-виховну та комунікаційну функції. Книгозбірні ВНЗ повинні вибудовувати нові типи відношень між бібліотекарем і користувачем з урахуванням того, що нинішні студенти - це освічені, всебічно розвинені люди, які завдяки новітнім інформаційним технологіям мають колосальний доступ до будь-якої інформації, а тому за умови відсутності існуючої раніше системи примусового відвідування культурно-просвітницьких заходів, змусити їх стати пасивними слухачами часом далеко не нової і неактуальної інформації - справа безперспективна.
   Отже, культурно - просвітницька робота бібліотеки повинна орієнтуватися в першу чергу не на пошук нової інформації заради самої інформації, а й на інші цінності. Новітні інформаційні технології попри всю їх прогресивність та значущість мають і негативну сторону. У першу чергу це пов’язано із несприятливою дією комп’ютерного "наркотику" на організм людини, про яку попереджають спеціалісти країн з достатнім досвідом роботи в умовах комп’ютеризації. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальним світом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, при цьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційна сторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуванню гармонійної, морально досконалої особистості.
    Тому вибір форм проведення культурно-просвітницьких заходів повинен схилятися на користь тих, у яких студенти виступають не пасивними слухачами, а найактивнішими учасниками, оскільки в порівнянні з іншими структурними підрозділами університету бібліотека має найкращі для цього можливості.
    Прикладом такої активної участі в просвітницькій роботі є участь студентів 2 курсу юридичного факультету університету у
   вечорі пам’яті "…Височіє наша пам’ять до святих небес", присвячена роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні та літературно-мистецькому вечорі, присвяченого великому Кобзареві "Не вмирає душа наша, не вмирає воля".
    Не втрачає свого провідного місця виставкова робота у культурно-просвітницькій роботі бібліотек вищих навчальних закладів. Саме книжкова виставка є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.
    В сучасних умовах бібліотечна виставка стає активним помічником і читача, і бібліотекаря в організації читання; їй притаманні такі риси, як актуальність, динамізм, оперативність. Відсутність жорстких рамок в організації виставок сприяє розвитку творчості, збагаченню бібліотечного досвіду.
    Книжкові виставки, які оформляються бібліотекою університету управління та права, присвячуються як видатним особистостям, знаменним датам, так і актуальним темам.
    Наприклад:
  • до 70-річчя від Дня народження В. Стуса була оформлена виставка "Народе мій, до тебе я ще вернусь…";
  • до 370-річчя від дня народження Івана Мазепи - "Іван Мазепа: людина, політик, державний діяч";
  • до Дня української писемності і мови "Епохи в дзеркалі письмен";
  • до Дня Соборності України "В єдності сила народу";
  • до Дня Конституції України "Конституція України: шлях державотворення";
  • до Міжнародного жіночого дня "Сила слабких: жінки в історії України";
  • до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом "СНІД – соціальна небезпека".
   Особливого значення просвітницький аспект виставкової діяльності набуває на сучасному етапі, коли основною проблемою освіти стає не просто засвоєння постійно зростаючого обсягу знань чи орієнтація в неконтрольованому потоці інформації, але й отримання, створення знання, якого немає, та необхідність в якому назріла. Бібліотечна виставка, як синтетичний продукт на основі різноманітної інформації, і створює таке нове знання. За останні роки виставки змінилися за змістом і стилем оформлення. Пошук нових підходів до організації тематичних книжкових виставок проявляється в урізноманітненні їх видів та напрямків. Суттєвою відмінністю їх від традиційних розгорнутих тематичних виставок минулих років є: оформлення і дизайн; невелика кількість літератури; наявність допоміжних елементів, численних цитат та анотацій, графіків та таблиць, ілюстрацій та іншого матеріалу, що забезпечує діалог з читачем; наявність Інтернет-адреси. Таке оформлення дає змогу читачам отримати більш повну інформацію з даної теми.
    Проте впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій потребує теоретичного осмислення та практичного використання у виставковій діяльності нових можливостей, у тому числі й мультимедійних.
    Сьогодні створюється нова модель наукової бібліотеки, яка передбачає оптимізацію доступу користувачів до бібліотечних зібрань.
    Прикладом цього є віртуальні виставки-презентації, на яких інформуються читачі про нові надходження, про наявність підбірки наукової, навчальної та періодичної літератури, присвяченої конкретній історичній події чи історичній постаті. Під цим поняттям різні фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі PowerPoint, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів. Але найчастіше використовується термін "віртуальна книжкова виставка", коли говорять про виставку, розміщену на сайті бібліотеки. Її безумовною перевагою є те, що це - умовно не обмежений у часі та просторі захід, який реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Крім того, використання нових технологій дозволяє досягти не тільки високої якості зображення, але й своєрідного "ефекту присутності", що надзвичайно впливає на емоційне сприйняття і створює відчуття справжності подій. На сторінці бібліотеки університету управління та права періодично оформляються віртуальні виставки, присвячені бою під Крутами, дню народження Т.Г. Шевченка, до Дня Перемоги, до Дня Конституції України, до Дня Державного Прапора України і Дня незалежності України, Дня української мови та писемності, дня пам’яті жертв голодомору та ін.
    У виборі тієї чи іншої форми оформлення виставок проявляється духовний та професійний потенціал бібліотекарів, їх винахідливість, творчий підхід, можливість виразити своє світосприйняття, проявити свій естетичний смак, здатність задовольнити читацькі уподобання, індивідуальні якості як фахівця, так і особистості.





Мостіпан О. П.,
завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу
Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва


Інформаційна грамотність особистості: шляхи підготовки компетентного користувача


    Молоді люди повинні розвивати свої інформаційні компетенції протягом усього життя, особливо в роки навчання, і тут бібліотекарі, як фахівці роботи з інформацією, відіграють (або повинні навчитися відігравати) ключову роль у забезпеченні інформаційної грамотності, використовуючи свої творчі здібності і професійні можливості, активно сприяти процесу навчання, допомагаючи молодому поколінню в їх прагненні набути й удосконалювати навички та вміння, знання та цінності, необхідні для продовження освіти протягом усього життя.
    Складовими інформаційної культури особистості можна вважати її вміння формулювати свою потребу в інформації; ефективно здійснювати пошук необхідної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів; переробляти і створювати якісно нову інформацію; вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи; відбирати та оцінювати інформацію; здатність до інформаційного спілкування і комп’ютерну грамотність. В основі інформаційної освіти покладено розуміння того, що інформація – головний ресурс людського суспільства, яка необхідна для прогресу і загальнокультурного росту, а вміння добувати її, обробляти, використовувати, інтерпретувати – складові компоненти інформаційної культури.
    Формування основ інформаційної компетентності та читацької культури – одне з основних завдань сучасної бібліотеки. Особлива роль бібліотеки і бібліотекаря, зокрема, в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома чинниками:
   1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів, включаючи ресурси на різних носіях: паперовому (книжкові фонди, фонди періодичних видань); магнітному (фонди аудіо-і відеокасет); цифровому (СД та ДВД-диски); комунікативному (комп'ютерні мережі) та інших носіях;
   2) професійною готовністю бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.
    Виховання інформаційної культури починається з формування інформаційної складової – знань. Сьогодні підготовка молодого покоління до життя в глобальному інформаційному суспільстві майбутнього передбачає не тільки навчання навикам традиційної читацької та інформаційної грамотності, але й новим її видам, а саме – комп’ютерної та медіа-грамотності, включаючи виховання культури особистості в широкому її розумінні.
    Автоматизація бібліотек поставила це завдання на якісно новий рівень і зробила можливим його виконання. Для молодих людей інформаційні технології відкривають доступ до світової інформації, дають нові можливості для підвищення професіоналізму.
   Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва приділяє велику увагу організації інформаційної підготовки своїх читачів.
   Процес формування інформаційної культури є комплексним і здійснюється в бібліотеці у п’ятьох взаємозв’язаних напрямах:
   1) робота з удосконалення комплектування та розкриття бібліотечних фондів;
   2) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб читачів, особливо пов’язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;
   3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів;
   4) удосконалення роботи з підвищення рівня бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп’ютерних знань;
   5) популяризація та реклама інформаційних послуг бібліотеки серед населення.
   
   Формування інформаційної культури користувачів повинно проводитися за певною системою, так як тільки системний підхід до організації роботи може дати відчутний ефект. Потрібно проведення комплексу заходів щодо формування інформаційної культури юнацтва, що включає теоретичні, практичні та підсумкові заняття.
   Тому співробітниками інформаційно-бібліографічного відділу було розроблено спеціальну програму підвищення інформаційної грамотності користувачів "Інформаційна грамотність-успішна особистість". Метою програми є формування інформаційної грамотності як сукупності знань, умінь, навичок пошуку, оцінки, організації і представлення інформації з використанням традиційних і нових інформаційних технологій.
    Реалізації поставлених цілей і завдань підпорядкована тематика програми :
  1. сформувати в школярів та студентів уявлення про місце і роль інформації в житті людини, інформаційні ресурси суспільства, їх склад і способи перетворення;
  2. познайомити з історією книги, її структурою, історією бібліотек;
  3. більш широко розкрити значення довідкової літератури (енциклопедій, словників, довідників);
  4. складання бібліографічного опису;
  5. знати структуру та призначення системи каталогів і картотек;
  6. навчити вести пошук інформації за адресними, тематичними і фактографічними запитами;
  7. володіти навичками інформаційного пошуку в Інтернеті, вміти користуватися електронним каталогом.
  8. навчити працювати з джерелами інформації, які знаходяться на різних носіях.
   Зміст програми не змінюється, а форми і прийоми проведення занять залежать від змісту теми, вікових особливостей, рівня підготовленості користувачів, способу передачі інформації, широти охоплення аудиторії (тобто розрізняється спосіб подачі матеріалу). На противагу застарілим підходам до розвитку інтересів користувачів бібліотека і, зокрема інформаційно-бібліографічний відділ, намагається практикувати сучасні, динамічні, активні та інтерактивні форми роботи: бесіди-консультації, слайд-лекції, виставки-перегляди, бібліографічні ігри, електронні вікторини, тести, екскурсії, мультимедійні презентації, тренінги, практикуми, виставки, бібліографічні огляди, інформаційні години, бібліографічні уроки, бібліографічні бліц-ігри тощо. Захоплююча та незвична форма проведення занять, оригінальність викладу матеріалу допомагають перетворити отриману інформацію в знання, а знання – в навички.
   Заняття проводяться у лекційно-практичній формі в групах від 5 чоловік і більше. При цьому теоретичні заняття з автоматизованого пошуку проводяться на комп’ютері з використанням слайдів програми PowerPoint, що робить їх більш наочними та цікавими. Серед електронних джерел використовується електронний каталог, Інтернет-ресурси, повнотекстові бази даних та інші. Обов’язковим і важливим елементом є практичні заняття, які дозволяють закріпити здобуті навички. Так, постійно беруть участь у заняттях згідно програми старшокласники Технологічного багатопрофільного ліцею історичного профілю, на яких майбутні історики роблять перші кроки до опанування інформаційно-бібліографічним пошуком, професійного опрацювання історичних фактів на основі різноманітних джерел інформації: текстів літописів, наукових статей, підручників, ілюстрацій, історичних художніх творів. Студенти профтехучилищ за спеціальністю "Діловодство" навчаються використовувати отримані знання як в навчальній діяльності, так і оволодінні професійної майстерності. Для майбутніх фахівців у галузі освіти інформаційні технології відкривають доступ до інформації, а значить до знань, дають нові можливості для підвищення професіоналізму та творчості, тому навчання інформаційній грамотності студентів ХГПА є особливо важливим. Головним завданням в цьому контексті забезпечення взаємодії: "бібліотека – вчитель – учень – бібліотека", "користувач – освіта – самоосвіта", "читання – інформаційна культура – бібліотека + освітній заклад".
   Заняття з інформаційної грамотності та роботи в мережі Інтернет, що проходять на базі інформаційно-бібліографічного відділу та Інтернет-центру ХОБЮ проводяться згідно розробленого плану:
  • Бібліотека як центр інформації: інформаційні потреби, інформаційні ресурси суспільства та інформаційна культура особистості (інформаційна вікторина, віртуальна екскурсія "Знайомство з бібліотекою", „Знамениті бібліотеки світу" - віртуальна подорож).
  • Книга, її структура: елементи книги, довідковий апарат. Самостійна робота з книгою: (слайд-лекція).
  • Довідкові видання бібліотеки: енциклопедії, довідники, словники. Знайомство з мультимедійними довідковими виданнями (слайд-лекторій, огляд-практикум "Основні типи і види довідкових видань").
  • Бібліографія покоління NEXT: Бібліографічний пошук. Алгоритм його виконання. Складання бібліографічного опису: (майстер - клас; слайд-практикум: "Бібліографія - наука дивовижна!").
  • У світ книги – через комп’ютер": Електронний каталог бібліотеки. Знайомство з ЕК на сайті бібліотеки (тренінгове заняття).
  • Інтернет: пошукові системи і сервіси. Інформаційні технології на допомогу освітньому процесу (лекція-тренінгове заняття).
  • Поштова скринька": Електронна пошта. Створення, надсилання, одержання листа. Етикет електронної пошти (тренінгове заняття)
   Важливою невід'ємною складовою при проведенні занять є використання підготовлених листівок-консультацій із серії "Інформаційна компетентність користувача бібліотеки" з урахуванням різнобічних освітніх потреб: "Як працювати з книгою", "Як працювати над доповіддю", "Рекомендації щодо написання рефератів", "Основні вимоги до структури і оформлення курсових робіт", "Якою має бути МАНівська робота", "Науково-дослідна робота. Правила її написання", "Як швидко і правильно написати конспект", "Секрети написання твору, переказу", "Як скласти портфоліо", "Як розробити власний проект", "Як скласти резюме" та багато інших. Корисними стали такі вебліографічні видання, як "Бібліотека у віртуальному просторі", "База презентацій по літературі", "Сам собі репетитор", "Банк рефератів - твій помічник", "Відеонавчання: відеоуроки, відеокурси", "Інтернет для абітурієнта" та ін.
   Крім того, сучасний бібліограф повинен не тільки навчати інших, а й володіти сукупністю інформаційних знань, навичками інформаційних технологій. У нашій бібліотеці активно ведеться робота з інформаційної підготовки бібліотекарів, яка складається з навчання алгоритмів інформаційного пошуку, комп'ютерної грамотності, засвоєння гіпертекстових, мультимедійних та інших інформаційно-комунікаційних технологій, працівники бібліотеки набувають навички кваліфікованого консультування з використання електронних ресурсів у локальній мережі та мережі Інтернет.
   Отже, стає зрозумілим, що значення інформаційної культури та інформаційної грамотності в сучасному суспільстві велике, особливо для молодого покоління. Інформаційна культура дає впевненість у собі, в завтрашньому дні, відкриває можливість більш успішної самореалізації, розвиває здібності до самоосвіти та комунікації в сучасному світі, робить молодь відкритими для інформації і підвищує їх культурний рівень у цілому.





Бичко О. М.
завідуюча інформаційно-бібліографічного відділу
НБ ХНУ


Електронні ресурси та їх місце у довідково-бібліографічному обслуговуванні
(на прикладі НБ ХНУ)


   Сучасна парадигма довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО) передбачає використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу і місцезнаходження як документу, так і користувача. В умовах формування інформаційного суспільства ефективність ДБО бібліотек залежить від широкого використання електронних ресурсів.
    Електронні ресурси, згідно Міждержавного стандарту ГОСТ 7.82-2001 "Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов", - це інформаційні ресурси, керовані комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера.
    Електронні ресурси являють собою електронні дані (інформацію у вигляді чисел, букв, символів або їх комбінацій), електронні програми (набори операторів або підпрограм, які забезпечують виконання певних завдань, включаючи обробку даних) або поєднання цих видів в одному ресурсі [1].
    На сьогодні не існує єдиного термінологічного стандарту щодо різновидів електронних ресурсів. Термінологія наводиться в ISBD(ER), в міждержавних стандартах ГОСТ 7.82-2001, ГОСТ 7.83-2001; ряд термінів наводиться у форматі бібліографічного опису UNIMARS [2]. Під впливом інформаційних технологій постійно з'являються нові види електронних ресурсів, формуються типи електронних документів. Оскільки електронні ресурси різноманітні та знаходяться в постійному розвитку, переліки термінів, які позначають їх види, завжди будуть приблизними, незакінченими. Більш детально питання класифікації електронних видань вивчались такими науковцями як Ю.І. Палеха, Н. О. Леміш, А.І. Земсков, Я.Л. Шрайберг, та інші. [2, 3].
    Сучасна бібліотека для задоволення інформаційних, освітніх, культурних потреб своїх користувачів використовує як реальний, так і віртуальний простір. З одного боку, вона створює власні електронні ресурси, а з іншого – пропонує доступ до ресурсів, що належать іншим суб'єктам інформаційного простору, в тому числі представленим у мережі Інтернет. Виходячи з цього, структура електронних ресурсів бібліотек включає власні, мережеві та придбані електронні інформаційні ресурси (рис.1). Розглянемо детальніше кожен з елементів структури на прикладі довідково-бібліографічного обслуговування НБ ХНУ. 1
    Рис. 1. Структура електронних ресурсів НБ ХНУ
    Базовий власний електронний інформаційний ресурс бібліотеки – Електронний каталог (ЕК). Це найважливіша і найбільш рухома частина довідково-бібліографічного апарату, яка потребує постійного удосконалення. Від його стану залежить якість ДБО, оперативність, повнота і точність відповідей.
    Електронний каталог НБ ХНУ відображає весь активний фонд бібліотеки та створює основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Він забезпечує одночасний багатоаспектний оперативний пошук і є потужним бібліографічним продуктом. Серед пошукових переваг ЕК НБ ХНУ є наявність детального тематичного рубрикатора. Загальна кількість тематичних рубрик на сьогодні складає більше 64 тисяч. Така деталізація спрощує пошук інформації і дозволяє користувачам самостійно створювати тематичні бібліографічні списки, що дає можливість бібліографам зосереджуватись на виконанні складних бібліографічних запитів.
    Суттєво на якість обслуговування впливають навігаційні зв’язки між об’єктами ЕК. Так, від бібліографічного опису документа можна перейти до повного опису, який в свою чергу містить анотацію та гіперпосилання до пов’язаних об’єктів (тематичних рубрик, складових частин документа). Велике значення в ЕК має навігаційний перехід до змісту або повнотекстових версій документів. Все це розширює спектр пошуку та підвищує привабливість інформаційного ресурсу.
    Крім того, ЕК є основою для створення різноманітних БД на допомогу навчальному процесу та науковій роботі. Серед них БД: "Нові надходження", "Вища школа", "Книгозабезпеченість навчального процесу ХНУ" та інші). Однією з останніх є "Анотована повнотекстова БД наукових публікацій", яка містить електронні версії статей з журналів та збірників, виданих у ХНУ і має розширену пошукову систему.
    Досить важливим є використання у ДБО зведеного ЕК, який дозволяє проводити пошук по каталогах декількох бібліотек для уточнення наявності, бібліографічного опису, місця збереження документів. Такий принцип пошуку дає можливість підвищити оперативність та результативність отримання інформації. За ініціативою НБ ХНУ створено зведений ЕК бібліотек Хмельницької області, який представляє ресурси шести книгозбірень регіону і надає можливість водночас проводити пошук інформації в них та робити замовлення необхідних документів через сервіс електронної доставки документів.
    Перспективною для обслуговування користувачів є БД "Електронна бібліотека ХНУ", яка універсальна за змістом і складається з різних видів документів. Тематичний склад ресурсів ЕБ визначається у відповідності до навчального, наукового та виховного процесів університету. Формування колекцій ЕБ здійснюється на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (бібліотеки, факультетів, кафедр тощо). В ній представлена продукція видавничого центру університету (методичні матеріали, наукові праці викладачів, електронні колекції кафедр), документи, отримані від інших бібліотек на корпоративних засадах, поцифровані документи з фонду НБ ХНУ. Ведеться робота по формуванню повнотекстових версій дисертацій та авторефератів дисертацій.
    Надзвичайно цінним електронним ресурсом університетських бібліотек є інституційні репозитарії. Вони створюються для накопичення, систематизації та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської спільноти, надання відкритого доступу до них засобами Інтернет-технологій, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства. Репозитарії виконують дві стратегічно важливі для університету функції – по-перше, забезпечують академічні комунікації між дослідниками, збільшуючи конкуренцію і знижуючи монополізм наукових журналів, по-друге, є кількісним показником якості проведених наукових досліджень у конкретному університеті, а отже, формують імідж і репутацію університету як центру наукових досліджень [4].
    Університетські бібліотеки беруть активну участь у створенні, підтримці та пропаганді репозитаріїв. Це змінює стратегію розвитку бібліотек, надаючи більш широкі партнерські можливості для інформаційної підтримки наукових досліджень, управління базами даних, забезпечуючи якість електронних ресурсів та їх активний обмін.
    Хмельницький національний університет у 2011 році приєднався до реалізації ідеї відкритого доступу до наукових публікацій в рамках проекту "Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України" (ELibUkr). В цьому ж році Вченою радою університету було затверджено Положення про репозитарій ХНУ. На 01.03. 2014 р. в репозитарії ElarKhNU налічується 747 документів.
    Ресурси інституційних репозитаріїв, на жаль, ще не так часто використовуються бібліотечними фахівцями для виконання довідок, створення тематичних оглядів, інформування професорсько-викладацького складу, складання інформаційних списків літератури тощо. Проте, варто зазначити, що репозитарії окремих університетів містять досить ґрунтовну наукову інформацію. Тому популяризація електронних архівів та їх якісне наповнення є одним з найважливіших завдань бібліотек ВНЗ.
    Якщо раніше у ДБО більше використовували ЕК, то сьогодні, коли обсяг комплектування фондів бібліотек друкованими виданнями та передплата періодичних видань скорочуються в рази, співробітники бібліотеки, добре розуміючи роль і призначення бібліотеки ХХІ століття, повинні все частіше застосовувати нові форми пошуку інформації. Фактично, без залучення мережевих ресурсів неможливо задовольнити інформаційні потреби сучасного користувача, оскільки доступ до електронних ресурсів через Інтернет розширює спектр пошукових можливостей.
    Всім відомі переваги Інтернет-ресурсів:
  • інформаційні ресурси доступні цілодобово;
  • масиви інформації великі за обсягом і різноманітні за змістом;
  • пошук інформації максимально спрощений для користувача;
  • у відповідь на запит можна отримати повнотекстові версії документів.
    Виходячи з цього, у даний час спостерігається поступова зміна моделі інформаційної культури. Будь-яке інформаційне завдання користувач починає вирішувати за допомогою інформаційно-пошукових систем. Головним завданням пошукової системи є необхідність надавати релевантні результати на запити користувача. Доцільно відзначити, що результати повинні відповідати принципу "максимальна якість - мінімальна кількість". Для того, щоб задовільнити зростаючим потребам користувачів, пошукові системи постійно вдосконалюють алгоритми пошуку, додають нові функції і можливості, та прискорюють роботу [5].
    Однак ми повинні усвідомлювати і конкурентні переваги ДБО в порівнянні з Інтернетом. Насамперед це відбір документів за критеріями якості, надійності та достовірності інформації. Велике значення у ДБО відіграють сайти бібліотек, де розміщені в першу чергу ті матеріали, що представляють для користувачів найбільший інтерес та посилюють роль бібліотеки в навчальному процесі.
    Постійне зростання кількості повнотекстових документів, представлених в електронному вигляді, привело до необхідності розвитку навігаційної функції Інтернет. Це сприяло появі нового напряму бібліографічної діяльності – вебліографії (бібліографування сайтів електронних ресурсів Інтернет). Кожна бібліотека створює вебліографічні посібники, списки сайтів, навігаторів Інтернет-ресурсів, переліки електронних документів віддаленого доступу, "корисних посилань" як загального характеру, так і за профілем університету. Як правило, це якісно відібрана і перевірена інформація, вибірково анотована, що допомагає в оперативному обслуговуванні користувачів [6].
    На веб-сайті НБ ХНУ розміщено "Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету". Це анотований путівник по сайтах, що пропонують електронні книги, статті з періодичних видань, матеріали конференцій та семінарів тощо. Бібліографи проводять пошук за різними напрямками наукової та навчальної діяльності і систематизують знайдену інформацію. На сьогоднішній день проведена значна робота щодо впорядкування ресурсів Інтернет: створено та систематично поновлюються більше 40 рубрик навігатора.
    Вебліографічний список представляє собою і сторінка "На допомогу науковцям", яка містить корисну інформацію для аспірантів, дисертантів, здобувачів вченого звання, молодих наукових працівників. Серед представлених електронних ресурсів - Сайт Вищої атестаційної комісії України, веб-сайт Верховної Ради України "Законодавство України", Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України, Веб-сайт Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (УКРПАТЕНТ) та інші. Основними критеріями при відборі сайтів є якість і достовірність наданої інформації, доступність, стабільність існування в мережі, простота пошуку всередині сайту.
    Фонд однієї бібліотеки не може задовільнити всі інформаційні потреби. На веб-сайті наукової бібліотеки ХНУ представлена сторінка "Бібліотеки в Інтернет", яка надає доступ до електронних ресурсів інших бібліотек. На сьогоднішній день більшість звернень користувачів НБ ХНУ спостерігається до сайту Національної бібліотеки ім В. І. Вернадського та Національної парламентської бібліотеки України із-за можливості замовлення літератури з ЕК цих книгозбірень через МБА та ЕДД. Крім того, повнотекстові електронні ресурси цих бібліотек стали важливим джерелом у пошуку інформації. Так, зібрання "Наукова періодика України" є одним із найпопулярніших наукових ресурсів Інтернет, що обов’язково використовується в задоволенні тематичних запитів студентів та викладачів. Для пошуку інформації рекомендуються ресурси "Автореферати дисертацій", "Наукова електронна бібліотека", "Цифрова бібліотека" (оцифровані документи із фондів НБУВ).
    Нерідко у довідково-бібліографічному обслуговуванні НБ ХНУ використовуються і електронні ресурси Національної парламентської бібліотеки України – бібліографічні БД "Каталог статей зі збірників наукових праць", "Політематична база даних статей із періодичних видань", "Статті із зарубіжних періодичних видань". Окремо заслуговує на увагу електронна бібліотека "Культура України", колекції якої направлені на поширення знань про культуру України, сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в області суспільних і гуманітарних дисциплін, необхідність задоволення потреби в інформації з питань культури.
    Вагомим джерелом для відбору наукової інформації є ресурс Google Академія. Google Академія (Google Scholar) – це наукова пошукова система і відкрита наукометрична база даних одночасно, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін
    Треба відмітити, що збільшення долі електронних інформаційних ресурсів здійснюється не тільки за рахунок створення власних БД, а й шляхом придбання у виробників. Так, для пошуку інформації законодавчого характеру використовується БД "Ліга:Закон", яка призначена для оперативного доступу до всього спектру актуальної правової, довідкової та ділової інформації, а також для її професійної обробки та аналізу. Для оперативного пошуку нормативних документів у сфері технічного регулювання у ДБО використовується придбана БД "Електронний каталог національних та міждержавних стандартів України", яка дозволяє визначити чинні стандарти та відслідковувати новини стандартизації у визначеній галузі.
    Ще з початку 2000-х років фактично всі провідні університети України розпочали реалізацію доступу до мережевої наукової інформації з придбанням баз даних провідних видавництв світу. Використання інформаційного потенціалу мережевих електронних ресурсів, що відображають світові наукові досягнення, дає бібліотекам можливість здійснювати забезпечення наукових інформаційних запитів більш результативно. Практика показала, що разом з очевидними перевагами наукових електронних видань, на жаль, є проблеми, пов’язані з фінансовими можливостями бібліотек. Тому сьогодні важливо налагоджувати тісну корпоративну взаємодію щодо спільного використання мережевих електронних ресурсів.
    На сайті НБ ХНУ представлені:
  • колекції наукових журналів видавництв: EBSCO, Springer, Doaj;
  • ресурси української наукової освітньої телекомунікаційної мережі УРАН;
  • ресурси Європейської наукової бібліотеки.
    Джерелом пошуку інформації в бібліотеці є документи на оптичних дисках. НБ ХНУ з 1998 року формує фонд документів на електронних носіях, який повністю відображено в ЕК НБ ХНУ. Фонд універсальний за тематикою, не має обмежень за мовою, хронологією та видами документів.
    Цінність електронних ресурсів для ДБО визначається такими факторами:
  • оперативність (час, що витрачено на виконання довідки);
  • об'єм і хронологічні рамки інформації;
  • якість бібліографічних записів;
  • наявність повного тексту;
  • комфортність користування БД;
  • достовірність інформації;
  • мова джерела;
  • умови доступу до ресурсу.
    На основі аналізу цих факторів можна зробити оптимальний вибір електронного ресурсу для виконання різних видів запитів. Вибір джерела залежить від професійного рівня бібліографа. Робота з електронними ресурсами потребує спеціальних вмінь та навичок тому дуже важливим є постійне підвищення інформаційної культури співробітників бібліотеки.
    Якщо врахувати, що ДБО швидко переміщується в електронне середовище, то поява на сайтах бібліотек віртуальних довідкових служб (ВДС) є закономірним процесом, який дає можливість розширити зону обслуговування за рахунок віддаленого користувача.
    Відома російська дослідниця О. Д. Жабко розрізняє за формою бібліографічні віртуальні довідкові служби та інтернет-орієнтовані віртуальні довідкові служби. Тобто ВДС, що надають на запит користувача бібліографічну інформацію та посилання на мережеві електронні ресурси та ті, що надають виключно посилання на розміщені в мережі електронні ресурси [7]. Робота віртуальної довідки НБ ХНУ принципово ґрунтується на використанні бібліографічної інформації з власних БД. Це дозволяє популяризувати інформаційні можливості бібліотеки та залучати віддалених користувачів до використання її фонду, тим самим підвищуючи відвідуваність бібліотеки. При цьому обов’язково інформаційний список, наданий у відповідь, доповнюється посиланнями на Інтернет-ресурси та рекомендаціями щодо звернень до повнотекстових та вебліографічних БД, створених НБ ХНУ.
    Виходячи з вищесказаного, використання електронних ресурсів бібліотекою приводить до наступних позитивних змін:
  • підвищує якість ДБО користувачів;
  • знижує кількість відмов на запити користувачів;
  • підвищує рейтинг бібліотеки як інформаційного центру університету;
  • збільшує кількість інформаційних масових заходів, які рекламують ЕР;
  • підвищує рівень інформаційної культури працівників бібліотеки.
   Важко сказати, які електронні ресурси будуть пріоритетними для ДБО користувачів у найближчому майбутньому. Адже використання новітніх технологій постійно відкриває для бібліотек новий рівень можливостей. Головне, що основні функції та завдання бібліотек будуть завжди спрямовані на забезпечення якості обслуговування користувачів.
   
    Список використаних джерел:
  1. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления [Текст]. – Введ. 2002–07–01.– Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2001. – 23 с.
  2. Палеха Ю. І. Загальне документознавство : навч. посіб. / Ю.І. Палеха, Н.О. Леміш. – К. : Ліра-К, 2008. – 394 с.
  3. Земсков А. И. Электронная информация и электронные ресурсы: публикации и документы, фонды и библиотеки / А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг. – М. : Фаир, 2007. – 528 с.
  4. Гришина О. А. Университетские репозитории как инструмент формирования исследовательского капитала / О. А. Гришина, О. В. Сагинова // Человеческий капитал и профессиональное образование. – 2012. – № 1. – С. 8–12.
  5. Знахур С. В. Алгоритми пошуку релевантних документів у інформаційних мережах / С. В. Знахур, О. Ю. Мізяк // Системи обробки інформації. – 2012. – Вип. 8. – С. 20–23.
  6. Добко, Т. Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне [Текст] / Т. Добко // Бібліотечний вісник. – 2011. – № 4. – С. 11–23.
  7. Жабко Е. Д. Справочно-библиографическое обслу-живание в электронной среде: теория и практика : моно-графия / Е. Д. Жабко ; Рос. нац. б-ка. – СПб, 2006. – 387 с.



Панасюк Т.Г.,
завідуюча відділу обслуговування,
Цегельник О.М.,
провідний бібліотекар відділу обслуговування НБ ХНУ


Роль наукової бібліотеки ХНУ в процесі адаптації студентів-першокурсників до навчання

   
   
    Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини - один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання та становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до змінених соціальних умов та нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг ВНЗ. Нині, згідно з Болонською конвенцією, здійснюється перехід на новітні моделі навчання, істотно змінюються навчальні плани, форми організації занять, критерії оцінювання знань, впроваджуються нові педагогічні технології та стандарти освіти. Основний вид діяльності студента - професійне навчання - стає більш складним за формами та змістом, а тому підвищує вимоги до особистості.
    Таким чином, початок навчання в університеті — це досить складний і багатогранний процес адаптації в житті кожного студента, до якого входять активне пристосування до нових умов життя, включення в кардинально новий вид діяльності, пристосування до нового соціального середовища.
    Саме на першому курсі формується загальнокультурна основа майбутньої професійної діяльності, ставлення до навчання, триває активний пошук можливостей самореалізації. Успіх навчальної діяльності студента і якість підготовки фахівця багато в чому залежать від того, наскільки швидко він адаптується.
    Адаптація в соціально-психологічному контексті — це пристосування особистості до існування в соціумі відповідно його норм і вимог, а також потреб, прагнень, мотивів та інтересів самої особистості.
    За час навчання в університеті в житті студента відбуваються значні зміни як психологічного, так і соціального плану. Зокрема, здійснюється якісний стрибок від позиції абітурієнта до соціально-психологічної позиції майбутнього спеціаліста, тобто від позиції учнівської молоді до позиції керівника, професіонала. Адаптація випускників середньої школи до системи навчання у вузах є багаторівневим і багатоплановим явищем, яке базується на багатьох механізмах: звикання, пристосування, відтворення, взаємодоповнення, творення, управління та самоуправління. Процес адаптації є інтеграцією впливів різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
    Адаптація студента до навчального процесу у вищому навчальному закладі включає цілий ряд аспектів: психолого-педагогічний, соціально-психологічний, мотиваційно-особистісний, психофізіологічний і деякі інші, за якими стоять різні зони труднощів. Так, психолого-педагогічний аспект пов'язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, що принципово відрізняється від шкільних методів та форм організації навчального процесу.
    Соціально-психологічний аспект адаптації, у свою чергу, пов'язаний із труднощами засвоєння нових соціальних норм, встановлення і підтримки студентом визначеного соціального статусу в новому колективі та ін. Особливості організації занять у вищій школі можна визначити такими основними умовами:
  • оволодіння першокурсником навчальною програмою вищих навчальних закладів припускає наявність самостійності. Уміння самостійно працювати, думати, осмислювати навчальний матеріал, сприймати новий, засвоювати його і вміти застосовувати свої знання повинні стати головним завданням кожного студента з першого дня його навчання у вузі;
  • у вищому навчальному закладі замість визначеної шкільної системи застосовуються різні види навчальних занять, що характеризуються великою кількістю навчальної інформації. Тут неможливе просте заучування або запам'ятовування навчального матеріалу, а необхідне осмислення й узагальнення знань, застосування їх на основі вивчення загальних закономірностей і взаємозв'язків. Вирішальне значення при цьому має самостійна робота студента як центральна ланка успішності його навчання;
  • для вищого навчального закладу характерна також періодичність контролю знань студентів (замість шкільної безперервності).
    Ця новизна і пов'язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар'єр, який повинен бути перебореним. Як показують дослідження, основними труднощами даного аспекту адаптації студенти називають зростання обсягу і складності навчального матеріалу, а також збільшення обсягів самостійної роботи.
    Відділом навчально-виховної роботи ХНУ в 2012 році було проведено дослідження рівня адаптації до навчання в університеті студентів перших курсів.
    Предметом уваги психологів стали організаційні та соціально-психологічні проблеми студентів. Серед організаційних виокремлювались труднощі навчального характеру, які виникають у першокурсників через різницю в особливостях навчального процесу школи та вищого навчального закладу. Насамперед, це брак вмінь: самостійно працювати, конспектувати, розподіляти увагу під час лекції та час на підготовку до занять тощо. Інша група проблем - проблеми психологічного характеру. Серед емоцій, характерних для періоду пристосування до нових умов навчання більшість першокурсників відзначає внутрішню напругу, невпевненість у своїх силах.
    Зміст труднощів, за результатами опитування, складають насамперед: адаптація до вимог викладачів (46,3%), освоєння нової системи навчання (27,4%), великий обсяг самостійної роботи (26,3%).
    Що, на думку студентів, могло б допомогти їм швидко освоїтися в університеті? 39,4 % опитаних першокурсників називають лекції до вступу у спеціальність; 36% - психологічне консультування; 24,6% - організацію культурного дозвілля.
    Труднощі, з якими стикаються першокурсники, вказують на необхідність здійснення спеціальної психолого-педагогічної роботи, яка сприяла б підвищенню рівня особистісної готовності до самостійного життя в системі навчання у вищій школі, етичного керівництва процесом адаптації першокурсників, учасником якого виступає і бібліотека вищого навчального закладу.
    Для першокурсників ХНУ семестр починається з урочистої посвяти у студенти та походу до наукової бібліотеки. З перших днів навчання студенти отримують доступ до усіх інформаційних ресурсів, які може запропонувати бібліотека університету.
    Працівники наукової бібліотеки ХНУ особливу увагу приділяють обслуговуванню саме першокурсників у період їх адаптації до навчання у вузі. Робота в цьому напрямку регламентується Положенням про проведення Місячника першокурсника в науковій бібліотеці ХНУ, який традиційно проводиться з 1 вересня. Мета цього заходу - ознайомити студентів зі структурою бібліотеки та правилами користування; прищепити навички самостійного інформаційного пошуку в автоматизованих бібліотечних системах, базах даних і мережі Інтернет; підвищити рівень інформаційної культури студентів, який впливає на успішність життєдіяльності особистості та розширює свободу дій людини.
    Початок знайомства студентів-першокурсників з науковою бібліотекою ХНУ - перше відвідування. Відділ обслуговування ще до початку нового навчального року проводить комплекс організаційних заходів щодо забезпечення якісного обслуговування першокурсників. Згідно з рекомендаціями кафедр, складаються списки підручників з усіх дисциплін першого курсу, готуються комплекти підручників, розробляються графіки обслуговування студентів, виготовляються читацькі картки.
    У вересні на абонементі молодших курсів проходить Декада першокурсника. Студенти приходять організовано, згідно розкладу занять. З першокурсниками проводяться бесіди про структуру бібліотеки, правила користування бібліотекою, культуру читання, видаються читацькі картки та комплекти підручників. Автоматизована масова видача дозволяє уникнути великих черг на абонементах, а, значить, і першого негативного враження від відвідування бібліотеки. Кожен першокурсник отримує пам'ятку читачеві. Видана в компактній формі буклету, вона містить необхідні відомості про бібліотеку: її структуру, ресурси, послуги та режим роботи.
    В читальних залах проводяться Дні першокурсника, які включають: знайомство студентів з роботою структурних підрозділів бібліотеки, інформаційними можливостями та літературою за профілем їх навчання, презентації книжкових виставок "На допомогу першокурснику", на яких представлені різноманітні корисні поради (як організувати свій час, як конспектувати лекції, як боротися зі стресом і успішно складати іспити та ін.). Для студентів організовуються екскурсії по бібліотеці, пропонується до перегляду фільм про наукову бібліотеку ХНУ.
    Система вищої освіти передбачає самостійну роботу студентів, ефективність якої залежить від інформаційної грамотності. Основними ознаками інформаційної культури є вміння орієнтуватися в потоці інформації, грамотно формулювати свої інформаційні запити, здійснювати самостійний пошук та аналіз потрібної інформації.
    Наукова бібліотека ХНУ приділяє велику увагу організації інформаційної підготовки користувачів. Зі студентами першого курсу проводяться заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань. Сьогодні бібліотека працює за навчальною програмою курсу "Основи інформаційної культури", основна мета якої — дати студенту знання, вміння та навички інформаційного самозабезпечення його навчальної та науково-дослідницької діяльності.
    Проводять заняття співробітники інформаційно-бібліографічного відділу в залі електронної інформації, де знаходяться комп'ютери для вільного доступу користувачів. Всі лекції супроводжуються демонстрацією слайдів, що робить їх більш наочними, цікавими та допомогає першокурсникам швидко засвоїти матеріал. Головною умовою ефективного вивчення "Основ інформаційної культури" є обов'язкова практична робота студента з оволодіння запропонованими в курсі методиками, алгоритмами, технологіями пошуку та обробки інформації.
    Програма курсу щорічно змінюється залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин: створення нових електронних ресурсів, підвищення рівня сервісного обслуговування, удосконалення технічного стану комп’ютерного парку. Текстова та демонстративна частина занять доповнюється та редагується з урахуванням змін, які відбуваються на сайті наукової бібліотеки, оновлюються індивідуальні завдання для проведення практичної частини.
    В ході проведення занять виявляється значний інтерес студента до роботи з електронними ресурсами. Практика показала, що проведення занять "Основи інформаційної культури" має позитивний результат: значно збільшилась кількість студентів, які користуються електронним каталогом та базами даних самостійно.
    Однією з найбільш ефективних форм взаємодії бібліотекаря і читача є діалогова форма спілкування, тому в роботі з першокурсниками особлива увага приділяється індивідуальним консультаціям. Бібліотекарі допомагають студентам в пошуку інформації, скеровують їхній пошук у правильне русло, звертають увагу на помилки у здійсненні інформаційного запиту на потрібну інформацію, тим самим розвиваючи та формуючи інформаційну культуру читача.
    Мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати у свідомості студентства необхідні компетенції, дати знання з різних предметів, а й виховати громадянина, патріота, морально досконалу особистість, відкриту до інтелектуального та творчого розвитку.
    Успішній соціально-психологічній адаптації студентів-першокурсників сприяють і різноманітні просвітницькі заходи, спрямовані на формування духовного світу студентів. До цієї роботи бібліотека підходить творчо, використовуючи різноманітні форми організації культурно-просвітницької роботи у всіх своїх підрозділах: виставкову діяльність, зустрічі з авторами та презентації їхніх книжок, проведення літературних вечорів, мистецьких уроків, годин духовності.
    Багато років при бібліотеці університету діє "Клуб цікавих зустрічей", який став центром культурного та інтелектуального спілкування. Для проведення заходів в літературній вітальні бібліотеки використовуються різноманітні форми роботи: година-екскурс, урок-концерт, заочна подорож, актуальний діалог, година-реквієм, урок-роздум, відкриття імені, літературознавчі години, години цікавих повідомлень та ін. Запроваджено нові форми роботи: поетичний вернісаж, віртуальна кіноподорож, година проблемного дослідження, музичний калейдоскоп. Започатковано багато тематичних циклів просвітницьких заходів: "Забуті побратими Кобзаря", "Абетка відомих імен", "Мистецькі уроки", "У храмі муз", "Жіночі голоси української літератури", "Презентація книг із серії "Сто великих…", "Увінчані Нобелем".
    Тематика заходів формується разом з кураторами груп і включає питання культури, мистецтва, літератури, відзначення знаменних та пам'ятних дат, знайомства з відомими особистостями краю та України, науковцями університету.
    Гуманітарно-просвітницька діяльність бібліотеки особливо важлива на 1-му курсі. Від того, наскільки цікавим буде перший захід, залежить те, як часто будуть приходити студенти до книгозбірні потім. Колектив наукової бібліотеки перебуває в постійному творчому пошуку, видозмінюючи існуючі, стандартні форми і методи роботи для того, щоб зацікавити сучасного читача.
    Процесу адаптації студентів першого курсу до навчання сприяє і така форма роботи з першокурсниками, як кураторство студентських груп співробітниками бібліотеки, яку в 2013 навчальному році розпочала наукова бібліотека ХНУ.
    Система кураторства — одна з форм участі бібліотекарів у навчально-виховній роботі серед студентів, в наданні їм допомоги на початковому етапі навчання у виші, адаптації студентів до нових умов навчання й життя.
    Бібліотекар-куратор є порадником, до якого в першу чергу звертається староста навчальної групи чи самі студенти для вирішення різноманітних питань, що виникають у процесі взаємодії студента з бібліотекою.
    Комплекс завдань, які вирішує та забезпечує куратор студентської групи включає:
  • ознайомлення з організацією роботи бібліотеки, документальними та інформаційними ресурсами, умовами доступу до них; роз'яснення прав й обов'язків читачів;
  • виховання довірливого ставлення до бібліотеки, бажання стати її постійними відвідувачами, створення психологічного комфорту, вивчення сфери інтересів та потреб першокурсників, надання студентам допомоги в процесі їх роботи у бібліотеці;
  • залучення студентів до активної участі в культурно-просвітницькій роботі бібліотеки, інформування студентів про заходи, що організує книгозбірня;
  • забезпечення необхідних контактів із деканами факультетів та кураторами навчальних груп в університеті.
    Працівникам бібліотеки дуже важливо створити атмосферу довіри і дружнього ставлення до першокурсників, адже бібліотека має стати їх надійним супутником в океані знань, на шляху здобування освіти.
    При вступі до вузу першокурсники входять в абсолютно нове для себе освітнє середовище, несхоже на звичну шкільну обстановку. Частиною цього нового середовища є вузівська бібліотека, яка, виконуючи свою місію сприяння освітньому та виховному процесу, безпосередньо сприяє адаптації студентів у вузі.
   
   
    Використана література
  1. Гуменюк, О. Психолого-педагогічні аспекти адаптації першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі [Текст] / О. Гуменюк // Університетські наукові записки. - 2012. - №2. - С. 395-402
  2. Демченко, В. Психологічна адаптація першокурсників до навчальної діяльності [Текст] / В. Демченко // Новий колегіум. - 2010. - №6. - С. 25-29.
  3. Дунець, Л. Успішної адаптації, студенти-першокурсники! [Текст] : [дослідження проблем, які виникають у студентів-першокурсників ХНУ] / Л. Дунець // Університет. - 2012. - №6 - С. 8-9.
  4. Дябел, Л. Особливості соціалізації студентів-першокурсників [Текст] / Л. Дябел // Соціальна робота в Україні: теорія і практика :НПУ ім. М. П. Драгоманова та ін. - 2007. - №4. - С. 30-38.
  5. Теслюк, В. Бібліотека як один із засобів, що сприяють соціально-психологічній адаптації першокурсників [Текст] / В. Теслюк, В. Ткачик // Вісник книжкової палати. - 2010. - №3. - С.38-41.
  6. Перепечіна, Н. Психологічна адаптація студентів-першокурсників до навчання у виші [Текст] / Н. Перепечіна // Соціальна психологія. - 2011. - №6(50). - С. 122-132.




Сидоренко О. П.,
провідний бібліотекар сектору електронної бібліотеки
наукової бібліотеки ХНУ


Система обслуговування віддалених користувачів в НБ ХНУ


   Однією з ключових тенденцій сучасного розвитку людської цивілізації є формування нового інформаційного середовища. Технологічну базу цього середовища складають глобальні комп'ютерні мережі, які дозволяють отримати доступ до будь-якого виду даних у будь-якому місці і в будь-який час. З розвитком Інтернет бібліотеки отримали нову категорію користувачів – віртуальних, тобто тих, хто користується послугами бібліотеки віддалено, не приходячи до неї. Розвиваючи дистанційний доступ до джерел інформації, бібліотеки створюють віртуальні простори, на яких успішно функціонують всі бібліотечні технології. А це означає, що кожна бібліотека стає провідником нової культури – культури віртуального інформаційного обміну, віртуального читання, віртуального спілкування і пізнання.
    Використання інноваційних технологій у роботі бібліотеки ВНЗ дозволяє розширити діапазон обслуговування. Споживачами послуг можуть стати не тільки безпосередні, але й віддалені користувачі, які знаходяться поза єдиним простором, у якому здійснюється безпосереднє обслуговування. У сучасному розумінні віддалений користувач – це користувач, який має доступ до обчислювальної системи за допомогою віддаленого терміналу.
    Термін "віддалений користувач" з'явився порівняно недавно. Так у професійній зарубіжній пресі стали називати користувача, який отримував послуги бібліотеки за допомогою нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяло йому перебувати поза бібліотекою.
    Сьогодні частка віддалених користувачів серед читачів бібліотек постійно зростає. Збільшенню числа віддалених користувачів в Україні, як і скрізь, сприяє розвиток інформаційних технологій у бібліотеках. Поява комп'ютера в бібліотеці створила необхідну платформу, на якій будується і розвивається сьогодні вся бібліотечна робота.
    В наш час комп'ютер широко використовується у всіх традиційних бібліотечних процесах (комплектуванні, каталогізації та ін.), в тому числі і в бібліотечному обслуговуванні.
    Інша важлива подія, що послужила поштовхом до розвитку нових форм бібліотечного обслуговування, – створення та привнесення в бібліотечне життя компакт-дисків. Їх стрімке впровадження в практику бібліотек сприяло створенню необхідних для користувачів баз даних: на оптичних дисках стали випускати каталоги, бібліографічні покажчики, словники, енциклопедії.
    Сучасні бібліотеки активно використовують мережеві інформаційні технології для вирішення великого спектру завдань, пов'язаних з науковою, освітньою, професійною та іншою діяльністю.
    Сьогодні загальновизнано, що найбільш ефективно інформаційно-бібліографічне обслуговування для потреб науки, освіти та культури досягається за допомогою створення та функціонування web-сайтів бібліотек. Для будь-якої бібліотеки як установи, що збирає і зберігає твори друку та писемності в умовах зростання інформаційних потреб суспільства, стає об'єктивною необхідність забезпечення різних засобів доступу до потрібної інформації. Особливо гостро ця проблема постає в умовах функціонування вузівських бібліотек, діяльність яких спрямована на задоволення інформаційних потреб користувачів, пов'язаних з освітньою діяльністю, науково-дослідною роботою, розширенням професійних знань і підвищенням кваліфікації осіб з вищою освітою. Бібліотеки, на додаток до друкованих ресурсів, надають доступи до електронних інформаційних ресурсів і допомагають орієнтуватися в них. Бібліотека ХНУ у цьому питанні не є винятком.
    Метою обслуговування користувачів у віддаленому режимі є оперативне, повне і якісне задоволення їхніх інформаційних потреб, засноване на використанні нових технологій і мережевій взаємодії з іншими бібліотеками та інформаційними центрами. Основними завданнями діяльності бібліотеки в даному напрямку є :
  • забезпечення доступу користувачів до інформації про власні інформаційні ресурси, ресурси інших бібліотек і інформаційних центрів;
  • забезпечення доступності документів, що знаходяться в різних колекціях і фондах;
  • створення комфортних умов доступу до інформації.
   Для вирішення цих завдань НБ ХНУ здійснює не тільки якісне формування інформаційних ресурсів, техніко-технологічне та програмне забезпечення доступу до них, впроваджує нові види сервісних послуг, а й веде науково-дослідну діяльність у цьому напрямку, зокрема, здійснює моніторинг ефективності обслуговування користувачів у електронному середовищі.
    Впровадження новітніх технологій у довідково-бібліографічне обслуговування стає звичайним напрямком діяльності бібліотек. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб. Розвиток Інтернет-технологій відкрив для бібліотек новий рівень можливостей.
   Одним із інструментів, що дозволяє ефективно обслуговувати віддалених користувачів НБ ХНУ, є сайт бібліотеки. Тут максимально повно представлені власні інформаційні продукти: ЕК, повнотекстові документи, нові надходження, матеріали конференцій та семінарів, наукові публікації співробітників, бібліографічна інформація, а також інформація про послуги читачам, історію книгозбірні та її сучасну наукову, методичну, просвітницьку та корпоративну діяльність тощо. Бази даних відповідають вимогам часу, дозволяють миттєво доводити інформацію до читачів, дають можливість працювати з бібліотечними документами в університеті і вдома, не заходячи до бібліотеки.
    Основними БД є :
  • Електронний каталог.
  • Електронна бібліотека.
  • Віртуальна довідка.
  • Зведений електронний каталог бібліотек Хмельницької області.
    Основним джерелом бібліографічного пошуку є електронний каталог, який відображає весь активний фонд бібліотеки та створює основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Зведений електронний каталог бібліотек Хмельницької області, який представляє на web-сайті НБ ХНУ ресурси п’яти книгозбірень регіону, надає можливість науковцям та студентам водночас не тільки ознайомитися з фондом книгозбірень інших навчальних закладів області, проводити пошук інформації в них, але й зробити замовлення необхідних видань як через МБА, так і через електронну доставку документів. Статистика свідчить, що ця БД активно використовується читачами.
    Електронна бібліотека Хмельницького національного університету – повнотекстова БД, яка містить наукові, навчальні, методичні, нормативні документи, періодичні видання і доступна для авторизованих користувачів з будь-якої точки доступу до мережі Інтернет. Література представлена за різними галузями знань. Щоденно електронна бібліотека поповнюється новими документами,які можна переглядати у розділі "Нові надходження до електронної бібліотеки".
    ЕБ ХНУ комплектується:
  • на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету;
  • на основі електронних копій друкованих видань видавничо-поліграфічного центру університету;
  • електронні документи передаються в ЕБ науковцями та співробітниками ХНУ;
  • отримуються електронні копії документів з інших вузів згідно договорів про співробітництво;
  • скануються документи з фонду бібліотеки.
    Обслуговування електронними документами має свої специфічні особливості. Електронна книга не видається студенту на певний термін. Він може скористатися нею у будь-який час за наявності читацької картки та точки доступу до мережі Інтернет. Сучасні користувачі звертаються до повнотекстової бази даних частіше через web-сайт бібліотеки, а їх кількість порівняно з 2007 роком зросла майже в чотири рази.
    На початок 2007 року база даних "Електронна бібліотека" містила більше 2000 електронних документів. На сьогоднішній день – більше 6000. Щодня кількість електронних документів зростає відповідно до запитів користувачів. Електронні ресурси зберігаються на сервері бібліотеки у форматах PDF, DJVU, HTML. Доступ до них можливий як у локальному, так і у віддаленому режимі. Користуватись повнотекстовою базою даних мають можливість лише зареєстровані студенти, які мають читацьку картку. Це пов’язано із захистом авторських прав.
    Ще одним способом отримати інформацію для віддаленого користувача є "Віртуальна довідкова служба", яка дозволяє за допомогою консультанта значно скоротити час самостійного пошуку користувачем та дає можливість одержати інформацію за певною темою.
    Віртуальна довідка розпочала роботу на сайті бібліотеки у 2006 році. Робота координується інформаційно-бібліографічним відділом, який відповідає за якісне та своєчасне надання відповідей. Довідки виконуються у робочому порядку провідними фахівцями інформаційно-бібліографічного відділу за підтримки фахівців інших структурних підрозділів протягом 2 діб в залежності від складності запиту. В роботі віртуальної довідкової служби НБ ХНУ існує ряд обмежень:
  • від одного читача приймається тільки один запит на день;
  • довідкова служба залишає за собою право визначати фіксовану кількість запитів на добу;
  • не виконується запит, пов'язаний з комерційною діяльністю;
  • не виконується запит, що суперечить чинному законодавству України та морально-етичним нормам;
  • не виконується запит, пов'язаний з наданням готових рефератів, курсових та дипломних робіт, перекладом текстів, вирішенням математичних, фізичних, хімічних та інших завдань;
  • довідкова служба залишає за собою право вилучати некоректні запити.
    Основну аудиторію віртуальної довідкової служби складають викладачі, студенти, аспіранти, магістри та співробітники університету та бібліотеки. Всі запити пов'язані із одержанням інформації, потрібної для виконання навчальних завдань: підготовки рефератів, контрольних, курсових тощо. Більшість довідок виконується завдяки електронним ресурсам бібліотеки, але досить активно використовуються і Інтернет-ресурси. При виконанні довідки користувачам надається список документів або джерела пошуку інформації. Всі запити та відповіді зберігаються в "Архіві виконаних довідок", яким може скористатись будь-який користувач без обмежень. Архів формується з метою скорочення часу пошуку інформації, звернення до вже знайденої інформації, аналізу якості виконання довідок.
    В останні роки бібліотека працює над розширенням доступу до наукових ресурсів університету, популяризацією наукового доробку викладачів, а також об’єднанням бібліографічних ресурсів бібліотек області задля більш повного використання їх науковцями краю. У 2010 році було створено аналітичну повнотекстову базу даних наукових публікацій викладачів університету, яка охоплює чотири наукових журнали вишу, збірники наукових праць студентів тощо. Якщо раніше для пошуку необхідної статті користувач мав переглянути на web-сайті бібліотеки всі номери журналів, то завдяки новому сервісу пошук проводиться за тематикою, автором або за трансформацією слова, оскільки в БД було введено і анотації до статей.
    Для університетської спільноти на web-сайті книгозбірні функціонують допоміжні сервіси: "Книгозабезпеченість навчального процесу", "Електронний формуляр читача", "Замовлення документів по МБА", "Замовлення нових документів для навчального процесу та науково-дослідницької роботи", "Навігатор Інтернет-ресурсів". Все це можна переглянути у віддаленому режимі.
    Зміни в обслуговуванні користувачів вплинули на структуру системи обслуговування. Зрозуміло, що читачі, які все більше віддають перевагу електронним ресурсам та Інтернету, користуються додатковими послугами книгозбірні, вже менше відвідують традиційні читальні зали.
    Окремою ділянкою роботи бібліотеки є популяризація книги через web-сайт. Постійно діючі віртуальні виставки, огляди художньої літератури "Радимо почитати", виконані з використанням сучасних мультимедійних технологій, яскраво розкривають зміст традиційних фондів книгозбірні.
    Розвиток інформаційних технологій та глобальної мережі Інтернет в другій половині ХХ століття спричинив значні перебудови в суспільстві. Розпочався процес автоматизації всіх процесів людської діяльності. Цей процес поширився і на бібліотеки та охопив всю її діяльність. На даний час бібліотеки перетворилися на центри різноманітної інформації.
    Щоб послуги бібліотек у системі електронних комунікацій користувалися попитом, вони повинні постійно удосконалюватись,тобто бути конкурентоспроможними, адже прогрес інформаційних технологій невпинний.

Список використаних джерел
  1. Айвазян О.Б. Історія та сучасність наукової бібліотеки Хмельницького національного університету / О.Б. Айвазян // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.6-9.
  2. Бичко О.М. Віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування користувачів НБ ХНУ: здобутки та перспективи// Сучасні проблеми бібліотечної діяльності у вищих навчальних закладах в контексті переходу до інформаційного суспільства. – 2008. – С.46–51.
  3. Павлуша І. Формування віртуальної бібліотеки пам’яток східнослов’янської писемності й українського друку // Вісник книжкової палати. – 1998. – №9. – С.13–15.
  4. Романуха З. Віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування у провідних університетських бібліотеках західного регіону України // Вісник книжкової палати. – 2013. – №7. – С.30–33.
  5. Трачук Л. Віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування в українських бібліотеках // Вісник книжкової палати. – 2006. – №8. – С.16–18.




Шекенева В.І.
гол. бібліотекар
інформаційно-бібліографічного відділу
НБ ХНУ


Молодь. Просвітництво. Бібліотека.


   Головною передумовою розвитку суспільства є передання матеріальних і духовних надбань попередніх поколінь наступним. Діяльність людей — творців історії — залежить від того, як вони виховані, які знання здобули в школі, які моральні якості в них сформовано в процесі життя.
    Виховання існувало і існуватиме завжди, воно виникло разом з появою людського суспільства і здійснюється протягом усієї історії. Через те його називають вічною категорією. Термін "виховання" виник у первісному суспільстві і в перекладі з латинської мови означає "тягнути", в широкому значенні - "вирощувати". У слов'янській писемності, коли мова йшла про виховання, вживали слова "годувати", "кормити", тобто вигодовувати. Існує версія, що термін "виховання" походить від слова "ховати" в розумінні оберігати, убезпечити від небажаного впливу. На всіх етапах соціально-економічного розвитку були люди, які займались вихованням. Цю благородну справу здійснювали ще до появи писемності і шкіл. Отже, виховання — одна з найдавніших форм діяльності людей.
    Вища освіта повинна створювати умови не тільки для розвитку і професійного становлення людини, а й давати розуміння загальності цінностей і приналежності до світового соціального і культурного простору. Це непросте завдання покладено на вищі навчальні заклади, основу яких становить професійна діяльність професорсько-викладацького складу, а також на бібліотеки - як джерело інформаційного забезпечення наукового, навчального та виховного процесу.
    Виходячи з класичного визначення, бібліотека - це культурно-освітній заклад, що організовує комплектування, зберігання, громадське використання видавничої писемної культури і друку та виконує інформаційну, освітньо-виховну, методичну і видавничу функції. Отже, одним з головних завдань бібліотеки є виховання у студентів загальної культури національної свідомості, шанобливого ставлення до бібліотеки, книги як скарбниці людських знань, розвивати їх творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси. Просвітницькі заходи, які проводяться в бібліотеці, спрямовані на популяризацію читання, просування іміджу успішної читаючої людини серед молодіжної аудиторії.
    Попри дискусії щодо доцільності масової просвітницької роботи, вона була і залишається важливою ділянкою роботи бібліотеки. Отже, - це публічна діяльність і від того, як вона організована, залежить імідж бібліотеки. Саме просвітницька масова робота, як ніяка інша діяльність, здатна створити позитивний імідж бібліотеки, оскільки спілкування проводиться з організованими групами студентів, де легше і швидше формується громадська думка.
    На відміну від інших груп молоді, студентство складає окрему соціокультурну групу, потенційну інтелектуальну еліту, яка здатна впливати на процеси інтеграції в суспільстві. Це переконливо довели події кінця 2013 року в нашій країні. Крім того, молоде покоління є найбільш динамічною і працездатною частиною соціуму, а студентськи роки — це головний період становлення людської особистості, прояву різноманітних інтересів.
    Важливим є формування у студента відчуття усвідомлення обов'язків перед народом і суспільством, глибокої відповідальності перед батьками, колективом, Батьківщиною за результативність свого навчання, своє постійне зростання як професіонала. У найтіснішому зв'язку з професійним зростанням перебувають завдання виховання у студентів таких якостей українського патріота, громадянина, як: національна свідомість і самосвідомість; стійкий характер і світогляд; активна перетворююча позиція, спрямована на поліпшення життя, гуманізацію відносин між людьми, перемогу добра над злом, утвердження загальнонаціональних інтересів.
    Крім того, розвиток духовного потенціалу молоді стає останнім часом завданням стратегічної важливості у зв'язку з переорієнтацією значної частини роботодавців на пошук порядних, сумлінних і відповідальних, а не лише кваліфікованих і активних працівників. Таким чином, духовні ознаки особистості стають важливою умовою її подальшого працевлаштування, професійного зростання та життєвого успіху.
    Пріоритетним напрямом культурно-просвітницької діяльності НБ ХНУ була й залишається пропаганда знань і книги. Системна, копітка робота багатьох бібліотекарів впродовж декількох десятиліть заклала міцний фундамент.
    З давніх-давен все новим і новим поколінням книга несе глибокі знання, хвилюючі почуття. І сьогодні не згасає віра в те, що переживання чарівних почуттів першовідкриття книги молодь пронесе через усе своє життя.
    Прояв бездуховності, з однієї сторони, і прагнення до гармонізації буття з повноцінним відродженням світу людини, з іншої, є характерними рисами початку ХХІ століття. Оновлення соціуму на засадах загальнолюдських цінностей, вільного вибору життєвого шляху потребує принципово нових підходів до питань виховання молодого покоління. Головним засобом формування культурної й вихованої особистості була і залишається книга. Не секрет, що багато нинішніх студентів обмежуються підручниками й навчальними посібниками. І тому дуже гостро стоїть питання пропаганди високоідейної, якісної літератури. Небажання читати пояснюють "несучасністю" книг, можливостями Інтернету.
    Сьогодні, в час падіння ідеалів, особливо важливо зберегти класику, сприяти залученню молоді до кращого у вітчизняній і світовій культурі. Тому потрібно ненав'язливо, але впевнено переконувати студентство в тому, що шлях до істини, знань, розуміння суті життя стає набагато простішим, коли пролягає через книжку. Кожна книга – скарб, мудрість, ретельна праця, ідеї. І художнє слово – це також віртуальний світ, не менш цікавий, ніж світ сучасних комп'ютерних і розважальних технологій.
    Зі зміною орієнтирів, розширюються межі культурно-просвітницької діяльності, триває пошук нових методів пропаганди знань і книг. Постійно урізноманітнюються форми заходів, поглиблюється їхнє змістовне наповнення, проводиться серйозна попередня робота з підготовки просвітницьких заходів. Тематика їх досить різноманітна: розглядаються в історичному аспекті мовні, літературні питання, проблеми психології, політики, філософії. Широко пропагуються документи й матеріали з історії вітчизняної науки, культури. Комплексні заходи до ювілеїв видатних учених, літераторів, художників стають однією з основних форм пропаганди бібліотечних фондів і водночас важливим засобом культурно-просвітницької діяльності. Дослідження творчості видатних особистостей відкриває шлях до нових знань, встановлює життєві цінності, моральні принципи. Все це має не тільки пізнавальне, а й виховне значення. В кожній біографії присутнє як неповторне особисте, так і типове суспільне. І тут важливо вміти вибрати щось таке характерне з життя, аби на ньому закрутити сюжетний малюнок і заінтригувати, здивувати, тим самим залишити слід в свідомості аудиторії.
    У практиці просвітницької роботи наукової бібліотеки університету використовуються як традиційні, так і нові форми, в т.ч і проектні. Останніми роками відбулось певне переосмислення її суті. На зміну пафосним композиціям, монотонним лекціям прийшли різноманітні камерні заходи з безпосередньою участю студентів. Інноваційність у проведенні просвітницьких заходів проявляється в наявності елементів дискусійності, проблемності, театралізації у викладі інформації, включення ігрових моментів, використання новітніх комп'ютерних технологій, у залученні читачів до розробки сценарію і їх активній участі в самому заході.
    Великої популярності набули комплексні масові заходи. Деякі з них стали традиційно щорічними. Так, як і у всій Україні, щовесни відзначаються Шевченківські дні. Важко навіть перелічити теми заходів про Кобзаря, які відбулися за багаторічну історію бібліотеки.
    Життя Тараса Григоровича Шевченка, його творчість як поета, художника ось уже друге століття є темою численних досліджень, дискусій. Сьогодні, в наш неспокійний, буремний вік, як ніколи потрібні сила духу Великого Кобзаря, його віще слово, незламна віра в те, "що буде правда між людьми".
    Минулоріч у рамках Міжнародного літературно-мистецького Шевченківського свята "В сім‘ї вольній, новій" до 199-ї річниці від дня народження поета відбулась літературно-музична композиція "Шевченко і час: скарби його високих дум". На святі звучали безсмертні поезії Т. Шевченка, вірші сучасних українських поетів, присвячені Кобзареві. Незабутнє враження на глядачів справили творчі імпровізації учасників студентського літературного театру "Глорія" кафедри української філології ХНУ. Своє ставлення до поета висловив доцент кафедри інформаційних технологій проектування ХНУ, канд. фіз.-мат. наук, відомий подільський поет, голова обласного об'єднання "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка Міхалевський Віталій Цезарійович. Присутні ознайомились також з відеоматеріалами - роликом "Обличчя української історії. Тарас Шевченко", прозвучали пісні на слова Т. Шевченка в сучасній обробці у виконанні українських гуртів.
    До 175 - річниці з дня викупу Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва в студентських групах пройшли години спілкування "Дні жаданої волі".
    Нещодавно в рамках святкування 200-річчя від дня народження пророка і світоча української нації відбувся літературно-мистецький проект "Встане правда! Встане воля!". Організаторами проекту виступили наукова бібліотека університету, літературний студентський театр "Глорія" ХНУ (директор театру М. А. Савюк, художній керівник Т. П. Коваль) та Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради. Презентувались книги Всеукраїнської шевченкіани із фондів університетської наукової бібліотеки, присутні переглянули кіномонтаж із художніх фільмів про життєвий та творчий шлях Т. Шевченка. Михайло Войнаренко, відомий на Хмельниччині як громадській діяч і поет - романтик, прочитав свої вірші, присвячені Великому Кобзареві.
   У виконанні учасників літературного театру "Глорія" прозвучала літературно-музична композиція на вірші Т. Шевченка. Також на святі виступила студентка Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби М. Круть і учасники національно-патріотичногго клубу студентської ради ХНУ "Ми — українці".
   Просвітницькі заходи бібліотеки - це і виставкова діяльність, зустрічі з авторами та презентації їхніх книжок, зустрічі з письменниками, проведення літературних вечорів, мистецьких уроків, годин духовності. Ці заходи запрошують студентів до співпраці і співтворчості, бо змістовне спілкування - завжди творчість, що збагачує внутрішній світ людини. Започатковано нові цикли годин-роздумів "Забуті побратими Кобзаря", "Лауреати Нобелівської премії", "Відкриття минулого заради майбутнього", цикл літературознавчих годин "Жіночі голоси української літератури". Багато років поспіль у НБ ХНУ діє літературна вітальня.
    Девізом своєї роботи з молоддю стали слова німецького просвітителя і поета ХVІІІ ст. Г. Е. Лессінга: "Сперечайтеся, помиляйтеся, але, Бога ради, розмірковуйте, і хоча криво, та зате самі".
   З нагоди Всесвітнього Дня поезії в літературній вітальні відбулась презентація збірки "Перші черешні" відомого подільського поета і викладача ХНУ Віталія Міхалевського. Присутні на презентації студенти, співробітники університету та бібліотеки отримали чудові хвилини дотику до неповторності і чарівності вічної поезії. Як і попередні, свою нову збірку Віталій Цезарійович подарував книгозбірні національного університету.
   Важливим джерелом духовних переживань, збагачення особистісного інтелектуально-емоційного досвіду є музика. На прохання студентів групи ДЗ-11 було підготовлено мистецьку годину "Феномен "Бітлз".
   У рамках тижня пам'яті "Без права на забуття" до річниці Великої Перемоги в науковій бібліотеці проходили різнопланові просвітницькі заходи. Запам'ятався студентській аудиторії урок пам’яті "Війна очима письменників", який проводився спільно зі студентським літературним театром "Глорія" кафедри української філології. Під час заходу присутні переглянули відеоматеріали часів Великої Вітчизняної війни, ознайомились з неперевершеними художніми творами митців світової літератури, які прагнули розповісти про подвиг цілого покоління, яке зуміло вистояти і перемогти у боротьбі з чужоземною навалою. Від трагічного початку до щасливої Перемоги зіграли на сцені актори театру "Глорія" війну.
   Під час уроку мужності "Велич Перемоги", присвяченого вшануванню подвигу партизанів і підпільників Хмельниччини у роки Великої Вітчизняної війни, учасники заходу почули емоційну, насичену маловідомими фактами, хвилюючу розповідь директора музею Проскурівського підпілля Хрящевської Олександри Всеволодівни про героїв Проскурівського антифашистського підпілля, про їх боротьбу з фашистами, про їх відвагу та мужність.
   Напередодні свята — Дня української писемності та мови — в рамках "Клуба цікавих зустрічей" відбулась творча зустріч першокурсників з відомим подільським письменником Василем Горбатюком, життя якого тісно пов'язане з українською мовою і літературою, дослідженням історії та культури краю. Під час зустрічі Василь Іванович презентував присутнім свій новий роман "Слово і меч", подарував книгозбірні нові романи з автографами: "Ще настане ваша пора" та "Слово і меч".
   Вечір пам'яті "Володимир Висоцький: знайомий і незнайомий" проводився в літературній вітальні книгозбірні для студентської аудиторії чотири рази.
   До 150-річчя від дня народження вченого-природознавеця, мислителя світового рівня Володимира Івановича Вернадського двічі в студентських групах проводився вечір-портрет "Пророк, народжений Україною".
   Користуються популярністю студентської аудиторії просвітницькі заходи з циклів "Відкриття минулого заради майбутнього" та "Абетка відомих імен".
   Двічі в читальному залі наукової бібліотеки проходив урок-дискусія "Поради Дейла Карнегі".
   Зацікавила студентів пізнавальна година "Філософ комп'ютерного світу: Історія успіху Білла Гейтса" про видатного американського бізнесмена в області розробки програмного забезпечення для персональних комп'ютерів.
   Однією з найважливіших рис характеру Білла Гейтса є вміння визнати талант і розум іншої людини. Його команда — це команда кращих умів, найсильніших програмістів.
   Тричі серед студентів-першокурсників гуманітарно-педагогічного факультету проводився диспут "Книга чи Інтернет?". Мета диспуту - популяризація читання та формування інформаційної культури серед студентської молоді. Цікаво, що перед початком диспуту на питання "Хто з вас при підготовці до семінарських занять надає перевагу Інтернету?", студенти майже одноголосно дали відповідь, що користуються здебільшого Інтернетом. Наприкінці ж диспуту думки змінилися. Більшість студентів зробили висновок, що Інтернетом краще користуватись для відносно швидкого пошуку, як в енциклопедії, або перевірки фактів, перевірки бібліографії для коректного цитування. Якщо ж потрібно більш глибше попрацювати з текстом, надається перевага друкованій книжці. Всі варіанти мають право на існування.
   Другий рік поспіль діє в науковій бібліотеці просвітницький проект "Читання книги та її популяризація в науковій бібліотеці Хмельницького національного університету". У рамках проекту спільно з кафедрою української філології та літературним студентським театром "Глорія", що діє на кафедрі, реалізовано новий літературно-мистецький захід "Презентація творчих студентів: поетів і театралів".
    На захід, що став справжнім святом молодості та творчості, завітали студенти гуманітарно-педагогічного факультету і поважні гості: проректор з науково-педагогічної роботи, професор Михайло Войнаренко, голова Хмельницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, лауреат міської премії імені Богдана Хмельницького Віталій Міхалевський. Урочисто презентовано літературно-мистецький альманах "Творчість молодих поетів і прозаїків", у якому представлено прозові та поетичні твори 19 авторів – обдарованих студентів-філологів - учасників літературного клубу "Роса" і студентів-філологів заочної форми навчання. Вкотре зачарувала слухачів поезія славнозвісного в Україні поета-пісняра Михайла Войнаренка. Не залишилися байдужими молодечі серця і до поетичних одкровень відомого поета-романтика Віталія Міхалевського. Молоді поети щиро подякували за зацікавленість їхньою творчістю, за чудову нагоду "плести поетичний вінок" із традицій і новаторства.
    У фінальному слові до глядацької аудиторії завідувач кафедри української філології, д-р філол. н., проф. Михайло Торчинський висловив щирі сподівання, що такого роду ексклюзивні заходи стануть гарною традицією у Хмельницькому національному університеті, на яких глядачі отримують незабутні враження від перегляду святкового дійства та участі в ньому, де панує затишна, родинна атмосфера, дух загадковості, романтичності та новизни.
    Також в рамках проекту проводились у студентських групах літературознавчі години із циклу "Сучасна українська література". Зокрема, мова йшла про творчість письменників: Юрія Покальчука, Володимира Івасюка, Оксани Забужко.
    Просвітницьку роботу в бібліотеці сьогодні здійснюють більшість співробітників бібліотеки під керівництвом головного бібліотекаря науково-методичного відділу. Всі усвідомлюють важливість і складність цієї ділянки роботи. Актуальним є питання постійного підвищення професійного рівня та інтелектуального самовдосконалення. Щоб залишатися цікавими і корисними для молоді, бібліотекарі повинні йти в ногу з часом, працювати над своїм кругозором та ерудицією.
    "Безпосереднім заданням бібліотекарів є боротьба за молодого читача, бо в сучасному суспільстві ми втратили розуміння того, навіщо нам читати взагалі. Вічне питання "Що робити?" має досить конкретну відповідь. Потрібно просто працювати, не драматизуючи проблему, і, разом з тим, не перебільшуючи можливості бібліотеки у вирішенні глобальних проблем людства. Не всі можуть і хочуть справжніми читачами бібліотеки, - багатьох цілком задовільняє роль користувачів, що звертаються до книгозбірні не з цікавості, не за покликом душі і серця, а тільки за нагальною потребою.
    Найефективніші засоби стимулювання процесу виховання студентської молоді - робота у мікрогрупах у вигляді дискусій, турнірів, дебатів, наукових конференцій, обговорення творів-роздумів, проблемних завдань, "вживання" в образи творів мистецтва, міркувань над проектами майбутнього.
    Виховання майбутнього спеціаліста повинно грунтуватись на самопізнанні, усвідомленні своїх почуттів, рис особистості, формуванні духовного інтелекту, спільності як основи українського національного характеру, співвідношенні себе з вимогами суспільства, професії, віри, сім'ї.
   
    Використана література
  1. Іщенко Л. Слухайте небайдуже слово [Текст]/ Л. Іщенко // Університет. - Хмельницький. - 2006. - №10(63). - С. 9.
  2. Козлова О.Г. Керівництво громадянським вихованням студентської молоді [Текст] : навч.- метод. посіб. / О.Г. Козлова, Т.В. Гребеник. - Суми: Університетська книга. - 2010. - 188с.
  3. Саєнко, Н. Методи духовно-морального виховання студентів технічних ВНЗ [Текст] / Н. Саєнко // Новий колегіум. – 2012. – №1. – С. 56-61.
  4. Формування духовного світу студента (на матеріалі досліджень в СНАУ) [Текст] : монографія. – Суми : Університетська книга, 2007. – 263с.
  5. Черниш, Ю.Г. Виховання студентів: історичний аспекти [Текст] / Ю. Г. Черниш // Педагогіка і психологія в контексті гуманізації освіти. – 2007. – С. 73-75.



Книжкова полиця http://lib.khnu.km.ua/asp/php/page_lib.php
   
    Список літератури за темою Бібліотека вищого навчального закладу як джерело забезпечення наукового та навчального процесу "
  1. Обслуживание различных групп пользователей //Оценка деятельности библиотек : принципы и методы.– 2010.– С.218-229.
  2. Інформаційно-аналітичне забезпечення педагогіч-ної науки, освіти і практики // Бібліотечний вісник. – 2012. – №1. – С.48-51.
  3. Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів : матеріали наук.-практ. конф. присвяч. 50-річчю НБ ХНУ, 15-16 березня 2012 р. – Хмельницький : ХНУ, 2012. – 263с.
  4. Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів : матеріали V наук.-практ. конф. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. – 206с.
  5. Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, освіти та культури : матеріали наук.-практ. конф., Севастополь, 7-10 жовтня 2013р. – Севастополь : Купол, 2013. – 192с.
  6. Айвазян, О.Б. Наукова бібліотека у системі класичного університету / О. Б. Айвазян // Матеріально-технічна база в освітній діяльності. – 2012. – С.49-64.
  7. Айвазян, О.Б. Хмельницьке методичне об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів - реалії та перспективи / О. Б. Айвазян // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.6-11.
  8. Бабій, Л. Роль творчого потенціалу молодих спеціалістів у формуванні гідного іміджу бібліотеки / Л. Бабій // Бібліотечна планета. – 2010. – №3. – С.32-33.
  9. Беляева, Н. Традиции и новации в выставочной работе / Н. Беляева, Г. Шосаидова, Э. Курталиева // Бібліотечний форум України. – 2011. – №4. – С.20-22.
  10. Березина, Н.Е. Система библиотечного обслуживания: из прошлого в будущее / Н. Е. Березина // Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии. – 2002. – №2. – С.54-55.
  11. Бєглєцова, І.О. Формування інформаційної культури читачів засобами бібліотеки / І. О. Бєглєцова // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.243-248.
  12. Білоус, В.С. Престиж і привабливість бібліотечної професії та бібліотеки вищого навчального закладу / В. С. Білоус // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.71-84.
  13. Білоус, В.С. Впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського / В. С. Білоус // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету. – 2010. – Вип.2. – С.306-311.
  14. Бойцова, Е.В. Комплектование и современное состояние книгообеспеченности научной библиотеки ЛНУ им. Т.Шевченко / Е. В. Бойцова // Персонал бібліотеки в системі управління якістю бібліотечно-інформаційної діяльності. – 2012. – С.43-49.
  15. Болдырев, П.А. Функциональная модель управления процессом формирования фонда библиотеки вуза / П. А. Болдырев // Научные и технические библиотеки. – 2012. – №4. – С.22-29.
  16. Бондар, О.С. Формування інформаційної культури студентів: з досвіду наукової бібліотеки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка / О. С. Бондар, Ю. О. Прилєпська // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2009. – С.34-38.
  17. Великосельська, О.М. Наукова бібліотека Хмельницького національного університету: від витоків до сьогодення / О. М. Великосельська // Бібліотечний форум України. – 2012. – №3. – С.44-46.
  18. Веселовська, О.В. Наукова робота наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка / О. В. Веселовська // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.149-153.
  19. Вилегжаніна, Т. Бібліотека в контексті реформ / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. – 2010. – №4. – С.4-5.
  20. Воропаєва, В. Завдання і проблеми впровадження нових систем автоматизації бібліотечної діяльності на прикладі НТБ Донецького національного технічного університету / В. Воропаєва, А. Клочко // Бібліотечна планета. – 2011. – №2. – С.33-34.
  21. Голубенко, Н.Б. Способы информирования в библиотеке Куз ГТУ / Н. Б. Голубенко // Библиография. – 2010. – №3. – С.31-34.
  22. Гощанська, І.С. Проблеми ефективного управління формуванням бібліотечного фонду / І. С. Гощанська // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.220-226.
  23. Грабар, Н. Мультимедійні технології та їхній вплив на комунікацію в освіті / Н. Грабар // Вісник книжкової палати. – 2012. – №6. – С.20-22.
  24. Грабар, Н. Миссия библиотек в условиях электронно-информационной революции / Н. Грабар, Т. Соколовская // Бібліотечний форум України. – 2012. – №2. – С.8-10.
  25. Грек-Тарасевич, Н. Контент-менеджмент сайта: опыт Центральной научной библиотеки имени Якуба Коласа Национальной академии наук Беларуси / Н. Грек-Тарасевич // Бібліотечний вісник. – 2014. – №1. – С.8-11.
  26. Грінішина, І.І. Змістовне дозвілля студентської молоді в бібліотеках вищих навчальних закладів - важлива сфера формування особистості / І. І. Грінішина // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету. – 2010. – Вип.2. – С.355-360.
  27. Дерек, Л. Библиотека в цифровую эпоху: воплощая будущее / Л. Дерек // Научные и технические библиотеки. – 2012. – №5. – С.68-80.
  28. Дитинник, Л.В. Комплектування бібліотечних фондів академічної бібліотеки: історія і сучасність / Л. В. Дитинник // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.27-30.
  29. Драчук, Р.В. Ресурсна база наукової бібліотеки Хмельницького національного університету / Р. В. Драчук // Бібліотека університету : витоки та сучасність. – 2012. – С.114-118.
  30. Дрешер, Ю.Н. Информационное обеспечение ученых и специалистов : учеб.-метод. пособ. / Ю. Н. Дрешер. – СПб. : Профессия, 2008. – 496с.
  31. Дубова, О. Мобільні сервіси сучасних бібліотек: від парадигми "було б добре мати" до "конче потрібні" / О. Дубова // Бібліотечний форум України. – 2013. – №4. – С.9-10.
  32. Журба, І.В. Організація журнального фонду наукової бібліотеки / І. В. Журба // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2010. – С.70-74.
  33. Загоруйко, И. Управление процессами использования информационных ресурсов в библиотеке высшего учебного заведения / И. Загоруйко, В. Пыхтина // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С.8-12.
  34. Зинченко, И.И. Внедрение электронных библиотечных технологий: наработки и проблемы / И. И. Зинченко // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2010. – С.74-78.
  35. Івах, О.С. Технології комплектування фондів бібліотек ВНЗ / О. С. Івах // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.11-19.
  36. Іщенко, Л.І. Щирість спілкування - запорука успіху масових заходів / Л. І. Іщенко // Бібліотека університету : витоки та сучасність. – 2012. – С.156-161.
  37. Іщенко, Л.І. Просвітницька робота: час пошуку триває / Л. І. Іщенко // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.236-239.
  38. Кислюк, Л. Удосконалення технологій бібліотечного та довідково-бібліографічного обслуговування бібліотек вищих навчальних закладів у перехідний період / Л. Кислюк // Вісник книжкової палати. – 2011. – №3. – С.38-41.
  39. Клименко, О. Основні напрями діяльності бібліотек вишів Міністерства культури України на сучасному етапі / О. Клименко // Бібліотечний вісник. – 2011. – №4. – С.38-45.
  40. Клімчук, Т.П. Роль моніторингу книгозабез-печеності в сучасних умовах / Т. П. Клімчук // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.81-87.
  41. Клімчук, Т.П. Роль моніторингу в науково обгрунтованому комплектуванні фонду бібліотеки / Т. П. Клімчук // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету. – 2010. – Вип.2. – С.443-448.
  42. Козак, Н.О. Реклама як елемент бібліотечного маркетингу (з досвіду діяльності роботи наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка) / Н. О. Козак // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету. – 2010. – Вип.2. – С.361-368.
  43. Колесникова, Т. Стратегії та завдання реалізації комунікаційних моделей діяльності бібліотек вищої школи / Т. Колесникова // Вісник книжкової палати. – 2011. – №5. – С.23-28.
  44. Колесникова, Т. Впровадження інноваційної моделі бібліотеки університету як чинник глибокої інтелектуалізації бібліотечної професії / Т. Колесникова // Вісник книжкової палати. – 2013. – №1. – С.19-24.
  45. Колесникова, Т.О. Розвиток комунікаційних моделей бібліотек вищих навчальних закладів / Т. О. Колесникова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №3. – С.29-35.
  46. Костирко, Т. Шляхи розвитку книгозбірні вищого навчального закладу / Т. Костирко // Вісник книжкової палати. – 2010. – №11. – С.38-40.
  47. Костирко, Т. Бібліотечна іміджелогія як професійна інновація / Т. Костирко // Вісник книжкової палати. – 2011. – №2. – С.22-23.
  48. Костирко, Т.М. Місце бібліотеки у формуванні корпоративного середовища ВНЗ / Т. М. Костирко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №2. – С.12-18.
  49. Коханова, І. Бібліотека як заклад просвіти й провідник елементів соціальної реклами / І. Коханова // Вісник книжкової палати. – 2013. – №6. – С.21-24.
  50. Кравчук, М.Ф. Ефективність роботи та якість обслуговування користувачів абонементу наукової літератури / М. Ф. Кравчук // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2010. – С.89-92.
  51. Крайнюк, О.В. Роль бібліотечного працівника у забезпеченні реклами послуг бібліотеки / О. В. Крайнюк // Персонал бібліотеки в системі управління якістю бібліотечно-інформаційної діяльності. – 2011. – С.60-65.
  52. Красикова, Е.Г. Современный студент как пользователь библиотеки / Е. Г. Красикова // Научные и технические библиотеки. – 2011. – №3. – С.115-124.
  53. Кунанець, Н. Наукова робота бібліотеки вищого навчального закладу - вимога часу / Н. Кунанець // Бібліотечний форум України. – 2010. – №4. – С.9-12.
  54. Куракова, Е.В. Информационные ресурсы и услуги в электронной среде: эффективность, потребности, перспективы. (По материалам прикладного исследования научной библиотеки Ульяновского государственного университета) / Е. В. Куракова // Научные и технические библиотеки. – 2011. – №5. – С.32-41.
  55. Лисенко, Л.В. Вплив соціологічних досліджень на формування інноваційної політики бібліотеки вищого навчального закладу / Л. В. Лисенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №2. – С.18-24.
  56. Лисенко, Л.В. Досвід удосконалення професійної компетенції бібліотекаря ВНЗ в умовах інноваційної діяльності бібліотеки / Л. В. Лисенко // Персонал бібліотеки в системі управління якістю бібліотечно-інформаційної діяльності. – 2011. – С.73-77.
  57. Лобузіна, К.В. Онлайнові бібліотечні послуги: нові підходи та технології / К. В. Лобузіна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №4. – С.30-32.
  58. Лупіка, Л. Сучасні аспекти культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотек вищих навчальних закладів / Л. Лупіка // Бібліотечний форум України. – 2012. – №2. – С.22-24.
  59. Макутра, В.О. Дарчі видання як джерело поповнення фонду наукової бібліотеки Хмельницького національного університету / В. О. Макутра, В. В. Фоміних // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.232-236.
  60. Марчак, Т.Ф. Інформаційні технології в обслуговуванні читачів: досягнення та перспективи / Т. Ф. Марчак, Т. Б. Мельник // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.115-120.
  61. Мацей, О.О. Інформаційна культура працівника бібліотеки вищої школи в системі безперервної освіти (на прикладі НБ ХНУ) / О. О. Мацей // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №11 : Інформаційне суспільство. Формування інформаційної культури. – С.24-28.
  62. Мацей, О.О. Імідж бібліотеки навчального закладу в сучасних умовах (на прикладі НБ ХНУ) / О. О. Мацей // Бібліотека в освітньому просторі. – 2013. – №15 : Імідж книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві. – С.32-42.
  63. Медянкина, И. Проблемы и возможности организации информационно-библиотечного сопровождения учебного процесса в системе дистанционного образования / И. Медянкина // Научные и технические библиотеки. – 2011. – №7. – С.18-26.
  64. Мохонько, В. Про нормативну документацію: кому і які потрібні положення, правила, інструкції / В. Мохонько // Бібліотечний форум України. – 2011. – №3. – С.9-11.
  65. Назаровець, М. PR бібліотек вищих навчальних закладів у мережі Інтернет / М. Назаровець // Вісник книжкової палати. – 2013. – №12. – С.21-22.
  66. Овенко, Л.Ф. Ефективність використання документів бібліотеки як результат якісної організації роботи її підрозділів / Л. Ф. Овенко // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2010. – С.130-134.
  67. Орлова, Н.А. Управление и мониторинг качества библиотечно-информационного обслуживания в библиотеке университета / Н. А. Орлова // Інновації і менеджмент якості в діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. – 2010. – С.134-137.
  68. Орлова, Н.А. Корпоративная культура библиотеки: опыт формирования / Н. А. Орлова // Персонал бібліотеки в системі управління якістю бібліотечно-інформаційної діяльності. – 2011. – С.112-120.
  69. Остапенко, Г. Інформаційно-комунікаційне середовище мережі Інтернет як засіб соціалізації студентської молоді / Г. Остапенко // Вісник книжкової палати. – 2014. – №1. – С.41-45.
  70. Павленко, Т. Сучасні тенденції розвитку бібліотек вищих навчальних закладів / Т. Павленко // Бібліотечний форум України. – 2010. – №4. – С.24-29.
  71. Панарина, О.С. База данных "Книгообеспеченность" - инструмент информационного обеспечения учебного процесса и система управления формирования фонда вузовской библиотеки / О. С. Панарина, В. И. Сосипатрова // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №7. – С.10-17.
  72. Петровская, Л. Библиотека - центр культурно-просветительской работы в университете / Л. Петровская // Бібліотечний форум України. – 2012. – №4. – С.17-22.
  73. Підгурська, Н.М. Комплектування бібліотечного фонду як основа бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів / Н. М. Підгурська // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.43-47.
  74. Прокопчук, В.С. Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка за двадцять років незалежності України: тенденції, проблеми, перспективи / В. С. Прокопчук // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.9-17.
  75. Протопопова, Е.Э. Как составить библиографическое описание рекламного продукта / Е. Э. Протопопова // Библиография. – 2011. – №4. – С.19-25.
  76. Пяткова, І. Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки / І. Пяткова // Бібліотечний форум України. – 2013. – №2. – С.35-38.
  77. Романуха, З. Університетські бібліотеки України в соціальних мережах / З. Романуха // Бібліотечний вісник. – 2014. – №1. – С.12-16.
  78. Семилет, Н. Читатель изменился. А мы? / Н. Семилет, Г. Гречко // Бібліотечний форум України. – 2011. – №2. – С.17-20.
  79. Таланчук, О.Б. Образ бібліотеки в соціальних мережах / О. Б. Таланчук // Бібліотека в освітньому просторі. – 2013. – №15 : Імідж книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві. – С.15-22.
  80. Фоміних, В.В. Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів на сучасному етапі / В. В. Фоміних // Бібліотека в освітньому просторі. – 2011. – №12 : Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ - сучасні технології та вимоги часу. – С.68-74.
  81. Шихова, Х.И. "Виртуальный читальный зал" - новое звено информационно-ресурсного центра вуза / Х. И. Шихова // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №12. – С.100-101.
  82. Шоробура, І.М. Роль бібліотеки у реформаційних процесах вищої освіти на сучасному етапі / І. М. Шоробура // Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини. – 2009. – С.148-154.
  83. Юхновец, Т.С. Информационные ресурсы библиотек в системе удовлетворения информационных потребностей студентов вуза (по материалам социологического исследования) / Т. С. Юхновец // Научные и технические библиотеки. – 2012. – №4. – С.12-17.