Сергеєва Л.О.,
Головний бібліотекар ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕК В БІБЛІОТЕЦІ (ДОСВІД СТВОРЕННЯ ПРЕДМЕТНОГО РУБРИКАТОРА) В усьому світі інформація є найважливішим об'єктом виробничої діяльності та споживання, оскільки має великий вплив на напрямок та результат прогресу в науковій, технічній, культурній, економічній та інших сферах життя. Інформація стала одним з значущих ресурсів людського суспільства, і у державному плані розглядається як стратегічній ресурс. Бібліотеки завжди були центрами накопичення, систематизування та збереження інформації. Процес автоматизації надав бібліотекам унікальну можливість опрацювання інформації та здійснення автоматизованого багатоаспектного її пошуку. Перший крок на шляху до автоматизованого обслуговування це створення електронного каталогу. Та це лише перший крок, тому що переведення карткових каталогів на електронні носії, не є кінцевим результатом!Наступний, і дуже важливий крок,- створення інструменту для швидкого пошуку потрібної інформації, тому що цінність інформації зростає, коли її можливо знайти у потрібному місці у потрібний час! Велику роль у цьому процесі відіграють тематичні рубрикатори, в основу яких покладено давно забутий принцип предметизації. Можу сказати точно, що єдиного рецепту створення тематичного рубрикатора для бібліотек різного типу немає і, напевно, не може бути.Можливі лише загальні положення, тому що кожна бібліотека буде створювати свій, притаманний лише їй, інтелектуальний продукт. Тому це є суто творчий,суб'єктивний процес. Перше, і саме головне, з чого потрібно розпочинати роботу по створенню бази даних "Тематичний каталог", це визначення цілі.Основна ціль створення БД “Тематичний каталог"-максимально задовольнити найрізноманітніші й найнесподіваніші запити читачів. Але, ставлячи таку ціль, потрібно вирішити ще досить важливе питання. А саме, чи ми хочемо мати тематичні рубрики з великим накопиченням інформації ( і в такому випадку їхня кількість буде не великою, тому що ми будемо звертати увагу лише на загальні поняття), чи таку кількість, яка відповідає наявній інформації та запитам наших читачів? Перший шлях більш легший для фахівців бібліотеки, особливо для тих, хто лише починає рух у напрямку створення бази даних "Тематичний каталог". Але у такому випадку, по мірі наповнення відбувається дуже швидке захаращення інформацією, яка не здатна задовольняти конкретні запити. Інший варіант більш складніший, але саме він найбільш наближений до максимального тематичного розкриття фонду бібліотеки. Саме по такому складному шляху і пішла наша бібліотека. До цього нас спонукали можливості інформаційно-бібліотечної системи "УФД/Бібліотека". У цій програмі для класифікації документів передбачено єдиний апарат ("каталоги тем"). Теми організуються в ієрархії, що називаються каталогами тем. Документ може бути віднесений до багатьох тем одночасно. Система дозволяє шукати документи за темами. До того ж, система не обмежує кількість каталогів тем, дозволяє заносити теми до кількох каталогів одночасно. Мета моєї консультації, розповісти про те, як цей процес відбувається практично. Створення бази даних "Тематичний каталог" розпочалося з формулювання тематичних рубрик. Тільки сьогодні, здобувши не малий досвід, ми маємо можливість чітко сформулювати методику складання тематичного рубрикатора. Кожна наука і галузь практичної діяльності мають справу з явищами, процесами, об'єктами, які виступають предметами пізнання і предметами праці. Предмети можуть розглядатися як:
Відомості про процеси і результати вивчення предметів, тобто про пізнання їх відзеркалюються в документах. Таким чином, ці відомості стають темами документів і розглядаються при предметизації та створенні тематичних рубрик. Виходячи з цього, у вузькоспеціальному значенні “предмет" - це поняття або комбінація понять, які розкривають тему документа. Кожна справа має декілька етапів. І створюючи свою базу даних "Тематичний каталог", ми на кожному етапі опановували нові форм роботи та набували великий практичний досвід. Перший, і головний етап - визначення напрямків, галузей знань по яких саме і буде створюватись тематичний каталог. Другий - первинне накопичення інформації через формулювання тематичних рубрик. Слідкуючи за публікаціями з питання створення електронних каталогів у фаховій періодиці, дуже часто зустрічала повідомлення про те, що створюючи щось подібне до тематичного рубрикатора (а частіше за все це "ключові слова"), бібліотеки використовують вже готові алфавітно-предметні показчики , предметні показчики до таблиць ББК або якісь готові тезауруси. Як практик, можу сказати, що потрібно розробляти нові тематичні рубрики самим, виходячи із запитів читачів та по факту наявної інформації. А для того, щоб формулювання було коректне, потрібно звертатись за допомогою до фахівців та до різних довідкових видань. При створені тематичних рубрик ми враховували запити читачів, які вже були і прогнозували ті, які можуть бути в майбутньому. Ця робота була покладена на фахівців-систематізаторів з відділу наукової обробки літератури. Кожна нова рубрика виникала в процесі наукової обробки нових надходжень документів. Щоб створити нову рубрику, потрібно було проаналізувати назву, зміст, анотацію, вступ, а інколи і сам текст видання. Той самий принцип діє при наповненні інформацією вже існуючої тематичної рубрики. Поповнення рубриками бази даних «Тематичний каталог» відбувалося. Водночас. у всіх тематичних каталогах. При цьому ми притримувались принципів синонімії, омонімії і полісемії. Більш за все ми звертали увагу на синонімію. Так, як пошук у тематичному каталозі ведеться по контексту. Синонімія буває лексичною і граматичною. Щоб відобразити різні варіанти, які зустрічаються у запитах читачів та різних виданнях, ми використовуємо знак «=»(дорівнює): Наприклад:
Явище омонімії - це наявність різних значень у однієї і тієї ж послідовності знаків (лук - зброя, лук - рослина), якщо при цьому не є очевидним загальне походження значень слів. Омоніми в нашому тематичному каталозі не зустрічаються. Полісемія (багатозначність) виявляється при істотній розбіжності різних значень одного і того ж слова, хоча їх загальне походження відомо. Наприклад: крило (птаха або літака), крило (будівлі), крило (партії). Але, враховуючи свій досвід по створенню тематичних рубрик, ми прагнули уникати принципу полісемії. Щоб не допускати випадків полісемії, ми, по можливості, змінювали формулювання рубрики, принаймі, в межах одного тематичного каталогу. Проте, однаково названі тематичні рубрики, можуть розташовуватися в різних тематичних каталогах, але при умові, якщо ці тематичні каталоги мають різне цільове призначення). Наприклад, назва рубрики "Економіка праці" зустрічається тричі:
Але зустрічаються випадки, коли одне і те ж поняття потрібно відобразити у різних тематичних каталогах одного цільового призначення, (наприклад, в межах "Галузевих тематичних каталогів")
Наприклад, мови програмування: 3D Studio MAX AutoLIPS Borland C++ Delphi Foxpro Враховуючи явища синонімії, омонімії, полісемії, створення тематичних рубрик відбувалося, також, і на основі поєднання двох методів: наукової розробки структури понять та із наявного фонду документів бібліотеки з подальшим доповненням його термінами з допоміжних джерел. При цьому, ми вийшли за межі бібліотечної теорії і втрутилися в область інформатики, тому що виявлення лексичного матеріалу неможливе без знання «суттєвості» інформації. А поняття «суттєвості» інформації є одним з основних понять інформатики. Тематичні рубрики розташовувалися у межах галузі в алфавітному порядку. І коли їхня кількість обмежувалась лише десятком загальних тематичних рубрик, така структура, можливо і задовольняла би, по-перше, самих бібліотекарів, але була б не зручною для користувачів. У такому випадку користувач повинен був би переглядати не десятки - сотні записів у каталозі за вибраною темою, а декілька десятків тисяч, що в кінцевому варіанті зводила би нанівець всі спроби швидкого пошуку необхідної інформації, та її якості. Тому наповнення тематичних каталогів тематичними рубриками не було обмежено кількісно. Такий напрямок роботи дуже швидко призвів до наступного етапу у створенні бази даних "Тематичний каталог". Треба було усі створенні тематичні рубрики якось групувати. Так почали з'являтися «гніздові» тематичні рубрики, структура яких зумовлювала підпорядкованість від загального до більш дробового. У межах кожної галузі були збудовані, так би мовити, ієрархічні дерева по відношенню «рід - вид», розподіляючи тематичні рубрики по все більш вузьких семантичних категоріях. Це призвело до багатоступеневості в структурі бази даних "Тематичний каталог", але на той момент про ніяку "базу даних" ще не було мови. Таке узагальнення, як і групування самих тематичних каталогів за призначенням, з'явилося набагато пізніше. На сьогодні база даних «Тематичний каталог» налічує 97 тематичних каталогів. Всі тематичні каталоги можно розподілити на три категорії. I. Галузеві тематичні каталоги. Це тематичні каталоги по різних галузях знань. (таких 76) Працюючи над створенням галузевих тематичних каталогів, ми зрозуміли, що за допомогою тематичних рубрик можемо створювати тематичні каталоги для різних потреб, та з різними функціями. Ми зрозуміли, що тематична рубрика може мати найрізноманітніше інформаційне навантаження. Так виникла наступна класифікація тематичних каталогів: II. Тематичні каталоги довідкового напрямку:
III.Тематичні каталоги для службового використання:
------ "Адміністративний поділ ТУП", ------ "Навчальні дисципліни ТУП" і, нарешті, -------"Навчальні дисципліни ХНУ", але і його структуру. Це було зумовленно тими змінами, які відбувалися в структурі нашого університитету за остані декілька років. Тематичними рубриками цього каталогу є навчальні дисципліні, які викладаються на певній кафедрі, певного факультету. Цей тематичний каталог дає можливість побачити, яка навчальна література є в бібліотеці по конкретній навчальній дисципліні. До неї відносяться підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації. Робота по створенню бази даних "Тематичний каталог" у нашій бібліотеці розпочалася з січня 2000 року. Загальна кількість тематичних рубрик на початок вересня 2005 року складала 32037. З них 19960 тематичних рубрик припадає на тематичні каталоги довідкового напрямку, та тематичні каталоги для службового використання. А саме:
Тематичні рубрики галузевих каталогів це лише 12077, що складає 37.7% від загальної кількості, тобто, у середньому по 159 тематичних рубрик у кожному галузевому тематичному каталозі ( з урахуванням тематичного каталогу для службового використання "Бібліотечна справа"). Цей елементарний аналіз з цифрами дає розуміння того, що, не зважаючи на велику кількість тематичних рубрик (32037), галузевих тематичних рубрик, тобто тих, за якими знаходиться конкретна інформація, тих, які фактично розкривають зміст бібліотечного фонду, не так вже і багато... Взагалі, таке поняття "багато-мало" не зовсім коректно по відношенню до тематичних рубрик. Тематичних рубрик повинно бути стільки, скільки є фактичної інформації. Кожна нова тематична рубрика - це результат наявності інформації та її цінності. База даних "Тематичний каталог" буде поповнюватися новими тематичними рубриками. Цей процес триває, і буде постійно тривати . Наповнення тематичними рубриками буде здійснюватися з слідуючих причин:
|
||||||||||
|
||||||||||