Наукова бібліотека Хмельницького національного університету


О.Б. Айвазян, директор бібліотеки Хмельницького національного університету


СУЧАСНЕ ТА МАЙБУТНЄ У ТЕНДЕНЦІЯХ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ



   Сьогодні в Науковій бібліотеці Хмельницького національного університету під впливом інформаційних технологій створена нова система обслуговування користувачів. Автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) складається: з локальної мережі бібліотеки, яка має вихід в мережу Інтернет; 2 серверів та 64 ПК, Web-сайту книгозбірні; автоматизованої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування зовнішніх та внутрішніх користувачів. Роботу системи підтримує відділ інформаційного та комп'ютерного забезпечення, в структурі якого є 2 сектори і відділ електронної бібліотеки. Функціонування системи забезпечує український програмний продукт "УФД. Бібліотека", призначений для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Успішно використовуються власні програмні продукти, розроблені інженерами-програмістами бібліотеки.
   В рамках наповнення електронної бібліотеки університету і для розширення доступу користувачів до електронних ресурсів розпочато корпоративну діяльність з бібліотеками подільського регіону зі створення об'єднаного електронного каталогу та з обміну повнотекстовими базами даних (БД) між бібліотеками ВНЗ України.
   На сучасному етапі в бібліотеці автоматизовані всі основні технологічні процеси від комплектування документів до обліку книговидачі. Віртуальнийкористувач має доступ до електронного каталогу, електронної бібліотеки університету, віртуальної довідкової служби тощо.
   Аналізуючи 15 - річний досвід роботи з інформаційними технологіями, ми можемо зробити висновок, що два основних фактора суттєво впливають на діяльність сучасної університетської бібліотеки:
  1. Інновації в області інформаційних технологій та комунікацій, робота з електронними документами. В епоху інформації роль традиційної бібліотеки з її книжковими та журнальними фондами є лише одним із компонентів в процесі інформаційного обміну. Інтернет, наукові форуми тощо дозволяють здійснювати, доступ до великих інформаційних БД, а зручність технологій користування - обходитися без допомоги професіоналів за межами формальної структури бібліотеки. Для збереження своєї ролі в суспільстві та своїх функцій в світньому процесі бібліотеки повинні опановувати нові види діяльності, змінювати традиційні технології, перерозподіляти внутрішні ресурси.
  2. Зміни в системі вищої освіти. Нові форми організації та функціонування університетів стимулюють необхідність перегляду структури бібліотек, їх функціональної взаємодії з іншими підрозділами університету. Посилення ринкових тенденцій в сфері освіти, необхідність підготовки конкурентоспроможних фахівців викликають необхідність в забезпеченні високого рівня інформаційного супроводу навчального процесу. Завдання
    інтеграції науки і освіти потребують посилення наукової складової бібліотечних фондів.

   Відповісти на «виклик» часу можливо лише за здійснення продуманої стратегії розвитісу бібліотек вищої школи України, які сьогодні мають ряд проблем, що стримують їх розвиток.
   Перша і найголовніша з них - належність до двох міністерств, тобто бібліотеки ВНЗ працюють в системі освіти, а оцінює їх роботу (визначає розряди та розмір заробітної плати, розробляє та затверджує нормативну документацію) Міністерство культури і туризму. Зрозуміло, що Мінкульт не переймається проблемами наших бібліотек. В результаті, якщо ми маємо якісь нормативні документи, - вони для публічних книгозбірень. А відсутність контролю за діяльністю бібліотек з боку МОНУ дозволяє керівникам вузів відноситися до бібліотек, як до другорядних підрозділів університету, що не сприяє розвитку книгозбірень і призводить до того, що й досі не всі бібліотеки мають комп'ютери та й на конференції директорів не завжди відпускають, мотивуючи відмову відсутністю коштів.
   Створення бібліотечного відділу (департамент) в МОНУ, визначення системи рейтингу бібліотек ВНЗ сприятиме покращенню іміджу бібліотек в університетах та прискорить їх розвиток, стимулюватиме бібліотечних працівниюв до інновацій та підвищення якості обслуговування користувачів. Друга найболючіша проблема - кадрова, яка породжена соціальним статусом бібліотечних працівників. Колективи бібліотек катастрофічно старіють. Цілком зрозуміло, що молодь не бажає вчитися, а, тим більше, сплачувати за навчання бібліотечній професії, щоб потім отримувати мізерну заробітну плату. А якщо зважити на вимоги до сучасного бібліотекаря, який повинен: вміти працювати на ПК, використовувати різноманітні програмні продукти, створювати бібліографічні та повнотекстові БД, проводити науковий пошук, володіти іноземною мовою та ін., то проблема поновлення кадрового потенціалу без підвищення заробітної плати виглядає безперспективною. Вже неодноразово зверталась бібліотечна спільнота до вищого керівництва з пропозиціями по вирішенню кадрових проблем, але поки що ніяких зрушень не відбулось.
   А МОНУ могло б вирішити частково це питання шляхом:
  • надання університетським книгозбірням офіційного статусу наукових підрозділів університету, що дало б змогу окремим категоріям бібліотечних працівників отримувати надбавки, як науково-педагогічним працівникам;
  • затвердження наказом по міністерству права бібліотечних працівників на отримання коштів на оздоровлення, яке сьогодні залежить від наявності коштів в університеті.
  • вирішення питання про повернення боргів за вислугу років, які 10 років не виплачувались бібліотечним працівникам. Сьогодні всім працівникам освіти повертають ці борги, але ніхто не потурбувався за бібліотекарів ВНЗ.

   Є ще одна нагальна кадрова проблема - це підвищення кваліфікації бібліотечних працівників згідно кваліфікаційних вимог. Знову ж таки, при Міністерстві культури працює такий центр, який безкоштовно підвищує кваліфікацію своїм фахівцям, а представники бібліотек вищої школи повинні сплачувати за ці занятгя. Випадків оплати університетом за підвищення кваліфікації бібліотекарів - одиниці. Але, якщо не вирішити головну проблему - заохочення молоді до роботи в книгозбірнях - потреба у підвищенні кваліфікації відпаде сама по собі: навіщо підвищувати кваліфікацію людей пенсійного віку? До речі, Мінкульт, піклуючись про розвиток бібліотек, кращим керівникам надає можливість безкоштовно взяти участь в щорічній міжнародній бібліотечній конференції «Крим - 2007», а нашим ректорам ВНЗ тільки рекомендується відпускати директорів, а за чий кошт - невідомо.
   Вже давно потребують вирішення такі загальнобібліотечні проблеми, як:
  • тендерна система закупівлі літератури, яка порушує основні принципи комплектування - оперативність та повноту і зовсім не здешевлює процес придбання документів; нестача коштів в університетах на повноцінне комплектування;
  • налагодження системи книгообміну та удосконалення Положення про обов'язковий примірник з включенням в нього бібліотек національних університетів - обласних методичних центрів; видання навчальних підручників на електронних носіях
  • поліпшення обслуговування в системі МБА та розвиток служби електронної доставки документів;
  • відсутність належного технічного забезпечення та його поновлення;
  • недостатня кількість площ в окремих бібліотеках, необхідність капітальних ремонтів і багато інших проблем.

   Впевнена, що всі бібліотечні фахівці розуміють необхідність створення центру каталогізації та акумулювання повнотекстових ресурсів для всіх бібліотек ВНЗ. Характерною особливістю розвитку таких бібліотечних об'єднань за кордоном є їх базування саме на університетських бібліотеках. Корпоративність зумовлена перш за все практичною необхідністю в корпоративній каталогізації, яка веде до економії засобів та кадрових ресурсів і водночас підвищує якість бібліографічної продукції.
   Окремо хочеться звернути увагу на необхідність визнання українського програмного забезпечення «УФД. Бібліотека» провідним програмним продуктом для бібліотек ВНЗ і рекомендувати його до запровадження в бібліотеках, які ще не придбали бібліотечної програми, оскільки ним успішно користується майже половина бібліотек вищої школи. Уніфікація програмних продуктів полегшить процес корпоративної співпраці з метою обміну бібліографічними та повнотекстовими електронними версіями документів та створення спільних БД. (Сьогодні окремі бібліотеки ще бажають придбати російське програмне забезпечення «Ірбіс», яке практично не обслуговується російськими фахівцями, має багато недоліків і ускладнює процес обміну БД).
   Якщо говорити про перспективи подальшого розвитку бібліотек ВНЗ, то напевне зрозуміло, що без втручання Міністерства освіти і науки України в організацію роботи системи бібліотек ВНЗ та підготовку кадрів неможливо буде вирішувати на належному рівні такі питания, як :
  • модернізація структури управління бібліотечними ресурсами
  • удосконалення бібліотечно-інформаційних послуг на основі використання мережевих технологій
  • покращення науково-методичного забезпечення
  • оптимізація фінансових ресурсів та інших.
   Є таке цікаве прислів'я: «Якщо корабель не має мети, то немає і попутного вітру». Наш корабель - університетські бібліотеки - знає свою мету: удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, а попутний вітер - умови для розвитку бібліотек - має створювати Міністерство освіти і науки України разом з керівництвом ВНЗ.


Created by zahar.biz
Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail