Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Мацей О.О.,
завідуюча НМВ НБ Хмельницького національного університету

Нові бібліотечні послуги та сервісні інновації: пошук можливостей
(за результатами анкетного опитування працівників бібліотек методичного об'єднання
"Готовність бібліотекарів до змін та оцінка стану інноваційної діяльності бібліотеки")

   Готовність до змін проявляється в тому, як особистість реагує на будь-які зміни, наскільки адекватно їх сприймає і оцінює свою роль, своє місце у процесі змін, володіє відповідними знаннями і вміннями. Враховуючи той факт, що зміни властиві усьому, і без них неможливе ні особисте життя кожної людини, ні розвиток будь-якої організації, стало важливим вивчити, як бібліотечні спеціалісти уявляють собі стан змін, наскільки адекватно оцінюють шляхи розвитку, свої сили та можливості (свою професійну готовність до здійснення змін), які організаційно-управлінські рішення в цих умовах необхідні, щоб зробити процес змін більш продуктивним.
   З метою виявлення реального стану інноваційної діяльності бібліотек вищих закладів освіти Хмельницького обласного методичного об'єднання та визначення рівня готовності працівників бібліотек до подальших інноваційних змін науковою бібліотекою Хмельницького національного університету було підготовлено бланк анкети "Готовність бібліотекарів до змін та оцінка стану інноваційної діяльності бібліотеки" і у січні — березні 2010 року проведене анкетне опитування працівників цих бібліотек. У цьому році ми надаємо методичну допомогу бібліотеці Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, тож учасником нашого анкетування стали працівники і цієї бібліотеки.
   Слід відмітити, що питання вивчення сучасного стану інноваційної діяльності бібліотеки та готовності її працівників до інноваційних змін (удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, вивчення сучасного стану інформаційних послуг, визначення шляхів подальшого розвитку інновацій та запровадження нових послуг, технологій, розширення уявлень працівників про бібліотечні інновації) набуло широкого розгляду у бібліотеках, що свідчить про розуміння їх керівників необхідності запровадження інновацій як результату змін.
   Для проведення соціологічного дослідження було розроблено бланк анкети, яка включає у себе 12 пунктів. В опитуванні взяли участь 100 респондентів з п'яти бібліотек вишів Хмельниччини: НБ ХНУ, НБ КПНУ, НБ ХУУП, бібліотеки ХГПА, бібліотеки Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, - що становить 56,8% від загальної суми усіх працівників книгозбірень, а їх загалом 176 осіб.
   В анкетах враховувався вік респондентів, кваліфікація та стаж роботи у бібліотечних установах. Серед учасників дослідження вищу освіту мають:
   НБ ХНУ - 66%
   НБ КПНУ - 84,4%
   НБ ХУУП - 75%
   Бібліотека ХГПА - 80%
   Бібліотека ХКТЕІ - 66,7%

   Аналіз пункту "Стаж практичної роботи" виявив цікаву картину. Серед опитаних працюючих менше 3-х років виявились лише у двох бібліотеках: НБ ХУУП — 31,25%; бібліотека ХГПА - 40%. Це свідчить про молодий колектив цих установ та інтерес молоді до інноваційних змін у бібліотеках. До 5-ти років практичного стажу мають респонденти знову ж таки цих бібліотек: НБ ХУУП — 25%; бібліотека ХГПА - 10%.
   Подальший аналіз анкет дав змогу розподілити респондентів за стажем бібліотечної роботи таким чином:
   до 10-ти років:
НБ ХНУ — 10,2% НБ КПНУ — 18,75% НБ ХУУП - 20%
Бібліотека ХКТЕІ — 33,33%
   більше 10-ти років:
НБ ХНУ — 33,3% НБ КПНУ — 12,5% НБ ХУУП - 6,25%
Бібліотека ХКТЕІ — 66,67%
   більше 20-ти років:
НБ ХНУ — 53,8% НБ КПНУ — 62,5% НБ ХУУП - 37,5%
Бібліотека ХГПА - 30%
   Виявляється, найбільший відсоток респондентів мають досить значний досвід бібліотечної діяльності, тобто стаж їхньої роботи понад 10 та 20 років. Саме ці спеціалісти з великим багажем знань у галузі бібліотечної справи та практичним досвідом підтримують усе нове в бібліотеках та займаються активним впровадженням інновацій у роботу.
   Під час роботи з анкетою було цікаво дізнатись думку колег, якими ж головними особливостями повинна володіти бібліотечна діяльність, щоб вважатись інноваційною. Саме таким було перше питання, у якому пропонувались вже готові варіанти відповідей: новизна; приносить прибуток бібліотеці; відповідає запиту користувачів; сприяє покращенню якості обслуговування. І ось у якому порядку за відповідями респондентів визначились головні ознаки інноваційної діяльності. На першому місці по важливості:
   відповідає запиту користувачів
НБ ХНУ — 87,1% НБ КПНУ — 93,75% НБ ХУУП - 50%
Бібліотека ХГПА - 100 % Бібліотека ХКТЕІ — 100%
   Не забуваючи про нашого читача, про комфортність та якість обслуговування, на друге місце по значимості респонденти визначили такий пункт як:
   сприяє покращенню якості обслуговування
НБ ХНУ — 84,7% НБ КПНУ — 87,2% НБ ХУУП — 43,75%
Бібліотека ХГПА - 67% Бібліотека ХКТЕІ — 33,33%
   Третє місце серед головних особливостей, якими повинна володіти бібліотечна діяльність, аби вважатись інноваційною, за підрахунками анкетних данних є новизна в роботі
НБ ХНУ — 69,2% НБ КПНУ — 81,25% НБ ХУУП - 25%
Бібліотека ХГПА — 39% Бібліотека ХКТЕІ — 66,67%
   І найменш важливою ознакою інноваційної діяльності бібліотеки, визначили опитані, є пункт: приносить прибуток бібліотеці
НБ ХНУ — 41% НБ КПНУ — 18,75% НБ ХУУП — 12,5%
   Хоча усі бібліотеки погоджуються з новизною у роботі (і навіть визначили її на третє місце), усе ж таки більше ми вболіваємо за задоволення запитів користувачів, за покращення якості обслуговування. І визначивши ці категорії головними особливостями бібліотечної роботи, тим самим ми визначили, що найбільше інновацій слід впроваджувати саме у цих напрямках діяльності. На останньому місці по значущості (за результатами анкетування) є ті послуги, які приносять прибуток бібліотеці.
   Оцінюючи стан інноваційної діяльності книгозбірні, переважна більшість респондентів відмітили інноваційну орієнтованість роботи своєї установи. По бібліотеках це виглядає так:

   Отже, очевидно, що усі бібліотеки у своїй діяльності дотримуються інноваційно-орієнтованого курсу. У ході аналізу анкетування виявилось, що більшість представників бібліотечної професії відчувають потребу і особисту готовність до майбутніх змін. Інноваційним змінам можуть підлягати будь-які об'єкти: ресурси, обслуговування (послуги і продукція), структура, соціальні відносини в колективі. Оцінюючи необхідність якісних перетворень різних сторін діяльності бібліотек, більшість працівників підкреслили особливе значення технологічних змін, вказавши при цьому на необхідність перш за все впровадження нової техніки та розробку нових технологічних процесів. Сучасні бібліотекарі — люди надзвичайно тямущі і, незважаючи, як здається, на старомодність і вірність традиційним канонам служіння книзі, дуже легко засвоюють усе нове, і самі стають активними учасниками інноваційних процесів. Саме такі зміни сьогодні стоять на порядку денному у бібліотеках, що підтверджують результати опитування:
НБ ХНУ — 91,7% НБ КПНУ — 87,5% НБ ХУУП — 86,6%
Бібліотека ХГПА — 74,2% Бібліотека ХКТЕІ — 66,67%
   За ступенем переваги оцінок наступні пункти питання "Які саме зміни характеризують бібліотеку" розподілись так:
   За організаційні зміни, тобто організацію нових відділів, проведення досліджень, пошук додаткових фінансових засобів, нові форми реклами та зв'язки з громадськістю у бібліотеках висловились:
НБ ХНУ — 72,3% НБ ХУУП — 49,75% НБ КПНУ — 62,5%
Бібліотека ХГПА — 74,2 Бібліотека ХКТЕІ — 81%
   На другу позицію по значимості, на думку респондентів, відноситься оновлення методів підвищення кваліфікації — це участь співробітників в конкурсних проектах, в роботі бібліотек шкіл, семінарів, регіональних, міжнародних конференціях.
   Успішне виконання завдань, які стоять перед бібліотеками, потребує постійного удосконалення кваліфікації бібліотекарів. Адже у кожній справі слід бути професіоналом. А це означає — постійно рости як спеціаліст, відкривати у собі нові творчі можливості та ніколи не зупинятись у своєму професійному розвитку. Високий рівень культури, компетентність, ерудованість, широкий діапазон знань — це зовсім не розкіш для бібліотекаря. Це інструмент його щоденної діяльності. Для того, щоб володіти високим рівнем професіоналізму, багатим кругозором, новими комп'ютерними технологіями, уміти орієнтуватися в сучасних умовах, приймати рішення, втілювати інноваційні ідеї у бібліотечну практику та переймати досвід інших бібліотек, підвищувати ефективність обслуговування користувачів, слід систематично збагачувати свої професійні знання, тобто підвищувати кваліфікацію.
    Серед відділів, які найбільш активно займаються нововведеннями у бібліотеці, респонденти передусім назвали:
• відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення - у бібліотеках КПНУ, ХНУ, ХУУП
• інформаційно-бібліографічний (науково-бібліографічний) відділ — у бібліотеках ХНУ, ХГПА, ХУУП, КПНУ, ХГПА
• відділ електронної бібліотеки, науково-методичний відділ — НБ ХНУ
• відділ комплектування та наукової обробки літератури — НБ ХНУ, бібліотека ХКТЕІ
• електронні читальні зали, читальні зали та абонементи відмітили працівники усіх бібліотек методичного об'єднання.
   Бібліотекарі, які взяли участь в опитуванні вважають, що для оновлення та модернізації бібліотечної діяльності вирішальне значення мають професійна компетентність бібліотечних працівників та їх здатність працювати в нових умовах. Для цього пропонується не тільки поповнювати штати бібліотек професійними кадрами, але й розвивати форми безперервної освіти і підвищення кваліфікації бібліотекарів. Адже діяльність у напрямку модернізації бібліотек повинна приносити користь, тобто бажаний результат змін. Забезпечити результативність, на думку респондентів, можливо на основі:
   • перш за все, підвищення інтелектуального потенціалу бібліотеки за допомогою знову ж таки підвищення кваліфікації кадрів та застосування новітніх інформаційних технологій:


   • значна частка опитаних підтримують маркетинговий підхід до організації бібліотечної діяльності.
   • змінити структуру комплектування та розширити позабюджетну діяльність пропонують:

КПНУ — 37,5% НБ ХНУ — 23 % ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 21% НБ ХУУП — 62,5%

   • у ході дослідження бібліотекарі висловили думку, що слід знаходити шляхи додаткового фінансування через участь у конкурсних проектах:

КПНУ — 34,4% НБ ХНУ — 56,4% ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 20% НБ ХУУП — 81,25%
   • певна частина бібліотекарів признала в якості визначального фактора розвитку інновацій співпрацю з вищестоячими структурами, спонсорами, меценатами і громадськими організаціями; за рахунок їх допомоги, переконані працівники бібліотек, можна покращити фінансовий стан бібліотечної установи, тобто знайти шляхи додаткового фінансування:

КПНУ — 28,1% НБ ХНУ — 12,5% ХКТЕІ — 66,67%
ХГПА — 80% НБ ХУУП — 34%

   • за створення "кола друзів" та опікувальних рад для управління бібліотечною діяльністю висловились: КПНУ — 22% НБ ХНУ — 38,4 % ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 20% НБ ХУУП — 12,5%

   • що стосується пункту "реорганізація структури бібліотеки", то відповіді були такими: 7,7% працівників НБ ХНУ, які взяли участь в опитуванні, висловили пропозицію створити відділ маркетингу та зв'язків з громадськістю. 8,2% пропонують створити відділ інновацій.
   У бібліотеці ХКТЕІ 33,33% респондентів реорганізацію структури бібліотеки бачать за рахунок створення нових відділів, роз'єднання уже існуючих структурних підрозділів і розширення приміщення бібліотеки.
   Більшість працівників бібліотеки ХГПА хотіли б, аби у їх книгозбірні були організовані нові структурні підрозділи, такі як комплектування та обробки літератури, збереження і реставрації книжкового фонду.
   Щодо реорганізації структури бібліотеки ХУУП, 81,25% респондентів вважають, що з метою покращення діяльності, для успішного запровадження інновацій та подальшого розвитку бібліотеки мають бути створені методичний, маркетинговий та інноваційний відділи.
   Що ж до часу, який потрібен для того, аби зміни принесли очікувані результати, то тут респонденти оптимальними назвали різні терміни. Частина з них переконана, що потрібно два роки:

КПНУ — 21,8% НБ ХНУ — 30,7% ХКТЕІ — 33,33% НБ ХУУП — 30,7%
   Інші вважають, що результати можна побачити не раніше, ніж через три роки:

КПНУ — 50% НБ ХНУ — 35,8% ХКТЕІ — 66,67%
ХГПА — 100% НБ ХУУП — 50%
   Набагато менший відсоток респондентів висловили думку, що результати нововведень будуть помітні тільки через чотири роки:
КПНУ — 15,6%
НБ ХНУ — 13,6%
НБ ХУУП — 6,25%
   І майже такий самий відсоток опитаних висловили припущення, що результати від інноваційної діяльності у бібліотеці можна очікувати лише через п'ять років.
   Проаналізувавши відповіді на запитання, бачимо, що найбільш оптимальним проміжком часу, за який впроваджені інновації дадуть очікувальний результат, на думку респондентів (переважна більшість з них, це - професіонали з великим досвідом практичної роботи), є три - чотири роки. Саме за такий термін, вважають опитані, можна усвідомити необхідність змін і формування образу бажаного нововведення, цілей та задач необхідних інновацій; знайти та відібрати готові інноваційні рішення, придатні для використання; оцінити можливість їх запозичення і адаптації до конкретних умов; створити тимчасову проектну групу, на яку покладається весь комплекс робіт від розробки нововведення до запровадження; здійснити організацію виробництва пробних об’єктів, провести випробування та здійснити заключний етап впровадження інновації – її широке використання. За більший термін інновація втрачає свою новизну і з інновації перетворюється у традицію.
   Cвітовий досвід показує, що проблеми нововведень в бібліотеках завжди були актуальними. Сьогодні вони особливо гострі, поскільки українські бібліотеки, з однієї сторони, як ніколи раніше відчувають обмеженість фінансового забезпечення і тому вишукують шляхи раціонального використання ресурсів: кадрів, фондів, ДБА, технологічного забезпечення. З іншого боку, прагнуть інтегрувати в світовий інформаційний простір, освоюючи професійні міжнародні стандарти. Як наслідок взаємодії цих факторів, в останні роки помітний інтерес бібліотечних спеціалістів до питань інноваційної діяльності. Проведене соціологічне дослідження ще раз засвідчило усвідомлення працівниками бібліотек вишів Хмельниччини необхідності удосконалення діяльності і запровадження інновацій на своїх ділянках роботи. За інноваційні перетворення у бібліотеках висловились:

КПНУ — 56,25% НБ ХНУ — 71,8% ХКТЕІ — 100%
ХГПА — 100% НБ ХУУП — 43,75%
   Не тільки підтримують усе нове, але й вважають себе новаторами:
КПНУ — 46,87%
НБ ХНУ — 51%
ХКТЕІ — 66,67%
НБ ХУУП — 43,75%
   Не змогли визначитись, до якої категорії: новаторів чи консерваторів, належать:
КПНУ — 40,62%
НБ ХНУ — 41%
ХКТЕІ — 33,33%
НБ ХУУП — 56,25%
    Позитивним є те, що майже половина опитаних ідуть у ногу з часом і вважають себе новаторами. На підтримку у інноваційній діяльності, на пропозиції щодо нововведень адміністрація бібліотек може розраховувати саме на таких працівників.
   Інноваційна діяльність важлива на сучасному етапі для будь-якої бібліотеки, незалежно від її профілю, масштабів та статусу. Тому, на погляд респондентів, необхідність в розробці своєї інноваційної політики стоїть на порядку денному для керівника кожної бібліотеки. Основну відповідальність за інноваційний розвиток бібліотеки і контроль за виконанням намічених змін має нести директор бібліотеки. Так вважають опитані:
КПНУ — 84,37%
НБ ХНУ — 82%
ХКТЕІ — 100%
НБ ХУУП — 87,5%
   Працівники бібліотеки ХГПА вважають, що у першу чергу відповідальність за розвиток книгозбірні і контроль за виконання намічених змін несе навчальний заклад, а вже потім директор бібліотеки.
   На думку переважної більшості опитаних, другим по значимості, хто має нести відповідальність за зміни у бібліотеці, за підсумком анкетних даних, визначився навчальний заклад, структурним підрозділом якого є бібліотека:
КПНУ — 15,6% НБ ХНУ — 36 % ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 100 % НБ ХУУП — 37,5%
   Покласти відповідальність за інноваційний розвиток установи на завідуючих відділами вирішили 17,9% , на методиста — 10,2% опитаних працівників наукової бібліотеки ХНУ.
   Справедливо вирішили більшість працівників бібліотеки кооперативного торговельно-економічного інституту: нести відповідальність за інноваційні зміни та контролювати їх виконання потрібно усім працівникам установи. Адже, як би не контролював керівник бібліотеки виконання намічених інноваційних змін, найкращим контролером є самі підлеглі та їх совість. Тому, працюючи в одній команді, у тісному контакті адміністрації і працівників можна досягти непередбачувано гарних результатів у будь-якій роботі, у будь-якому починанні.
   Як спонукальний мотив інновацій розглядається бажання творчої людини по-іншому представити звичну професійну ситуацію, по-новому поглянути на будь-яку бібліотечну проблему. Та слід сказати, що однієї творчості недостатньо, тому що основу інновацій складає професіоналізм, разом з особистими якостями, що дає змогу урізноманітнити бібліотечну діяльність. Головним для розвитку інноваційної діяльності бібліотек, за переконанням Слави Григорівни Матліної (провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу біблітекознавства РДБ, кандидата педагогічних наук), є подолання скепсису стосовно сформованих професійних традицій, подолання боязні використання оригінальних рішень. Але завжди цікаво почути думку фахівця, не теоретика, а саме практика, тим паче з великим досвідом. Думаю, вас зацікавить результат відповідей на питання № 9 "Що заважає бібліотеці більш результативно змінюватись до кращого — запровадження нових послуг, удосконалення технологій, застосування нових форм і методів управління". Більшість працівників вважають, що є цілий ряд причин, які перешкоджають бібліотеці більш результативно змінюватись. В першу чергу — це відсутність необхідних ресурсів та інноваційної здатності колективу. Так відповіли:
КПНУ — 68,75% НБ ХНУ — 56,4% ХКТЕІ — 66,67%
ХГПА — 100% НБ ХУУП — 55%
   Інша частина респондентів переконана, що для позитивної результативності інноваційної діяльності великим мінусом є відсутність матеріального стимулювання, яке слід здійснювати за рахунок розширення позабюджетної діяльності книгозбірень. Такий варіант відповіді обрали:
КПНУ — 18% НБ ХНУ — 33,3% ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 20% НБ ХУУП — 75%
   Ще один фактор, який заважає результативно змінюватись до кращого — це інертність керівника та співробітників бібліотеки. На це вказали 12,5% респондентів НБ КПНУ, 20% НБ ХНУ, 6,25% опитаних НБ ХУУП.
   Забезпечити результативність, сприяти розвитку в бібліотеці інноваційної діяльності, на думку респондентів, допоможуть такі фактори:
матеріальне стимулювання
КПНУ — 65,6% НБ ХНУ — 53,8 % ХКТЕІ — 33,33%
ХГПА — 87,2 % НБ ХУУП — 18,75%
   На другому місці - "потреба психологічної та професійної підготовки". Наступну позицію займає "вивчення й запровадження досвіду інноваційної діяльності бібліотек".
   Організацію науково-дослідної роботи з вивчення інтересів і потреб користувачів респонденти по зачимості вивели на четверте місце. Інноваційну активність керівника бібліотеки відмітили:
КПНУ — 84,37 % НБ ХНУ — 46,1% ХКТЕІ — 33,33%
   Створення спеціалізованих служб підтримують лише дві бібліотеки: НБ ХНУ — 48,7% та НБ ХУУП — 37,5%
   Дослідження, проведене у бібліотеках, підтвердило ще раз той факт, що з метою підвищення професійного рівня бібліотекарів та покращення обслуговування користувачів, у кожній бібліотеці проводяться заняття для працівників по вивченню інноваційної діяльності:

   Отже, підсумовуючи, слід сказати, що не можливо знайти дві абсолютно ідентичні бібліотеки, кожна окрема книгозбірня унікальна за своїм фондом, за процесом впровадження новітніх інформаційних технологій, за кадровим складом, способом керівництва. Та в одному бібліотеки нашого методичного об'єднання схожі; усі ми вболіваємо за нашого користувача, якість та комфортність його обслуговування, підтримуємо інноваційний напрям розвитку бібліотек. Адже інноваційний процес є предметом свідомого планування, моделювання, контролю, вивчення, поширення досвіду і навчання.
   Загалом соціологічне опитування показало, що для діяльності бібліотек вищої школи характерна інноваційна спрямованість. Більшість працівників бібліотек налаштована на досягнення позитивних змін у роботі книгозбірень. Поряд з цим, слід більше уваги приділяти матеріальному та моральному стимулюванню праці бібліотекарів, зміцненню ресурсної бази, посиленню мотивації і відповідальності кожного працівника за доручену справу, удосконаленню форм і розширенню спектра їх навчання та підготовки до реалізації інноваційних проектів.

    Рекомендації
   1. В результаті аналізування анкет виявилось, що працівниками бібліотек ВЗО Хмельниччини осмислена роль інноваційної діяльності та необхідність її активізації. Одначе, для її розвитку на місцях недостатньо організаційної бази, яка б давала змогу здійснювати її організаційно-управлінське регулювання, планування, контролювати та забезпечувати регламентуючими документами.
   2. Бібліотекарі реально відчувають необхідність змін, але не володіють усіма потрібними для цих умов здібностями і підготовкою. Вирішити цю проблему можливо як шляхом навчання (навчаючись на своїх помилках) на роботі, так і черпаючи корисну інформацію на конференціях, науково-практичних семінарах.
   3. Програми підвищення кваліфікації працівників бібліотек, безперечно, повинні бути розраховані на тих спеціалістів, які займаються питаннями інновацій на практиці. Це перш за все бібліотечні керівники різних рівнів та методисти. Принципово важливим на сьогодні є вивчення методики паблік рілейшн і проектної діяльності, фандрейзингу і стратегічного планування, проведення передпроектних досліджень і управління персоналом. Цілеспрямована робота з підвищення кваліфікації, яка здійснюється у тісному контакті керівництва бібліотеки із структурами підвищення кваліфікації, дасть змогу підвищити інноваційну активність книгозбірень, зробити інноваційні процеси більш результативними.
   4. Відомо, що саме читання професійної літератури, зокрема, періодики залишається головним джерелом нових ідей. Для тих, хто слідкує за професійними виданнями, найбільш важливим є вивчення та запозичення досвіду передових вітчизняних та зарубіжних бібліотек. Передплата професійної періодики сьогодні потребує першочергового вирішення. Отже, слід звернути увагу на передплату фахових видань, активізувати використання фахової ресурсної бази, професійних електронних журналів, онлайнових навчальних курсів, інформаційних бібліотечних порталів.
   5. У практиці підвищення кваліфікації бібліотекарів слід започаткувати, а в кого вже створено, то продовжити роботу з такою формою, як школа бібліотечної інноватики. Програму занять розробляти з урахуванням професійного рівня і практичного досвіду роботи працівників, складності питань, з якими вони зустрічаються у повсякденній роботі.
   6. Сьогодні спостерігається стрімке збільшення обсягів різноманітної інформації, з якою доводиться працювати як бібліотечним службам, так і користувачам бібліотечних закладів, що актуалізує питання ефективного використання інформації. Вирішенню цього сприяє впровадження інноваційного підходу до організації інформаційної діяльності бібліотек, що виражається в широкому використанні інноваційно-інформаційних технологій і, насамперед, комп'ютерної техніки і можливостей глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Саме на це потрібно звертати особливу увагу.
    7. Відповідаючи на питання "Що необхідно змінити в бібліотеці в першу чергу", респонденти відповіли: "Підвищити інтелектуальний потенціал бібліотеки". Отже, серед пріоритетних напрямків діяльності бібліотеки повинен бути розвиток інтелектуального потенціалу та інтелектуальних технологій.
    8. Працюючи в напрямку інноваційної діяльності, слід розвивати технології формування електронних бібліотек, ефективного використання електронних версій усіх видів сучасної літератури та періодики.
    Сподіваюсь, що підсумки анкетування, зроблені висновки та дані пропозиції допоможуть в роботі і будуть враховані у подальшій діяльності.

  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail