Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Чорна Л.П.,
провідний бібліотекар НМВ НБ ХНУ

 

Модель
   спеціаліста бібліотеки ВНЗ

   Науково-технічний прогрес є одним з головних факторів сучасного життя, що визначає розвиток усіх сфер життєдіяльності суспільства, рівень його культури. Сьогодні формується нова концепція бібліотек, а разом з нею і нова  концепція бібліотечних закладів освіти, які поступово переосмислюють і переорієнтовують свою діяльність відповідно до сучасних умов і нових вимог.
   Активно розвивається документно-комунікативна сфера суспільства, впроваджуються новітні інформаційні технології. Все це спонукає до створення гнучкої та скоординованої системи підготовки сучасного бібліотечно-інформаційного фахівця. Для успішної роботи бібліотек потрібно, щоб сучасний бібліотечний фахівець був готовий до відповідних змін та перенавчання, що дасть змогу не втратити провідну роль бібліотек у наданні інформації та інформаційних послуг. Не можна говорити про серйозність сучасної системи підвищення кваліфікації фахівців бібліотек вищих навчальних закладів, не маючи чіткого уявлення про модель фахівця бібліотеки. В теорії і практиці бібліотечної справи термін "модель спеціаліста" ще не зовсім чітко визначений. Саме це і унеможливлює раціональний підхід до змісту підготовки і перепідготовки бібліотечних працівників, правильних форм  і методів навчання, застосування ефективних технологій.
   На думку фахівців бібліотечної справи,модель спеціалістапередбачає "однозначно внутрішньо несуперечливу сукупність найбільш загальних соціальних вимог до рівня його професійної компетентності, світоглядних і морально-етичних позицій і переконань, загальної і професійної культури й особистісних якостей". Акцент у наведеному понятті "моделі фахівця" має ставитися на слова  про найбільш загальні вимоги до рівня професійної компетентності. Потрібно домогтися того, щоб модель фахівця бібліотеки вищої школи орієнтувала колектив книгозбірні на розвиток бібліотечного професіоналізму і періодично корегувала цілі і завдання підготовки і перепідготовки працівників бібліотек вишів.
   Створюючи модель спеціаліста книгозбірні ВНЗ, потрібно спиратися на вимоги доцільності, повноти, алгоритмічності, а також слід дотримуватись принципів:
  • універсальності, що припускає використання єдиних понять і термінів як безпосередньо в наукових і науково-технічних бібліотеках, так і у сфері науки та освіти;
  • комплексності відбиття в моделі різних професійних якостей, у першу чергу, знань і вмінь працівників;
  • практичної спрямованості, яка означає, що головні вимоги до фахівця задаються, виходячи з потреб бібліотек вищої школи у виконанні певних функцій;
  • орієнтації, пов'язаної з урахуванням перспектив розвитку бібліотечної справи, що відбиває тенденції, зумовлені процесами інформатизації суспільства.

Саме ці принципи повинні бути закладені в підгрунття технології побудови моделі спеціаліста бібліотеки ВНЗ. На основі сучасних розробок  можна визначити головні її компоненти:

  1. Професійна діяльність, оскільки саме в ній відбувається процес формування особистості.
   Метою професійної діяльності спеціаліста бібліотеки ВНЗ є створення умов всебічного розвитку майбутніх фахівців, забезпечення успішного оволодіння студентами знанням загальнонаукових, спеціальних та суспільних наук й формування на цій основі цілісного наукового світогляду.
   Основними засобами професійної діяльності спеціаліста є:

  • професійні знання, за допомогою і на основі яких здійснюється інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів;
  • документи, що є носіями знання, які має у своєму фонді бібліотека;
  • допоміжні технічні засоби (комп'ютерна техніка тощо).
   Способами реалізації професійної діяльності є різні бібліотечні технології, форми і методи інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки.
   2.    Професійна культура як система професійних знань, навичок, умінь, які відповідають вимогам професійної діяльності, функціям і обов'язкам бібліотекаря книгозбірні університету, що закріплено в його кваліфікаційній характеристиці.
   Тому, сьогодні професійну культуру спеціаліста ВНЗ можна розглядати як комплексну систему таких елементів, як: професійне мислення, професійні знання, уміння, навички й здатності, професійне зацікавлення, ступінь готовності особистості до конкретного виду діяльності, професійний світогляд, професійна майстерність, адаптованість до професійного середовища, професійна мораль тощо. До сучасного бібліотекаря висуваються вимоги чітко уявляти собі моральний зміст, цінність, наслідки своєї діяльності, мати цілісний світогляд, економічно розвинене мислення, володіти культурою спілкування, правовими знаннями, навичками організації виробництва.
   3.    Інформаційна культура, яка передбачає комплекс знань і умінь у сфері цифрових технологій, електронних ресурсів Інтернету, освоєння інформаційних засобів і технологій. В інформаційну культуру бібліотекаря за Ю. Дрешером входить: "уміння аналізувати матеріал у цілому й окремих частинах; уміння працювати з різними джерелами інформації, володіння методикою бібліографічного опису, анотування, реферування, предметизації і систематизації, індексування; уміння застосовувати сучасні інформаційні технології у професійній діяльності". Виховуючи інформаційну культуру бібліотекарів-початківців,  потрібно постійно розвивати і вдосконалювати форми і методи навчання, які спрямовані як на теоретичну (лекції, семінари, лабораторні роботи, консультації, екскурсії) так і практичну (практикуми, ділові ігри, тренінги)  підготовку.
   4.    Здатність самостійно вчитися, набувати професійних знань, навичок, умінь, оволодівати новими технологіями, удосконалювати кваліфікацію. Сьогодні розширення поняття професійної самостійності має відбуватися за рахунок орієнтації на концепцію професійного становлення особистості бібліотекарів-початківців. Це стає особливо актуальним в умовах запровадження системи безперервної освіти, що створює оптимальні умови для процесу безперервного розвитку особистості фахівця бібліотеки ВНЗ.
   5.    Індивідуально-психологічні особливості людини, які передбачають поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки і визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки та виявляються як особливі. Особистісна характеристика моделі спеціаліста є найбільш складним і важко прогнозованим компонентом. Особистісний аспект припускає розкриття можливостей людини, формування його мотивів і інтересів, виховання потреб у процесі цілеспрямованої взаємодії у середині бібліотечного колективу. А звідси — такі вимоги до спеціаліста:
  • розуміння сутності і соціального значення своєї спеціальності;
  • слідування етичним і правовим нормам суспільства;
  • наявність ідеалів, цінностей, пріоритетів, мотивацій;
  • знання законів міжособистісного спілкування і уміння  застосовувати їх на практиці;
  • здатність приймати рішення й нести за них відповідальність;
  • наявність суто людських, гуманних спонукань (почуття справедливості, співчуття, готовність допомогти, любов до родини)
  • "невиробничі" резерви особистості — патріотизм, дотримування законів валеології (здорового способу життя), уміння створити сприятливий психологічний клімат у колективі, участь у суспільному житті, працездатність та ін.
   Узагальнюючи, можна зазначити, що модель спеціаліста ВНЗ включає професійні, психологічні, культурологічні та інші знання; практичні уміння і навички; дидактичні, організаційні, комунікативні здібності; морально-психологічні та індивідуально-психологічні особливості і якості; розвиток інтелектуальних параметрів (мислення, ерудиція, розвинена пам'ять, дотепність, володіння усною та писемною мовами); розвинені професійно спрямовані параметри (любов до людей, відданість професії, відповідальність, обов'язок, чесність, тактовність).
   Загальна побудова моделі передбачає такі визначення:
  1. Функціональну сутність спеціаліста;
  2. Широту обсягів його професійного профілю;
  3. Професійні характеристики;
  4. Експертні оцінки та прогнози розвитку цієї діяльності у найближчій і віддаленій перспективах;
  5. Організацію системи підвищення кваліфікації та перепідготовки бібліотечних кадрів бібліотек ВНЗ.
   У сучасних умовах, коли реальні можливості розширення штату обмежені, а обсяг і складність завдань, що стоять перед бібліотеками вищої школи, зростають, необхідно звернути увагу на обгрунтований підбір кадрів як важливий засіб підвищення функціональної ефективності роботи бібліотеки ВНЗ і її окремих підрозділів. Необхідно також вирішити проблему підготовки і перепідготовки кадрів з урахуванням специфіки роботи даних бібліотек і створення системи підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації спеціалістів бібліотек ВНЗ. Сьогодні є всі підстави говорити, що бібліотекар має бути унікальним і водночас універсальним спеціалістом, "навігатором знання". За такими спеціалістами не тільки сьогодення, а й майбутнє розвитку бібліотечної справи.
   

Література

  1. Астахова В.К. К вопросу о новых качественных характеристиках модели современного специалиста // Новый коллегиум. - 2000. - №2. - С.19-23.
  2. Баніна М. Шляхи оптимізації системи бібліотечно-бібліографічної освіти // Вісник Книжкової палати. - 2001. - №4.- С.20-23.
  3. Загуменна В. Концептуальна модель підготовки сучасного бібліотечно-інформаційного фахівця // Вісник Книжкової палати. - 2001.- №2.- С.20-21.
  4. Макеєва І. Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу // Бібліотечний вісник.- 2008. - №3.- С.22-27.
  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail