Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

   

Фоміних В.В.,
завідувачка відділу
комплектування та наукової
обробки документів НБ ХНУ

Організація служби електронного замовлення та ЕДД у бібліотеці ВНЗ як складова комфортного обслуговування


   Процеси глобальної комп’ютеризації суспільства зумовили суттєві зміни в діяльності бібліотек. Великі документні ресурси бібліотек на сьогодні є майже єдиними загальнодоступними та безкоштовними джерелами інформаційного забезпечення та духовного збагачення наших користувачів, і є підґрунтям для розвитку економіки, науки, культури. Особливу роль у забезпеченні вчених і спеціалістів різноманітною та необхідною інформацією відіграє міжбібліотечний абонемент та ЕДД.
    Трансформація роботи МБА з поступовим перетворенням його в галузь електронної доставки документів зумовлена створенням електронних бібліотек, зведених електронних каталогів, визначенням функцій МБА і ЕДД, розробленням "Положення про національну систему МБА і ДД в Україні".
    Роботу МБА та ЕДД можна розглянути на прикладі  роботи відділу міжбібліотечного абонементу і електронної доставки документів (МБА і ЕДД), що є самостійним структурним підрозділом Національної парламентської бібліотеки України. Його діяльність здійснюється у координації з усіма відділами бібліотеки та з бібліотеками системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також інших видів і форм власності. Ще в 2002 р. відділ МБА було перейменовано на відділ МБА і ЕДД, і розпочалася робота з надання користувачам електронних копій документів.  Зараз вона ведеться спільно з корпорацією "Індустрія інтелекту", яка також відповідає і за дотримання усіх правових норм  стосовно авторського права. У 2003 р. відділом разом із загальнодержавними центрами МБА України було розроблено проект "Положення про національну систему міжбібліотечного абонемента і доставки документів в Україні". Згідно  цього положення регіональні універсальні центри МБА і ДД створюються на базі обласних універсальних наукових бібліотек, а також наукових бібліотек Національної академії наук України та наукових бібліотек державних університетів.
    Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності" від 12.12.2011 року №1271 узаконено надання  такої платної послуги, як "користування міжбібліотечним абонементом (пересилання документів)  та електронна доставка документів".
    На сучасному етапі питання функціонування МБА і ЕДД вирішуються бібліотеками по-різному. Великі труднощі виникли у зв’язку з недостатньою кількістю примірників видань у фондах бібліотек. Єдиний наявний у бібліотеках примірник (сьогодні бібліотеки переважно комплектуються одним примірником), як правило, не надається абонентам МБА, і тому постає питання запровадження копіювання документів та їх частин. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" визначає право користувачів "одержувати документи або їх копії по міжбібліотечному абонементу". Відповідно до цього Закону в попередні роки виготовлялись копії на мікроплівках, потім додались ксерокопії, а зараз надаються електронні копії документів. І поява нових носіїв інформації, засобів її розповсюдження не тільки активно змінює бібліотечну справу, але і створює проблеми, які в бібліотеках дуже часто вирішуються без урахування міжнародних та національних правових норм.
    МБА і ЕДД широко застосовують копіювання документів, а цей процес повинен виконуватися відповідно до норм авторського права. На пересилку електронною поштою за запитами користувачів інших документів (творів) бібліотека повинна отримати дозвіл особи, яка володіє авторськими правами на ці документи, а також вирішити питання про виплату авторської винагороди. У своїй діяльності українські бібліотеки зобов’язані виконувати норми Закону "Про авторське право та суміжні права", згідно зі ст. 22 якого допускається репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами:
  • діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку;  
  • за умов, коли відтворюваним текстом є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою  освіти, навчання і приватного дослідження;
  • коли додається умова, що відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;
  • для збереження фонду або заміни документа.  
   Зовсім інша ситуація складається при організації ЕДД. В умовах цифрових технологій з’явилась унікальна можливість із легкістю робити копії, забезпечуючи їх абсолютну ідентичність з оригіналом і пересилку їх електронною поштою. Це  дає значний ефект у підвищенні задоволення потреб користувачів, значно заощаджує час на доставку необхідної інформації і розширює коло інформаційних джерел. Водночас перед бібліотеками постає питання, чи не відбувається порушення Закону про авторські права?
    З одного боку, бібліотека повинна забезпечувати вільний доступ до інформації, а з іншого, вона повинна захищати інтелектуальну власність авторів, надаючи користувачам у тимчасове користування документи зі своїх фондів. Це дуже складна ситуація. У попередні роки авторське право та право громадянина на інформацію знаходилось у рівновазі, але в час, коли все більше бібліотек створюють електронні колекції своїх фондів, використовують їх для обслуговування як у своїх бібліотеках, ця рівновага порушується.
    Міжнародне бібліотечне співтовариство вже декілька років намагається відстояти право користувачів на вільний доступ до електронних документів та електронних копій документів, але все більше держав приймають рішення про значні обмеження щодо використання в бібліотеках електронних копій документів.
    ІФЛА вважає, що якщо бібліотекам і громадянам не буде надана можливість безкоштовного доступу і використання електронних копій для цілей, які відповідають суспільним інтересам, таким як освіта і дослідження, виникне небезпека, що переваги інформаційного суспільства будуть доступні тільки тим, хто може заплатити.
    Усе більше інформації в наш час виробляється в електронній формі, яку легко копіювати і розсилати. І це викликає побоювання авторів того, що бібліотеки будуть порушувати норми авторського права, а тому й у випадках з електронними копіями друкованих документів питання заборони розповсюдження електронних текстів стоїть дуже гостро.
    Труднощі в запровадженні ЕДД виникають також у зв’язку з забезпеченням збереження документів. Не можна сканувати той самий текст десятки разів, бо це неминуче зруйнує документ  підвищеного попиту. Тому організація процесу сканування повинна забезпечувати ведення архіву копій електронних документів, що також не відповідає нормі Закону про авторське право. Тому дуже важливо на рівні держави вирішити питання із створенням та збереженням копій електронних документів, які повинні бути виключеними зі сфери дії цього Закону, бо є необхідною складовою нової діяльності бібліотек.
    Зарубіжні держави, які вже мають досвід роботи з електронною інформацією, розглядають копіювання як необхідну складову частину роботи бібліотек, але вводять деякі обмеження в обсязі та кількості робіт для копіювання. Обмежується кількість видач по МБА на рік, кількість сторінок для копіювання, - і все це забезпечує рівновагу між власником   авторського права і користувачем документів та їх копій. Вимагають створювати такі умови, коли користувачі могли б вільно переглядати зміст інформації, але не мали б змоги не санкціоновано її копіювати. Захист інтелектуальної власності розглядається державою як стимул для подальшого розвитку технічного та наукового прогресу, створення культурних здобутків.
    Ст. 28 Закону України "Про авторське право та суміжні права" визначає, що авторське право діє впродовж усього життя автора і 70 років після його смерті. Дотримуючись норм цієї статті, бібліотеки повинні отримувати дозвіл автора чи особи, що має авторські права, на копіювання твору або отримати ліцензію на використання твору автора з визначеною метою. Одержання таких ліцензій — справа складна і для кожної окремої бібліотеки майже неможлива.
    Без співпраці з Українським агентством з авторських та суміжних прав (УААСП) складно впроваджувати такі сучасні форми обслуговування користувачів, як електронна доставка документів.
    А без ЕДД сьогодні,  в умовах широкого розповсюдження електронної інформації, майже неможливе функціонування сучасних наукових бібліотек. Без порушення авторських прав бібліотеки мають змогу створювати електронні копії документів, які не підпадають під дію Закону України "Про авторські та суміжні права". Ст. 10 цього Закону визначає об’єкти, які "не охороняються авторським правом:
  • повідомлення про новини, поточні події;
  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади офіційні документи;
  • державні символи України;
  • грошові знаки;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності".
    Ці види документів у електронній формі можуть вільно використовуватися у роботі служб ЕДД.
    Сучасний етап розвитку бібліотечних технологій характеризується новими відносинами між авторами, видавництвами, бібліотеками та користувачами. Застосування нових форм інформації, зокрема в електронній формі, надає нові можливості, але і призводить до виникнення нових проблем і нових аспектів діяльності. Бібліотечні працівники мають засвоювати норми законодавчих актів, основи підготовки та укладання договорів з видавцями та торговельними організаціями, придбання ліцензій на використання творів і баз даних.
    Ігноруючи проблему щодо дотримання норм авторського права при копіюванні документів, ми не вирішимо питання покращення своєї роботи. Те, що на перший погляд здається несуттєвим і необов’язковим, є нормою цивілізованого демократичного суспільства інформації. 
    Неможливо передбачити ті проблеми, які постануть у зв’язку із розвитком електронних публікацій та створенням повнотекстових баз даних у бібліотеках. Тому необхідні  регламентуючі документи, методичні рекомендації на державному рівні, які б допомогли бібліотекам знаходити правильні та однакові підходи до впровадження нових видів робіт.
    Процеси комп’ютеризації, використання електронних систем, забезпечення швидкого доступу до інформації та пошук її в електронних і зведених каталогах через Іnternet, передача повідомлень електронними каналами (е-mail), сканування й електронна доставка документів (ЕДД) — усі ці нововведення активно використовуються в бібліотеках.
    Нові форми праці зумовлюють і нові проблеми:
  • поєднання наявних автоматизованих систем і програм, які часто суттєво відрізняються одна від одної;
  • використання єдиних обмінних форматів, універсальних розкодувань та навігаторів інформації в застосуванні Іnternet;
  • оперативність доступу до електронного та зведеного каталогів;
  • адаптація технологій ЕДД для МБА;
  • перепрофілювання й навчання кадрів для роботи з використанням нових інформаційних технологій.
    Сьогодні користувачі МБА - спеціалісти в різних галузях діяльності - потребують оперативного отримання інформації, що зумовлює підвищений попит на неї. Якісному й швидкому виконанню замовлень сприяють прискорений пошук інформації і визначення місця збереження документа, термінове оформлення запитів та забезпечення оперативної доставки у зручній для читача формі тощо. Це стало можливим завдяки он-лайновому доступу до зведених ЕК, довідково-бібліотечних БД, використовуючи е-mail, здійснюючи сканування та ЕДД.
    Проблемою є й те, що не затверджено єдиного електронного варіанта бланків-замовлень, бібліотеки надсилають замовлення в довільній формі листа, що призводить до зайвих витрат часу. На жаль, не всім бібліотекам  доступний сучасний метод виконання замовлень через ЕДД.
    Постають проблеми з обслуговуванням індивідуальних користувачів — це встановлення суми оплати на виконання копії, інформування замовника, контроль за оплатою тощо (у більшості бібліотек послуга ЕДД є платною).  Не всі абоненти мають технічні й фінансові можливості для здійснення замовлень  через Іnternet. При отриманні замовлень, надісланих електронним шляхом, виникає складність із розкодуванням отриманої інформації. Виконується електронне копіювання статей із журналів, збірників і невеликих фрагментів книг обсягом від 10 до 30 сторінок в одному замовленні. Зважаючи на те, що надані канали зв’язку в Іnternet працюють з перебоями, технічні й кадрові можливості ЕДД не завжди дозволяють вчасно здійснювати даний технологічний процес, хоча зазвичай термін виконання замовлень не перевищує п’яти днів.
    Звертаючись до МБА та ЕДД, замовник прагне отримати інформацію - проблеми бібліотеки його не цікавлять. А не кожна бібліотека погоджується організовувати ЕДД, бо це потребує багато зусиль і матеріальних затрат. 
    Технологічний процес ЕДД складається з наступних процесів:
  • отримання й обробка замовлень;
  • пошук першоджерел;
  • пред’явлення рахунку замовнику;
  • оплата замовником електронної копії;
  • виготовлення електронної копії;
  • відправлення її замовнику;
  • ведення обліку виконаних робіт;
  • взаєморозрахунок із замовниками й підрозділами, що беруть участь у процесі.
    Для виконання в МБА та ЕДД нових видів робіт, пов’язаних із ЕК, електронними БД, БД  на CD-ROM, ЕДД, Іnternet, е-mail потрібні нові ПК, планшетні та книжкові сканери, а також навички й високий рівень кваліфікації бібліотечних кадрів.
    Підвищення комп’ютерної грамотності співробітників МБА найчастіше відбувається в процесі роботи завдяки консультаціям з програмістами, інженерами. Більшість працівників потребує інтенсивного навчання - шляхом стажування, практикумів, курсів.
    Проблеми щодо діяльності МБА та ЕДД, спричинені інформатизаційними процесами, новими комп’ютерними технологіями, мають декілька аспектів: соціальний, технічний та організаційний. Уникнути їх неможливо, а  розв’язання залежить від фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення.
    Необхідною умовою їх вирішення є модернізація служб МБА та ЕДД. Важливо не зруйнувати вже існуючу систему міжбібліотечного абонементу, а трансформувати її. У багатьох розвинених країнах відбувається поступове об’єднання бібліотек, інформаційних, навчальних і наукових установ. Створюються національні, міжнаціональні та регіональні корпоративні комп’ютерні мережі й он-лайнові центри. Можливо, це очікує і нас.
    Розвиток системи МБА та створення служб ЕДД - процеси, які в умовах електронного середовища мають єдину ресурсно-інструментальну основу, що збігається із інформаційно-ресурсними, навігаційно-пошуковими складовими та засобами інтерактивного спілкування електронної бібліотеки. Тому електронну бібліотеку також слід розглядати як  структуру для надання комплексу інформаційних послуг віддаленим користувачам в електронному середовищі.
    При цьому ЕДД має використовувати пошуковий апарат та інтерактивні діалогові засоби електронної бібліотеки, а фонд електронних документів повинен поповнюватися документами найбільшого попиту за рахунок виконання замовлень на електронне копіювання.
    Спільна позиція бібліотек дозволить відстоювати права користувачів на отримання інформації в будь-якому вигляді, підвищить роль бібліотек в інформаційному суспільстві, зробить їх більш відкритими і доступними для користувачів усього світу.

Список використаних джерел

  • Відділ міжбібліотечного науково-інформаційного сервісу НБУВ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/vmnis/ index.html. - Назва з екрана.
  • Електронні документи: створення і використання в публічних бібліотеках: Довідник. - Спб, 2007. - С.410-411 Технологія роботи служби Електронної доставки документів НБ НПУ імені М.П. Драгоманова // Режим доступу :http://hklib.npu.edu.ua - Назва з екрана.
  • Глухов В.А., Електронна доставка документів в Росії: на початку шляху / В. О. Глухов, О.Л. Лаврик / / Теорія і практика суспільно-наукової інформації. - 1997. -Вип.13. / http://www.inion.ru/product/glukhov13.htm
  • Дементьева Е. В. Электронный межбиблиотечный абонемент - основа для равноправного информационного обмена в будущем и настоящем / Е. В. Дементьева // Научные и технические библиотеки. - 2003. - № 4. - С. 92-98.
  • Кудрова О. Межбиблиотечный абонемент библиотеки университета и его роль в обеспечении источниками знания в информационном обществе [Электронный ресурс] / О. Кудрова // Латвийский университет, Рига, Латвия. Режим доступа : www.nbuv.gov.ua/articles/.../ Doc58.HTML. - Загл. с экрана.
  • Лаврик О.Л., Глухов В.А. Организация службы электронной доставки документов в библиотеке (для курса "Интернет в библиотеке).- Новосибирск: НГОНБ, 2000. - 26с.
  • Петрусенко Т. В., Жарова Т. М., Старцева Л. Д. Возможности международного межбиблиотечного абонемента (ММБА) РНБ в условиях новых технологий [Электронный ресурс] / Т. В. Петрусенко, Т. М. Жарова, Л. Д. Старцева // Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург. - Режим доступа : http://www.gpntb.ru/win/inter-events/ crimea98/doc2/doc65.html. - Загл. с экрана.
  • Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв України щодо розвитку і використання бібліотечних ресурсів, впровадження сучасних бібліотечних послуг // Режим доступу : http://snupe.ru/- Назва з екрана.
  • Таран Л. Бібліотеки у мінливому світі //  Дзеркало тижня.-2001.- №44. - 10 лист.
  Наші координати: м.Хмельницький
вул. Кам'янецька 110/1
тел.: 77-30-38;
e-mail