|
О. О. Мацей, НБ ХНУ Безперервна освіта – гарант професійного успіху Тому одним із головних питань діяльності наукової бібліотеки Хмельницького національного університету є робота з кадрами: їх підбір, розстановка, організація та управління, виховання, підвищення кваліфікації. Система підвищення кваліфікації НБ, її форми та методи проведення весь час удосконалюються, адже модернізація змісту постійних форм поглиблення фахових знань неминуча. Початком її створення стала перша програма з удосконалення професійного рівня в книгозбірні, яка окремим розділом увійшла у перспективний план розвитку установи "Бібліотека та книга в житті молоді" (1995р.). Розробка цієї програми була обумовлена важливістю адаптації молодих працівників, які не мали бібліотечної освіти, потребами у розширенні професійних знань і перепідготовці основного персоналу, а також навчанням керівників структурних підрозділів та адміністрації книгозбірні. Вже тоді було зрозуміло, що інвестиції в навчання кадрів дають не менший ефект, ніж придбання нової літератури та техніки. Для проведення занять з працівниками бібліотеки адміністрацією книгозбірні навчального закладу було виділено одну годину кожної середи. За таким графіком підвищення кваліфікації здійснюється і сьогодні. Створена у 1980-90-х роках система навчання кадрів існує в окремих формах і тепер. Зокрема, традиційно проводяться тематичні огляди. Працівники НБ отримують теоретичну та практичну допомогу в оновленні своїх знань. Безперервним навчанням та підвищенням кваліфікації працівників займається науково-методичний відділ бібліотеки, завданнями якого є: удосконалення принципів, змісту, форм і методів підвищення кваліфікації, організація та проведення відповідних заходів, підготовка найбільш важливих питань з підвищення фахового рівня. Підвищення кваліфікації – це система занять, яка планується з урахуванням складності питань, з якими працівники стикаються у повсякденній роботі та покликана навчати бібліотекарів мислити й діяти професійно, шукати нетрадиційні підходи у вирішенні питань, виховувати самостійність та відповідальність за довірену справу, розвивати творчу ініціативу [1, с. 91]. Щорічно, розробляючи плани та тематику занять з підвищення кваліфікації працівників, методисти намагаються зробити навчання диференційованим, задовольнити потреби усіх ланок бібліотечного персоналу, застосовують елементи аналізу, які будуються на передовому й інноваційному бібліотечному досвіді. Тому професійне навчання включає комплексні заходи, в яких подаються теоретичні висвітлення питань, практичний досвід, а також намічаються перспективи. В бібліотеці створено продуману систему підвищення кваліфікації, існує широка палітра навчальних можливостей. Пріоритетною формою залишаються заняття в рамках діяльності: "Школи молодого спеціаліста", "Школи керівника", "Школи комп’ютерної освіти", "Школи маркетингу", готуються бібліотечні уроки та консультації, а також тематичні огляди. Традиційно проводяться тематичні та інформаційні огляди, в яких беруть участь не лише завідувачі структурних підрозділів, секторів і провідні фахівці бібліотеки, але й працівники І та ІІ категорій [2, с. 147]. Саме для них підготовка таких занять є школою практичного навчання. Усі заняття проводяться з використанням мультимедійних технологій. Підвищення кваліфікації – це безперервне організоване навчання, спрямоване на розвиток та удосконалення професійних знань, вмінь і навичок, котре обумовлене постійною зміною змісту праці, удосконаленням техніки та технологій. У 2000 році бібліотека розпочала автоматизацію бібліотечно-бібліографічних процесів. Науково-методичний відділ організував цикл заходів з комп’ютеризації бібліотечних процесів і вивчення операторської роботи, проводились майстер-класи і тренінги з використання персональних комп’ютерів в роботі, працювала "Школа комп’ютерної грамотності", де проходило навчання роботі з бібліотечними програмними продуктами, електронним каталогом, роботі з пошуковими системами всесвітньої мережі та інше. Ми бачили, з якою швидкістю новітні інформаційні технології завойовують бібліотеки. Тому мова йшла не про елементарні знання комп’ютерної грамотності (використання комп’ютера як друкарського пристрою). Потрібно було послідовно вивчати Windows, Word, Excel, PowerPoint, електронну пошту, уміти вести грамотний і результативний пошук в мережі Інтернет, працювати зі сканером, розмножувальною технікою. Усе перераховане стало мінімумом для сьогоднішнього працівника. Нові часи ставлять нові вимоги до сучасного бібліотечного працівника. Змінюються професійні орієнтири взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів у діловому спілкуванні. Сучасні комп’ютерні технології не тільки не знімають проблему спілкування, але й передбачають більш високий рівень інформаційної культури, тобто організовують якісно нове спілкування, яке також набуває нового змісту: це не лише бесіда бібліотекаря з читачем у процесі видачі та повернення книги, а й специфічний комунікативний фон усієї інформаційно-бібліотечної діяльності книгозбірні. Тому було розроблено та проведено цикл заходів, які спрямовувались на підвищення культури спілкування. Серед них: "Культура спілкування та мовний етикет", "Типи поведінки бібліотекарів та читачів", "Роль психологічної культури у практиці бібліотечного спілкування", "Професійна етика бібліотекаря", "Професія бібліотекаря та професіоналізм" тощо. Позитивний результат у підвищенні професійного рівня дають бібліотечні консультації, які готуються провідними фахівцями за окремими напрямками роботи, розширюють та поглиблюють уже набуті працівниками знання. У 2005 році рішенням методичної ради № 3 від 30 листопада було затверджено нову модель системи підвищення кваліфікації працівників бібліотеки. Було вирішено більше уваги приділяти проведенню занять у структурних підрозділах, що дало змогу максимально наблизити та спрямувати тематику занять до їх потреб та особливостей, проводити заняття в малих групах, де можливе обговорення, індивідуальний та неформальний підхід до вирішення проблемних ситуацій та питань, що мають велику практичну користь. Таким чином, згідно графіка проведення занять з підвищення кваліфікації, щороку проводиться по 8 – 9 занять у кожному структурному підрозділі. Тематику та плани проведення завідувачі відділів подають у науково-методичний відділ, працівники якого, у свою чергу, допомагають у підготовці та проведенні таких заходів. Одним із ефективних і доступних видів підвищення кваліфікації є самоосвіта. Рішення про самостійну роботу над своїм професійним інтелектом приймає кожен працівник особисто. Та все ж таки самоосвіта потребує певної допомоги зі сторони колег-методистів. Важливим фактором якості самоосвіти є своєчасне та вичерпне інформування персоналу про інноваційні тенденції в бібліотекознавстві та суміжних галузях знань. Цьому слугують огляди новинок професійної періодики, щоквартальні "Дні бібліотечного фахівця", постійна виставка професійних видань "Фахівцям на замітку". Використовуючи систему індивідуального інформування для керівників та провідних фахівців структурних підрозділів, надаються консультації з різних напрямків професійного читання. Практику попередніх років – рекомендаційні списки з окремих бібліотечних проблем - замінено на інформування через внутрішню інформаційну комп’ютерну мережу: на АРМ працівників розсилаються анотовані бібліографічні описи новинок професійної діяльності [3, с. 167]. Методисти намагаються не пропустити нічого важливого та цікавого з життя бібліотек, популяризувати кращий досвід книгозбірень України та зарубіжжя. Для цього працівники науково-методичного відділу постійно поповнюють створену інформаційну базу – фонд документів з різних напрямів бібліотечної діяльності. Структурний підрозділ має гарний довідковий апарат. З літа 2001 року науково-методичний відділ розпочав роботу з рекаталогізації свого ДБА. Було розроблено предметний рубрикатор, який постійно удосконалюється й доповнюється, і наразі складається із понад 280 рубрик. Ведеться ретельна робота з наповнення анотованої бази даних "Бібліотечна справа", яка на 1.01.2013р. містить понад 38000 записів. Щорічно методичним відділом заноситься понад тисячу записів, аналітично опрацьовується 12 назв періодичних фахових видань України та Росії, всі книги, які надходять у фонд відділу. Крім того, затребувані серед працівників колективу і інструктивно-методичні документи, котрі регламентують діяльність з того чи іншого питання. Усі чинні в НБ нормативні документи знаходяться в БД "Регламентуючі документи", яка доступна кожному працівникові на сайті бібліотеки в розділі наукова робота. Таким чином, інформаційна місія методичної роботи в НБ розгортається у різних площинах: для забезпечення внутрішніх потреб бібліотеки, використання у корпоративних зв’язках і партнерській взаємодії з бібліотеками-членами методичного об’єднання [3, с. 168]. Вагомою складовою підвищення кваліфікації є атестація працівників, яка проводиться в бібліотеці кожні п’ять років згідно з "Положенням про порядок проведення атестації бібліотечних працівників ХНУ" [4, с. 78]. Її мета – підвищення ефективності діяльності, заохочення професійних, ділових та особистісних якостей працівників. Під час атестації визначається відповідність займаній посаді, рівень кваліфікації, оцінюється професійна підготовка, результативність і ефективність роботи з урахуванням вимог до відповідної категорії працівників, перевіряється виконання ними посадових обов’язків, зазначених у посадових інструкціях, виявляються перспективи здібних працівників, стимулюється діяльність з підвищення професійного рівня, кваліфікації тощо. Основні критерії при проведенні атестації – кваліфікація працівника та результати, досягненні при виконанні посадових обов’язків. Динамічні якісні зміни у системі вищої освіти, зокрема в нашому університеті, це – передусім, цілеспрямований творчий пошук не тільки нових технологій навчання і виховання студентів, підвищення результативності наукової діяльності, а й перехід на нові форми бібліотечно-інформаційного забезпечення, впровадження сучасних технологій у практику нашої роботи. Ось чому останнім часом все більшого значення набуває підвищення кваліфікації на державному рівні. Суттєву допомогу розвитку освітньої діяльності в області підвищення кваліфікації надає Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, на базі якої у березні – травні 2011 року 30 працівників НБ ХНУ пройшли дистанційне навчання. В рамках курсу "Управління бібліотекою та нові послуги для користувачів" працівники виконували самостійні, практичні та контрольні завдання, брали участь в онлайн-дискусіях за модулями "Проектна діяльність в бібліотеках", "Психологічні основи управління бібліотекою", "Адвокаційна діяльність бібліотек: захист та лобіювання інтересів". На заключному етапі підсумкову лекцію у бібліотеці прочитала Шевченко І. О. - директор ІПО НАКККіМ, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник культури України, президент Української бібліотечної асоціації. У березні 2001 року було створено методичне об’єднання бібліотек вищих закладів освіти Хмельницької області, котре очолила наукова бібліотека ХНУ, а виконавчим органом став науково-методичний відділ, який займається збором та узагальненням державної статистичної звітності про діяльність бібліотек ВЗО області, проведенням соціологічних досліджень для наукового планування, узагальненням інформації про діяльність бібліотек, інформує книгозбірні об'єднання про нормативні документи (рішення НМБК, конференції, засідання), кращий досвід бібліотек та інші матеріали, надає стаціонарне та дистанційне консультування. Особлива увага в роботі обласного методоб’єднання приділяється підвищенню кваліфікації фахівців книгозбірень, членів методичного об’єднання. Бібліотечні працівники запрошуються в НБ ХНУ на спеціально підготовлені заняття з підвищення кваліфікації та семінари. Було б помилкою обмежувати заняття з підвищення фахового рівня в межах своєї бібліотеки. Тому для підвищення кваліфікації використовуються такі форми як: відрядження, відвідування інших бібліотек. В останні роки активізувалось співробітництво в професійному середовищі, плідно розвиваються відносини з бібліотеками інших регіонів. Працівники книгозбірень беруть активну участь у семінарах, конференціях, роботі круглих столів регіонального та всеукраїнського рівнів. Особливе місце в системі підвищення фахового рівня працівників НБ ХНУ і бібліотек методичного об’єднання займають науково-практичні конференції, семінари, спрямовані на глибоке вивчення досвіду, теоретичне його осмислення, вироблення практичних рекомендацій. Наукова бібліотека ХНУ перейшла до нової практики – щорічного їх проведення. Останнім часом намітилась позитивна тенденція організації таких заходів на базі різних бібліотек об’єднання, що дає змогу книгозбірням заявити про себе та отримати практичний досвід проведення конференцій, семінарів, написання доповідей та виступів. У підсумку варто зазначити, що в НБ ХНУ зародилась нова інформаційна інфраструктура, відбулись радикальні зміни, помінялись її пріоритети діяльності. До традиційних завдань збереження та накопичення видань додались нові функції. Використання інформаційних електронних ресурсів спричинило зміни бібліотечних технологій – виникла необхідність постійного суттєвого коригування знань та умінь працівників бібліотек. Тому головне завдання методистів НБ ХНУ – зробити все можливе, аби допомогти фахівцям, котрі отримали базову освіту, досягнути високого професійного рівня. Література 1. Айвазян, О. Б. Роль інноваційних підходів у підвищенні кваліфікації бібліотечного персоналу [Текст] / О. Б. Айвазян // Трансформація ролі бібліотек в інформаційному суспільстві : ТУП. - 2003. - С.86-92. 2. Мацей, О.О. Методичне забезпечення діяльності наукової бібліотеки Хмельницького національного університету: нові підходи [Текст] / О. О. Мацей // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів : ХНУ. - 2012. - С.143-149. 3. Мацей, О. О. Трансформація методичної діяльності відповідно до вимог часу [Текст] / О. О. Мацей // Бібліотека університету : витоки та сучасність : ХНУ. - 2012. - С.162-171. 4. Чабан, К.А. Традиції та творчий пошук в роботі методистів // Скарбниця знань університету. (До 40-річчя бібліотеки Технологічного університету Поділля). - Хмельницький, 2002. – С.72-81 |
||||
|
||||