Великосельська О.М.
зав.відділом економічної літератури
Бібліотеки ТУП
Інноваційні процеси в обслуговуванні читачів
Бібліотеки Технологічного університету Поділля
в аспекті впровадження комп'ютерних технологій

   Згідно древній китайській філософії, жити в епоху перемін - це не дарунок долі, але ми в цю епоху живемо. Зміни стають все більш глибинними та всеохоплюючими. Динамічний розвиток суспільства, а також комп' ютерних технологій потребує від всіх нас постійного і активного впровадження інновацій в свою діяльність. Сучасна бібліотечна система дозволяє автоматизувати всі технологічні процеси, починаючи від комплектування літератури до видачі її користувачам в автоматизованому режимі; вона повинна відповідати сучасним вимогам: від використання технологій штрихового кодування до підготовки і розміщення власних електронних ресурсів і повнотекстових баз даних в Інтернет. Використання системи "УФД. Бібліотека " з вересня 1999 року внесло цілий комплекс інновацій і докорінно змінило життя в нашій бібліотеці. Відбулась зміна всіх традиційних бібліотечних технологій.
    Але головна мета всіх новацій, які впроваджуються в бібліотеці ТУП ( створення Електронного каталога та БД, автоматизація всіх внутрібібліотечних процесів, Інтернет, обслуговування читачів в автоматизованому режимі та ін.), - це високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів нашої бібліотеки. Обслуговування користувачів, яке використовує інформаційні технології, суттєво відрізняється від традиційного:
    - користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;
    - традиційне обслуговування вимагає, щоб користувач безпосередньо прийшов до бібліотеки, а нове обслуговування - саме приходить до користувача ( в дім, на службу ), тобто створюються індивідуальні умови використання інформації;
    - традиційне обслуговування орієнтує користувача головним чином на документи, а нове - також на тексти ( розкриваючи їх, надаючи концептографічну, кон'юнктурну інформацію);
    - збільшуються категорії віддалених від бібліотеки користувачів - "віртуальні користувачі",
    характерною особливістю яких є висока інформаційна культура.
    Центр уваги переноситься з кількісних показників на якісні, як головні критерії оцінки роботи бібліотеки: це і етика взаємовідносин бібліотекаря і читача, високий професіоналізм персоналу, повнота і оперативність задоволення читацьких запитів, розширення додаткових бібліотечних послуг з метою забезпечення комфортного обслуговування.
    Що ж ми вважаємо сервісом послуг, і які інноваційні послуги для користувачів ввійшли в реалії нашої бібліотеки? Це:
    1. Можливість для користувача знаходити бажану інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших затратах зусиль і часу у всьому інформаційному просторі;
    2. Можливість швидко і ефективно робити пошук по різноманітним пошуковим елементам в електронному каталозі. Електронний каталог як головний атрибут автоматизації вносить в систему обслуговування не тільки високу інформативність, ефективність пошуку інформації, але й оперативне надання необхідної документальної інформації. Обсяг введеної інформації в електронний каталог нашої бібліотеки вже зараз дозволяє якісно обслуговувати читачів та виконувати швидкий як тематичний пошук, так і за ыншими параметрами : автор, назва, УДК, рік видання та ін.;
    3. Можливість визначити місцезнаходження видання;
    4. Швидка технологія отримання видання із фондів читальних залів та абонементів;
    5. Можливість користувачу самостійно переглянути свій електронний формуляр і зробити уточнення щодо видань, які знаходяться у нього та термінів повернення;
    6. Сканування текстів та документів, запис інформації на дискету, набір та друк необхідних текстів, ксерокопіювання;
    7. Доступ до повнотекстових баз даних ( "Методичні видання ТУП") надає можливість користувачу їх переглянути, скинути необхідну інформацію на дискету, роздрукувати;
    8. Можливість працювати користувачам в мережі Інтернет, використання електронної пошти, WЕВ- сторінок різних бібліотек, телеконференцій, машинний час для персонального користування
    комп'ютером;
    9. Навчання користувачів вмінню працювати в комп' ютерній мережі (заняття, курси, консультації по роботі в Інтернет) та кваліфікованому вмінню працювати з інформацією.
    Такі інновації в обслуговуванні читачів вже впевнено ввійшли в сьогодення бібліотеки ТУП. Використання комп'ютерів в бібліотечно-інформаційній діяльності не тільки суттєво прискорює і підвищує якісний рівень та комфортність обслуговування користувачів, але в цілому змінює весь комплекс існуючих технологій.
    З 1 жовтня 2001 року у відділі економічної літератури в читальному залі економіки та управління (СЛЕУ) почався експеримент з обслуговування співробітників бібліотеки в автоматизованому режимі. Зараз вже в 2-х читальних залах читачі 1 та 2 курсів університету обслуговуваються в автоматизованому режимі. Технологічний процес обслуговування виконується за допомогою комп'ютера шляхом зчитування штрихового коду з читацького квитка і книги, та закріплення конкретного примірника книги за читачем. Бібліотекар виконує обслуговування на електронній кафедрі швидко, тому що в параметри системи вже заложені всі дані, які потрібні для оперативної роботи: дата видачі, термін повернення, дата повернення, кількість продовжень, суму штрафів за несвоєчасне повернення, різні умови видачі для різних читацьких категорій. Зовнішня простота і легкість електронної видачі є наслідком унікальної можливості " УФД. Бібліотека", яка зв'язує два записи: користувача і примірника. Підуть в забуття традиційні читацькі формуляри, реєстраційні картки читача, книжкові формуляри. Замість них - електронний формуляр читача. Він включає всі необхідні бібліотекарю подробиці про видані документи. Електронний формуляр, запис читача - це єдиний комплекс з електронним каталогом.
    Для того, щоб перейти до обслуговування користувачів в автоматизованому режимі, спочатку була проведена величезна підготовча робота у секторі СЛЕУ, яку ми розпочали у листопаді 2000 року. Детально був розроблений "План роботи СЛЕУ по ретроспективному введенню бібліографічних даних підсобного фонду читального залу на 2001р.". Було вирішено ввести фонд протягом одного року, нам вдалося виконати це завдання за 9 місяців. 2001 рік - був роком напруженої, але надзвичайно цікавої, зовсім нової для персоналу роботи. Економічна література має властивість швидко старіти, втрачати свою наукову, інформаційну цінність.Тому в процесі роботи виявлялись застарілі, а також маловикористані видання. Коли ми починали ретроконверсію, то із 10 співробітників відділу лише 1 людина вміла працювати за комп'ютером. Подолати психологічний бар'єр " Комп'ютер - людина", оволодіти комп'ютерною грамотою, зокрема технологічним процесом " Ретроспективне введення фондів в електронний каталог " було нашим першочерговим завданням. Протягом року всі співробітники опанували комп'ютерну грамоту і успішно заповнювали поля бібопису. Всі документи описувалися не по скороченому варіанту опису, а повністю ( заповнювалося 21 поле). Документи описувалися безпосередньо з книги, тобто de vise. Спочатку в електронний каталог вводилося до 2-4 назв видань за день, згодом, з набуттям практичних навиків, - до 15-17 на одному комп'ютері. Головною метою нашої роботи була не кількість введених і відредагованих назв, а якість виконаної роботи. Найбільша увага приділялася глибокому і багатоаспектному розкриттю тематики видань. На одне видання вводилося до 10 - 18 тем.
    При редагуванні бібліографічних записів, зроблених відділом обробки раніше, співробітники зіткнулися з такими труднощами. Були допущені орфографічні помилки в бібліографічних записах, не всі поля були заповнені, не було інвентарних номерів примірників. Теми в електронному каталозі не були повністю розроблені, багато нових тем довелося вводити, особливо з загальних питань економіки, бізнесу, менежменту, маркетингу.
    Одночасно у відділі автоматизації виготовлялися штрих - етикетки, які потім наклеювалися на титульний лист книги. Всі студенти з першого по третій курс денної форми навчання, а також співробітники бібліотеки були занесені до БД " Читач". Запис інформації про читача в цій базі включає такі відомості: прізвище, ім'я по батькові, адреса, телефон, місце роботи, дата реєстрації. Кожному запису присвоюється певний штрих-код. Ця інформація поміщається на ламінований читацький квиток встановленого зразка з кількома ступенями захисту.
    Таким чином, щоб розпочати автоматизовану видачу необхідно:
    1. Ввести бібліографічні дані видань підсобних фондів в електронний каталог;
    2. Проштрихкодувати видання;
    3. Створити БД " Читач";
    4. Виготовити ламіновані штрихкодовані читацькі квитки;
    5. Опанувати персоналом комп'ютерною грамотою, зокрема технологічними процесами
    "Ретроспективне введення фондів в електронний каталог" та "Обслуговування користувачів в
    автоматизованому режимі".
    В чому полягає сам процес автоматизованого обслуговування читачів і як це відбувається практично?
    Робота проходить в програмі "Librari". Після реєстрації в системі відкривається табличне вікно "Бібліотека". За допомогою курсора вибираємо меню "Запуск"/Видати документи". Відкривається табличне вікно "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих - код з читацького квитка. Послідовно відкриваються вікна "Картка читача" та "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих-код (інвентарний номер ) з відібраних для видачі документів. Автоматично система заносить інвентарний номер документа в табличне вікно "Видати документи". Натискаємо кнопку "Видати", дане вікно закривається. Перед нами залишається вікно "Картка читача". Для перевірки виданих документів натискуємо кнопку " Документи / Видані". Перед нами відкривається вікно " Видані документи". Тут є можливість переглянути всі документи, які видані користувачу і рахуються за ним. Натиснувши кнопку "Історія", отримаємо відомості про всі видання, якими попередньо користувався читач, і ті що за ним рахуються зараз, і ті що вже з нього списані. Це і є електронний формуляр читача. Він містить відомості: № примірника, автор, назва документа, кількість, дата видачі, термін повернення, дата повернення, коментар, місце видачі.
    Якщо користувач заборгував видання, не повернув їх в передбачений термін, то система автоматично реагує на це - заборговані видання виділяються червоним кольором. Це дає змогу оперативно слідкувати за читацькою заборгованістю. Ми закриваємо "Картку читача", натиснувши кнопку "Закрити, перед нами знов табличне вікно "Бібліотека". Система готова розпочати обслуговувати наступного користувача. Процес обслуговування в автоматизованому режимі проходить швидко і займає приблизно 10-20 секунд.
    Процес повернення документів теж відбувається дуже швидко. За допомогою курсора вибирається пункт меню " Запуск"/ Повернути документи", відкривається табличне вікно "Повернути документи". Сканером зчитуємо штрих-код з читацького квитка. Послідовно відкриваються табличні вікна "Картка читача" та "Повернути документи". Сканером зчитуємо штрих-код ( інвентарний номер) з документів, які повертає користувач. Автоматично система заносить інвентарний номер в табличне вікно "Повернути документи". Натискуємо кнопку "Повернути", дане вікно закривається. Табличне вікно "Картка читача" дозволяє виявити, чи списані системою документи. Для цього натискуємо кнопку " Документи/ Видані". Перед нами відкривається вікно "Видані документи". Бібліотекар впевнився, що всі документи повернені користувачем. Закриваємо "Картку читача", натиснувши кнопку "Закрити". Перед нами табличне вікно "Бібліотека". Можна приступати до обслуговування наступного читача.
    При відсутності ламінованого читацького квитка, сканера для штрих-кодів всі операції можна робити шляхом набору інформації з клавіатури. Так обслуговуються читачі в нашому читальному залі на даному етапі.
    Але система передбачає іншу технологію обслуговування, яку ми хочимо впровадити в найближчому майбутньому. Користувач в залі каталогів ( або в читальному залі бібліотеки ) за допомогою електронного каталога знаходить необхідні йому документи, відмічає їх у списку. Його замовлення вже зафіксовано і передано в той відділ бібліотеки, в якому користувач замовив видання. В читальному залі співробітник бібліотеки знайомиться з замовленням саме цього користувача, перевіряє наявність примірників у фонді і видає документи за допомогою штрих-кодової технології. Це наше майбутнє.
    Автоматизація вносить цілий спектр нових, раніш недоступних бібліотекарю можливостей, одночасно ліквідує багато рутинних операцій і підвищує ефективність роботи шляхом її модернізації. Програмістами нашої бібліотеки був розроблений власний інформаційний продукт "Щоденник роботи читального залу" в електронному варіанті. Основні статистичні показники ( відвідування, книговидача, читачі ) облікуються протягом дня в автоматизованому режимі, а у кінці робочого дня вносяться в цей "Щоденник роботи".
    Зараз у секторі СЛЕУ проводиться робота по ретроспективному введенню бібліографічних даних періодичних видань сектору. Готується до автоматизованої видачі видань користувачам читальний зал економічної теорії (СЛЕТ).
    Процес обслуговування читачів - складний процес, він ще довго буде поєднувати як традиційні, так і автоматизовані технології. І тому при прийнятті нових рішень: технологічних, організаційних, структурних, методичних ми не повинні ігнорувати той факт, що головне для користувача сучасної бібліотеки - не лише оперативно знайти необхідну інформацію про видання, але й оперативно, з сервісом, отримати його в документальному або електронному вигляді.

    Використана література:
    1. Белоус И.П. Инновационные процессы в обслуживании читателей библиотеки в аспекте внедрения компьютерных технологий // Библиотека и читатель на рубеже 21 века: Материалы зон.науч.-практ. конф.вуз.б -к Восточной Сибири.- Улан-Уде, 2000.- С.35-37.
    2. Волкова Л.И. Изменение технологической среды Научной библиотеки Томского государственного университета в условиях компьютеризации библиотечных процесов /Л.И. Волкова, Г.С. Ерохина //Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 8-ой Междунар. конф. "Крым 2001"/ ГПНТБ России.- М., 2001.- Т.1.- С.145-149.
    3. Дворкина М.Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность.- М., 1999.- 48с.
    4. Журавлева И.В. Оптимизация работы на абонементе научной литературы в условиях внедрения компьютерных технологий // Библиотека и читатель на рубеже 21 века: Материалы зон.науч.-практ.конф.вуз.б-к Восточной Сибири.- Улан-Уде, 2000.- С.42-44.
    5. Чубыкина Л.С. Обслуживание читателей в автоматизированом режиме в читальном зале библиотечно-информационного факультета Челябинской Государственной академии культуры и искусств // Инновационная и маркетинговая деятельность библиотек высших учебных заведений: Материалы зон.науч.-практ.-конф.- НБ Южно-Уральского гос. ун-та, 2000.- С.59-65.