Незвичний наказ нещодавно підписав ректор Технологічного університету Поділля професор М. Є. Скиба - про створення на території цього навчального закладу ботанічного саду. Керівником проекту призначений завідувач кафедрою екології, ландшафтної архітектури та садово-паркового господарства Українського державного лісотехнічного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор В.П. Кучерявий, єдиний в Україні член IKLA - Міжнародної Федерації ландшафтних архітекторів. З ним - наша розмова.

- Володимире Панасовичу, які головні мотиви технічного завдання проекту?

- Передусім, розширення екологізації навчально-виховного процесу університету. Практично усі університети Заходу мають природничі факультети, при яких функціонують ботанічні сади. До речі, у Львові ботанічні сади є при Національному університеті ім. І. Франка та Українському ДЛТУ. Наступним, не менш важливим завданням, ректорат вважає естетизацію середовища університету. І, нарешті, на думку ректорату, ботанічний сад має стати серйозною базою для науково-дослідної роботи з проблем дослідження і збереження біорізноманіття природи.

- Які принципові засади закладаються в основу проекту ботанічного саду?

- Ботанічний сад включить в себе існуючі зелені насадження і території, зайняті стихійними городами, пустирями, та долину невеликого струмка, який перетинає територію університету. Щодо головних принципів створення ботанічного саду, то їх є три: екологічний, систематичний, естетичний.

На перше місце ставимо екологічний, оскільки хочемо підкреслити присутність характерних екосистем Поділля: лісової (діброви), лучної (заплавна лука), болотної, прибережно-водної та скельної. Буде тут чимало культурних екосистем: сади, квітники, газони; живоплоти тощо. Найбільшою цінністю є болотна екосистема з різноманіттям рослинного і тваринного світу. Що ж стосується річечки, то, мабуть, мало університетів світу, а тим більше України, можуть похвалитися таким багатством. Все це, разом взяте, стане надбанням студентів-екологів, які матимуть можливість поглиблювати свої знання з таких дисциплін, як: ботаніка, зоологія, мікробіологія, ґрунтознавство, гідрологія, кліматологія, екологія, урбоекологія. Такий екологічний осередок, сподіваюсь, стане у пригоді студентам інших навчальних закладів та школярам, які вивчають екологію, а також в цілому хмельничанам.

- Як відомо, ботанічні сади займаються колекціонуванням рослин. Який системний підхід до проектування та які територіальні можливості університетського саду?

- Площа для колекціонування досить обмежена. Адже починаємо, можна сказати, з уже освоєної території, де значну частину займає забудова. Але ми плануємо використати кожний квадрат незабудованої території, навіть дахи окремих будівель, де розмістимо так звані "сади на даху", щось на зразок вавилонських садів Семіраміди.

Щодо системного підходу, то він такий, який практично лежить в основі більшості ботанічних садів світу: рослини колекціонуємо за родинами, скажімо, соснові, букові, кипарисові, бобові, розоцвіті, а в межах родин групуємо за родами та видами. Найбільшою планується колекція розоцвітих, адже вона найширше представлена як в плодовому, так і в декоративному садівництві. Дещо від системного принципу відступимо в "долину квітів", де поряд із системним підходом ("сад ірисів") буде використаний і декоративний чи естетичний підхід (наприклад, іриси на узліссі красивих квітучих рододектризів).

Більш пізнавальний, ніж чисто систематичний підхід, ляже в основу "японського саду", де на характерних для Японії кам'янистих місцях будуть експонуватися скельні екзоти - вихідці із Японії та Китаю.

• А яке значення, на Вашу думку, матиме ботанічний сад для всього нашого міста?

• Я вже казав, що бачимо його центром екологічної освіти й виховання. Крім цього, він має стати осередком пропаганди садово-наукового мистецтва. Наша проектна група ознайомилася з вашим гарним містом, вашими садами і парками. На вході у міський парк культури і відпочинку великими літерами повідомляється, що це парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. На жаль, з мистецтва там залишилися лише невеличкі фрагменти. Парк вимагає, відповідно до свого високого звання, негайної реконструкції та реставрації (передусім системи каналів, алей тощо).

• Але ж для цього потрібні спеціалісти...

• Ми з величезною приємністю зустріли в цьому парку гарну весільну пару випускників-озеленювачів нашого лісотехнічного університету. Вони, до речі, вже виконують дрібні замовлення. Крім цього, проектна група нашого університету готова взяти участь в таких роботах. Але можливе й інше: Технологічний університет Поділля, маючи свій власний об'єкт садово-паркового мистецтва, зможе з успіхом готувати на своїй базі спеціалістів-дизайнерів оточуючого природного середовища. На скільки мені відомо, ректор університету професор М.Є. Скиба зацікавився цим питанням і, думаю, така спеціальність в недалекому майбутньому з'явиться у вашому вузі. Для цього є усі передумови: науково-педагогічні кадри еколого-біологічного циклу, дизайнери та будівельники, відповідна матеріально-технічна база.

• Які труднощі виникають на шляху створення і реалізації проекту?

• Найголовніші пов'язані із захистом архітектурного і природного середовища. Територія університету в буквальному розумінні слова "обросла" "дикою" поростю ринкової економіки: будками, кіосками тощо. Перед величним корпусом наукової бібліотеки, де влаштовано університетом красивий бульвар із дубів, буквально на наших очах з'явився базар. Фундаменти "забивалися" в липні-серпні. До цього часу стоять непорушно окремі точки перед парадним входом університету, який тільки що відсвяткував своє 40-річчя. І останній наш, проектантів і науковців, біль —гаражі, які обліпили дубовий гай університет)' і ще не зупинилися у своєму наступі. Тут без допомоги управління екології і природних ресурсів не обійтися. Адже гине дубова посадка піввікових дубів. Віриться, що всі ці проблеми будуть вирішені, і місто таки матиме ще одну прикрасу — ботанічний сад.

• /, нарешті, як буде насичуватися колекціями майбутній ботанічний сад?

• Вже сьогодні "руку допомоги" в цьому хмельничанам готові надати ботанічні сади Києва, Львова, Чернівців, дендропарк "Софіївка". Крім цього, Хмельниччина має свій знаменитий ботанічний сад у Кам'янці-Подільському. Близько сотні видів і форм дерев і чагарникових порід поставляє унікальний декоративний розсадник Новоушицького держлісгоспу. Думаю, що й хмельничани зможуть у вигляді подарунків передати екземпляри цікавих рослин, які вони розводять у своїх садах і городах. Ботанічні сади створюються на віки, і "класти свій внесок у міський ботанічний сад —справа почесна.