Шкільні атестати отримуватимуть... студенти, а дипломи стануть міжнародними
У цьому заголовку немає сенсаціі, хоча, з першого погляду він видається парадоксальним. Бо, передусім, йдеться про тих молодих людей, зокрема, нинішніх одинадцятикласників, котрі в кінці квітня (що уже традиційно) проходили вступне відбіркове тестування до Хмельницького державного університету. А вже ті, кому пощастило отримати високі оцінки, то й, відповідно, стали потенційними студентами, і першого вересня їх чекають законні місця в університетських аудиторіях.
Така акція не вперше здійснюється в Хмельницькому університеті, коли складають підсумкові іспити слухачі вечірніх та заочних курсів підготовчого відділення, а також ті, хто попередньо написав заяву про участь в тестуванні на знання основного (профільного) предмета та української мови.
Для тих же, хто не пройшов відбіркового туру у квітні, є шанс спробувати свої сили вдруге, втретє — відповідно у травні і липні.
Отже, ХДУ вже розпочав вступні "жнива", розпал котрих традиційно припадає на середину літа. Така робота з абітурієнтами, усіляке сприяння тим, хто бажає навчатись у найпрестижнішому і найпотужнішому вищому закладі Поділля, свідчить не лише про наявність добре відпрацьованої системи з боку університету, а й про його популярність на тлі всезростаючих ВНЗ. Скажімо, вже на першому вступному турі (у квітні) конкурс на популярні спеціальності сягав трьох-чотирьох чоловік на місце. Як же ХДУ, незважаючи на щільне кільце освітньої конкуренції, продовжує утримувати позиції лідера у мережі вищої школи Поділля? Які з університетських спеціальностей нині найактуальніші серед молоді? Як адаптовується вчорашній галузевий університет до нових перспектив класичного європейського закладу?
На ці та інші запитання "Подільських вістей" відповідає ректор ХДУ, професор, доктор економічних наук М. Є. СКИБА.
— Миколо Єгоровичу, розкажіть, будь ласка, детальніше про підсумки квітневого тестування. Чому, все-таки, уже з середини весни університет розпочинає вступну кампанію? Це можна назвати боротьбою за абітурієнта?
— Боротьба за абітурієнта, студента — це закономірне і нормальне явище в сучасному світі. І ми не тому прагнемо "заманити" до университету якнайбільше здібної: молоді, аби залишитись гігантом на тлі інших ВНЗ. Я глибоко переконаний, що на нинішній час ХДУ володіє найпотужнішою як матеріальною, так і навчальною, науковою базами у порівнянні з іншими вищими закладами Хмельниччини. До речі, саме ця обставина дозволила нам у свій час стати університетом. Спочатку — галузевим, технологічним, тепер — класичним, у ранзі якого ми вже існуємо, працюємо понад чотири місяці.
І той факт, що класичний статус університету є вирішальним фактором для вступу, свідчіть про високий рейтинг наших спеціальностей. Скажімо, за два іспитових квітневих дні випробувальні тести до ХДУ пройшли понад півтори тисячі чоловік. Які спеціальності виявились найрейтинговішими? Найбільше заяв було подано на економічний факультет, а також на факультет бізнесу і права, зокрема на спеціальність "фінанси", "облік і аудит", "економіка підприємства". Дуже багато бажаючих випробувати свої сили у вступі на гуманітарно-педагогічнии, а також на факультет міжнародних відносин нашого нещодавно створеного гуманітарного інституту.
— А нинішня мода на фінансистів, міжнародників, гуманітаріїв-лерекладачів не переважує, не применшує ролі і місця тих важливих, фундаментальних спеціальностей, які у свій час створили кістяк технологічного інституту побутового обслуговування — предтечі нинішнього класичного університету? Чи не втратила актуальності підготовка інженера, механіка на фоні нових освітніх потреб?
— Цей кістяк ми зберегли. А нині, коли починає, нарешті, відроджуватись, зростати вітчизняне виробництво, ми забезпечуємо спеціалістами і нашу швейну галузь, і машинобудування, наші інженери-конструктори, спеціалісти з комп'ютерного моделювання, дизайну нині користуються зростаючим попитом на ринку праці, так само, як і випускники за спеціальністю "обладнання для легкої промисловості", інші.
Але ми змушені адекватно реагувати й на сучасні тенденції у сфері забезпечення освітніми послугами. І тому, враховуючи новий статус університету, розширюємо набори на ті освітні профілі, які нині користуються підвищеним попитом, незважаючи на те, що, скажімо, вартість студіювання спеціальності "фінанси" чи навчання на гуманітарно-педагогічному чи факультеті міжнародних відносин — найвища в університеті для контрактників і становить 3850 гривень за рік. А от подальша можливість отримати, наприклад, дипломатичну професію випускнику нашого гуманітарного інституту в Хмельницькому надто обмежена. Тому й переважна більшість студентів гуманітарного, до вісімдесяти відсотків отримує, за бажанням, на останньому курсі й додаткову спеціальність — того ж менеджера, маркетолога, аудитора... І у випускників-гуманітарі'їв з'являється додаткова можливість працювати у спільних з іноземцями підприємствах, фірмах тими ж фінансистами чи менеджерами і т. д.
Ви згадали про нову структуризацию університету: замість вчорашніх,розгалужених факультетів з явились інститути. Яка мета такої перебудови?
Так, статус класичного університету дав нам можливість відкрити у структурі ХДУ інститут економіки і управління, гуманітарний, інститути механіки та інформатики, технологій, дизайну і сервісу. Далі — інститут телекомунікаційних і комп'ютерних систем (а раніше був відкритий інститут), заочного та дистанційного навчання. Це дало можливість не лише збільшити потік студентів, а й поглибити, урізноманітнити спеціалізацію та професійну підготовку. І тепер, за наявності потужного кадрового та матеріального забезпечення, ми відкриваємо чимало нових спеціальностей за напрямами природничих і фундаментальних наук. Наприклад — "математика", "фізика", з медичних наук — "фізична реабілітація", "психологія", з гуманітарних — "українська філологія", "журналістика". З інших напрямів — "ландшафтна архітектура", "сертифікація продукції", навіть — "пекарська справа".
Одне слово, простір для розвитку і зростання — достатньо широкий. Адже завдяки здійсненій перебудові структури університету ми отримали 6 інститутів, 14 факультетів, продовжуємо відкривати нові спеціальності.
— Хмельницький університет стрімко інтегрується і в європейську освіту та науку. А модернізація освітнього процесу дала можливість приєднатися до Болонської декларації. Розкажіть, будь ласка, про міжнародну вашу діяльність в контексті європейських вимог.
У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено та прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 держави, в тому числі й Україна, більшість з котрих сформували згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша частина людей, скориставшись усіма здобутками національних систем освіти і науки, зможе мобільно інтегруватись у європейський ринок праці.
Це означає, що диплом Хмельницького університету буде визнаний міжнародною спільнотою?
Безперечно, адже ХДУ включено до групи університетів, які будуть брати участь в експерименті із запровадження модульно-кредитної системи підготовки фахівців, що й передбачає Болонська декларація.
І коли ж це відбудеться реально?
Принципи декларації вирішено запровадити у нашій освіті повною мірою в 2010 році, а от 2005-ий рік стане проміжним етапом моніторингу. Названа декларація, до речі, передбачає й запровадження системи академічних кредитів як засобу підвищення мобільності студентів у процесі переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. Таким чином, ми отримали цінний інструмент визнання наших освітніх програм і кваліфікацій, а значить — відкрили вхід до європейської
освітньої і наукової спільноти. І в цьому напрямі будемо йти й надалі, аби національна, зокрема наша, Хмельницька, вища школа стала гідним провідником нової освіти, актуальної і для держави, і світу в цілому.
Розмовляла Тетяна СЛОБОДЯНЮК.