Прибуткові відходи

Науковці та студенти кафедри хімічної технології Хмельницького національного університету під керівництвом професора Ігоря Мандзюка нині розробляють унікальні методи переробки відходів у вигляді пластикових пляшок, у які розливаються газовані напої, квас, пиво тощо.

Бум навколо виробництва та використання пластиків породив гостру проблему розміщення відпрацьованих пластикових виробів, які у природних умовах розкладаються до 100 років. Ще тридцять років тому з'явився новий напрямок синтезу полімерів з терміном служби, який регулюється. Проте через технологічні та економічні проблеми він не набув широкого поширення. І лише десять років тому провідні світові компанії зайнялися розробкою технології отримання біопластиків, що розкладаються у природному середовищі. Наразі таку продукцію отримують лише японські вчені у невеликих кількостях. І їх технологія тримається у суворій таємниці.

Прорив у цій царині вирішили зробити Хмельницькі вчені. Керівник кафедри Ігор Мандзюк вважає, що розробка подібних матеріалів дозволила б значною мірою розв'язати проблему утилізації полімерних відходів, підняла престиж України у галузі розробки технологій високого рівня, експортувати пляшки, що розкладаються, в інші країни. Причому, підкреслив він, для нашої аграрно розвинутої держави, враховуючи доступність вихідної сировини - молочної кислоти на основі переробки продуктів рослинництва, цей метод є надзвичайно привабливим.

Крім доступності сировини, яку в Україні можна отримувати у значній кількості з відходів картоплі, цукрового буряка, молока, варто відзначити, що виробництво "розчинних" пляшок вирішує питання забруднення навколишнього середовища відходами пластику.

На кафедрі хімічної технології ХНУ вже отримано перші лабораторні зразки нового продукту. При умові державного або приватного фінансування напівпромислове виробництво можна налагодити протягом одного року. Пляшки з матеріалу, який винайшли подільські вчені, розчиняється в землі за кілька місяців. З нього також можна виготовляти кришки, підноси, тарілки, тару для харчових продуктів, медичну продукцію, волокна. За своїми якостями винайдений матеріал аналогічний поліетилену чи полістиролу.

Проте це не єдиний напрямок, за яким Хмельницькі науковці "ведуть боротьбу" із пластиковими відходами. Якщо виготовлення "розчинних" пляшок справа хоч і не далекого, але майбутнього, то переробка пластиків із подальшим доволі прибутковим використанням можлива вже зараз. Ігор Мандзюк зауважує, що при дії на відходи пластику деякими хімічними речовинами при дотриманні певних умов - температура, наявність каталізатора, інертне середовище - можна отримати цілий спектр корисних для народного господарства матеріалів.

На кафедрі ХНУ вже розроблено методи та технологічні умови виготовлення клеїв-розплавів, отримані та випробувані зразки. Цей клей використовується для нанесення етикеток на скляні та пластикові пляшки, бляшанки, в поліграфічній і легкій промисловості. Причому орієнтовна ціна вітчизняних клеїв-розплавів становитиме 6-10 гривень за кілограм, що в кілька разів дешевше, ніж в імпортних аналогів. Також після обробки з пляшок можна отримати продукти, що є складовими виготовлення захисних покриттів, фарб, теплоізоляційного пінопласту. Крім того, продукти переробки використовуватимуться для виготовлення сантехніки з імітацією граніту, мармуру, малахіту, лаків, склопластиків, армованих матеріалів, облицювальної плитки.

Складнощів у організації виробництва не так і багато. Професор ХНУ зазначив, що для цього немає необхідності будувати окремий завод, достатньо відкрити лінію на існуючому виробництві. її орієнтовна вартість становитиме до ста тисяч доларів. Ігор Мандзюк наголосив, що відкриття фізико-хімічного методу переробки хмельничани зробили першими в Україні, за що фахівці ХДУ отримали кілька свідоцтв. Будівництво подібної лінії дозволяє вирішити два питання. Перше, використати відходи у якості сировини для виробництва нової продукції. Друге, зменшення кількості відходів упаковки зменшує техногенне навантаження на українську землю. Справа за "малим" - знайти кошти на відкриття першого промислового цеху.