Наука і виробництво

За словами віце-президента Союзу промисловців і підприємців Хмельниччини В'ячеслава Лук'янова, зустріч товаровиробників області з науковцями Хмельницького національного університету назрівала давно. І ось нарешті діалог відбувся. Тема— поліпшення співробітництва у царині впровадження нових технологій, а також у підготовці молодих спеціалістів для підприємств області.

Візитну картку найбільшого на Поділлі вищого навчального закладу представив його ректор Микола Скиба. Вона — яскрава. У рамках закладу підготовку майбутніх фахівців здійснюють шість інститутів, до складу яких входять чотирнадцять факультетів, де юнаки і дівчата навчаються за 38 спеціальностями. Нині у студентському колективі понад 14 тисяч чоловік. Навчальний процес забезпечують 57 докторів наук, професорів, 340 кандидатів наук, доцентів.

Учасники зустрічі віддали належне здобуткам вузу. А ось розмова про наболіле виявилася гострою, тривалою. Критичних зауважень і ділових пропозицій вистачало з обох боків.

— У нас досить великий науковий потенціал, можемо багато чого запропонувати нашим виробничникам, —говорив, зокрема, проректор з наукової роботи університету Віталій Каплун. — Нині готові до впровадження по над 60 пропозицій. Є багатообіцяючі проекти. Так, на базі ріпакової олії можемо виготовляти мастила та охолоджуючі рідини. Під силу випускати також пальне. З-поміж інших перспективних напрямків — виготовлення запасних частин на базі зміцнюючих технологій, виготовлення твердих сплавів, налагодження переробки вторинної сировини, інше. Про наші розробки відають у багатьох регіонах держави, але з місцевими підприємствами зв'язки, на жаль, слабкі. Ми не знаємо їхніх потреб, і вони до нас рідко звертаються.

— Я представляю вуз, який готує інженерні кадри, спеціалістів з комп'ютерних технологій, — продовжив розповідь директор інституту механіки та інформатики Георгій Драпак. — Чомусь нам легше налагоджувати зв'язки із зарубіжними колегами, ніж з нашими товаровиробниками. Список ділових партнерів на Хмельниччині, на жаль, дуже вузький. Як позитивний приклад, можу назвати співробітництво з ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", об'єднанням "Хмельницьклегпром". Більше важко й пригадати. Хоча, якщо брати до уваги підготовку спеціалістів, то саме промисловці і підприємці можуть позитивно впливати на процес їх становлення. Зокрема, на проходження практики, наступне влаштування на роботу. Фактично, майбутніх спеціалістів підприємства уже можуть " вести " з третього-четвертого курсу. Окремі підприємці так і роблять. Але це — поодинокі приклади.

У виробничників-практиків свої претензії до науковців.

— Багато хорошого можна сказати про наш університет,— заявив, наприклад, голова
правління відкритого акціонерного товариства "Темп"Іван Праворський. — Особисто з керівниками багатьох кафедр довелося співпрацювати. Вуз готує значну кількість спеціалістів. На жаль, їх мало іде в конкретну економіку. Чимало випускників одразу прямують на базари. Ось нам зараз потрібно три-чотири інженери. Але нізвідки взяти. В тому розумінні, що молодий спеціаліст повинен одразу відповідати високим вимогам. Я вже, було, узяв одного з вузу. Але за півроку "розхвалюваний" випускник університету нічого не зробив з автоматизації систем управління виробництвом. Інший теж не впорався із завданням. Тобто, наука в нашому університеті ще відірвана від виробництва. І на це слід звертати особливу увагу.

— Повністю підтримую слова колеги, — додав керівник об'єднання "Хмельницьклегпром" Володимир Кулаков. — За великим рахунком, університет не працює в реальному секторі економіки. Торік робили сюди заявку на кількох спеціалістів — ніхто не прийшов на виробництво. Загалом протягом п'яти років у нас не працевлаштувався жоден випускник. Та й на практику студенти з'являються у вигляді екскурсійних відвідувачів. Хоча можливості для шліфування виробничої майстерності у нас необмежені. Маємо найкраще у державі устаткування. Та й майбутнім спеціалістам є що запропонувати. Забезпечуємо житлом, достойною зарплатою. Але тільки за умови їх високої кваліфікації.

Учасники зустрічі запропонували точки спільного прикладання зусиль. Зокрема, завідуючий кафедрою технології машинобудування університету Микола Мазур звернув увагу на досвід киян. Там представники підприємств після четвертого курсу відбирають майбутніх працівників і фінансують їх подальше навчання до закінчення вузу. їх далі готують за індивідуальними програмами. А керівник ВАТ ЕК Хмельницькобленерго" Олександр Шпак поділився власною практикою роботи з молодими спеціалістами. Протягом останніх півтора року на підприємстві працевлаштувалося близько 50 колишніх випускників. їм одразу виплачуються підйомні, а також добавки до зарплати на житло. Рік-півтора вони адаптовуються до виробництва. Рахуються, звичайно, кожний на своїй посаді з відповідним окладом, але фактично новоприбулі працюють навіть на рядових робочих місцях, проходять на кожному етапі атестацію і аж опісля утверджуються на своїх посадах. В енергетичній компанії створено також молодіжне правління, діє рада молодих спеціалістів. Чим не приклад для наслідування?

Президент Союзу промисловців і підприємців області Іван Дунець зі свого боку вказав на можливі напрямки співпраці. На його думку, слід формувати стратегічні програми розвитку кожного міста і району, в яких обов'язково закладати потреби в молодих спеціалістах. Водночас слід більше приділити уваги профорієнтації. Інакше вже через якихось десять років проблема з молодими спеціалістами може стати обвальною для багатьох підприємств Хмельниччини.

Науковці і виробничники схвалили кілька напрямків співпраці. Підтримку проектам одразу ж пообіцяв перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Нестерук. Він зауважив, що співпрацю науковців та виробничників координуватиме спеціальна рада, роботу якої буде відновлено при облдержадміністрації.