ВУЗ і виробництво: нові кроки назустріч

Тенденції останніх років свідчать про нове дихання вітчизняної економіки, зокрема промислового виробництва. Наприклад, на Хмельниччині спостерігається неабияке пожвавлення у целюлозно-паперовій галузі, машинобудуванні, легкій промисловості, нафтохімії, виробництві будівельних матеріалів, електротехнічного обладнання та ін. За статистикою, торік це пожвавлення вилилось у приріст випуску продукції заводами і фабриками в 13,1%-більше, ніжу середньому в Україні. Якщо порівняти комплексні показники соціально-економічного розвитку регіонів, то маємо і загальне підвищення області в державному рейтингу на початку 2004 року -19 місце, наприкінці -14. Отже, цифри нібито повинні спонукати до мажорного настрою та налаштувати на оптимістичний лад і надалі. Але навіть побіжний погляд на внутрішню структуру цих досягнень примушує замислюватись над тенденціями іншого порядку.

Так, минулоріч продуктивність праці на промислових підприємствах краю знизилась майже на 10% у порівнянні з показниками 2003 року. Інноваційною діяльністю займалися лише 6% від усіх діючих виробничих утворень. Нові технологічні процеси опанували торік тільки 9 підприємств, які наважились аж на 12 нововведень. Минулого року їх було уп'ятеро більше. Але чи-не найбільше турбує велика кількість підприємств з реального сектора економіки, які продовжують залишатися збитковими, - майже 42%. Між тим, спрямованість України до вступу в Світову організацію торгівлі та на європейську інтеграцію вимагає принципово інших підходів. Передусім, це стосується максимального використання внутрішніх резервів і ресурсів на рівні регіону. Зокрема, на практиці це означає якнайефективнішу співпрацю наукового і промислового потенціалів. А Хмельниччина, як відомо, багата як на перший, так і на другий. Саме про активність поєднання наукових досягнень і виробництва йшлося на спільному засіданні союзу промисловців та підприємців області з керівним складом Хмельницького національного університету, що відбулось нещодавно. Розмова його учасників показала, що у цій співпраці далеко не все виглядає гладко.

Ректор ХНУ Микола Скиба вважає, що наявні можливості головного вузу регіону для промислового виробництва використовуються не належним чином. З одного боку, університет має неабияку наукову базу, що складається з високопрофесійного складу викладачів і дослідників: 54 доктори наук, понад 320 кандидатів наук, 15 наукових шкіл, 2 спеціалізовані вчені ради, 23 навчально-науково-виробничі центри та ін. З іншого боку, практична підготовка майбутніх спеціалістів бажає кращого, оскільки матеріально-технічна база залишається поки що застарілою через нестачу коштів. Тому, на його думку, студентський практикум не повинен покладатися виключно на бюджет університету - підприємства мають також подбати про свої кадри.

Досвід показує, що, наприклад, досі в області немає тісної співпраці вищих закладів з відділами кадрів промислових підприємств. Хоча, наприклад, в ХНУ щорічно поповнюється банк даних на випускників. "Нас набагато краще знають в інших областях України, ніж на Поділлі, - каже проректор університету Віталій Каплун. - Через це зв'язок з місцевими виробничниками залишається надто вузьким".

Георгій Драпак, директор інституту механіки та інформатики ХНУ, переконаний, що у вузу і промисловців чимало спільних проблем, а тому і вирішувати їх потрібно разом. Як приклад - співпраця з приватними структурами. Деякі з них відбирають собі майбутніх спеціалістів серед ще третьокурсників, оплачують їхнє навчання і навіть стимулюють власними стипендіями.

На жаль, такою активністю промислові підприємства Хмельниччини не відзначаються. Декан факультету дистанційного навчання ХНУ Микола Мазур дорікнув директорам-виробничникам за ігнорування щорічного аукціону-розподілу випускників університету. Натомість керівники чи представники підприємств з інших областей давно і міцно опанували таку форму співпраці, зокрема зі столиці країни. А що подоляни?

Виявляється, серед промислової еліти краю немає єдності думок щодо оцінки взаємовідносин з навчальними закладами. Скажімо, генеральний директор ВАТ "Темп" Іван Праворський не перший рік б'є тривогу стосовно якості підготовки робітничих та інженерних спеціалістів у Хмельницькому. Заводський досвід свідчить, що їх треба доводити до необхідного рівня ще не один рік, а це для підприємства невиправдані витрати часу та коштів. Є питання і щодо вирішення проблем, пов'язаних з виробничими процесами. Наприклад, з модернізацією очисних споруд, які є занадто енерговитратними, з підвищенням якості металообробки тощо. Інша річ-дефіцит на фахівців з теплоенергетики, сантехніки, вентиляції, водопостачання, КІП-автоматики. Перелік таких спеціальностей чималий.

Володимир Кулаков, голова правління ЗАТ "Хмельницьклегпром" докоряє вузівцям за те, що при розподілі випускників його підприємство, яке має філії в області, обминається. Хоча воно оснащене найсучаснішим обладнанням, надає спеціалістам житло, забезпечує високою зарплатнею. "Всі контакти з нами обмежуються університетом тільки екскурсіями студентів", - каже він.

Натомість в області є інші приклади співпраці вузів та виробничників. Один з них - досвід ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго". Підприємство відібрало для себе 50 випускників і забезпечило кожного індивідуальним маршрутом стажування, розрахованим на 1-2 роки. Тут створені відповідні структури: молодіжна рада, молодіжне правління та інші, котрі дозволяють краще адаптуватися вчорашнім студентам, використовувати їхні здібності та напрацювання. Щоправда, кадрове поповнення підприємство знайшло для себе по сусідству

- з Вінницького політехнічного
інституту.

Втім, і в ХНУ дбають про розвиток регіону та конкретну допомогу виробництву. За словами Віталія Каплуна, сьогодні науково-дослідницький доробок університету складає 66 розробок, які пропонуються до впровадження у різних галузях - сучасних, конкретних, багатопланових. Слово лише за самими виробничниками. Досить непогано співпрацює вуз у підготовці спеціалістів із заводами термопластавтоматів і "Пригма-Прес". А для обласного центру він узяв участь у розробці перспективного плану розвитку. Свою допомогу пропонує також відома корпорація "Парус', яка спеціалізується на ринку інформацій них технологій. її Хмельницькі регіональне представництво активно співпрацює з тaкими підприємствами як філії Укртелекому та Інфокому, Кам'янець-Подільським цементним заводом, Дунаєвецьким хлібакомбінатом, підрозділами державного управління, податковою адміністрацією та іншими організаціями.

Тобто, поле для співпраці науки, підготовки кадрів і виробництва є широким. Потрібні лише ініціатива, бажання та налагоджена діяльність. ХСПП ХНУ з цією метою напрацювали спільний документ, який передбачає на цьому полі участь і державної адміністрації. Зокрема, ОДА пропонується відновити роботу економіко-технічної ради з координації співпраці вузів області з промисловими підприємствами та АПК. Підготовлений і проект договору між університетом та союзом промисловців і підприємців, який має систематизувати та конкретизувати спільну діяльність, надати їй новий творчий імпульс. Микола Скиба та Іван Дунець, президент ХСПП, упевнені, що новий підхід до такого співробітництва не тільки сприятиме реалізації впровадження наукових досягнень у виробництво і ефективну підготовку інженерних кадрів, а й економічному зростанню Хмельниччини в сучасних умовах і відповідатиме вимогам нової української влади. Варто лише відзначити, що подібна розмова відбувається не вперше, не вперше її учасники оперують і своїми аргументами. Власне, про це вони й казали під час спільного засідання. Отож тільки від них самих і залежить наскільки міцним виявиться черговий місток співпраці між обласним флагманом науки та вищої освіти і провідними підприємствами регіону. Очевидно, що головною умовою цієї міцності буде спільна відповідальність усіх сторін.

В.РАЗУВАЄВ