Вища освіта без хабарів?

Як подолати хабарництво у вищій освіті й чи можливо це взагалі? Ці питання розглядали учасники засідання обласного прес-клубу реформ, яке відбулось нещодавно.

Начальник управління освіти обласної державної адміністрації Сергій Вознюк вважає хабарництво суспільно-державним явищем, яке має давні, глибокі корені. На його думку, подолати це явище за 1-2 роки практично неможливо — для цього потрібна відповідна система і об'єднані зусилля держави та суспільства. Що стосується освіти, то він переконаний, що "цю гідру треба нищити не під час вступних іспитів". Практика Хмельницьких вузів засвідчує, що, наприклад, місця на навчання за державним замовленням виявляються "забитими" ще у березні-квітні — тобто, задовго до початку вступної кампанії. Як засіб боротьби з цими явищами, в області запроваджується створення у районах і містах центрів зовнішнього тестування, де рівень підготовки майбутніх абітурієнтів визначають комп'ютерні програми. Щоправда, у нової системи є й певні "мінуси".

Так, в управлінні освіти відзначають проблему звезення до цих центрів дітей з віддалених районів, підготовки їх до незвичних іспитів та ін. З іншого боку, залишається питання щодо тих, хто не зможе їх скласти: куди їм податися? Сергій Вознюк пропонує для випускників сільських шкіл запровадження спеціальних квот чи коефіцієнтів оцінок, щоб розширити можливості для безкоштовного навчання. Він акцентує увагу на певній поспішності із впровадженням нової системи, яку варто було б спочатку випробувати у вигляді експерименту. Ще одна проблема, яка постає з практикою зовнішнього тестування — фактично, під сумнів береться значення державного атестату, який отримує випускник середньої школи. Водночас, нівелюється така почесна відзнака як золота медаль.

Дійсно, за даними ректора Хмельницького національного університету Миколи Скиби, з 800 абітурієнтів-медалістів, які вступали до ХНУ цього року, золотий рейтинг підтвердили лише 300. Отже, медаль надалі матиме тільки моральний стимул, а кількість нагороджених нею суттєво зменшиться.

В ХНУ з нинішнього року система тестування діє в повному обсязі, причому першокурсники одразу починають навчання за системою Болонської декларації — так званої модульно-кредитної. Вона практично виключає можливість хабарництва з боку викладачів, оскільки не передбачає традиційних іспитів та заліків.

Втім, проблема подолання хабарництва складається не лише з поняття "дати", а й із зустрічною "не брати". Отже, на перший план виходить людський фактор. Задля цього держава збільшує у нинішньому році заробітну плату викладачам вузів. Але чи вистачить цього? Очевидно, багато що залежатиме від створення відповідної атмосфери в самих закладах.

Своє слово повинен сказати і такий фактор як здатність здобути вищу освіту. За даними досліджень науковцями України, лише 36% випускників шкіл чи ПТУ мають здібності для опанування вищої освіти. Решта повинна шукати для себе інші форми професійної придатності. Це повинні усвідомлювати передусім батьки.

Як не дивно, але проблема хабарництва існує і для недержавних вузів. Проте, за словами Миколи Скиби, який очолює обласну раду ректорів, жодний приватний інститут чи університет на Поділлі на принципах Болонської декларації не працює. На його переконання, це загрожує їм не вижити надалі в сучасних умовах.

В.РАЗУВАЄВ