Камо грядеши, вища освіто області

Для наших освітян постійні реформи в їхній галузі стали вже звичним явищем життя. Особливо це стосується вищої школи. Як наслідки пристосування до цих вимог, маємо на сьогодні понад 900 вищих навчальних закладів 4 рівнів різних форм власності — з одного боку. З іншого боку, навіть найпрестижніші з них — університети класичного типу, — забезпечуються у своєму розвитку державою лише на 15-17%. А приватні ВНЗ, незважаючи на батьківське самофінансування, нібито достатнє, чим далі опиняються під загрозою "болонської гільйотини" — відповідністю умов і зобов'язань Болонської системи освіти, до якої приєдналась Україна. Саме останнє і диктує нині необхідність реформаторських перетворень освітньої галузі.

У Європі випускники отримують лише відповідний освітній рівень, а кваліфікацію набувають вже на робочому місці. У нас студент здобуває і освіту, і кваліфікацію. І хоча певні зміни уже відбуваються, наприклад, для юристів-адвокатів чи нотаріусів, загальна система залишається традиційною. Отож на перший план виходить якість вузівського навчання.

Для прикладу, Хмельницький національний університет розробив свого часу одразу пакет програм свого розвитку, які стосувались і навчального процесу, і студентського самоврядування, і наукової діяльності, і функціонування гуртожитків, і впровадження дистанційного навчання, і тестових іспитів. Про успішність реалізації цих програм свідчить нинішній рейтинг ХНУ серед вітчизняних класичних університетів Торік він піднявся на почесне 8 місце з 32 вузів. А у 2005 році був лише на 14-й позиції. Нині позаду ХНУ такі поважні університети як Чернівецький, Запорізький, Дніпропетровський, Кримський та ін.

На засіданні обласного прес-клубу реформ були оприлюднені й рейтинги подільських вузів. Так, Кам'янець-Подільський держуніверситет нині 22-й серед 24 "колег", ХУУП - 46 з 65, гуманітарна академія — 33 з 34. Отже, працювати є над чим.

Насамперед, це стосується повноцінного опанування Болонської системи, яка передбачає уніфікацію навчальних планів базових дисциплін. Це дає змогу студентам вільно обирати вуз в будь-якій європейській країні. А відбір слухачів дозволяє робити загальне тестування.

Комп'ютерні тести, запроваджені багатьма вузами при вступних іспитах, практично звели нанівець проблему корупції. Принаймні, в ХНУ на цьому етапі з нею розпрощалися ще позаторік. Наступний етап — складання тестового іспиту для бакалаврів, які вирішили продовжити навчання і отримати диплом магістра. Ця новація запроваджується з нинішнього року і, як стверджують фахівці, надасть "зелене світло" лише добре підготовленим випускникам першого ступеня вищої освіти. Раніше, як відомо, вони зараховувались до "наступної сходинки" автоматично.

На жаль, запроваджені реформи у вищій освіті нині значно випереджають положення діючого законодавства. Ректор ХНУ Микола Скиба та його колеги вважають, що нинішній закон про Для цього необхідний час, тому поки що можна обмежитись доповненнями законодавчих статей. Нині ж вони вирішують, наприклад, проблему із... звільненням студентів, які вчаться за бюджетні кошти. Таких невдах потрібно або кимось замінювати, або втрачати виділене на них бюджетне фінансування. Є проблеми і з тендерною закупівлею обладнання.

Клопоту вищій школі додає й середня освіта. Так, в ХНУ вважають, що профільність класів у школах знизила загальний рівень випускників. А тому в університеті виступають за обов'язковість випускного іспиту з математики. Аргументація показова: за даними незалежного тестування Хмельницьких абітурієнтів, лише 40% з них спроможні засвоїти навчальні програми вищої школи.

Своїх проблем чим далі додає демографічна ситуація. Цього року, наприклад, в Україні середню школу закінчать приблизно 370 тисяч юнаків і дівчат, а кількість місць для першокурсників у вузах всіх рівнів перевищує 440 тисяч. Отож, як бути в цих умовах останнім?

За словами Миколи Скиби, в найближчі 3-4 роки змішана форма навчання в державних вузах зазнає серйозних змін. Якщо нині баланс між тими, хто навчається за бюджетні кошти і за батьківські, є приблизно рівним — 50 на 50, то незабаром навчання знову стане безкоштовним. Передбачається, що його фінансування здійснюватимуть спільно як держава, так і місцева влада. А ще — зацікавлені у молодих спеціалістах підприємства. В Європі, до якої ми прямуємо, держава і місцеве самоврядування забезпечують 60-70% витрат вузів, бізнес — все інше. У нас же левова частка належить саме державі - 60%, а витрати бізнесу не перевищують 1%. Місцеві органи влади у цьому процесі практично участі не беруть, за виключенням регіональних закладів і то невеличкою часткою.

Нині вузи змушені шукати додаткові джерела у вигляді міжнародних грантів та співпраці з вищими школами з-за кордону. Показовим тут виглядає якраз наш ХНУ, який співпрацює з вузами, науковими центрами і фондами понад 40 країн світу. 10 років в університеті реалізуються міжнародний проект в рамках програми НАТО з перепідготовки і працевлаштування офіцерів запасу Збройних Сил України. Діють й інші міжнародні проекти, а також створений українсько-польський центр. Така активна діяльність певним чином сприяла високим рейтинговим показникам університету. Водночас, реформаторські зусилля народжують все нові починання.

У ХНУ нині серйозно дбають не лише про якісну підготовку випускників, а й про їхнє перше робоче місце. Для цього створений свій відділ з працевлаштування, котрий акумулює наявні потреби і пропозиції, як в області, так і за її межами. До такої практики мають залучитися й інші наші вузи — інакше нормально виживати в нинішніх умовах їм буде дедалі важче. Втім це стосується всіх реформ, які відбуваються і відбуватимуться в галузі вищої освіти. А тому жити в умовах перманентної реформації їм доведеться ще довго.