У моді творчий безлад та багато деталей
На "Барвах Поділля-2007" змагалися слов'янська "душа" та східна витонченість
Уже добре відомий серед Хмельницьких модників конкурс "Барви Поділля" відбувся вдев'яте. Свої колекції на ньому, як завжди, представляли, здебільшого, юні модельєри, студенти кафедри дизайну Хмельницького національного університету. Хоча не обійшлося й без двох колекцій від гостей — 16-річної школярки з Києва, яка мріє стати відомим дизайнером, та будинку "Де ля мода" з Польщі.
Шорти-шаровари та червоний колір — хіти "фольклорного "сезону
У номінації "фольк" у багатьох колекціях переважали червоний колір, вишивка й аплікація. Чимало й різноманітних деталей — воланів, складочок, рюш. Для тих, хто полюбляє селянський стиль, молоді дизайнери радять носити широкі та пишні спідниці до коліна. Непогано їх прикрасити аплікацією чи вишивкою у вигляді орнаменту. І одягнути до такої спідниці однотонну блузку з довгим рукавом "ліхтариком до ліктя (колекція "Подільська писанка" Діани Давидчук). А можна одягти шорти-шаровари до коліна на манжеті, прикрашеному великими ґудзиками. Або коротеньку сукню, яка нагадує традиційний російський сарафан. У колекції Ольги Палиги "Матрона" було багато елементів з російського народного одягу — прямокутні кокетки в області декольте на блузах та піджаках, вільний силует і знову ж таки аплікація.
Досить оригінальною можна назвати колекцію Наталі Сойко "Виліплю себе із глини". Від цієї колекції дихало чимось чернечим або давньоруським — закутані дівчата та хлопці у якихось незрозумілих комбінезонах, широчезних шортах-шароварах. Узагалі ж шорти-шаровари були у багатьох колекціях Хмельницьких кутюр'є. Тож, якщо хочете виглядати модно, обов'язково маєте поповнити гардероб подібними. Вони можуть бути як з легкої тканини, котра спадатиме, або з цупкішої - тоді такі шорти-шаровари утворюватимуть бочечку .
Але у будь-якому випадку їх незмінною деталлю повинні бути манжети, які гарно виглядатимуть з великими ґудзиками чи вишивкою.
Залишається актуальним одяг у ковбойському стилі - жилети, шкіряні брюки довгі прямі спідниці з купою воланів донизу, блузки з широкими рукавами, бахрома, застібки тощо (колекція "Світське ранчо"). Схожою можна назвати колекцію "Гей, гуцулочко, Карпати". Знову ж таки використання у колекції шкіри та... дикого духу. Але духу Карпат, а не дикого Заходу.
Нетрадиційний підхід до українських мотивів продемонстрували молоді модельєри у двох колекціях - "Богемна вечірка" та " сучасна україночка". Експериментування з поєднанням кольорів блакитного, рожевого, коричневого, з довжиною спідниць призвело до досить оригінальних костюмів, які легко можна одягти й на прогулянки містом. Вигляд буде досить "гламурний", не дивлячись на українські народні мотиви — вільні блузи з широкими, сорочковими рукавами, пишненькі спідниці "рушникових" барв. Та й хто сказав, що українське нині не в моді!
Не обійшлося у цій номінації й без східних мотивів, перенасичення якими, до речі, відчувалося у колекціях pret-a-porte. Але якщо у високій моді переважав вплив японської культури та філософії, то у колекціях фольклорного спрямування панували гарячі татарські та мексиканські пристрасті. Сукні-плащі з лакованої червоно-жовтої шкіри — і ти уже повелителька, перед якою не встоїть жодна фортеця. А ієрогліфи та шапки у вигляді татарських палаців додають справді королівського вигляду вільним духом дівчатам, які, як вогонь, пропалюють душі (колекція "Вогонь"). Зовсім іншою виглядає колекція "Кров моя не текіла, або Мексиканський магнетизм" Юлії Мудрегель. У ній відчувається якась... гірчинка. Пристрасть, жага - ось основний лейтмотив цієї колекції. Тут багато деталей — волани, складки, приталені силуети піджаків.
Схід — справа тонка. І дуже сексуальна...
У колекціях, які були представлені у номінації pret-a-porte, переважали східні мотиви, здебільшого, японські. Кімоно, накидки, туніки, оригінальні шапочки і багато-багато деталей... Так можна охарактеризувати майже усі строї, в яких з'являлися на подіумі моделі. Чорні кімоно з вишитими на них ієрогліфами, малинові спідниці, що виглядають з-під них, шапочки з китицями — це колекція Тетяни Захарків "Ієрогліф". Тут немає зайвих деталей, усе дуже просто, але жіночно і сексуально. Східні мотиви були присутні й у колекції Наталі Квасюк "Витоки цивілізації". її сукні-туніки коричневого кольору з аплікаціями та складками вдало гармонують зі штанами та сорочками бежевого кольору з тонкого жатого шовку.
Поєднання кольорів темних та світлих — зеленого і фіолетового з рожевим, рельєфні шви, складки та волани, накидки використані для створення двох колекцій — "Посівна" та "З нетлінного джерела". Усі деталі додають класичним строям об'єму та пишноти. На фоні усього цього дуже відрізнялася колекція "Ув'язнені в собі" строгими лініями, простими силуетами. Можна сказати, що вона близька до стилю "мілітарі".
Ще одна колекція — "Бела яку я кохаю" Ірини Харко — це знову ж таки звернення до східних мотивів, але радше якихось іранських чи тюркських. Мінімум відкритих частин тіла, мінімум підкреслених форм. Але жінка має бути загадкою, яку варто розгадувати усе життя. Тож і в цьому одязі вона залишається прекрасною, хоч і таємничою.
У царстві фараонів
У номінації "арт" запам'яталася чоловіча колекція "Воїни снігової гори". Чорні чоловіки (усе тіло моделей було обтягнуте чорною сіткою) в сніжно-білих туніках. Корсети, маски, адже головне у цій номінації — втілення власної фантазії. Дуже схожа, але ще цікавіша — колекція "Орігамі" Людмили Марчук, яка отримала гран-прі конкурсу. Тут маски об'ємніші, виразніші, передають дух часу фараонів, втілення "злого" та "доброго". В одязі використане модне "плісе".
Колекція "Сповідь ніжного серця" має столичну прописку, її до Хмельницького привезла юна дизайнера Альона Цимбал. Італійське бароко, вишукані синьйорити та галантні синьйори. Весільна сукня з пишною спідницею, вкритою різнокольоровими маленькими квітами, з довжелезним шлейфом. На зміну їм на подіумі з'являються дівчата у топах та шортах, в летючих накидках та штанах. Це колекція "Свято ельфів" ще однієї гості - Ілони Щітинської з Польщі.
"Маски миру" ... Здавалося, якби не ті хитросплетіння на плечах й головах манекенниць, які робили з них щось схоже на чортів та дикобразів, то й колекція б не відбулася. Бо здивувати чорним чи білим комбінезоном нині мало кого вдасться.
І знову навернення до східної культури. Колекція Олени Гуменчук "Аромати ранку" — це схід сонця, це вранішнє прокидання, коли ще не усі бутони розкрилися. Знову рожеві та вишневі тони, знову прямі прилягаючі спідниці зі складками. І накидки у вигляді бутонів. Справжні квіти, які не встигли ще розкритися під яскравим сонцем.
На осінь пошийте пальто до коліна з численними воланами на відворотах та лацканах, аби можна було створити ілюзію закутаності. І не забувайте, що модне те, у чому ви почуваєтеся зручно та комфортно.
Неля ШПУЛАК