Міністр закликає відроджувати мову

А в Хмельницькому національному університеті не чекали вказівок зверху

Щоб посилити роботу з розвитку української культури, ХНУ не потрібні були спеціальні вказівки. Як тільки проголосили Незалежність і вийшли перші укази про відродження національної мови, кращих традицій українського народу, тут з радістю відгукнулися на заклик. Не зважаючи на те, що вуз два десятки років тому мав статус технологічного, поруч з підготовкою майбутніх фахівців та науково-дослідницькою роботою, у навчальному закладі завжди простеляли зелену дорогу творчості. Знані у місті та за його межами колективи художньої самодіяльності та творчі об'єднання університету: лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів, народний ансамбль танцю "Юність Поділля" та його супутні творчі осередки, театр пісні "Сузір'я", шоу-балети "Мордерн" та "Арт-данс", мистецьке об'єднання "Пектораль", студія художнього слова та інші.

Нещодавній лист Міністра освіти й науки України пана Вакарчука, звернений до ректорів усіх вузів України, в якому йшлося про утвердження державної мови та різноманітних форм роботи щодо цього, не застав працівників та студентів вузу зненацька, а лише підтвердив правильність обраного курсу.

"Впродовж навчального року у нас відбувається дуже багато заходів, спрямованих на розвиток національної культури, мови, — розповідає проректор Хмельницького національного університету, професор Михайло Войнаренко. Ось нещодавно, наприклад, пройшов поетичний вечір до 110-річчя від дня народження Володимира Сосюри — це було вражаюче театралізовано-пісенне дійство. У листопаді студенти не без цікавості взяли участь у вечорі запитань і відповідей — до Дня української писемності та мови, до цієї ж дати був проведений конкурс плакатів у науковій бібліотеці університету та потужний концерт. Щотижня на місцевому телеканалі "Поділля-Центр" можна переглянути програму "Рідна мова", яку веде завідувач кафедри української філології нашого університету Антоніна Грицькова. Наразі йде підготовка до 195-річчя з дня народження Т. Шевченка".

На запитання, чи практикується у вузі така форма роботи як "перехресний" обмін викладачами — з тими регіонами, де традиційно розмовляють російською мовою, Михайло Петрович відповів, що частими гостями університету є, зокрема, опоненти на захисті кандидатських дисертацій зі східних регіонів України. Слухаючи їх виступи, стає зрозуміло, що питання мови дещо надумане — науковці досить добре володіють українською і блискуче захищають нею свої роботи.

Людмила РУДКОВСЬКА