ВАЖКИЙ КРОК - ВИБІР ПРОФЕСІЇ

Одна з найсерйозніших проблем, з якою стикається наша молодь, вибір професії.

Кардинальні зміни в суспільстві, зрозуміло, супроводжуються і змінами традиційних цінностей, ідеалів, взаємовідносин. Вже втрачено минулі зв'язки між професійною освітою і професійною працею. Зникла налагоджена система просвітницько-виховної роботи школи в напрямі трудового виховання учнів. Нині величезна кількість випускників шкіл обирає престижні та популярні професії юриста, економіста, менеджера. І, на жаль, дуже мало з них бачать перспективи реалізувати себе у сфері матеріального виробництва, соціального обслуговування, послуг тощо. Оцей дисбаланс між бажаним та очікуваним, реальними можливостями та перспективами призводить до соціальної дезорієнтації підлітків.

Значна частина випускників шкіл не бачить чіткої життєвої перспективи, переживає почуття незахищеності, невпевненості в собі і своїх силах. Багато з них обирають професії, які не користуються попитом, і тому змушені працювати не за фахом. Тому в умовах розвитку ринку праці, зростання вимог до підготовки сучасного фахівця нагальною є потреба у якісному поліпшенні системи професійної орієнтації молодого покоління.

Обираючи майбутню професію, молодь часто спирається на критерії популярності, престижності, вигідності. Але потрібно пам'ятати, що часто висока оплата вимагає великих інтелектуальних, психічних чи фізичних зусиль. Самі по собі великі гроші та посада не гарантують задоволення роботою та самим собою. Тому визначення мотивації — один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше — доходів). Проте інші важливі чинники, такі, як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.)не

менш важливі. Випускники шкіл, вибираючи професію, орієнтуються не лише на саму професію, але й на рівень освіти, місце навчання, можливості працевлаштування за обраною професією та оплату праці.

Для дослідження механізмів формування професійного самовизначення випускників загальноосвітніх шкіл ми провели анкетування та бесіди. Цільову групу досліджуваних склали 337 абітурієнтів гума-нітарно-педагопчного, економічного факультетів, факультету бізнесу, менеджменту, інженерної механіки, прикладної математики та комп'ютерних технологій, комп'ютерних систем та програмування Хмельницького національного університету.

Результати проведеного анкетування засвідчили, що випускники ЗОШ визначилися з вибором спеціальності ще в першій чверті навчання у випускному класі загальноосвітнього закладу (26,1%) та по закінченні навчання у випускному класі загальноосвітньої школи (32,7%). Ці результати переконливо доводять необхідність проведення профорієнтаційної роботи із старшокласниками загальноосвітніх шкіл ще на початку їх навчання у випускному класі.

Більшість опитаних при виборі форми власності вищого навчального закладу обрали ВНЗ державної форми власності (85%) як найбільш оптимальний варіант, але в той же час розглядають бюджетну і контрактну (49,5%) форми навчання. Цікавим є те, шо більшість опитаних ^50,6%) схильні до вибору найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня — рівня магістра. Ці результати, на нашу думку, не є випадковими, адже сучасна молодь воліє обирати стабільне майбутнє і тому бажає навчатися в державному ВНЗ та отримати найвищий освітньо-кваліфікаційний рівень. Проте для досягнення цієї мети розглядає обидва варіанти навчання — платне (контракт) та безоплатне (бюджет).

Переважна більшість опитаних абітурієнтів (51%) не розглядають навчання на заочному відділенні як оптимальне та прийнятне, адже вважають, що така форма навчання не дає змоги опанувати усі дисципліни більш глибоко і в повному обсязі.

На питання, чи проходили вони спеціальну підготовку, щоб вступити на обрану спеціальність, більшість з опитаних абітурієнтів відповіли, що займалися з репетиторами із ЗНО (54%), але основним чинником при виборі майбутньої спеціальності стали все ж таки рекомендації батьків (49,5%).

Важливим є те, що при виборі спеціальності абітурієнтів найбільше привабила реальна можливість працевлаштування за обраною професією (29,9%) та покликання і здібності до цієї професії (30,2%). Це свідчить про те, що молодь бажає навчатися спеціальності, за якою планує працювати й далі, та має до неї певні здібності. Основним чинником, що ускладнював вибір майбутньої' спеціальності, стала оцінка платіжної платоспроможності майбутніх студентів та їх родин (45,7%).

Отже, у кожній конкретній ситуації діє конкретна людина, яка є індивідуальністю, характеризується своєрідним поєднанням біологічних, психічних і соціальних властивостей. Всі вони впливають на орієнтацію особистості, і їх необхідно враховувати у професійному самовизначенні, у профорієнтаційній роботі цільової групи.

Олег КАДЕНКО, Олена ВАСИЛЕНКО, кафедра практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету.