НЕ ВИЖИВАТИ, А РОЗВИВАТИСЯ

Минулого тижня в Києві відбулася значна подія. Більше сотні вчених і практиків-освітян зібралися на міжнародну науково-практичну конференцію Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України". Учасники заходу показали, що, попри непрості часи, вони можуть запропонувати новітні підходи для розвитку галузі.

Конференція такого калібру і тематики в Україні проводилася вперше. Випадково чи ні, її відкриття збіглося з річницею вступу професора Івана Грищенка на посаду ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД). За рік він виконав чималу роботу, результати якої очевидні: у закладі замахнулися на проведення конференції зі статусом міжнародної.

Зацікавленість у зібрані виявили вчені з В'єтнаму — делегація в складі 13 фахівців на чолі з професором Нго Дай Кіанг, а також професор Хендрік Досс з університету прикладних наук міста Майнц (Німеччина), професор, бізнесмен, меценат Херш Чадха (Об'єднані Арабські Емірати), група вчених з Академії наук Словацької республіки, з Росії.

Цікаво, чи не всі представники закордонних делегацій, за винятком в”єтнамців, — вихідці з України. До речі, й учені з В'єтнаму свого часу навчалися в Київському інституті технологій і дизайну.

Значущості конференції додала участь представників МОН-молодьспорту і народних депутатів: виконуючого обов'язки Голови парламентського Комітету з питань науки і освіти народного депутата України Максима Луцького і члена Комітету Сергія Баранова-Мохорта.

У вступному слові від членів президії Баранов-Мохорт зазначив, що, оскільки конференцію готували два десятки фахівців — кандидатів і докторів наук, її рівень дуже високий. З огляду на те, що форум такого рівня проводиться вперше, на його організацію витрачено чимало зусиль, — сказав депутат. — Це запорука того, що свого часу ми проведемо другу, третю і більше конференцій такого масштабу. Головне, щоб інновації не лише розробляли, а й впроваджували — їх реалізація є завжди важчою, ніж розробки, бо пов'язана з пошуком фінансів і бюрократичними перешкодами".

На всіх чотирьох секціях конференції було що послухати: провідні фахівці пропонували свої доробки. У доповіді йшлося про недоліки сучасної системи вищої освіти. Наприклад, вона стала надто доступною, і це впливає на рівень випускників, відсутній зв'язок між освітою, наукою і виробництвом тощо.

Але здебільшого пропонувався досвід інших країн або дієві підходи до інноваційного розвитку галузі. Скажімо, у доповіді професора Миколи Денисенка (секція Економічна політика держави щодо забезпечення доступу до якісної вищої освіти") було розглянуто досвід успішної інноваційної діяльності провідних університетів світу.

Ректор Хмельницького національного університету професор Микола Скиба у доповіді виклав результати впровадження нових комп'ютерних технологій для підвищення рівня інформатизації освітньої і управлінської діяльності ВНЗ. А професор КНУТД Алла Гречан розкрила складові професійної компетентності майбутнього фахівця за напрямом підготовки Облік і аудит".

Як підсумок, конференція пішла назустріч побажанням представників МОНмолодь-спорту надіслати їм пропозиції і рекомендації. Профільне міністерство опрацює і врахує їх при реалізації державної освітньої політики.

І, нарешті, ще одне. Серед учасників конференції було чимало молодих учених. Цей відрадний факт свідчить, що молодь нарешті повертається до науки, що в нашій країні праця науковця стає необхідною і престижною.