ХНУ і НАТО дбають про солдата
Не лише військові знайомі з терміном поств'єтнамський синдром" (так американські психологи у 60-х роках назвали складність переходу з воєнного у цивільне життя ветеранів в'єтнамської війни). Людям, що звикли до зброї, непросто навчитися жити поза армією. Нам це знайомо на прикладі покоління афганців та тих, хто воював у гарячих точках.
Багато з них, покинутих напризволяще, шукали розради на дні стакана, призвичаювалися до наркотиків. Та й звичайним офіцерам, не учасникам бойових дій, які залишилися поза армією, важко переходити в стан цивільних. За статистикою, лише чверть громадян, звільнених з військової служби, не мають труднощів з працевлаштуванням. У решти виникають проблеми. Ситуацію ускладнює й те, що через оборонну й пенсійну реформи, нас щороку очікує чимале скорочення військовослужбовців. А нинішній ринок праці не в змозі задовольнити всіх. Тому багато стають безробітними, при цьому страждають і традиційно небагаті офіцерські сім'ї.Втім, саме у нас, у м. Хмельницькому, є позитивні зрушення. Ось уже шість років у рамках проекту Трастового фонду НАТО Партнерство заради миру" на базі Хмельницького національного університету (ХНУ) діє центр підготовки та соціальної адаптації військовослужбовців. А взагалі цьому унікальному досвіду вже п'ятнадцять років. До 2006 року, коли до справи підключилися натівці", фінансовим донором була Великобританія.
Мета програми — через формування сучасного мислення, шляхом навчання та інформаційних послуг допомогти колишнім офіцерам знайти своє місце у теперішньому житті, а також роботу.
За ці роки у центрі перепідготовки набули нових професій понад дві тисячі офіцерів. Нещодавно ще 51 випускник отримав державні сертифікати і свідоцтва з різних сучасних спеціальностей. Серед них — колишні льотчики, десантники, артилеристи... Від лейтенанта — до полковника. У групі випускників приємно здивувала наявність жінок-кон- трактників.
Привітати їх всіх приїхали представники НАТО — помічник аташе Королівства Нідерланди з питань оборони Джон Пок, військовий аташе Данії підполковник Ове Бак Хансен, а також менеджер програми НАТО — Україна з перепідготовки військовослужбовців Крістофер Штаудт. Останній відмітив, що це один із найважливіших проектів альянсу у нашій країні. Багато у чому це сталося завдяки дружній роботі всієї команди, зокрема ректора Хмельницького національного університету професора Миколи Скиби, проректора і водночас директора центру перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців Михайла Войнаренка та викладачів університету.
Звичайно, не обійшлося і без допомоги місцевої влади. Секретар міської ради Валерій Лесков, до речі, — колишній афганець", який був присутній на церемонії, відмітив, що дисциплінованість, організаційні здібності і вміння приймати правильні рішення, що притаманне офіцерам, знадобляться і у всіх сферах нашого життя. Вже багато колишніх" працевлаштувалися в органах місцевого самоврядування, ЖКГ та інших важливих для життя міста структурах.
Із побажаннями на краще життя до випускників звернувся начальник відділу зв'язків з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату Хмельницької облдержадміністрації Леонід Бачинський:
— Ми віримо, що сьогоднішні випускники здобуті знання будуть застосовувати у виробництві, сервісі, підприємництві та інших сферах діяльності. Неоціненний досвід і вміння служити Батьківщині — це те, що нам так необхідно.
Щоб зорієнтувати бажаючих і надати допомогу у працевлаштуванні в фойє ХНУ відкрився Ярмарок вакансій-2011". У ньому взяли участь близько двадцяти підприємств Хмельниччини, які запропонували понад 80 робочих місць. З пропозиціями ознайомилися не тільки офіцери-випускники, а й студенти, батьки абітурієнтів, всі зацікавлені.
А поки володарі нових сертифікатів шукають роботу, центр перепідготовки планує новии, вже 25-и за ліком, етап навчання. Вже приймаються заяви, йде кваліфікаційний відбір та відбираються напрями профорієнтації.— Щоправда, — дещо сумно зауважив на закінчення аташе Королівства Данія Ове Бак Хансен, — наші подальші перспективи далеко не такі райдужні, як хотілося б. Ми нещодавно повернулися із штаб-квартири НАТО, що у Брюсселі, і привезли невеселі звістки. У зв'язку з кризою військовий блок скорочує фінансування багатьох проектів. Проте ми очікуємо більш відповідального ставлення українського уряду до даної проблеми. Адже поки що у державному бюджеті недостатньо закладено коштів на соціальну адаптацію військовослужбовців. Це шкодить престижності військової служби та суспільству в цілому.
І справді, суспільство — це ми. Мабуть, у кожного з нас є друзі, сусіди, однокласники, родичі, які з тих чи інших причин поклали у шафи свої військові квитки. Згадаймо, де вони працюють тепер? Здебільшого в охороні або на ринку. За таких умов непросто зберегти офіцерську гідність тим, хто вів за собою роти і батальйони. Хто не розучився говорити честь маю". Борг Вітчизні вони віддали. Коли ж вона їм його поверне?
Галина ПАКУЛЬКО.