ЗІГНУТИ ХОЛОД У ДУГУ

Якась дивна в нас країна. Скільки ніби й розумних державних мужів змінилося за двадцять років незалежності на владному Олімпі, а ніяк не розберуться із пріоритетами в енергетичній галузі. До прикладу, торік ми спожили орієнтовно 60 мільярдів кубометрів газу, причому лише третину—власного виробництва. До Росії відправили" за це близько десятка мільярдів доларів. З іншого боку — маємо шалену кількість зайвої електрики. Значна, дуже значна частина енергоблоків теплових станцій простоює, бо немає збуту. Та що казати, якщо приблизно із тією ж самою встановленою потужністю у 1990 році ми виробили 295 мільярдів кіловат-годин електроенергії, а торік — менше 200 мільярдів. Тобто резервів досить. Більше того, країна ледь не задурно змушена експортувати електрику. А ми все тягнемо та тягнемо газогони, проводимо газове опалення, все більше прив'язуючись до Імпорту палива північним сусідом. Наче якесь невловиме газове лобі тримає країну у міцному кулаці (так і до всесвітньої масонської змови можна договоритися). А, може, і тримає.

Але чому, скажімо, хоча б Хмельниччині не звернути максимальну увагу на електроопалення₄ не зробити його дійсно пріоритетним? Бо область схожа на ту господиню, яка, маючи у господарстві курочок та свиней, все намагається готувати баранину. На Поділлі для масового запровадження електроопалення є усі передумови. По-перше — завдяки використанню нічного тарифу воно дешевше, ніж газове! По-друге — в нас працює атомна станція. По-третє, окрім вже діючих систем електроопалення, науковці Хмельницького національного університету розробили більш досконалу систему — електродну і створили її дослідні зразки.

Хмельницький національний університет за останні роки дійсно став потужним науковим центром. Адже університет лише тоді можна вважати справді університетом, коли його випускники починають отримувати наукові ступені. Нині маємо вже 14 докторів наук, які студіювали у ХНУ, понад 70 кандидатів наук, — розповів проректор з наукової роботи Георгій Параска. — І який вищий навчальний заклад без наукової роботи? В університеті багато освічених, амбітних, у хорошому розумінні цього слова, фахівців, які прагнуть реалізовувати свої знання, займатися науковими розробками". За останні роки, згідно з рейтинговими показниками профільного міністерства, ХНУ упевнено входить до чільної десятки класичних вузів країни. Значною мірою за рахунок розв'язання комплексних задач у сфері наукового, технологічного та інноваційного розвитку нашої держави. Науковці вишу працюють у 25 інноваційних напрямках. Це і розробка екологічно чистих технологій для переробки відходів легкої промисловості, і підвищення працездатності різальних інструментів, неруйнівний контроль технічного стану деталей... Словом, багато напрямків.

Енергозбереження — один з них. Наочний приклад — встановлення власної котельні, інші заходи, які дозволяють вишу економити близько 600 тисяч гривень на рік. У ХНУ ще 2002 року створено Регіональний інформаційно-інноваційний центр з енергозбереження. Виділено приміщення, необхідне устаткування, підібрані кадри, що пройшли підготовку у відповідному центрі при Державному технічному університеті Львівська політехніка". Хмельницький центр тричі отримував свідоцтва Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Останнє свідоцтво дало право на проведення енергообстежень та енергоаудиту об'єктів усіх форм власності, у тому числі бюджетних установ. Бо, не секрет, ресурси в нас використовуються вкрай нераціонально (газове опалення лише один з прикладів).

Не залишаються без уваги науковців перспективи розвитку сонячної та вітроенергетики. Але нині, враховуючи енергетичний потенціал області, вістря робіт у цій сфері спрямоване на електроопалення. За нинішніх цін на енергоносії, — продовжив Георгій Параска, — використовуючи переваги нічного тарифу, електроопалення значно дешевше газового. Більше того, впроваджуючи ці системи, ми можемо вирішити ще одну проблему: використання надлишку енергії, що продукується у нічні години атомною станцією. Тобто — це комплексний підхід". У Пропозиціях Хмельницького національного університету щодо впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, а також технологій, що передбачають використання альтернативних джерел енергії" прорахована вартість тепла в залежності від виду палива. Як приклад, газове опалення для юридичних осіб обходиться у 42 копійки за кіловат теплоенергії, а за допомогою розробленого науковцями університету електродного котла у... 22 копійки! Для фізичних же осіб за тритарифного обліку (використання нічного тарифу) тепло коштуватиме лише 7 копійок. Порівняймо із газовим котлом — 23 копійки для тих, хто споживає до 12 тисяч кубометрів газу на рік, та 28 копійок (понад 12 тисяч кубів).

Проректор наголосив, що не хотів би критикувати інші діючі системи електроопалення, лише зазначив, що коефіцієнт корисної дії системи, розробленої в університеті, становить 98 відсотків. Електродний котел Хмельницьких фахівців працює за рахунок пропускання струму через теплоносій (воду). Фактично гріє рідину електрична дуга. Таким чином енергія передається безпосередньо, без проміжного елемента ТЕН (термоелектричний нагрівач), як у абсолютної більшості діючих на ринку систем. Більше того, іонізаційна камера, де відбувається процес, невеликого розміру, тому відбувається стрімке розігрівання теплоносія і, як наслідок, підвищення тиску. Таким чином електронагрівач є одночасно і нагрівальним приладом, і циркуляційним насосом, що дозволяє споживачеві значно зекономити. Ефективність пристрою вже перевірена на дослідних зразках, а новизна захищена низкою патентів. Економічні розрахунки проекту проводились на кафедрі менеджменту університету, а технічні — на кафедрі машин і апаратів. Безпосередньо ж роботи з виготовлення дослідних зразків електродних котлів здійснювали в лабораторії з енергозбереження, де працюють доценти Віталій Любчик та Сергій Горященко, та лаборанти. За оцінкою Віталія Любчика, їх розробка за економічною ефективністю на третину перевищує інші діючі на ринку аналоги.

А от чи запрацює подільська розробка на нашій же землі? Передусім усе залежить від фінансування. Наразі проект вивчається в Державному агентстві з питань науки, інформації та інформатизації. Є великі шанси, що йому дадуть добро" та відкриють фінансування на державному рівні. Але чи треба обов'язково чекати милості від Києва? В області немає власного ресурсу? Якщо це дійсно вигідніше за інші варіанти. Якщо науковий супровід надається ХНУ. Якщо, за словами Георгія Параски, проект підтримують і голова облдержадміністрації Василь Ядуха, і очільник ВАТ ЕК Хмельницькобленерго" Олександр Шпак. Якщо виготовляти електродні котли готові і на Красилівському агрегатному заводі, і на заводі Темп" у Хмельницькому. Що ще треба для майбутнього широкого впровадження?