Ольга Заярнюк : Пенсію треба заробити
Хто отримує найбільше? Звісно, ті, хто собі і призначає пенсії, хто на свої потреби на цей рік нарахував собі майже мільярд гривень, - народні депутати
Чи потрібні зміни у пенсійній системі? Абсолютна більшість, мабуть, скаже, що так, зважаючи хоча б на факт кричущої несправедливості при нарахуванні виплат. Можна проробити і 30, і 40 років, а мати на старість менше 1000 гривень на місяць — таких у області три чверті. І як люди, що, до прикладу, усе життя не розгиналися у полі, можуть спокійно дивитися на окремих діячів", в яких пенсія перевищує десять тисяч гривень? А таких в Україні тисячі. І на Хмельниччині їх не бракує. На засіданні координаційної ради з питань розвитку підприємництва при облдержадміністрації начальник головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Ольга Заярнюк оприлюднила дані про заслужених" пенсіонерів Поділля. Хто отримує найбільше? Звісно, ті, хто собі і призначає пенсії, хто на свої потреби на цей рік нарахував собі майже мільярд гривень, - народні депутати. Майстри тиснути кнопку у парламенті, що вже на заслуженому відпочинку від виснажливої праці, отримують на старість у середньому 15,758 тисяч/ гривень щомісяця. У трійці лідерів за розміром пенсії також захисники... ні, не Вітчизни, а гривні. Банкіри з НБУ мають 4,983 гривні. Крім цих двох категорій, до п'ятірки найліпших" пенсіонерів потрапили також категорії людей, які, за звичним уявленням громадян, під час роботи й так встигли достатньо наповнити свої гаманці різноманітним штибом: митники, прокурорські та судейські. Відповідно, на спокійну старість вони мають 4,609 тисячі, 5,089 та 7,314 тисячі гривень в середньому пенсійного забезпечення щомісяця. Хто вважає, що це справедливо? Чому не воїни? Чорнобильці? Врешті-решт люди, які справді важко працювали у полях та шахтах? Чому папероносці та кнопконатискачі мають такі гроші?
НЕ МАЄШ СТАЖУ - НЕ ОТРИМАЄШ ПЕНСІЮ
Засідання в адміністрації не було цілком присвячене пенсійним проблемам, але виступ та відповіді на запитання очільника управління Пенсійного фонду зайняли його левову частку — надто актуальною та цікавою інформацією поділилася вона. Ключовою фразою можна вважати: пенсію не матимуть ті, хто не робив внески та не має пенсійного стажу. Не ма-ти-муть! Якщо не відраховував гроші до Пенсійного фонду, то хоч 60 тобі виповнилося, хоч 70, до ПФ іти — зась. Це наші з вами страхові внески. Як можна їх збирати, а потім віддавати тим, хто не відраховував?" - цілком логічно запитала Ольга Заярнюк. Справді, чому давати гроші тим, хто не скидався"? Чому селяни, вчителі, лікарі зі своєї мізерної зарплатні справно роблять внески до ПФ, а різноманітні бізнесмени — ні? Начальник управління навела цифри: ті, хто працював на єдиному податку у 2004-2010 роках, відрахували до Фонду лише 7,1 тисячі гривень. За ці сім років — отримали чотири роки стажу. А хто на фіксовану… 840 гривень, тому мають… менше року. І тепер базарникам варто задуматися, як бути. Без 15 років стажу грошей на старість не матимуть. Також над цим треба замислитися тим, хто раніше легально не працював у різноманітних установах або наповнював Пенсійні фонди різноманітних Італій та Португалій, не роблячи відрахування у рідній державі. Хоча для базарників з цього року ситуація стабілізується, бо відповідно до прийнятого влітку 2010 року закону про збір та облік єдиного соціального внеску нині вони мають сплачувати внесок до ПФ на мінімальному рівні. І, що цікаво, від цього їх платежі до державного гаманця не зросли.Ольга Заярнюк навела простий розрахунок. Торік працівники ринків сплачували 200 гривень податку та 220 гривень ринкового збору (загалом 420 гривень, при цьому єдиного соціального внеску взагалі не було). Нині ж базарники платять 86 гривень податку та 326,53 гривні соцвнеску (разом 412,53 гривні, а ринковий збір відмінено). Тобто держава почала брати з торговців менше, при цьому і наповнює ПФ, і обіцяє соціальний захист на старість. Чому тоді прості підприємці сплачують більше? А це вже запитання до наших власників ринків. Скажімо, розповіла працівниця ринку Поділля-2", з нового року вона сплачує за міфічне обслуговування торгового місця". Не було раніше такого платежу, стверджує вона, а нині віддай аж 143,75 гривні на місяць. За що? За охорону та за світло ж платиться окремо. Яке обслуговування? Чому так багато? Мабуть, це питання доведеться знову переадресувати до Антимонопольного комітету. Він вже аналізує плату на одному з ринків, про який йшлося у матеріалі Поки підприємці радяться..." (див. ПВ" від 24 березня №№ 44-45). До речі, це цікавить і Ольгу Заярнюк: Чому ми платимо на ринку так багато? За що? Чим це врегульовано? Чому підприємці не торгуються?" — цілком слушно спитала вона. Принаймні відрахування до Пенсійного фонду встановлені Законом України, а чим керується директорат наших базарів? Збираючи такі кошти, чому на ринках такі жахливі умови праці? Чому на них тами стан, який викликає сором за рідне місто? Може, справді їх треба повернути до комунальної власності. Бо, як повідомив один базарник, раніше він платив сумарно приватному власнику ринку Бартер-Сервіс" 400 гривень, а після переходу на комунринок Ранковий" -250 гривень. Якщо директорат збирає шалені гроші, не дбаючи про працівників, то чи не варто не продовжувати договори оренди?Нехай місто управляє базарами. Принаймні товстий грошовий струмок йтиме до скарбниці Хмельницького, а не до чийогось жадібного гаманця.
БАЗАРНИКИ НАПОВНЮЮТЬ ПФ
Отже, нині підприємці повинні сплачувати обов'язковий внесок від мінімального рівня зарплатні -941 гривня (33,2 відсотка до ПФ та 1,5 відсотка до Фонду соціального страхування на випадок безробіття). Є ще добровільні внески до ФСС від нещасного випадку на виробництві — 1,51 відсотка та ФСС з тимчасової втрати працездатності - 1,9 відсотка. Це відразу змінило структуру наповнення Фонду. Раніше на утримання одного пенсіонера скидалося" 70 підприємців, нині — 2,2 бізнесмена. Хоча для селян цей коефіцієнт становить двоє людей на одного непрацюючого. Якщо казати про робітників та працівників бюджетної сфери: для одного пенсіонера працюють 1,2 людини. В ідеалі ж має бути зовсім не так. Аби люди мали гроші на гідну старість, відраховувати гроші має значно більша кількість людей. Для прикладу, Ольга Заярнюк згадала Естонію, населення якої приблизно дорівнює кількості жителів Хмельниччини. У цій державі відрахування до ПФ роблять 660 тисяч чоловік, в нас приблизно удвічі менше. У своїй звітності ми не бачимо 237 тисяч подолян, — наголосила начальник управління. — За кордоном вони, чи у тіні, невідомо". От і маємо, що в окремих районах кількість працюючих значно менша за число літніх людей. Якщо у Нетішині, Хмельницькому та Кам'янці-Подільському на 100 пенсіонерів припадає 192, 172 та 117 працівників відповідно, то в окремих районах співвідношення значно гірше. Скажімо, у Новоушицькому районі сотню літніх людей має утримувати... 38 чоловік, у Віньковецькому — 40, у Городоцькому - 42. Звісно, що за таких умов у Пенсійному фонді постійно є диспропорція між надходженнями та виплатами. Так, на цей рік необхідно близько 6 мільярдів гривень на виплату пенсій подолянам, а щомісяця збирається трохи менше 200 мільйонів. То хіба можна вести мову про нормальний розмір виплат? От і маємо, що з 428,5 тисячі наших пенсіонерів 110,2 тисячі отримують на руки менше 800 гривень, ще 208,6 тисячі — від 800 до 1000 гривень.Чутки про стрімке скорочення кількості підприємців після запровадження Податкового кодексу також виявилися дещо перебільшеними. Принаймні, за даними Ольги Заярнюк, дійсно, торік на обліку було 54,1 тисячі фізичних осіб-підприємців, а нині 48,7 тисячі. Закрили бізнес 3,4 тисячі підприємців, зареєструвалися 2,3 тисячі. Крім того, 5,3 тисячі просто перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (зворотний процес — тисяча осіб). Тобто скорочення чисельності відбулося передусім за рахунок перереєстрації. Крім того, у першому півріччі 2010 року ці 54,1 тисячі спрощенців дали ПФ аж... 1,4 відсотка від отриманих фондом коштів, а у перші два місяці поточного року 48,7 тисячі — 8,7 відсотка. Пані Заярнюк сподівається, що із часом їх частка зросте до 10 відсотків.
Що цікаво, підприємці, присутні на зустрічі, особливо і не сперечалися із необхідністю реформ у пенсійній системі (зрозуміло, виникали питання щодо соцвнеску, який сплачують самі пенсіонери-підприємці, та нездійснення доплат дітям війни). Але вони чітко вказали на пріоритет у реформах. Нині до ПФ роботодавець сплачує 33,2 відсотка від фонду зарплатні, а сам робітник — 2 відсотки. Вони рекомендували змінити пропорцію. Справді, якщо відрахування підприємства зменшити з третини хоча б до п'ятої частини фонду зарплатні, то дехто з бізнесменів вийшов би з тіні. Що характерно, для легальних установ та їх робітників нічого не зміниться: ні зарплатня, ні витрати. Ольга Заярнюк також вважає це логічним кроком: в багатьох країнах світу роботодавець - працівник платять 50 на 50. До прикладу, у Польщі 10 відсотків компанія, 10 відсотків робітник. Серед недоліків нинішньої пенсійної системи вона також назвала різноманітність законодавчої бази": 27 законів регулюють нарахування пенсій. От і виникають депутатські, банкірські, прокурорські гроші. Треба створити один базовий закон, який обмежить максимальну пенсію прив'язкою до мінімальної. Крім того, недолуге законодавство призводить до того, що вкрай важливим є рік виходу на пенсію. Ольга Заярнюк навела приклад, що за інших однакових умов пенсія у 2008 році призначалася на рівні 676,68 гривні, у 2009-му - 889,12 гривні, 2010-му -932,3 гривні, у 2011-му - 1119,95 гривні. Так що, як видно, йти на пенсію зарано не варто. Очільниця фонду навіть: напівжартома зазначила, що на пенсію треба спішити, коли вона буде гідна".
БІЗНЕС І НАУКА
На засіданні також виступив проректор Хмельницького національного університету Олег Шинкарук, який розповів про можливі форми співпраці науки та бізнесу. Скажімо, нині виробництвам важко утримувати конструкторські бюро — фахівці та лабораторії університету до їх послуг. На платній та безоплатній основі у ХНУ можуть займатися менеджментом, аудитом і маркетингом для підприємців. Більше того, студенти здатні працювати над дипломними роботами за темами, які цікавлять бізнес; в університеті спроможні проводити наукові обґрунтування проектів. Виробничники можуть запрошувати випускників для проходження практики на їх підприємствах, а також брати участь у засіданнях державних екзаменаційних комісій. Олег Шинкарук навів приклад: фахівці держпідприємства Новатор" оцінювали знання студентів, перебуваючи членами комісій, а після цього узяли на роботу п'ять випускників вишу. Також проректор зазначив, що університет цікавить проходження практики його студентами на виробництвах, одночасно ж директори матимуть можливість оцінити професійну придатність потенційного робітника. Часто наші послуги не гірші, ніж у столиці, — підкреслив він. — Скажімо, на кафедрі машинознавства працює вісім докторів наук, а у столичних вузах нерідко лекції читають звичайні аспіранти".
Присутніх зацікавила можливість створення кластерної системи, наприклад, у легкій промисловості, поєднання зусиль виробничників і науковців. Проректор ХНУ Михайло Войнаренко нагадав, що перший кластер в Україні було створено саме на Хмельниччині ще у 1998 році, але із часом інші регіони пішли вперед у цьому питанні, а в нас чогось не пішло". Вирішили повернутися до цього починання, тим паче, як йшлося на засіданні, фермери теж не проти об'єднатися у кластер — надто дошкуляють їм трейдери - без об'єднання не обійтися.Звісно, бізнесу потрібно єднатися та працювати. І, мабуть, не такі в нас вже й погані умови, особливо на тлі окремих сусідів. Як зазначив ведучий засідання заступник голови облдержадміністрації Леонід Гураль, він останнім часом часто спілкується із росіянами, вони порівнюють умови ведення справ у двох країнах. Що кажуть з цього приводу? Леонід Гураль процитував: Рєбята, ми поєдєм к вам бізнесом заніматься".
Костянтин Зварич