Публікації до 75-річчя від дня народження
КУЗЬМЕНКО АНАТОЛІЯ ГРИГОРОВИЧА,
д.т.н., проф., головного редактора журнала "Проблеми трибології"

КОРОТКИЙ НАРИС НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Після закінчення інституту 12 років працював на Брянському машинобудівному заводі як інже-нер-конструктор, дослідник. За цей час закінчив аспірантуру за заочною формою навчання і в 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Дослідження контактної міцності і напруженого стану полімерних втулок підшипників ковзання розсувних колісних пар рухомого складу залізниць" за науковою спеціальністю 05.161 "Машинознавство і деталі машин".

Після захисту дисертації почав працювати в Брянському інституті транспортного машинобудування на кафедрі динаміки і міцності машин і деталей машин. Протягом 17 років працював на цій кафедрі, брав активну участь у становленні спеціальності "Динаміка та міцність машин". Викладав різні курси дисциплін, зокрема теорію пружності, теорію пластичності і повзучості, стійкість елементів конструкцій, математичне моделювання, чисельні методи, експериментальні методи, механіку руйнування тощо, що дало можливість добре засвоїти методи механіки твердого і деформованого тіла.

Під час роботи на кафедрі виконав експериментальні та теоретичні дослідження за темою "Наукові основи розрахунково-експериментальних методів оцінки напруженого стану і довговічності циліндричних опор ковзання". В 1986 році в Інституті машинознавства АН СССР імені А.Н. Благонравова захистив докторську дисертацію за двома науковими спеціальностями: "Динаміка, міцність машин, приладів і апаратури" (01.02.06), "Тертя та зношування в машинах" (05.02.04); опоненти д.ф.-м.н. В.М. Александров, д.т.н. Ю.Н. Дроздов, д.т.н. Н.А. Буше. Звання професора кафедри динаміки і міцності машин отримав у 1989 році.

В 1989 році був запрошений у Хмельницький технологічний інститут побутовою обслуговування (сьогодні Хмельницький національний університет) на посаду завідувача кафедри для впровадження нової спеціальності "Тертя і зношування в машинах", на той час єдиної в Україні. Спеціальність відкрили в 1991 році. В подальшому, після реформи вищої школи в Україні, спеціальність була сформована на основі кваліфікаційного рівня бакалавр "Зварювання" і почала називатися "Технологія і обладнання відновлення та підвищення зносостійкості деталей машин і конструкцій".

За 15 років становлення та розвитку спеціальності на кафедрі зносостійкості та надійності машин здійснено десять випусків, загальною кількістю більше 300 спеціалістів.

Готуючи студентів цієї спеціальності, викладав різні курси дисциплін, в тому числі: трибо-техніку та основи надійності, автоматичне керування зварюванням, проблеми трибології автомомбіля, напруження зварювальних конструкцій, надійність машин, основи наукових досліджень. З більшості дисциплін видані методичні та навчальні посібники.

Після захисту докторської дисертації наукова робота продовжувалась у напряму створення моделей і методів розв'язку задач контактної механіки і їх практичного використання.

• просторового контактного середовища;

• встановленого і невстановленого зношування з методикою експериментального визначення їх
  параметрів;

• статистичні, масштабного фактора при втомі та зношуванні;

• ізохронні, накопичення втомного пошкодження і зношування;

- математичної теорії сенситивів з оцінкою точності визначення параметрів моделей.
Найважливішими науковими результатами, отриманих при вивченні проблем контактної меха
ніки є:

• метод еквівалентної піддатливості з узагальненням його в метод алгебраїчних рівнянь роз
  возку контактних задач;

• варіаційно-експериментальний метод з його окремим видом - методом експериментально-
  теоретичної рівноваги;

• метод розв'язку задач для квазигерцівського контакту зі зношуванням;

• метод кінцевих елементів для розв'язку контактних задач з використанням механіки контакт
  ного середовища;

• система методів розв'язку зворотних контактних задач як основа для методів випробувань на
  зношування зразків зі змінною площадкою;

Журнал, безумовно, сприяє захисту багатьох кандидатських і докторських дисертацій працівниками ХНУ та інших вищих навчальних закладів, вирішенню проблеми підготовки кваліфікованих кадрів з тертя та зношування в Україні.