Микола Скиба: раціональна витрата ресурсів і захист довкілля – пріоритет національної економіки

   

   Ректора Хмельницького національного університету, доктора технічних наук, професора Миколу Скибу висунуто на здобуття Державної премії України 2012 року в галуз науки і техніки.

   Сьогодні найбільш інтенсивно розвиваються сектори економіки, пов'язані з виробництвом товарів споживання зокрема, легкої промисловості. Відновлення потужностей вітчизняної легкої промисловості, її незалежність від тиску товарів з Китаю, Туреччини Білорусі пов'язане, в першу чергу, з забезпеченням галуз матеріальними ресурсами. Але сьогодні це питання залишається невирішеним як через відсутність в Україні мінеральних сировинних джерел, так і через занепад хімічної промисловості.
   Одним з ефективних напрямів розв'язання цієї проблеми може стати інтенсивне впровадження технологій переробки полімерних відходів, як джерела вторинної сировини для легкої промисловості.
   Про особливості і практичне використання відходів з полімерного матеріалу, як вторинної сировини для легкої промисловості, і розповідає для читачів "Подільських вістей" Микола СКИБА.
   — Миколо Єгоровичу, в світі останні 20-25 років інтенсивно розвиваються різноманітні технології утилізації полімерних відходів. Скажіть, будь ласка, в чому полягає особливість технологій, запропонованих університетською лабораторією ?
   — Так, у світі нині існує величезна кількість технологій переробки полімерних відходів. Але всі вони передбачають, у більшості випадків, лише зменшення обсягів відходів. Здійснені нами дослідження дозволяють поєднати як матеріальне, так і сировинне забезпечення легкої промисловості завдяки розробці і удосконаленню технологій рециклінгу полімерних відходів, спрямованих на створення нових матеріалів. Це дає можливість сировинно забезпечити галузь і відновити загалом легку промисловість України.
   — Що на даний момент вже досліджено і розроблено у вашій лабораторії і завдяки чому?
   — Мета нашого дослідження — розробка і впровадження технологій рециклінгу полімерних відходів у матеріали для легкої промисловості, що дозволяє вирішити питання матеріального забезпечення галузі, підвищити ефективність виробничих технологій для легкої і текстильної промисловості, заощадити первинну сировину та енергію.
   Вченими нашої лабораторії розроблені технології рециклінгу відходів термопластичних матеріалів: полівінілхлориду (ПВХ), виявлено критерії оцінки ефективності технологій рециклінгу полімерних відходів.
   Нам вдалося отримати на основі вторинної сировини такі композиційні матеріали: клеї-розплави етикетування, пакування, виготовлення гофрокартону, взуття, дублюючих матеріалів швейних виробів; зв'язуючі компоненти при виготовленні шліхтуючих матеріалів, формуючих мас пастоподібного і твердого ракетного палива; поліуретанові композиційні матеріали як атмосферостійкі, захисні покриття, фарби для розмітки автошляхів, пінявих теплоізоляційних засобів; модифікуючі структуроутворюючі добавки для багаторазової переробки відходів поліетилену (виготовлення деталей взуття, пакувальні плівкові матеріали, ізолювання дротів).
   — У чому полягає новизна отриманих результатів?
   — Якщо не вдаватися в деталі, то вперше був розроблений сировинно-зберігаючий рециклінг відходів ПЕТФ з отриманням нафтопродуктів як вторинної сировини для клеїв-розплавів для взуттєвої промисловості, пакувальної і етикетувальної галузей; поліуретанових захисних, декоративних покриттів штучних шкір, фарб; шліхтуючих препаратів текстильних матеріалів; плівкових, які дублюють та стабілізують форму покриттів деталей одягу та взуття.
   Крім того, встановлено закономірності зміни поведінки біотест-об'єктів під дією водних витяжок із взуттєвих матеріалів, що дає можливість визначити ступінь токсичності розроблених матеріалів із вторинної сировини для потреб легкої промисловості, а також здійснити кількісну оцінку екологічної безпеки технологій виготовлення взуття різного асортименту з використанням розроблених матеріалів.
   — А яка практична цінність університетських розробок?
   — Авторським колективом під моїм керівництвом була створена технологічна лінія утилізації полімерних відходів з подальшою переробкою їх в товарну продукцію, а саме — клеї-розплави для взуттєвої, швейної та пакувальної промисловості.
   Економічний ефект використання розроблених клеїв-розплавів при виготовленні взуття становить 3,76 гривні на одну пару взуття, а при виготовленні пакувальної тари з гофрокартону — 1,5 мільйона гривень на рік.
   Економічний ефект від впровадження деталей взуття на основі відходів поліетилену становить півмільйона гривень на 50 тисяч пар спеціального взуття.
   Економічний ефект використання фарб для розмітки дорожнього покриття сягає 57 гривень на кілометр шляху.
   За результатами досліджень опубліковано понад 47 статей у фахових і міжнародних журналах та три монографії, отримано більше 20 патентів на винаходи та корисні зразки. Захищено дві докторські та п'ять кандидатських дисертацій.
   Отримані авторським колективом результати з технології утилізації полімерних відходів дозволяють раціонально та економно витрачати матеріальні та енергетичні ресурси, а також захищати навколишнє середовище від забруднення, що відповідає пріоритетним напрямам розвитку економіки України.
   — Чи бере участь у дослідженнях молоде покоління: студенти, магістранти? — Звичайно, ми залучаємо молодь до лабораторних розробок. До речі, наші студенти та магістранти щороку отримують перемогу в обласному конкурсі науково-дослідних робіт.
   А нещодавно молода дослідниця нашої лабораторії після перемоги в обласному конкурсі стала дипломантом II ступеня всеукраїнського конкурсу "Intel-Еко Україна-2012", що дозволило їй взяти участь у міжнародному конкурсі "Олімпіада геніїв" в місті Освего, штат Нью-Йорк (США), де вона посіла III місце.
   — Дякую за конструктивну розмову, і від колективу "Подільських вістей" прийміть щирі побажання успіху у здобутті Державної премії України.

Тетяна СЛОБОДЯНЮК