Наука, влада, промисловці та бізнес: спільно до енергоефективних технологій
   

В області розпочато створення першого в Україні енергетичного кластера з метою розвитку альтернативних джерел енергії та економії енергетичних ресурсів.

   Меморандум про співробітництво у цьому напрямку урочисто підписали голова Західного наукового центру НАН України і Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України Зіновій Назарчук, голова обласної державної адміністрації Василь Ядуха, ректор ХНУ Микола Скиба.
   Подія відбулася в рамках засідання Ради Західного наукового центру Національної' академії наук та МОН-молодьспорту на базі ХНУ, котрий є одним із 8 науково-координаційних опорних пунктів Західного регіону. Тема наукового зібрання — "Про шляхи інтеграції науки та освіти для впровадження енергоефективних технологій в областях Західного регіону України".
   В обговоренні взяли участь науковці НАН України, представники провідних технічних та економічних вишів, генеральні директори ХАЕС Микола Панащенко та ПАТ "Хмельницькобленерго" Олександр Шпак, інші.
   Вітаючи учасників, голова облдержадміністрації Василь Ядуха підкреслив: "Створення на Хмельниччині першого в Україні енергетичного кластера в рамках наукового парку "Інноваційний розвиток Поділля" передбачає об'єднати зусилля влади, наукових закладів, промислових підприємств, енергозберігаючих та енер-гогенеруючих компаній у впровадженні в області нових ідей з енергозбереження, а підписання Меморандуму започаткує новий етап енергоефективності".
Керівник наголосив, що проблемам енергоефективності відведено й розділ у "Стратегії регіонального розвитку Хмельниччини до 2020 року". Це означає, що усі пропозиції інвесторів, бізнесменів, наукові розробки з цієї теми можна буде впровадити у життя за підтримки обласної влади. Ми уже маємо ряд втілених енергозберігаючих проектів. По-перше, у комунальних підприємствах встановлено 16 когенераційних установок, що дозволило за рік заощадити понад 12 мільйонів гривень. Подальше застосування їх дозволило б зменшити тарифи на теплопостачання для населення на 7-8 відсотків. По-друге, переробка біомаси — напрям, який і перед науковцями ставить нині серйозні завдання. Буквально два тижні тому Хмельниччина підписала угоду з бізнесменами Словацької республіки про впровадження у виробництво альтернативних видів палива з біомаси щорічною кількістю 55 тонн. Буде збудовано три таких цехи — міні-заводи.
   По-третє, заплановано наступного року виділити кошти на закупівлю твердопаливних котлів для бюджетних закладів: освіти, охорони здоров'я. У деяких школах, де вже встановлено ці котли, зауважив В. Ядуха, економія коштів, у порівнянні з природним газом, складає 60 відсотків. Тож тему опалення здешевленою деревиною потрібно й далі відпрацьовувати. Наступний напрям. Облдержадміністрацією підписано низку меморандумів з представниками Чеської республіки та Австрії щодо будівництва сонячних електростанцій на території області. І першу таку вже запустили недавно у селі Ясенівка Ярмолинецького району потужністю 1 мегават. Вартість проекту 26 мільйонів гривень. А всього планується 35 сонячних електростанцій у 14 районах області (проект вартістю 400 мільйонів гривень), і це дасть 300 робочих місць.
   Впроваджується у нас пілотний проект реконструкції малих ГЕС у рамках співпраці України з Нідерландами. Поточного року уже введено в експлуатацію Цибулівську ГЕС потужністю 180 кіловат, яка за добу виробляє 3,5 кіловат-годин електроенергії. Добре область спрацювала й по Кіотському протоколу: 30 бюджетних об'єктів реконструюються на Хмельниччині за ті кошти. Наше першочергове завдання — послідовний пошук альтернативних видів енергетики, заощадження витрат на надто дорогий для України, найдорожчий у Європі, природний газ, ще раз наголосив Василь Ядуха. Це проблема економічної незалежності України. Тому підтримуємо позицію Президента України Віктора Януковича, який неодноразово заявляв про важливість альтернативної енергетики в розвитку енергетики держави, — підсумував промовець.
   Ця тематика має стати провідною в розробках наших науковців, активно втілюватися у практику на виробництві. Необхідно залучати й молодих науковців, студентів.
   Василь Ядуха запропонував провідним вишам технічного спрямування ввести додаткові професії на відповідних факультетах: "Нам потрібні нині спеціалісти з енергетичного менеджменту, моделювання, фахівці технічних профілів. За цими галузями — майбутнє держави".
   — Для продовження тієї роботи з енергетичного менеджменту, енергоаудиту, впровадження нових типів енергії, яка ведеться в області, регіоні та Україні нині, на мою думку, варто об'єднати зусилля з підготовки кадрів за напрямами: електричні системи і мережі, електричні системи енергозбереження, системи управління виробництвом і розподілом енергії, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, енергетичний менеджмент, — зазначив ректор Хмельницького національного університету Микола Скиба. І звернувся за підтримкою і до Західного наукового центру, й до обласного керівництва. — Ми відкриємо їх за рахунок внутрішніх резервів, тих спеціальностей, які на даний момент менше користуються попитом. Плануємо створити в університеті лабораторії з впровадження альтернативних видів енергії, в першу чергу, сонячної, вітряної, електрокатодної, біоенергетики. Ми вже працюємо над переведенням спортивного комплексу університету на опалення сонячною батареєю, такий же проект розробляється для 5 наших гуртожитків. Навчальний корпус № 2 планується як експериментальна база застосування електрокатодних котлів. А водноспортивну базу перевести на вітряну енергетику. Університет буде показувати приклад, навчати студентів. Наші науковці уже долучилися до виконання регіональної програми енергозбереження. Є певні здобутки.
   Далі учасники прослухали доповідь професора Національного університету "Львівська політехніка" Иосифа Мисака "Підвищення надійності, економічної та екологічної роботи потужних енергоблоків у маневрених рекламах, а також ефективності систем теплопостачання". До речі, цьогоріч цю роботу колективу, очолюваного доктором економічних наук Мисаком, рекомендовано на державну премію в галузі науки і техніки.
   "Більшість теплових електростанцій України — 85 відсотків вже практично відпрацювали свій технічний ресурс, — підкреслив професор. — Гідроелектростанцій недостатньо. Щоб ефективно постачати електроенергію побутовому і промисловому сектору, покривати навантаження в пікові часи, ми працювали над переведенням теплових електростанцій в маневрений режим. Нині в Україні є 102 енергоблоки потужністю 200 і 300 мегават, в тому числі 47 енергоблоків потужністю 300 мегават, які й складають базову енергетику держави. Йдеться саме про оснащені пиловугільними та газомазутними котлами. Були вони всі спроектовані заводами-виробниками в базовий режим. Тож науковцями було виконано глобальні дослідження і комплекс робіт і вперше в світовій практиці на цих енергоблоках отримано додаткову потужність. А після реконструкції турбін, котлів отримали потужність 330-340 мегават. Роботи велися на об'єктах України, Білорусі, Росії. Крім того, вчені розв'язали проблему переходу електростанцій в режим роботи на мінімальних навантаженнях в нічний час — себто на "ковзних параметрах", розширили діапазон навантажень. А ще, оскільки в Україні вугілля на ТЕС, ТЕЦ надходить не проектне, дослідники розв'язали й проблему підвищення ефективності роботи регенеративних повітряних підігрівників, щоб підтримувати устаткування в змінному режимі.
   Також запропонували ефективну технологію триступеневого спалювання палива, яка забезпечує зниження викидів шкідливих речовин — оксидів азоту в атмосферу на 40 відсотків. Це проблема усіх країн колишнього СРСР, зауважив професор, бо на жодній з наших електростанцій немає сірко- та азотоочистки. Ефективне спалювання вугілля, застосоване на 4-х енергоблоках Ладижинської ТЕС, дозволило відмовитися від споживання газу. Виявляється, професор Мисак ще 20 років тому пропонував Мінпалива та енергетики України розв'язати проблему економії газу на ТЕС Йшлося про заощадження 1,5 мільярда кубів з кожної Тоді не слухали. Аж нині впроваджуються давно запропоновані розробки. "Приміром, у Польщі для роботи реактора використовується 17 мільярдів кубів газу, а в Україні — 40! — каже фахівець. — Є над чим думати науковцям, і політикам нашої держави". Розповівши ще про ряд досягнень стосовно поліпшення ефективності роботи вітчизняних ТЕС і ТЕЦ, їхньої екологічності, Иосиф Мисак зауважив: "Україні слід розвивати нетрадиційні відновлюючі енергії, бо на їхні джерела держава багата. І це наша енергетична безпека. Водночас атомній енергетиці ще років на ЗО альтернативи немає, адже інші джерела працюють поки що нестабільно. До того ж Україна багата на видобуток урану Інша справа — слід працю вати над безпекою та модернізацією ТЕС та АЕС Вкладати у це чималі кошти".
   Учасники зібрання оглянули корпуси та наукові лабораторії ХНУ, а другу частину засідання провели у Нетішині, у конференц-зал ХАЕС. Побували й із екскурсією на атомній станції У підсумку прийняли ухвалу із зазначенням шляхів упровадження в промисловість та комунальне господарство енергозберігаючих технологій і залучення наукового потенціалу регіону до роз в'язання цієї проблеми.

Д. ГОСТИННА