Комуністи вчать капіталізму.
Куба та Китай показують приклади економічного стимулювання.
    Про інновації говорять майже так само часто, як і про інвестиції. Звісно, треба впроваджувати найсучасніші технології, виготовляти новітню продукцію. Але як це складно за нинішніх українських реалій! Коли податкова система не стимулює переоснащення. Коли енергоносії неперервно дорожчають. Коли банкіри висмоктують гроші з виробничників. А найголовніше — в державі немає системного підходу до розвитку, немає стратегії економічного поступу. Про усе це йшлося на засіданні "Механізми активізації процесу формування сучасних регіональних інноваційних систем", що відбулося у Хмельницькій торгово-промисловій палаті з участю київських фахівців.

    Звісно, якщо ми прагнемо до Європи (в економічному сенсі цього слова), то треба до неї заходити не, умовно кажучи, у постолах. Потрібно відповідати європейському рівню якості, принаймні намагатися продукувати належну продукцію. Заступник голови обласної державної адміністрації Леонід Гураль у своєму виступі на засіданні зазначив, що саме інновації забезпечать нам конкурентоспроможність на ринку. А наразі ми відстаємо із їх впровадженням. А як їх можна впроваджувати, якщо в нас немає навіть правильного розуміння, що таке інноваційна модель, наголосила завідуюча відділом Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Любов Федулова. Справді, в державі немає єдиного підходу до впровадження сучасних винаходів, немає координації дій. А тим часом, за її словами, потрібно мати системний підхід, який стосується і освіти з наукою, і виробництва з бізнесом.
   "Нашій нації притаманний дух новаторства, — підкреслила Любов Федулова, — він у нас в менталітеті, але немає попиту на інноваційні продукти". Окрім того, немає економічних стимулів для впровадження нового. І, якщо говорити відверто, то сама держава стоїть на заваді розвитку бізнесу. Вона навела дані опитування, проведеного фондом "Ефективне управління". Що є найпроблемнішим для бізнесу? Перші п'ять місць, які відзначили опитані представники бізнес-кіл, — податкова політика; нестабільна державна політика: корупція; податкові ставки; неефективність державного апарату. Тобто не криза, не інфляція, не високі ставки банківських кредитів турбують найбільше підприємництво, а сама структура держвлади з її корупцією, податковою політикою та нестабільністю й непрогнозованістю рішень. "В нас часто приймаються суперечливі половинчасті рішення, натомість держава не використовує існуючі конкурентні переваги", — додав голова комітету підприємців базових галузей промисловості при торгово-промисловій палаті України Юрій Куренков. "Наша країна має усі необхідні передумови, аби бути успішною державою, — підкреслила Любов Федулова. — Ми за потенціалом одна з найбагатших країн світу. Проте в нас відсутня правильна політика".
   Більше того, українці ніяк не вичавлять із себе комплекс меншовартості. "Чомусь в нас немає гідності, — зазначив Леонід Гураль. — Іноді ми самі себе принижуємо. Згадаймо телесюжети перед чемпіонатом Європи з футболу. Ми тоді були у Варшаві і бачили, що за два дні до початку чемпіонату на стадіоні ще йдуть роботи, дороги до стадіону не готові, роботи киплять. А що транслює українське телебачення? Поляки вже повністю підготувалися, а в нас — безлад. І показують, що якийсь там кран тече на Трухановому острові. Не маємо жодної самоповаги"...
   Проректор з науково-педагогічної роботи професор Хмельницького національного університету Михайло Войнаренко розповів про перспективи створення в області першого в Україні енергетичного кластеру. Як відомо, саме Поділля завжди мало кластерні ініціативи у нашій країні. Наразі ця практика поширилася регіонами держави Він поінформував, що кластеризація охопила, до прикладу, Вінницьку. Івано-Франківську, Тернопільську. Львівську, Харківську. Запорізьку області. А щодо енергетичного кластеру, то саме в нашій області великі перспективи, бо вона має не тільки низку виробництв енергетичного сектору, а и Хмельницьку атомну станцію. Він послався на досвід роботи кластерів у енергосекторах Німеччини, Італії, Чехії, країн Балтії
   Фактично засідання проходило майже у форматі круглого столу, коли доповіді учасників перемішувалися із активним обговоренням проблематики. Скажімо, представники одного з банків презентували програму "Фінансові інструменти щодо впровадження інноваційних програм бізнесу"; розповідали, що під інноваційні проекти можна отримати кредит під 7-7.5 відсотка річних, ще й на десять років, до того ж із відстрочкою виплат на п'ять років. Тут вже не витримав голова правління ВАТ "Темп" Іван Праворський, зазначивши, що вс банки оббігав, а таких гарних умов не бачив.
   І тут виникають питання. Банкіри розповідають, що люди не беруть позики, бо в нас, мовляв "апатія" в бізнесменів, а виробничник каже, що не може узяти кредит під нормальні відсотки. Десь нестикування відбувається. Або банкіри мають ці гроші, але поганенько про них інформують, або недолугі підприємці не можуть відшукати кредити. Як ви думаєте, яка версія правдива? Взагалі всі банкірські розмови про відсутність попиту на кредитні ресурси — фікція. Зробили б нормальні відсотки — не було б проблем. Але ж їм треба себе добре годувати. Знаєте зарплатню у банківській сфері? У сфері, яка нічого не продукує окрім кредитів? Взагалі-то Хмельниччина за рівнем зарплатні пасе задніх у державі, посідаючи 22 місце серед регіонів У березні номінальна зарплатня одного штатного працівника становила 2463 гривні, а це лише три чверті від середньоукраїнського рівня. Натомість наші банкіри не бідують, мають фактично удвічі більше, ніж пересічний подолянин, зарплатні — 4887 гривень. Правильно, сидиш на грошах, то й платиш собі скільки завгодно. А потім мову ведемо про дешеві кредити.
   Іван Праворський наголосив, що нещодавно побував на Кубі, де держава дає виробничникам кредити під... нуль відсотків. Треба в них вчитися, як дбати про підприємства. Що вже говорити про Китай, який став всесвітнім заводом, де уряд створює максимально сприятливі умови для розвитку виробництва. Він підкреслив, що на Кубі є національна програма, яку усі знають та виконують. "В нас же немає державної політики розвитку, немає навіть концепції. Згадаймо Анатолія Кінаха: він вже два десятиліття очолює Союз промисловців і підприємців. А що двадцять років тому, що зараз говорить ті ж самі речі", — наголосив керівник заводу.
   Отже, ситуацію з економікою важко вважати нормальною. Це і зафіксовано в резолюції засідання. "Значна частка виробництва є технічно та технологічно відсталою з високим ступенем зношеності основних фондів, низьким рівнем використання виробничих потужностей, високою енерго- та ресурсоємністю. Сучасний стан інноваційної діяльності характеризується розпадом наукових і науково-технологічних зв'язків між регіональними, галузевими і функціональними науковими комплексами, проблематичним правовим полем інвестиційної діяльності, недостатністю кваліфікованих наукових кадрів і т. п."
Константин Зварич