Як прожити на студентську стипендію ?

    За статистичними даними , в 2013-2014 pp. в області навчається 43,2 тисячі студентів , з них на державній формі — більше 14 тисяч , 18,7 тисячі — за кошти фізичних осіб .
   Які розміри стипендії ? Про це розповів ректор Хмельницького національного університету Микола Єгорович СКИБА :
   — Стипендії є різні: Верховної Ради —       отримують лише два студенти, розмір стипендії становить тисячу двісті гривень у місяць; Кабінету Міністрів — отримує лише один студент (цю стипендію виграють на конкурсі, у якому беруть участь кращі з кращих і мають наукові роботи, публікації),розмір її становить тисячу сто гривень. Сироти, діти з малозабезпечених сімей, діти-інваліди, інваліди по зору, незважаючи на їхні досягнення у навчанні, отримують стипендію. За п'ятірки до стипендії добавлять ще сто гривень.
   А ще є стипендія вченої ради, збільшена на десять відсотків. Таку стипендію отримують, як правило, два студенти із кожного факультету. Загалом їх двадцять.
   Звичайну стипендію отримують сімейні студенти, які мають дітей. їх — тринадцять.
   У цілому по вузу стипендіальний фонд на місяць складає 2 мільйони 234 тисячі 614 гривень. Цей фонд забезпечує держава.
   Чи можна на стипендію прожити з нашими цінами? Давайте з'ясуємо.
   Сьогодні стипендія — 730 гривень. А за обід в студентській їдальні треба заплатити, щонайменше, п'ятдесят гривень. Отже, стипендії вистачить на обіди впродовж двох тижнів. Добре тим, хто живе в гуртожитку: пройшовшись по кімнатах, чимось та й зарятуєшся, хтось і нагодує.
   Добре і тим, кому допомагають батьки. Привезуть із села картоплю, домашню консервацію, підкинуть грошенят...
   А якщо ти з іншої області й бачишся з родичами раз на місяць, а то й ще рідше? Чи взагалі немає кому допомогти? Потрібно економити? Це, звісно, так. Але знаю з власного студентського досвіду: коли поруч однолітки хизуються обновками, ходять по кафе та дискотеках, так важко утриматися від спокуси витратити трішки грошей на себе. А ціни на ринку, наче на дріжджах, ростуть: купив штани й кофтину — клади зуби на полицю. А ще ж необхідно доїхати на навчання: якщо маршруткою — шість гривень, тролейбусом — три гривні на день. Щомісяця за квартиру потрібно платити (це в межах 500 гривень).
   А якої думки з цього приводу нинішні студенти? Чи можна вижити на стипендію?
   Костянтин Семенюк , студент І курсу ХНУ , факультет інженерної механіки :
   — Стипендії не вистачає. Значну частину витрачаю на продукти, прогулянки з друзями, подарунки близьким і рідним і, звісно, на кохану дівчину.
   Юлія Петрась , студентка ХНУ , факультет інженерної механіки :
   — Звичайно, не вистачає. Якщо чесно, вся стипендія розходиться за два дні, а весь місяць планую, на що її витратити. Не розумію, як її вистачає людям, які не з міста. Адже вони мають сплатити за гуртожиток чи квартиру, і поїсти треба. Хотілося б, щоб було більше, але добре, що хоч щось маю.
   Юлія Попович , студентка ХНУ :
   — Ні, стипендії не вистачає. Майже половина йде на плату за винаимання квартири, телефонний зв'язок та на купівлю продуктів. Іншу частину витрачаю на одяг, поїздки додому. Звісно, допомагають батьки, але хочеться, щоб могла сама себе забезпечувати...
   А що вже говорити про студентів платної форми навчання: у них ситуація набагато складніша. Тут суцільний мінус. За житло, проживання, проїзд заплати, а це щонайменше 1500 гривень на місяць. Добре, якщо в сім'ї тільки один студент. А коли два?
   Діонісій Іванов , студент Кам ' янець - Подільського національного університету імені Івана Огієнка , факультет педагогіки :
   — Дуже вдячний батькам за допомогу. Якби вони мені не допомагали, не знаю, як виживав би.
   А от кому дійсно важко вижити, то це студентам-сиротам, які не мають іншого доходу, окрім стипендії. Що їм робити? Як вижити за тисячу сімсот шістдесят гривень?
   275 гривень для учнів ПТУ стимулом назвати складно. Між собою гроші вони називають пенсією. "Цієї стипендії — вона мені що є, що нема. Один раз зайти просто за продуктами в магазини — і все", — каже Андрій Климко , який навчається у ПТУ № 24.
   Сьогодні у нас так склалося: вчиться той, хто має гроші, а не знання і бажання чогось досягти в цьому житті...

Зоя ДОЛЯН