СЕРЕНАДА БІБЛІОТЕЦІ

   Люблю бібліотеку. її ще не розбуджені ранком стіни, стомлений ліфт, переповнений читальний зал. Люблю зворушливу наївність першокурсників, які впевнені, що бібліотекар мусить знати все Люблю зарозумілість чи навіть зверхність старшокурсників, котрі вже мають сумніви в обізнаності бібліотекаря. Люблю і поважаю захоплених буднями колег, з якими так рідко вдасться поспілкуватися.
   А ще люблю невичерпність моря книг. Книга для мене емоційно-зваблива, літературно-історична, пісенно-казкова. Така, в яку можна закохатись та опанувати все життя - зі щастям в душі.
   І свою любов до книги, свою виплекану роками мрію, свої надбання і досвід пропоную для широкого ознайомлення й можливого використання не з примусу, а за покликом душі і серця. Всім, хто любить книгу. Всім, хто ще не знає, що можна любити книгу, бо називають себе не читачами, а по-сучасному - користувачами інформації.
   І тоді ви, як Конфуцій, переконаєтесь, що до знань шлях роздумів - найвдячніший, шлях наслідування - найлегший, шлях досвіду - найгіркіший. Може, як Вінер, знайдете прихований лад в хаосі, що нас оточує. Може, услід за Ейнштейном, з подивом повторите, що найбільш незбагнене в світі те, що він збагнений. 1 тоді, може, захочете стати, як Лейбніц, тим, хто вчиться найбільше з усіх смертних.
   Заходьте же до бібліотеки, насолоджуйтесь присмаком фантазії, ароматом романтизму, кольором мрії, де на вас чекає щаслива радість здивувань, солодка мука натхненного пошуку і сонячна свіжість розгадки.
   Все тут доступне всім. Одних воно зворушить пережитим, інших звабить злободенним, третіх просвітить майбутнім. І я закликаю вас до бібліотеки. То цілий світ відкриттів.
   Виберіть своє, шукаючи співпрацю з бібліотекарем. У взаємній симпатії й вигоді.
   Збагатившись у розкоші спілкування з кращими умами всіх часів і народів, відчуйте себе на вершині думки, повірте у своїх читачів. І ви, мої дорогі колеги, сприйміть усе не стільки розумом, як душею й серцем. Схиляючись перед визнаною мудрістю, учіть усіх і кожного не для оцінки, а чомусь глибиннішому.
   І тоді читачі посміхатимуться вам назустріч. Ранки стануть обнадійливішими, дні успішнішими, а ночі спокійнішими. 1 зійде ваша зоря. Попри все.
   Тож давайте, вельмишановні пані, дбати про свій імідж. Бо наш жіночий імідж - це імідж бібліотеки, де ми служимо її величності Книзі. І не випадково бібліотека жіночого роду. І книгозбірня теж. Це не просто іменники жіночого роду Бібліотека - то справжня жінка. З настроєм і без. Примхлива і приваблива. Сувора і неприступна. Молода і не дуже. Одним словом - Жінка.
   Милі жінки, прекрасні фахівці, оповідайте про все без нудоти. Наповніть спілкування з читачами тільки вам властивою ментальністю і шармом. Тоді встановиться толерантний консенсус споріднених душ. І читачі будуть не стільки отримувати готові знання, як пізнавати усю багатогранність життя. Музикою озвуться сухі підручники, бо кожна книга - то пісня і казка, але, звичайно, й серйозна наука.
   Дякую роботі, яка не дає деградувати інтелектуально і духовно, яка змушує невпинно йти вперед, щоб не відставати, не підводити читачів. Спасибі тобі, бібліотеко! Ти мене як жінка жінку розумієш. Спасибі, що заставляєш триматись на плаву, коли тону в морі сліз від горя і образи. Спасибі, що змушуєш гарно виглядати і тримати марку попри всі біди і негоди. Спасибі твоїм стінам, де мені так затишно і комфортно, де я почуваю себе захищеною від зовнішнього світу, з котрим у мене, книжкового черв'яка, виникають проблеми, конфлікти, непорозуміння. Дякую тобі за можливість так довго не старіти, бо щороку приходять молоді, енергійні, задерикуваті, які заряджають мене майже вічною молодістю.

ІЩЕНКО Л.І., завідуюча сектором просвітницької роботи