Бібліотека постійно проводить вивчення потреб своїх користувачів і щоразу знаходить нові можливості та резерви для їх задоволення. Якість бібліотечного обслуговування - в зоні особливої уваги, адже це головний критерій оцінки роботи бібліотеки, результат, за яким читач визначає доцільність і корисність звернення до її послуг. Ми завжди прислуховуємось до думки своїх відвідувачів, тому напередодні 40-річчя бібліотеки темою чергового анкетного опитування стало "Якість бібліотечного обслуговування очима читачів". Відповідаючи на питання анкети, респонденти мали можливість оцінити фактори, що складають основу моделі якості обслуговування, підкреслити те, що вони цінують в роботі бібліотеки, що для них є головним, висловити свої пропозиції. Отримані дані дозволили проаналізувати використання читачами різних джерел інформації, рівень респондентів як їх користувачів, також простежити динаміку причин незадовільнення запитів. Всього в опитуванні взяли участь 296 респондентів-студентів, 2 аспіранти і 1 магістрант. Склад респондентів виявився такий: за факультетами - ГПФ - 18,8 %, ІЕФ - 17,8 %, ФБП - 15 %, ФІІТ - 12,4 %, ФТІД - 10,6 %, ФКІРЕ - 8 %; заочники - 16 %, за читацьким стажем: 3,6 % - до 1 року, 12 % - 2 роки, 33,2 % - 3 роки, 27,2 % - 4 роки, 17,2 % - 5 років. 4,8 % - 6 років , 1,2 % - 7 років, 2 респондента мали читацький стаж 8 років. Тобто, близько 80% учасників є читачами бібліотеки від 3 до 5 років, що дає підстави вважати їх відповіді обгрунтованими. Задовольняє той факт, що на питання анкети "Чи завжди Ви знаходите в бібліотеці необхідну літературу?", 70% дали позитивну відповідь. Серед останніх не змогли отримати літературу за браком достатньої кількості примірників на абонементі. Анкетування показало, що більше ніж 90 % читачів у пошуку необхідної літератури користуються картковими каталогами та картотеками, до того ж, усі вони можуть вести пошук без допомоги бібліотекаря. В порівнянні з традиційними носіями інформації ефективність використання електронного каталогу та Інтернет значно нижча (лише 33 % звертаються до них, з яких самостійно: вести пошук в електронному каталозі можуть 27 % респондентів, а користуватися базами даних - 31,3%). Респондентам було запропоновано оцінити якість обслуговування у відділах та залах, відвідувачами яких вони є, за такими факторами: оперативність виконання замовлень, рівень професіоналізму та комунікабельності працівників, а також зручність умов для занять. Приємно констатувати, що показники, які залежать від праці бібліотекаря, були оцінені досить високо: понад 95 % - на "відмінно" та "добре", а в деяких відділах і більше. Негативні оцінки були поодинокі, і обумовлені вони, скоріше, тісним приміщенням (як на абонементі), аніж фаховими якостями працівників. До речі, стосовно умов, приємно відмітити, що саме в читальних залах -там, де треба зосередитись і працювати кілька годин підряд, користувачі відзначили якраз високий ступінь комфорту. В порівнянні з іншими бібліотеками міста й області читачі відзначають наявність в нашій бібліотеці зручності та комфорту (53 %) , можливості широкого вибору літератури та періодичних видань (33 %), професійну майстерність персоналу (30,2 %), зручність довідкового апарату (9 %), оперативність виконання замовлень (8,1 %), доброзичливу атмосферу, уважне ставлення до студентів (6 %), зручне розміщення галузевої літератури по поверхах (4 %), затишність (6 %). Вказувалося також на допомогу у пошуках літератури, зручне розташування від місця проживання, сучасність послуг, хорошу матеріальну базу, тривалість робочого дня, відсутність зайвих бюрократичних перешкод, що, безумовно, робить відвідування бібліотеки для користувачів зручним і комфортним. Яскравим підтвердженням є такі відповіді: "Просторо, тепло, затишно, зручно, охайно, чисто, професійно, оперативно, "класно!"(ГПФ, 4 курс); "Рідніша, зручніша, доступніша"(1 курс); "Одна з найвідоміших у світі, на-масштабніша в області, найкомфортніша"; "Просто сюди хочеться приходити, і ніколи не виникає почуття дискомфорту, переважно завдяки людям, які тут працюють" (ФІІТ, 5курс) і т.п. Як бачимо, відвідувачі цінують в бібліотеці не тільки комфортні умови для занять (тобто у вузькому значенні цього слова), а й організацію прогресивних методів обслуговування, професійну майстерність персоналу, етику, стиль взаємовідносин читача і бібліотечного працівника, що дає підстави говорити про комфортність обслуговування взагалі. Таке розуміння нашої праці є великим стимулом. Особливо важливими для подальшого удосконалення обслуговування в нашій бібліотеці є читацькі пропозиції, хоча їх висловили лише половина респондентів (52,3 %). А хотілося б дізнатися думки більшого загалу. Переважна кількість пропозицій (32,3 %) стосувалася збільшення обсягу літератури, серед яких 27 % - збільшення надходжень у фонд учбового абонементу. Є потреба в збільшенні обсягу літератури українською мовою, книг українських видавництв, українських періодичних видань, літератури з окремих галузей (психології, педагогіки, соціології, програмування, маркетингового аналізу, обліку та аудиту, контролю та ревізії), фахових словників. Були пропозиції відкрити зал періодики. Студенти ГПФ вказали на потребу поліпшення комплектування літературою іноземними мовами (іспанською, італійською, французькою), а також створення відділу літератури іноземними мовами. Необхідність подальшого впровадження комп'ютерних технологій в процес бібліотечного обслуговування підтвердили 9 % респондентів (збільшення читацьких автоматизованих робочих місць, в т.ч. створення їх на кожному поверсі , повна автоматизація каталогу, заміна старих машин на новіші, створення Інтернет-Центру, електронні версії найбільш необхідних читачам підручників). Висловлювались окремі пропозиції стосовно режиму роботи бібліотеки та оснащення її копіювальною технікою, побутових умов. Не обійшлось без поодиноких критичних зауважень, пов'язаних скоріше із тимчасово зіпсованим настроєм та великим напливом студентів під час сесії, аніж постійним станом. Але, як запевнив один з таких респондентів з властивим студентським гумором, "гарний, просто чудовий вид з вікна на 9-му поверсі компенсує всі мінуси обслуговування!" В цілому в анкетах висловлено багато подяки як окремим працівникам, так і різним залам і відділам за терпіння і уважність, знання своєї справи, готовність допомогти. При загальній позитивній оцінці, анкетування виявило і проблеми, над якими ще треба працювати. Викликає стурбованість недостатній рівень самостійних навичок роботи з електронними джерелами інформації, їх використання, особливо в той час, коли бібліотека активно впроваджує в практику роботи автоматизовані технології. Це зайвий раз свідчить про необхідність збільшення годин з основ інформаційної культури, особливо для студентів ГПФ, ФПТ, ФТіД. Ці та інші пропозиції будуть враховані для подальшого удосконалення обслуговування наших користувачів. СЕРГІЙЧУК В.І., бібліотекар І категорії
|