|
Студентство і студентські роки - дивовижний витвір раннього середньовіччя християнської цивілізації. В 11-12 століттях, коли з'являються перші університети, зароджується і культура молодості. Вона запроваджується саме через студентство - цей найрозумніший, найактивніший, найпередовіший прошарок молоді. Кожний період історії людства мав своїх відомих студентів. Студентами були майже всі видатні особистості, з якими знайомить нас сектор просвітницької роботи наукової бібліотеки Хмельницького національного університету. Відвідували лекції і не зовсім зразковий студент Альберт Ейнштейн, і майбутній динамітний король Альфред Нобель. Гарно вчився студент Іван Франко, до речі, не тільки класик літератури, а й доктор філософії. Отримав вищу юридичну освіту знаменитий художник Михайло Врубель. Паралельно у двох вищих закладах освіти навчався відмінник Агатангел Кримський - академік, поліглот світового рівня,вчений-орієнталіст. Історично-філологічний факультет Сталінського (нині Донецького) педінституту 1959 року закінчив з відзнакою Василь Стус. Цей список, звичайно, можна продовжити. Але нині хочеться розповісти про роки навчання непересічної, винятко-во цілеспрямованої людини, унікального художника Миколи Бідняка (1930-2000). У 1945 році він втратив кисті рук. Любов до живопису, сила волі зробили неймовірне: юнак навчився малювати.., тримаючи пензель зубами. Важко уявити, яких це коштувало зусиль. Він досягнув таксі майстерності, що той, хто не знає його долі, ніколи не повірить, що це твори людини без рук. У травні 1950 року, через п'ять років після трагедії, двадцятилітній юнак робить свою виставку в канадському місті Калгарі. Група спеціалістів дійшла висновку: хлопцеві треба вчитися. Він вступає до інституту технології та мистецтва. Йому довелося скласти не один іспит перед маловірами, яких треба було переконати в доцільності витрат на розвиток надзвичайного таланту. Продемонстровані на виставці твори не розвіяли сумнівів, ? Миколі довелося малювати портрети, красвиди і натюрморти аквареллю, дві студії з гіпсу. Таким чином, впродовж місяця Бідняк при свідках виконав вісім завдань. Складання нетактовного іспиту завершилося тріумфом юнака. Студент Бідняк вивчав комерційне і класичне мистецтво. Навчання проходило успішно. Чотири роки минули в напруженій праці. Микола умисне ставив собі перепони, ніби збиткувався над своїм організмом, над самим со-бою, долаючи найважчі завдання. Ось що він писав про навчання в інституті: "Я перший починав і останній виходив, ввечері я завжди мав напухлі ноги". Шалено працював по 16-17 годин на добу. Переміг на конкурсі дизайну плаката. Його дипломна робота демонструвалася на виставці в Едмонтоні. Виконував досить складні замовлення. Оформляв книги, працював у рекламі, не гребуючи комерційним мистецтвом, аби тільки здобути засоби на продовження навчання. Після закінчення інституту з відзнакою вступає на 3-й курс Онтарійського коледжу мистецтв у Торонто. Багато малював олією, перше натурне завдання виконав за шість годин. Повнота занять відгонила меланхолію, заповнювала весь час творчою працею. У цьому вищому навчальному закладі Бідняк остаточно сформувався як художник. Мабуть, вам цікаво дізнатися, як навчалися інші студенти коледжу мистецтв? Малюнком займалися по дві години в день. Мапювали з грецьких гіпсів, потім переходили на живу модель і робили п'ятихвилинні вправи малого формату - фіксація швидкого сприймання певного ракурсу. Після цього п'ять годин відводили на виготовлення малюнка на великому півтораметровому форматі. Художника виховало не тільки українське середовище Канади, а й насамперед трагічна доля України. Так минули студентські роки Миколи Бідняка - роки молодості й напруженої роботи над собою, роки надій і сподівань. А далі було доросле життя з низкою випробувань, які художник витримав мужньо, із суто лицарською відвагою і непохитністю. Створив понад три з половиною тисячі полотен, що розсіяні по всьому світу. А доля мережила йому шлях в Україну. ...Його надлюдські зусилля триватимуть усе життя і дадуть виняткові результати - всесвітнє визнання, славу, нагороди, високі звання. Про подальше життя генія без рук можна дізнатися під час уроку мужності "Його називали героєм нашого часу". Цей захід, як і багато інших, проводиться у науковій бібліотеці Хмельницького національного університету. Л.І. Іщенко,
завідувач сектору просвітницької роботи НБ ХНУ |