Щоразу з почуттям подиву, з безмежною любов'ю і вдячністю, немовби вперше ми відкриваємо для себе поетичний світ видатної української художниці Катерини Білокур (1900—1961). Ніби очищуємося перед святилищем її унікального Таланту, що на широкому лані української культури розцвів неждано і полонив маєвом щирих барв. її світ, витканий чарівними фарбами, дивовижно чистий, добрий навчає нас завжди зберігати внутрішню злагодженість і чистоту, бути ближчими до природи, сприймати її неповторне розмаїття, аби відкрити для себе раптом таїну екзистенції її безперервного руху. Найперша сутність її малярства — то наука моральна, в ньому очищувальний дух і сила наставления на творення добра...