>>> Курсова робота на тему:
>>> Особливості соціально - психологічної реабілітації військовослужбовців
1.
http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/2661ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПОБУВАЛИ У ЗОНІ АТО
2.
Шевченко В. В.
Психологічна реабілітація військовослужбовців, що перебували в миротворчому контингенті / В. В. Шевченко, А. А. Руденко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 2.12. - С. 239-243. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2014_2_12_46
3.
Радиш Я. Ф.
Медична реабілітація військовослужбовців як наукова проблема: теоретико-методологічні засади (за матеріалами літературних джерел) / Я. Ф. Радиш, О. М. Соколова // Економіка та держава. - 2012. - № 3. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2012_3_29
4.
Соколова О. М.
Реабілітація військовослужбовців: термінологія, класифікація, принципи та особливості (до проблеми державного регулювання реабілітації особового складу збройних сил України) / О. М. Соколова, Н. О. Васюк, Я. Ф. Радиш // Інвестиції: практика та досвід. - 2015. - № 23. - С. 148-155.626
УДК 159.94:159.952
Олександр Сергійович Колесніченко,
ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ
ДІЙ З ОЗНАКАМИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО
СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ
Представлено актуальні проблеми психологічної реабілітації учасни-
ків бойових дій з ознаками посттравматичних стресових розладів, основ-
ну увагу приділено проблемі надання психологічної допомоги в залежності
від їх психічного здоров’я, а також вибору послідовності методів впливу,
тривалості їх використання та поєднання наявних психічних розладів.
Виконання службовобойових
завдань в зоні проведення антитерористичної
операції (далі – АТО) військовослужбовці Національної гвардії
України (далі НГУ) піддавалися впливу потужних стресогенних факторів
і, безумовно, перебували в екстремальних умовах, які залишили в
їх психіці посттравматичні стресові розлади.
Існують окремі наукові роботи [1–7], в яких досліджувався вплив
перебування в «гарячих» зонах на психіку військовослужбовців, однак
ті негативні зміни у психологічній діяльності, які трансформувалися в
посттравматичні стресові розлади, значно ускладнюють реабілітацію
військовослужбовців НГУ до мирних умов діяльності. У зв’язку з цим
управління цим процесом не тільки складний вид діяльності адміністрації
підрозділів та психологів, а також надзвичайно важливий етап в істинно
гуманному ставленні до постраждалих.
Власні дослідження співробітників науководослідної
лабораторії
моральнопсихологічного
супроводження службовобойової
діяльності
Національної гвардії України показало, що військовослужбовці, які повернулися
із зон військових конфліктів, володіють цілим рядом особистісних
особливостей: порушення в області емоційної та пізнавальної
сфер; порушення сну; повторювані нав’язливі спогади про події,
пов’язані з перебуванням в зоні бойових дій; втрата навичок спілкування,
наявність агресивних тенденцій; висока конфліктність, недовірливість,
не критичність, занепокоєння, песимізм, депресія.
Необхідно зазначити, що конкретний зміст та проведення психологічної
реабілітації військовослужбовців НГУ залежить від їх психічного
Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки
в діяльності вищих навчальних закладів МВС України. Харків, 2015
29
здоров’я, а також вибору послідовності методів впливу, тривалості їх
використання та поєднання наявних психічних розладів:
1) Військовослужбовці НГУ, без ознак психічної дезадаптації. Основні
зусилля психологічної роботи спрямовувати (по мірі необхідності)
на вирішення соціальнозначущих
проблем військовослужбовців, що
мають місце в даний час, формування навичок спілкування, вироблення
адекватних механізмів взаємодії з оточуючими. Велику увагу приділяти
психопрофілактичній роботі.
2) Військовослужбовці НГУ, з окремими ознаками психологічної де-
задаптації. В ході психологічної допомоги необхідно застосовувати в
основному методи корекції, при проведенні індивідуальних бесід. Враховувати
той факт, що у військовослужбовців даної групи виражені окремі
ознаки психічної дезадаптації, хоча і слабо, тим не менш, це зумовлює
необхідність проведення психокорекційної та психопрофілактичної роботи.
Велику увагу приділяти навчанню військовослужбовців методам самостійної
допомоги. Психокорекційні заходи направляти на зниження рівня
тривожності шляхом розгляду значущих ситуацій чи окремих факторів.
3) Військовослужбовці НГУ, з патологічними психогенними реакці-
ями. Основні зусилля психологічної роботи спрямовувати на підвищення
мотивації у військовослужбовців. Психотерапевтичні методи направляти
на оперативне подолання хворобливих симптомів, придушення
іпохондричних тенденцій, формування стійкості функціонального стану
організму. При проведенні психологічної реабілітації включати також
окремі аспекти психопрофілактики та психокорекційної роботи.
4) Військовослужбовці НГУ, з явними ознаками посттравматично-
го стресового розладу. Методи і способи психологічної корекції не мають
суттєвих і принципових відмінностей від програми для військовослужбовців,
віднесених до 3ї
групи психічного здоров’я. Однак її проведення
вимагає наполегливої і цілеспрямованого впливу на військовослужбовця,
а також додаткових корекційних заходів.
Основні методи психологічної допомоги направляти на формування
та вироблення у військовослужбовців адекватних поведінкових стереотипів,
формування у військовослужбовців позитивних установок до подальшого
життя, навчання стратегії виходу з конфліктних ситуацій.
Так само як і в попередніх групах, направляти зусилля на зниження
рівня тривоги, підвищення психічної активності, поліпшення загального
самопочуття. Багато військовослужбовців демонструють іпохондричні
реакції, що обумовлює необхідність розкриття негативних сторін даних
типів їх реагування.
Психологічна реабілітація військовослужбовців НГУ повинна проводитися
не одним, а групою психологів взаємно доповнюють один одного.
Склад групи – підтримки повинен бути гетерогенним, що складається
Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки
в діяльності вищих навчальних закладів МВС України. Харків, 2015
30
з чоловіків і жінок, що сприяє створенню можливості для поранених,
розкриття повністю, поділитися з жінкою тим, чого не скажеш чоловікові
і навпаки. Практика показала необхідність спеціальної підготовки
психологів для проведення психореабілітаційної роботи, як індивідуальної,
так і у формі групової психотерапії.
Таким чином, запропонована система заходів психологічної реабілітації
військовослужбовців – учасників бойових дій з урахуванням ступеня
вираженості психічних порушень і розладів передбачає як сумісне,
так і диференційоване застосування методів і способів психокорекційної
та психопрофілактичної роботи, психотерапевтичного впливу. Це сприяє
значному скороченню термінів відновлення їх здоров’я, досягненню
процесу успішної адаптації в цілому.
О. М. ХАЙ РУЛІН,
заступник начальника Азово-Чорноморського регіонального управління
Державної прикордонної служби України з персоналу, м. Сімферополь
Концептуальн і засади системи
психологічної профілактики
професійного вигорання
військовослужбовців Держ авної
прикорд онної служби України
У статті представлено теоретичний підхід до системи та складові
структурно-функціональної моделі профілактики професійного вигоран-
ня військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Ключові слова: психологічна профілактика, професійне вигорання,
психологічні фактори, структурно-функціональна модель.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Особливість служби
з охорони державного кордону як спеціального виду професійної право-
охоронної діяльності визначається завданнями, які покладаються на осо-
бовий склад, умовами службового повсякдення та вимогами, яким повин-
ні відповідати прикордонники. Специфіка їхніх буднів полягає в тому, що
вони постійно перебувають під тиском фактора ризику, змушені викону-
вати завдання в умовах недостатньої, невизначеної інформації, дефіциту
часу та високої відповідальності за результати праці. Крім цього, на них
несприятливо впливають фізіологічні, біохімічні, соціально-психологічні
та інші фактори, які стимулюють виникнення різних негативних психіч-
них станів. Тому дії прикордонників часто мають підвищене психологічне
навантаження, наповнені сильними емоційними переживаннями, стре-
сом або супроводжуються відмовою від виконання завдання. З огляду на
це важливої теоретичної і практичної значущості набуває дослідження
психологічної профілактики професійного вигорання військовослужбов-
ців прикордонної служби України.
Аналіз наукової літератури з цього питання дозволяє стверджувати,
що саме система психологічної профілактики професійного вигорання
потребує наукового обґрунтування для її реалізації в умовах професійної
діяльності персоналу Державної прикордонної служби України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано ви-
рішення даної проблеми та на які опирається автор. Згідно з визначен-
ням сутності психологічна профілактика – це система заходів, спрямова-
них на забезпечення психічного здоров’я; попередження неблагополуччя
у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов,
сприятливих для цього розвитку. Очевидно, що така профілактика розпо-
чинається тоді, коли ще немає особливих складнощів у поведінці дитини,
у житті людини чи групи. Воднораз психологи на основі проведення моні-
торингу особливостей та умов індивідуального розвитку особистості, со-
ціально-психологічних змін у житті суспільства прогнозують можливість
появи тих чи інших ускладнень і проводять попереджувальну роботу. Тому
психопрофілактична робота є тим аспектом діяльності, який спрямований
не стільки на розв’язання сьогоденних проблем, скільки на перспективу [1].
Стосовно змісту психологічної профілактики професійного вигоран-
ня як різновиду фахово зумовлених деформацій та деструкцій Е. Сима-
нюк пише таке: психологічна профілактика – це сприяння повноцінному
соціально-професійному розвитку особистості, попередження можливих
криз, особистих та міжособистих конфліктів, включаючи напрацювання
рекомендацій щодо покращання соціально-професійних умов її самореа-
лізації з урахуванням суспільно-економічних відносин [2].
Зміст профілактики професійного вигорання військовослужбовців
ДПС України треба формувати на основі концептуальних висновків су-
часних науковців-психологів щодо змісту психологічної профілактики як
виду діяльності [1; 2]. Так, за висновками В. Панка, конкретна психопро-
філактична робота проводиться:
на прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи розвитку певного
контингенту, який є основним об’єктом діяльності служби;
визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення
можна попередити, або їх переживання пом’якшити;
розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, причому із
залученням до цього всіх зацікавлених сторін
© С.В. Залкин
ВЛИЯНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ВОЗДЕЙСТВИЙ НА БОЕВУЮ ГОТОВНОСТЬ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ
Разработана модель влияния информационно-психологических воздействий на боевую готовность подразделений. Модель позволяет: оценивать различные варианты планов проведения мероприятий по контролю уровня боеготовности подразделений при различных стратегиях информационно-психоло- гического воздействия со стороны противника; оптимизировать план проведения мероприятий по контро- лю уровня боеготовности подразделений и план психологической реабилитации военнослужащих.
Ключевые слова: боевая готовность, информационно-психологическое воздействие.
Введение
Постановка проблемы и анализ литературы. Анализ ведения локальных войн и вооруженных конфликтов последних лет показывает, что проти- воборство между группировками все больше и больше перемещается в виртуальное пространство – информационно-психологическое. Решающим усло- вием положительного исхода боевых действий ста- новится достижение информационно-психологи- ческого превосходства в обеспечении национальной военной стратегии путем воздействия на объекты, информацию и информационные системы против- ника с одновременным укреплением и защитой соб- ственной информации, а также информационных систем, инфраструктуры и объектов информацион- но-психологического воздействия.
На сегодняшний день актуальной научно- прикладной задачей является развитие научно- методического аппарата планирования информаци- онно-психологической операции Вооруженных Сил Украины для повышения эффективности и автома- тизации процесса ее планирования.
В мире накоплен и систематизирован значи- тельный опыт ведения информационно-психологи- ческой борьбы, проведения информационно- психологических операций, разработан и апробиро- ван на практике широкий спектр средств и методов обнаружения информационно-психологического воздействия [1 – 6]. Однако, оценка влияния инфор- мационно-психологического воздействия на боевую готовность подразделения осталась мало изученной.
Поэтому, цель исследований заключается в разработке модели влияния информационно-пси- хологических воздействий на боевую готовность подразделений.
Основной материал
Серия целенаправленных информационно- психологических воздействий на человека позволяет “перевести” его в любое, наперед заданное состоя- ние. Очевидно, что в вооруженных силах одной из целей такого воздействия со стороны вероятного противника является снижение уровня боевой го- товности подразделения, которое количественно можно оценивать различными способами.
Для определенности будем оценивать уровень боевой готовности подразделения вероятностью выполнения поставленной задачи за заданный ин- тервал времени . P(t)
Тогда целью информационно-психологических воздействий можно считать изменение значения вероятностью выполнения поставленной боевой задачи подразделением от начального уровня до желаемого конечного уровня . Если информаци- онно-психологическое воздействие осуществляется противником, то справедливо соотношение: н Pк P
. (1) к н PP
Если же информационно-психологическое воз- действие осуществляется специалистами своей сто- роны, то справедливо соотношение:
. (2) к н PP
Рассмотрим далее вопрос о том, как именно единичное информационно-психологическое воз- действие влияет на изменение значения . P(t)
Учтем, что целенаправленные информационно- психологические воздействия на индивидуума в случае своей результативности приводят к измене- нию времени, затрачиваемого на операцию, подле- жащую выполнению.
Это время зависит от множества факторов, как то: сложность операции; характеристики быстро- действия используемого оборудования; уровни фи- зической подготовленности, тренированности и мо- рально-психологического состояния лица, выпол- няющего соответствующую операцию.
Очевидно, что при повторном выполнении со- ответствующей операции временные затраты на нее Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2012, № 3(9) ISSN 2223-456Х
будут принимать случайные значения, которые мо- гут быть описаны законами распределения непре- рывных случайных величин.
Так как человек на выполнение любого дей- ствия тратит отличное от нуля время, то непрерыв- ные случайные величины, описывающие временные затраты на выполнение операций, должны характе- ризоваться минимально возможными значениями, большими нуля. Максимально возможные значения могут быть как ограниченными по величине, так и неограниченными.
В качестве возможных вариантов описания продолжительности выполнения операций может быть рассмотрен целый ряд распределений. Некото- рыми из них могут быть:
равномерное;
Симпсона; э
кспоненциальное смещенное;
Релеевское смещенное;
Вейбулла смещенное;
Максвелла смещенное.
При этом величина смещения, определяющая потенциальные возможности индивидуума по вре- менным затратам на выполнение операции, зависит, в основном, от физической подготовленности и тре- нированности лица, выполняющего соответствую- щую операцию.
Параметры же разброса значений временных затрат, а значит и их среднее значение (при фикси- рованной величине смещения) определяются настроенностью человека на выполнение операции, то есть зависят от уровня его морально- психологического состояния.
Таким образом, при изменении морально-пси- хологического состояния индивидуума, за счет воз- действия на его психику, может быть обеспечено изменение вероятности выполнения операции за заданное время.
Реально каждый военнослужащий при решении своей боевой задачи должен выполнить некоторую последовательность операций, принадлежащих не- которому множеству.
Изменение времени, требующегося на выпол- нение каждой операции из этого множества, приво- дит к изменению общего времени, необходимого для выполнения всего комплекса действий, подле- жащих выполнению одним индивидуумом в процес- се решения боевой задачи:
, (3) k бз.и i i 1 t t
где – суммарное время, необходимое для вы- полнения боевой задачи; – количество операций, которые должны быть выполнены в процессе вы- полнения боевой задачи; – продолжительность выполнения i-й операции из множества операций, которые должны быть выполнены в процессе реше- ния боевой задачи. бз.и tk i t
Учитывая, что значения при повторном вы- полнении соответствующей операции будут прини- мать случайные значения, можно утверждать, что суммарное время, необходимое для выполнения боевой задачи, также будет принимать случайные значения. i t
Тогда вероятность того, что не будет пре- вышать заданного значения и будет для отдельно- го военнослужащего характеризовать вероятность: бз.и tt
. (4) бз.и P(t) P(tt)
Если рассматривается вопрос об уровне боевой готовности подразделения, то в случае, когда воен- нослужащие, входящие в состав подразделения, вы- полняют свои задачи одновременно (параллельно), то время выполнения боевой задачи подразделением определяется максимальным из значений времен, затраченных на выполнение индивидуальных бое- вых задач:
, (5) бз.п i tmax (t) , при i 1,k
где – результирующее время, необходимое для выполнения боевой задачи подразделением; – численность военнослужащих, входящих в состав подразделения; – продолжительность времени выполнения боевой задачи i-м военнослужащим из состава подразделения. бз.п tk i t
В случае последовательно-параллельного вы- полнения операций военнослужащими подразделе- ния для определения величины используются совместно выражения (5) и (6), при этом выражение (6) используется для определения продолжительно- сти выполнения последовательных операций, обра- зующих j-ю цепочку, группой военнослужащих и является несколько трансформированным вариан- том выражения (3): бз.п t
, (6) k j.бз.п ji i 1 t t
где – результирующее время, необходимое для выполнения боевой задачи j-й цепочкой военно- служащих; – численность военнослужащих, вхо- дящих в состав j-й цепочки; – продолжитель- ность времени выполнения боевой задачи i-м воен- нослужащим из состава j-й цепочки. j.бз.п t k ji t
При этом в выражении (5) в качестве долж- ны использоваться значения продолжительности выполнения операций, образующие соответствую- щую цепочку, полученные на основе (6). i t
Далее рассмотрим вопрос о модели влияния единичного информационно-психологического воз- действия на изменение морально-психологического состояния человека, а следовательно, и на парамет-Загальні питання
157
ры разброса значений временных затрат и их сред- нее значение.
Из [7 – 9] известно, что эмоциональное состоя- ние человека при получении им сообщения, которое не оставляет его равнодушным, изменяется в соот- ветствии с зависимостью, представленной на рис. 1. При этом символом А обозначено максимальное значение интенсивности эмоционального состояния человека (амплитуда интенсивности). Необходимо учесть, что морально-психологическое состояние человека ухудшается, если количество сообщений, несущих отрицательные эмоции, превышает коли- чество сообщений, несущих положительные эмо- ции, в 6 раз и более.
А
Интенсивность эмоций
Время
Рис. 1. Изменение интенсивности эмоций
с течением времени
Понятно, что сообщение сообщению рознь. В [7 – 9] вводится шкала ранжирования сообщений по их эмоциональной нагрузке. И, естественно, упоми- навшееся выше соотношение 6:1 относится к сооб- щениям с одинаковой эмоциональной интенсивно- стью.
В случае, когда реакция на предыдущее ин- формационно-психологическое воздействие еще не закончилась, а последовало новое воздействие – эмоциональные реакции на эти воздействия склады- ваются. Отсюда, с учетом соотношения 6:1, следует, что амплитуда интенсивности эмоций положитель- ной направленности в 6 раз выше амплитуды интен- сивности эмоций отрицательной направленности.
Учитывая, что эмоции той или иной направ- ленности изменяют морально-психологическое со- стояние человека, можно полагать, что в соответ- ствии с уровнем его состояния изменяются как па- раметры разброса значений временных затрат при выполнении индивидуумом операций, так и среднее значение этих временных затрат.
Реально, конечно, трудно предположить, что после каждого единичного информационно-психо- логического воздействия значение амплитуды ин- тенсивности эмоций будет иметь строго указанное значение. Поэтому целесообразно полагать, что для каждого единичного информационно-психологи- ческого воздействия ее величина является случай- ной, т.е. распределенной в соответствии с некото- рым законом.
Использование законов распределения с обла- стью существования отрицательных значений слу- чайной величины, привели бы к тому, что амплиту- да принимала бы отрицательные значения, что не- допустимо.
С учетом сказанного, в качестве законов рас- пределения случайных значений А можно рекомен- довать те же законы, что использовались для описа- ния продолжительности выполнения операций.
Интерес представляет влияние интенсивности реакции на информационно-психологическое воз- действие с изменением среднего времени выполне- ния операции.
Очевидно, что простая линейная модель, при которой изменение среднего времени выполнения операции пропорционально суммарной интенсивно- сти реакции на воздействие, не может быть кор- ректной. Дело в том, что в этом случае появляется возможность получить средние значения меньшие, чем величина минимального значения в законе рас- пределения времени выполнения операций.
Более приближенной к реальности выглядит модель, в соответствии с которой влияние суммар- ной интенсивности реакции на воздействие характе- ризуется коэффициентом влияния , который опре- деляет, во сколько раз уменьшается отклонение среднего значения времени выполнения операций от соответствующего минимального допустимого зна- чения. q
При этом текущее значение коэффициента вли- яния определяется в соответствии с выражением:
, (7) q 1q
где – текущее значение коэффициента влияния; – изменение значения коэффициента влияния, обусловленное ненулевой величиной суммарной интенсивности эмоций. q q
Величина является функцией величины суммарной интенсивности эмоций и определяется выражением: q
(8) c E Δq , c E
где с – коэффициент пропорциональности; Е – вели- чина суммарной интенсивности эмоций.
Тогда, текущее значение среднего времени вы- полнения операций определяется по формуле:
, (9) cp 0 min tq(tt)
где – текущее значение среднего времени вы- полнения операций; – текущее значение коэффи- циента влияния; – начальное среднее значения времени выполнения операций; – минимальное допустимое значение времени выполнения опера- ций. ср tq 0 tmin tНаука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2012, № 3(9) ISSN 2223-456Х
158
Реализация каждого единичного информаци- онно-психологического воздействия требует неко- торого правильно выбранного времени . Длитель- ность этого интервала времени не может быть фик- сированной и зависит от многих факторов, в том числе и случайных, особенно, когда воздействие оказывается на военнослужащих противника. Дли- тельность интервала должна быть больше нуля. в t
Поэтому в качестве законов распределения случайных значений можно рекомендовать те же законы, что использовались для описания продол- жительности выполнения операций. в t
Реализация единичного информационно- психологического воздействия, осуществляемого своими специалистами, особенно в условиях реали- зации психологической реабилитации, при более или менее полном ограничении возможностей про- тивника оказывать воздействие, дисперсия значений величины явно должна быть меньше, чем при воздействиях, оказываемых на военнослужащих противной стороны. в t
Выводы
Рассмотренная модель влияние информацион- но-психологических воздействий на боевую готов- ность подразделений позволяет:
– оценивать различные варианты планов про- ведения мероприятий по контролю уровня боего- товности подразделений при различных стратегиях информационно-психологического воздействия со стороны противника;
– оптимизировать план проведения мероприя- тий по контролю уровня боеготовности подразделе- ний и план психологической реабилитации военно- служащих при: различных стратегиях информаци- онно-психологического воздействия со стороны противника; отсутствии информации о выборе про- тивником конкретной стратегии информационно- психологического воздействия из некоторого воз- можного перечня.
|
|
